Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет На правах рукопису ШАМОТА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА


Скачати 3.3 Mb.
Назва Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет На правах рукопису ШАМОТА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА
Сторінка 4/19
Дата 05.05.2013
Розмір 3.3 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
зростає із року в рік. В 2008 р. цей показник становив 11 994,2 млн. грн., що на 11 824,1 млн. грн. більше ніж у 2000 р. Розподіл фінансових ресурсів за напрямами іннова­ційної діяльності протягом 2000-2008 рр. був відно­сно сталим. Найбільша частка інноваційних інвестицій протягом аналізованого періоду припадала на придбання машин та обладнання, установок і складала 63,9 % у 2008 р. Частка ж вкладень у придбання нових технологій була мізерною та мала тенденцію до скорочення з 4,1 % загальних витрат у 2000 р. до 3,0 %.

Як показало проведене дослідження процесів фінансу­вання наукової та науково-технічної діяльності в Україні, воно характеризується недостатніми обсягами, нестабіль­ністю, істотними коливаннями структури джерел (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості

(у фактичних цінах)


Обсяги фінансування інноваційної діяльності в промисловості

Роки

2001

2005

2006

2007

2008

млн. грн.

% до загального обсягу

млн. грн.

% до загального обсягу

млн. грн.

% до загального обсягу

млн. грн.

% до загального обсягу

млн. грн.

% до загального обсягу

Всього:

1757,1

100,0

5751,6

100,0

6160,0

100,0

10821,0

100,0

11994,2

100,0

- у тому числі за рахунок

Держбюджету

7,7

0,4

28,1

0,5

114,4

1,9

144,8

1,3

336,9

2,8

- місцевих бюджетів

1,8

0,1

14,9

0,3

14,0

0,2

7,3

0,1

15,8

0,1

- власних коштів

1399,3

79,6

5045,4

87,7

5211,4

84,6

7969,7

73,7

7264,0

60,6

- коштів інвесторів вітчизняних

49,4

2,8

79,6

1,4

26,3

0,4

26,2

0,2

169,5

1.4

- іноземних держав

133,1

7,6

157,9

2,7

176,2

2,9

321,8

3,0

115,4

1,0

- інших джерел

165,8

9,5

425,7

7,4

617,7

10,0

2351,2

21,7

4092,6

34,1


Незважаючи на наявні фонди підтримки та розвитку ін­новаційної діяльності, основним джерелом її фінансування протягом 2000-2008 років залишалися власні кошти під­приємств. У 2008 році фінансування промислових підпри­ємств України за джерелами розподілилося таким чином: власні кошти – 60,6 % від загального обсягу; іноземні ін­вестори – 1,0 %; бюджети всіх рівнів та позабюджетні фонди – 2,9 % та інші.

Система державної фінансової підтримки інноваційної діяльності в Україні не відповідає сучасним вимогам і відріз­няється значною кількістю пріоритетів. Лише 3-4 % підпри­ємств впроваджують нові технологічні процеси, здійснюють механізацію та автоматизацію виробництва, що не дозволяє докорінним чином модернізувати промислове виробництво (табл. 1.8) [123].

Таблиця 1.8

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації



Промислові підприємства, що впроваджували інновації

Роки

2000

2006

2007

2008

всього

% до загальної кількості підприємств, що впроваджували інновації

всього

% до загальної кількості підприємств, що впроваджували інновації

всього

% до загальної кількості підприємств, що впроваджували інновації

всього

% до загальної кількості підприємств, що впроваджували інновації

Всього

1491

X

999

X

1186

X

1160

X

впроваджували нові технологічні процеси

416

27,9

272

27,2

515

43,4

515

44,4

з них маловідходні, ресурсозберігаючі та безвідходні

172

11,5

161

16,1

287

24,2

280

24,1

освоювали виробництво нових видів продукції1

1372

92,0

466

46,6

564

47,6

667

57,5

з них нові види

техніки

202

13,5

154

15,4

178

15,0

201

17,3

здійснювали комплексну механізацію та автоматизацію виробництва

174

11,7

5102

51,1

8984

75,7

813

70,1

Реалізовували інноваційну продукцію3

1352

X

918

X

1035

X

993

X

1 3 2003 р. – видів інноваційної продукції.

2 3 2006 р. – витрачали кошти на придбання машин, обладнання, установок та інших основних засобів.

3 До 2003 р. – відвантажували інноваційну продукцію.

4 З 2007 р. – витрачали кошти на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення.
Негативною тенденцією також є зменшення не тільки кількості промислових підприємств, що займалися іннова­ційною діяльністю, з 18,0 % у 2000 році до загальної кіль­кості обстежених до 13,0 % у 2008 році, але й зменшення кількості промислових підприємств, що впроваджували ін­новації – з 1491 підприємства у 2000 до 999 – у 2006 році. Дане зменшення відбулося за такими напрямками: підприємства, що впроваджували нові технологічні процеси – на 144; ті, що освоювали виробництво нових видів продукції – на 906 та ті, що реалізовували інноваційну продукцію – на 434. І тільки підприємств, що здійснювали комплексну механізацію та автоматизацію виробництва, збільшилося на 336. Ситуація, що складалася, починаючи з 2007 року, досить неоднозначна. У 2007 році розпочалося зростання зазначених показників, однак у 2008 році знову відбулося зменшення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації (з 1186 у 2006 р. до 1160 у 2008 р.). Таким чином, незважаючи на тенденцію до збільшення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації у 2006 році, останніми роками розпочався зворотний процес.

Не є позитивною тенденцією і впровадження прогресивних технологічних процесів та освоєння виробництва нових видів продукції у промисловості (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Впровадження прогресивних технологічних процесів та освоєння виробництва нових видів продукції у промисловості

Показники

Роки

1995

2000

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Впроваджено нових прогресивних технологічних процесів

2936

1403

1142

1482

1727

1808

1145

1419

1647

з них маловідходних ресурсо­зберігаючих і безвідходних

1044

430

430

606

645

690

424

634

680

Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань

11472

15323

22847

7416

3978

3152

2408

2526

2446

з них нових видів техніки

1000

631

520

710

769

657

786

881

758


Аналізуючи дані таблиці 1.9, ми бачимо, що освоєння виробництва нових видів продукції, починаючи з 2002 року, почало стрімко падати. У 2008 р. даний показник становив 2446 од., що на 2041 од. менше ніж у 2002 р. Що стосується решти показників, то тут спостерігається хоча і не велика, але все ж таки тенденція росту.

Отже, можна зробити висновок, що інноваційний цикл знаходиться у фазі кризи, а держава не проводить необхід­ного комплексу організаційно-економічних заходів для антициклічної стабілізації наукоємності ВВП на рівні техноло­гічної безпеки.

Обмежуючими факторами, що стримують розвиток та поширення інновацій в Україні, є:

  • неможливість накопичення та використання окремими суб’єктами господарювання коштів, що необхідні для здійснення масштабних інновацій;

  • висока вартість нових видів продукції і послуг часто ро­блять їх недоступними для масового споживача;

  • інноваційні проекти в більшості випадків характеризуються значним рівнем невизначеності результату й тривалістю одержання віддачі, тому потрібні певні стимули або гарантії повного чи часткового відшкодування витрат у разі невдачі;

  • багато інновацій можуть виявитися економічно ефективними лише в тих випадках, коли їх здійснюють у великих масштабах і при наявності досить місткого ринку, а у підприємця, що має обмежену виробничу базу і лімітований ринок збуту продукції, інноваційні вкладення можуть вияви­тися недостатньо прибутковими, тому що він не зможе реалізувати значну економію на масштабах виробництва, як це потрібно в галузях із низькою швидкістю обігу капіталу;

  • існують інноваційні процеси, які не повинні здій­снюватися на комерційній основі (фундаментальні наукові дослідження, екологія, мінімальні стандарти в охороні здо­ров’я й освіти), однак більшість успіхів на ринку інновацій пов’язано саме з цими нововведеннями;

  • економічний ефект інновацій виявляється в різних видах і в багатьох сферах, поєднані інноваційні ефекти найчастіше перевищують розмір прибутку, розрахований на етапі ініціювання проекту, за рахунок охоплення додаткових сегментів ринку, використання інноваційних технологій на стадії розробки інноваційних проектів у інших галузях;

  • існує прагнення до стабільного отримання надприбутку за рахунок монопольного володіння науково-технічними досягненнями, а розвиток інформаційних систем і патентно-ліцензійних механізмів дає змогу запобігти гострому конфлікту з інтересами суспільства в цілому [1].

Необхідно відмітити, що інноваційна активність регіонів
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
ФОРМУВАННЯ БРЕНД-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство...
Лекція З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН. НАРІЗНІ З'ЄДНАННЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний...
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я...
...
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка...
ВСТУП
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний...
Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ...
Тестові завдання склали кандидати історичних наук Михайлуца Микола Іванович – доцент, завідувач кафедри «Українознавство» Одеського...
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТ
Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації
1 Реалізм
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО Підручник
Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний гуманітарний університет
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка