Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет На правах рукопису ШАМОТА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА
|
|
Скачати 3.3 Mb.
|
|
2.2. Розробка багаторівневого комплексного підходу до формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства Як вже зазначалося в попередніх підрозділах роботи, будь-яка зміна в портфелі інноваційних проектів підприємства зумовлює якісну зміну динаміки всіх основних економічних та виробничих показників функціонування самого підприємства. Тому, на нашу думку, одним із ефективних інструментів управління інноваційним розвитком підприємства можна вважати механізм оцінки інноваційних проектів, який передбачає розробку багаторівневого комплексного підходу до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів. Варто зазначити, що перехід нашої держави до ринкових відносин викликав зміни у структурі джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств [180]. Сьогодні домінуючим механізмом фінансування інноваційних проектів підприємства стає самофінансування, що ґрунтується на зростанні частки прибутку та амортизаційних відрахувань підприємства, та кредитування. Поряд з цим проведення наукових досліджень та впровадження нових технологій все більше стає об’єктом самофінансування. Процеси формування та реалізації портфелю інноваційних проектів мають різні терміни початку та закінчення та різну прибутковість, що, на нашу думку, вносить певні особливості у процес фінансування портфелю. У випадку, коли сумарний розмір фінансування інноваційного портфелю перевищує прибутковість підприємства, то підприємство змушене займатись пошуком нових джерел фінансування на ринку капіталів. До основних факторів, що мають безпосередній вплив на фінансування інноваційних проектів, слід віднести: рівень заощаджень населення; рівень конкуренції між споживачами заощаджень; рівень віддачі від інвестованого капіталу. На основі даних факторів буде визначатись рівень ефективності функціонування портфелю інноваційних проектів підприємства. В даному підрозділі ми вважаемо за доцільне розглянути процедури відбору інноваційних проектів в портфель та аналіз показників, що безпосередньо впливають на реалізацію такого портфелю. Нами пропонується розглядати механізм оцінки інноваційних проектів як процес формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства на основі комплексного підходу, який враховує схеми самофінансування та кредитування. На нашу думку, такий підхід повинен враховувати не тільки вплив локальних внутрішніх та зовнішніх факторів економічного, організаційного та науково-технічного розвитку конкретного підприємства, але й цілий ряд загальнодержавних, регіональних і міжгалузевих факторів, бути науково обґрунтованим, передбачати системність та динамічність при реалізації окремих етапів і процедур моделювання, мати високу чутливість до змін, характеризуватись багаторівневістю дослідження різноманітних факторів інноваційного розвитку підприємства. Багаторівневий комплексний підхід до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства може відповідати завданням управління інноваційного потенціалу підприємства у випадку виконання таких вимог, як:
Виходячи з цього, ми пропонуємо розглянути основні етапи багаторівневого комплексного підходу до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства у порядку, представленому на рис. 2.4. Слід зазначити, що аналіз процедур даного підходу буде спиратися на виявлення причинно-наслідкового характеру залежностей між запропонованими етапами багаторівневого комплексного підходу до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства. На нашу думку, багаторівневий підхід до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства повинен базуватися на принципі пріоритетності, який є одним з ключових в постановці і досягненні різних за тривалістю та характером завдань, пов'язаних з інноваційним розвитком підприємства. На думку деяких економістів, облік принципу пріоритетності є обов'язковою умовою оцінки ефективності портфелю інноваційних проектів підприємства з точки зору обмеженості власних та залучених ресурсів [29]. Розглянемо зміст основних етапів запропонованого підходу більш детально. Спочатку необхідно проводити діагностику інноваційного потенціалу промислового підприємства як попередній етап багаторівневого комплексного підходу до формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємств машинобудування. Таку діагностику доцільно здійснювати до початку складання остаточного варіанта техніко-економічного обґрунтування інноваційного проекту. Це потрібно робити для дослідження можливості реалізації даного інноваційного проекту на підприємстві. Результатом такого дослідження, на нашу думку, може стати припинення подальшого розгляду даного проекту (не беручи до уваги склад учасників і схеми фінансування). У майбутньому це надасть змогу уникнути значних витрат та отримати оптимальну ефективність від реалізації інноваційного проекту.  Рис. 2.4. Багаторівневий комплексний підхід до формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємств машинобудування Отримані результати діагностики дозволяють моделювати механізм комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства і приймати на цій основі обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на його реалізацію та розвиток. Першим етапом запропонованого багаторівневого підходу є формування стратегії забезпечення ефективної інноваційної діяльності підприємства, яку можна представити як генеральний напрям (програму, план) інноваційної діяльності, проходження яким в довгостроковій перспективі повинно привести до досягнень стратегічних цілей і отримання очікуваного ефекту від даної діяльності підприємством. На цьому етапі розглядаються перспективні цілі інноваційного розвитку підприємства, здійснюється їх ранжування за ступенем пріоритетності, відповідно доних формуються основні завдання, визначаються конкретні заходи та послідовність їх проведення. Після того, як попередній варіант стратегії вже розроблено, потрібно провести її обговорення та затвердження (необхідно скласти план погоджених дій усіх підрозділів підприємства). Саме цей план дій має перевести обрані й обґрунтовані в процесі планування цілі і стратегію в практичне русло. На його основі формується план заходів та завдання для відповідних структурних підрозділів і служб підприємства. Паралельно проводиться аналіз обмежених ресурсів підприємства, визначаються завдання інноваційної діяльності та проводиться пошук можливих шляхів їх досягнення. При цьому слід зазначити, що для досягнення ефективності реалізації інноваційних заходів досить важливими питаннями на даному етапі є ґрунтовний аналіз всієї сукупності наявних обмежень, дослідження узгодженості реалістичних стратегічних цілей з тактичними цілями і завданнями тощо. Другий етап багаторівневого комплексного підходу до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства включає формалізацію пріоритетних напрямків інноваційної діяльності та визначення граничних значень індикаторів ефективності інноваційних проектів по кожному з них. У даному випадку, при визначенні пріоритетних напрямків інноваційної діяльності необхідно орієнтуватися на виконання таких головних завдань розвитку інноваційної діяльності, як:
На даному етапі не тільки формулюється концептуальне бачення інноваційного проекту, його мета та перелік завдань, які передбачається вирішити в результаті його реалізації, але й встановлюються вимоги до якості результатів, можливі в межах витрат коштів та ресурсів специфічної організації розробки проекту. Третій етап даного підходу включає оцінку відповідності інноваційних проектів пріоритетним напрямкам інноваційного розвитку підприємства. У разі відповідності інноваційного проекту визначеним напрямкам проводиться попередня оцінка його ефективності, а у разі невідповідності відбувається додаткове коригування проекту чи його відхилення. Наступний етап багаторівневого підходу до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства включає розрахунок основних критеріїв ефективності інноваційних проектів підприємства. На даному етапі відбувається перевірка відповідності набутих значень критеріїв ухвалення рішень до встановлених вимог фінансування інноваційних проектів. Дану процедуру ми пропонуємо проводити шляхом встановлення відповідних порогових значень для тих фінансових рішень, ухвалення яких відбувається виходячи із загальноприйнятих методичних рекомендацій техніко-економічним обґрунтування інноваційних проектів [36]. За результатами відповідних розрахунків здійснюється відбір та оцінка ефективності інноваційних проектів за традиційними методиками. Однак існують проблеми урахування впливу факторів невизначеності і спричиненого нею ризику. Таким чином, для вирішення даного питання доцільно здійснювати оцінку:
При дослідженні питання ефективності інноваційних проектів підприємства виникає необхідність змістовного аналізу портфелю інноваційних проектів. Проведені дослідження показують пряму (лінійну або нелінійну) залежність вкладення коштів у розробку інноваційних технологій, але у разі аналізу інноваційних проектів вже створених технологій, що включаються в портфель, потрібно розглядати дещо інші залежності. Перш за все, на етапі відбору проектів для включення їх в портфель інноваційних проектів підприємства. Відбір інноваційних проектів для включення в портфель здійснюється на основі відповідності встановленим вимогам за критеріями оцінки ефективності проектів. При цьому слід зазначити, що якщо розраховані показники за одним з критеріїв не входять у встановлені межі, то даний проект не включається до інноваційного портфелю і підлягає коригуванню, після чого приймається повторне рішення про доцільність включення у портфель та фінансування такого інноваційного проекту. Оскільки на підприємствах існує ряд обмежень (фінансових, часових тощо), то після відбору прийнятних за критеріями ефективності проектів для включення в інноваційний портфель доцільно здійснити заходи щодо оптимізації портфелю інноваційних проектів підприємства. Таким чином, з метою оптимізації бюджету інвестиційно-інноваційної діяльності ми пропонуємо визначати конкретний перелік інноваційних проектів, які доцільно включати в інноваційний портфель підприємства, використовуючи механізми просторової і часової оптимізації. Слід зазначити, що основні механізми і процедури просторової і часової оптимізації портфелю інвестиційних проектів якнайповніше викладені в роботах [69, 70]. Просторова оптимізація передбачає максимізацію сумарного потенційного приросту капіталу. При цьому до портфелю включаються інноваційні проекти, які займають перші позиції за критерієм індексу рентабельності. В роботі [164] зазначено доцільність використання індексу рентабельності, «оскільки саме він показує реальну віддачу від кожної вкладеної в проект грошової одиниці і будь-який інший критерій відбору проектів в реальний інвестиційний портфель обов’язково зменшить сумарні результати просторової оптимізації проектів». Отже, якщо проекти можна фінансувати не тільки в повному обсязі, а і частинами, то в оптимальний склад портфелю будуть включатися проекти з найбільшим значенням індексу рентабельності і останній з яких, що має найменше значення цього показника, буде профінансовано частково. Якщо така можливість відсутня, то оптимізація портфелю передбачає підбір можливих варіантів реалізації різних проектів і визначення сумарної чистої поточної вартості для кожного варіанта. Оптимальним слід вважати такий набір проектів, який би максимізував сумарну чисту поточну вартість інноваційного портфелю. В рамках часової оптимізації інноваційного портфелю здійснюється оптимальний розподіл різних проектів в часі на основі визначення спеціального індексу відносної втрати інтегрального дисконтованого ефекту у випадку, якщо реалізацію певного проекту буде перенесено на певний період в майбутньому. Оптимізація інноваційного портфелю та послідовність реалізації інноваційних проектів здійснюється на підставі критерію мінімізації зазначеного індексу. На нашу думку, розробка процедур відбору інноваційних проектів в портфель пов’язана передусім із застосуванням ефекту масштабу. Тоді для оцінки результату окремого інноваційного проекту, що включається в портфель, слід визначити лише показники прибутковості, ефективності, споживчого попиту. Така диференціальна (гранична) оцінка дозволяє визначити значущість конкретного напрямку інноваційної діяльності підприємства по відношенню до інших напрямків. При цьому можна оцінити вплив кожного інноваційного проекту на кінцеві результати інноваційної діяльності підприємства. Наступним етапом багаторівневого комплексного підходу до формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства є оцінка ризиків та оптимізація ефективності сформованого інноваційного портфелю. Необхідно зазначити, що основні методи урахування чинників невизначеності і ризику при оцінці інноваційних проектів були проаналізовані нами у підрозділі 1.4, а методичні засади щодо врахування ризику в процесі управління портфелем інноваційних проектів підприємства наведені на рис. 2.4 та будуть викладені у підрозділі 2.3. Останній етап запропонованої методики передбачає проведення ряду заходів щодо реалізації та управління портфелем інноваційних проектів підприємства. Таким чином, за допомогою запропонованих вище процедур може бути сформований і оптимізований портфель інноваційних проектів, який буде визначати напрями і перспективи інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства на перспективу. Описаний в даному підрозділі дисертаційної роботи багаторівневий підхід до процесу формування та реалізації портфелю інноваційних проектів на підприємствах можна вважати інструментом управління їх інноваційним розвитком, оскільки він дає можливість за рахунок жорсткої процедури відсівання тих проектів, які не задовольняють відповідні вимоги, відібрати ефективні інноваційні проекти та якісно сформувати портфель проектів для реалізації. На відміну від існуючих, запропонований багаторівневий підхід до формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства дозволяє врахувати: 1) принцип пріоритетності, який є одним з ключових в постановці і досягненні різних за тривалістю та характером завдань, пов'язаних з інноваційним розвитком підприємства; 2) специфічні ризики, що виникають в процесі формування портфелю інноваційних проектів на підприємствах машинобудування; 3) нечіткий характер бюджетних та часових обмежень; 4) альтернативні шляхи оптимізації сформованого портфелю інноваційних проектів підприємства залежно від можливості кількісної оцінки специфічних ризиків інноваційного процесу в машинобудуванні. Запропонований підхід забезпечує: формування портфелю інноваційних проектів на основі оцінки інноваційного потенціалу підприємства; координацію змін в портфелі інноваційних проектів з урахуванням змін у темпах і напрямках інноваційного розвитку підприємства; узгодження етапів фінансування інноваційних проектів підприємства; узгодження бюджету портфелю інноваційних проектів із загальним кошторисом підприємства; затвердження плану поетапної реалізації інноваційних проектів та термінів їх фінансування; моніторинг результатів реалізації портфелю інноваційних проектів з відповідним коригуванням залежно від зовнішніх та внутрішніх трансформацій. Такий підхід дозволяє зробити процес формування та реалізації портфелю інноваційних проектів підприємства більш взаємопов’язаним, динамічним, узгодженим, структурно цілісним та оперативним. |
Схожі:
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ФОРМУВАННЯ БРЕНД-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА |
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство... Лекція З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН. НАРІЗНІ З'ЄДНАННЯ |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний... ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я... ... |
|
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка... ВСТУП |
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ... Тестові завдання склали кандидати історичних наук Михайлуца Микола Іванович – доцент, завідувач кафедри «Українознавство» Одеського... |
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТ Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО Підручник Міністерство освіти і науки України Маріупольський державний гуманітарний університет |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua