Л.О.Штанько, Л.М.Закревська
Економічна діагностика
КУРС (КОНСПЕКТ) ЛЕКЦІЙ
для студентів спеціальностей 7.050107, 8.050107 «Економіка підприємства» та спеціалізації «Економіка і право»
денної та заочної форм навчання
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри
економіки і права
Протокол № 11
від 04.04.2006
Київ НУХТ 2007
Тема 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Сутність та класифікація економічної діагностики.
Особливості економічної діагностики.
Основні завдання та принципи економічної діагностики.
1.1. Сутність та класифікація економічної діагностики.
Сучасний етап розвитку нашої держави зумовлює високі вимоги до оцінки ефективності функціонування економічних систем різних рівнів. Але основна увага приділяється саме підприємству як первинній, основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретні економічні блага, а отже, є першоосновою національного багатства України.
Вивчення досвіду трансформаційних процесів у нашій державі свідчить передовсім про надто велику кількість економічно недоцільних бізнес-проектів. Звичайно, не останню роль у невдачах вітчизняних і зарубіжних бізнесменів відіграє постійна нестабільність зовнішнього середовища господарювання, але внутрішні чинники також не слід ігнорувати. Якнайповніше уявлення про ситуацію на підприємстві можна отримати лише за допомогою аналізу його фінансового стану та результатів виробничо-господарської діяльності. Для подолання хоча б частини дестабілізуючих факторів доцільно підняти економічний аналіз підприємств та організацій на якісно новий рівень.
Основним завданням економічної діагностики є системна оцінка результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї, а також визначення реальної фінансової стійкості підприємства в цілому чи окремих аспектів його платоспроможності, кредитоспроможності, інвестиційної привабливості тощо.
Слід зазначити, що поняття «діагностика» раніше вживалося переважно в медицині та означало мистецтво розпізнавання хвороби за її симптомами. При цьому керувалися певними правилами, що були розроблені на основі досвіду попередніх поколінь. В економічному значенні термін «діагностика» вживався здебільшого як синонім дослідження, вивчення чинників впливу на підприємницьку діяльність. У підручнику «Антикризове управління» за редакцією Е. М. Короткова подано визначення діагностики, згідно з яким під діагностикою слід розуміти процес оцінки (на основі комплексу методичних прийомів) стану об'єкта, предмета, явища чи процесу управління, що дає змогу виявити в них слабкі ланки та «вузькі місця». Отже, діагностика - це процес розпізнавання й визначення негативних (кризових) явищ у діяльності підприємства на основі помічених локальних змін, установлених залежностей, а також особливо помітних явищ поточної підприємницької діяльності.
Джерелами інформації для проведення аналізу є:
баланс підприємства, ф. № 1;
звіт про фінансові результати, ф. № 2;
звіт про рух грошових коштів, ф. № 3;
звіт про власний капітал, ф. № 4;
звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість, ф. № 1-Б;
звіт із праці за попередній рік та за звітний період, ф. № 1-ПВ (строкова та заборгованість);
звіт про використання робочого часу, ф. № 3-ПВ;
чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів, ф. № 6-ПВ;
звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, ф. № 5-С;
розрахунок нормативу власних оборотних коштів;
розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;
наявність парку обчислювальної техніки, ф. № 2-ІНФ;
звіт про залишки та витрати матеріалів, ф. № 3-МТП (за півроку);
звіт підприємства про продукцію, ф. № 1-П;
звіт про рух коштів у іноземній валюті, ф. № 15-ЗЕЗ;
звіт про товарооборот, ф. №1-торг;
звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів, ф. № 2-Б;
декларація про прибуток;
декларація про ПДВ;
бізнес-плани;
матеріали маркетингових досліджень;
висновки аудиторських перевірок;
інша інформація.
Отримана із цих джерел первинна інформація опрацьовується, будуються аналітичні таблиці, розраховується система синтетичних та аналітичних показників тощо. На цій основі визначаються оптимальні співвідношення розподілу капіталу підприємства, основні резерви підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, найдешевші (найприйнятніші) джерела фінансування, резерви поліпшення ефективності використання основного та оборотного капіталу, оптимізується організаційна структура тощо. У кінцевому підсумку, на базі дослідження всіх сторін діяльності підприємства розробляються рекомендації з удосконалення господарського механізму, підвищення ефективності його функціонування, створення та впровадження технологій контролю за фінансово-економічним станом підприємств.
Класифікація економічної діагностики:
Залежно від явищ, що підлягають фіксації:
внутрішня діагностика;
зовнішня діагностика.
Залежно від характеру дослідження:
етіологічна діагностика;
симптоматична діагностика.
Так, під етіологічною діагностикою слід розуміти систему аналізу економічної діяльності підприємства, що побудована за принципом «від причини до симптому», тобто за принципом зосередження основної уваги дослідника на встановленні причинно-наслідкових зв'язків між подіями внутрішнього та зовнішнього середовища господарювання. Така система діагностики дає змогу передбачати розвиток позитивних чи, навпаки, деструктивних процесів на підприємстві.
Симптоматична діагностика - це система аналізу, що передусім фіксує позитивні чи негативні вияви різноманітних чинників, а потім досліджує їхні причинно-наслідкові зв'язки. За створення такої системи на підприємстві аналітики основну увагу приділяють достовірності та повноті фіксації змін внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто система працює за принципом «від симптому до причини». Таким чином, процес діагностики економічної діяльності підприємства передбачає побудову системи аналізу, що уможливлює задоволення потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.
|