|
|
Скачати 2.37 Mb.
|
|
ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції Дніпропетровськ 2006 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ТОВАРИСТВО МЕТАЛУРГІВ УКРАЇНИ ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції 23-24 листопада 2006 року Дніпропетровськ 2006 УДК 330.322.5 . Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості". – Дніпропетровськ: 2006. - ____ с. У збірнику містяться матеріали учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості", яка проводилась 23-24 листопада 2006 року кафедрою економіки промисловості Національної металургійної академії України. Для науковців, викладачів, державних службовців, економістів промислових підприємств та фінансових установ, студентів економічних спеціальностей. ДОПОВІДІ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ __________________________________________________________ Д.е.н. Александрова В.П. Інститут економічного прогнозування НАН України ФІНАНСУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ Майбутнє економіки України, її технологічний престиж серед розвинених країн світу залежить від прискорення темпів створення та реалізації відповідних напрямків науково-технічного розвитку. Дотепер Україна посідає 72-ге місце серед країн світу за рівнем технологічного розвитку економіки, в той час, як для багатьох з них цей фактор є вирішальним для соціально-економічного зростання, і, зокрема, для підвищення рівня добробуту населення. Так, за дослідженнями зарубіжних економістів вклад в економічний розвиток США в різні періоди часу становив від 33% до 78%, у Франції до 40% в Німеччині 50%. В нашій країні науково-технічні досягнення чинять малопомітний вплив на її економічний розвиток, бо в останні роки частка підприємств, які впроваджують інновації у виробництво, не тільки не зростає, а, навпаки, поступово зменшується. Так, якщо в 2000 р. вони становили 14,8% від загальної кількості, то в 2005 р. лише 8,2%. Зменшується обсяг і пріоритетних науково-технічних розробок з 12,4% в 2000 р. до 3,8% в 2004 р. Основною причиною скорочення обсягу пріоритетних розробок в останні роки, а також впровадження їх у виробництво, виявилось недостатнє фінансування проектів. Порівняно до попередніх періодів проведення конкурсів (у 1990-1992, 1992-1996, 1997-1998), в 2004-2006 рр. обсяг фінансування пріоритетних розробок зменшився в 5-6 разів. Отже, проблема і відповідні задачі, що з неї випливають, полягають у пошуку коштів для реалізації розробок, та раціональному розподілі їх між пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки та інноваційною їх реалізацією в галузях виробництва. Метою таких досліджень має бути обґрунтування пропозицій щодо ефективного використання вкладень у науково-технічний розвиток кожної галузі економіки, в тому числі і промисловості, де знаходять застосування технологічні наукові досягнення. В той же час не менш важливими є організаційно-економічні інновації, використання яких має сприяти ефективному застосуванню нових технологій та прогресивного обладнання. Концепції пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки та інноваційного їх трансферу спрямовані на реалізацію в економіці найбільш прогресивних технологічних нововведень, що в багатьох випадках стають основою для революційних зрушень у методах виготовлення продукції, її оновлення та оновлення засобів виробництва. Їх використання при раціональному фінансуванні в найближчі роки має забезпечити використання найбільш прогресивних з точки зору зарубіжного досвіду технологій - ресурсозберігаючих та безвідходних, інформаційних та біотехнологій, авіаційних і аерокосмічних. За орієнтовними розрахунками їх використання забезпечує високу ефективність інвестованих коштів, що в 2-3 рази перевищує ставку рефінансування Національним банком відтворювальних процесів. Так, в останні роки зросла актуальність використання ресурсозберігаючих технологій у зв’язку з дефіцитом енергоносіїв та підвищенням їхньої вартості. Розробки в цій галузі науки, присвячені енергозбереженню та пошуку альтернативних джерел енергії відповідають світовому рівню. Такі технології посідають в загальному обсязі фінансування державних науково-технічних програм, за допомогою яких реалізуються пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки, біля 20%. Значна частка коштів (15%) припадає також на нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства. Значна увага в процесі фінансування пріоритетних напрямків науково-технічного розвитку приділена створенню і застосуванню нових речовин і матеріалів. З досвіду зарубіжних країн перспективними і актуальними для створення матеріалів майбутнього визнано нанотехнології, що мають сприяти ефективному розвитку електроніки, приладобудування, інформатики, авіатехніки та інших високотехнологічних виробництв, забезпечуючи строк окупності витрат на ці технології у межах півроку. Не менш актуальним для підвищення рівня технологічного рейтингу України має широке застосування біотехнологій, особливо в сільському господарстві та у медицині. Швидка окупність витрат на їх використання та висока соціальна значущість визначають необхідність відповідної фінансової підтримки таких престижних технологій. Але на жаль, фінансування науково-технологічних розробок та інноваційна їх реалізація ще не набули достатніх масштабів для відчутного впливу науково-технічного розвитку на економіку України. В останнє десятиріччя методи фінансового забезпечення пріоритетів науково-технічного розвитку набули так званого „залишкового” характеру. Навіть за виділеною державою мізерною фінансовою підтримкою, що становить біля 5% наукового бюджету, програми, призначені для їх реалізації, систематично недофінансовувались, а науково-технічні досягнення, що випливали з їх виконання та виконання галузевих програм, використовувались невеликою кількістю підприємств, про що свідчать дані наступної таблиці. Таблиця. Кількість промислових підприємств України, що впроваджували технологічні інновації, в % до загальної кількості промислових підприємств
З даних таблиці видно, що інноваційна діяльність в країні в останні 5 років не активізується. Навпаки, спостерігається зниження її темпів, особливо відносно тих напрямків, які пов’язані з використанням нових технологічних процесів, освоєння нових видів продукції та нових видів техніки. Що стосується окремих галузей промисловості, то найбільш активна роль в інноваційній діяльності належить машинобудуванню, хімічній та коксохімічній промисловості. З вище викладеного випливають наступні висновки і рекомендації. Підвищення рівня активізації інноваційної діяльності, особливо за рахунок реалізації пріоритетних напрямків науково-технічного розвитку потребує перш за все удосконалення методів управління цим процесом в напрямку підвищення в ньому ролі програмно-цільового фінансування науково-технічних розробок порівняно до базового розподілу державних коштів між міністерствами та відомствами. За досвідом розвинених країн світу, програмно-цільове управління наукою та інноваційною діяльністю в них домінує над відомчою, тим паче в тих країнах, де немає відомчої галузевої структури управління наукою (Великобританія). Сучасна система фінансування ще й досі містить елементи формалізованого адміністративно-командного розподілу коштів на здійснення досліджень та трансформацію їх результатів у інновації. Внаслідок цього переважна їх частина припадає на сировинно-орієнтовані галузі виробництва. Вітчизняним законодавством передбачено довести державну підтримку пріоритетів до 30% наукового бюджету, а із зарубіжного досвіду випливає доведення частки державної підтримки цільових програм до 50%. Не менш важливим для раціонального фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності є більш досконале обґрунтування науково-технічних розробок та в цілому програм щодо комерційної їх доцільності не тільки в рамках внутрішнього ринку, а й з метою розширення масштабів експорту вітчизняних „ноу-хау”, що на міжнародних ринках ще не зайняли істотних переваг. Більш повне і вчасне забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки та їх реалізації може бути досягнуто на основі використання позабюджетних джерел фінансування науки та інноваційної діяльності, в тому числі банківського кредитування, коштів вітчизняних інвесторів та іноземних інвесторів. Слід відзначити, що використання цих джерел фінансування за відповідними обсягами порівняно з 2000 р. значно зменшується, незважаючи на дефіцитність власних коштів підприємств. Використання різних джерел фінансування потребує не тільки достатнього фінансування пріоритетних розробок, але й створення відповідного привабливого інвестиційного клімату в країні і на окремих підприємствах на основі укладення взаємовигідних угод та створення організаційно-економічних умов для спільної роботи з інвесторами. Література: 1. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Сучасне законодавство України в галузі науки та інноваційної діяльності. – К.: 2004. – 47 с. 2.Baskin M.I. and Low I.I. Capital Tehnology and Wealth of Nations Stenford. 1992. – Р. 17-55. 3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. – К.: Держ.Ком.Стат України, 2005. – 222 с. 4. Організація науки і нові технології // №39, 1998. – С. 1-5. 5. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія інноваційних реформ .- К.: Знання України, 2002. – 196 с. К.е.н. Шинкаренко С.В. Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ІНОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ Підприємства гірничо-металургійного комплексу в перші роки незалежності України не відзачалися інвестиційною привабливістю. Однією із причин цього були значні суми боргів перед бюджетом, які обчислювалися трильйонами карбованців. Для того, щоб виправити ситуацію, спочатку законодавчо був списаний борг комбінату “Криворіжсталь”, а згодом й іншим боржникам. В галузі був проведений економічний експеримент, суть якого зводилася, зокрема, до зниження ставки податку на прибуток. Підприємства, отримавши таким чином кошти для впровадження інноваційних технологій, вийшли з кризи і стали інвестиційно привабливими. Ця привабливість проявила себе під час приватизації. Зараз у Дніпропетровській області є 723 підприємства галузі “Металургія та виробництво готових металевих виробів”. Ці підприємства дають половину надходжень до Зведеного бюджету. У 2005 році від них надійшло майже вдвічі більше коштів, ніж у 2004 році. Обсяги нахходжень до Державного бюджету від підприємств гірничо-металургійного комплексу за 9 місяців 2006 року становили 2089,5 млн.грн., що на 390,1 млн.грн. або на 15,7 % нижче рівня відповідного періоду минулого року. Із загальної суми мобілізації податків і зборів до Державного бюджету по галузі близько 90 % або 1868,9 млн.грн. забезпечили 10 визначальних платників: ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” (33,4 % або 697,9 млн.грн.); ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (21,1 % або 440,7 млн.грн.) ВАТ “Північний ГЗК” (10,5 % або 220,4 млн.грн.); ВАТ “Інгулецький ГЗК” (6,5 % або 119,5 млн.грн.); ВАТ “Дніпровський меткомбінат” (5 % або 103,9 млн.грн.); ВАТ “Південний ГЗК” (4,3 % або 90,6 млн.грн.); ВАТ “Центральний ГЗК” (3 % або 63 млн.грн.); ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” (2,9 % або 59,9 млн.грн.); ВАТ “Кривбасзалізрудком“ (2,1 % або 44,3 млн.грн.); ЗАТ “Нікопольський завод безшовних труб” Ніко Тьюб” (1,4 % або 28,7 млн.грн.). Зменшення нарахувань податку на прибуток стало наслідком погіршення з третього кварталу 2005 року показників фінансово-господарської діяльності підприємств, пов’язане із ростом собівартості за рахунок зростання тарифів на залізничні перевезення, на газ та електроенергію поряд із падінням цін на продукцію комбінатів як на внутрішньому ринку, так і на експорт у зв’язку із падінням світових цін. Частини прибутку підприємств з державною часткою власності надійшло за 9 місяців 2006 року 76,1 млн.грн. проти 366,5 млн.грн. рік тому. Зниження пояснюється зменшенням кількості акцій ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”, що належать державі з 94 % до 1,7 %. Плати за надра надійшло 147,9 млн.грн. проти 86,3 млн.грн. (приріст 61,6 млн.грн. або в 1,7 раза). Податку на додану вартість надійшло 236,5 млн.грн. проти 68,8 млн.грн. (приріст 167,7 млн.грн. або в 3,4 рази). Визначальними платниками металургійної галузі області щомісячно заявляється до відшкодування в середньому 130 млн.грн. Податковими органами області, зокрема спеціалізованою податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі, проводиться аналіз звітності, визначення реальної бази оподаткування, аналіз динаміки сплати податків, здійснюється систематичний контроль за проведенням фінансово-господарської діяльності підприємства, співставлення результатів діяльності підприємства з середньогалузевими показниками по області, аналізуються фактори, що впливають на збільшення витрат підприємства. При проведенні перевірок особлива увага приділяється виявленню схем мінімізації податкових зобов’язань. Основними причинами низького податкового навантаження окремих платників є ведення збиткової або малорентабельної фінансово-господарської діяльності; перерозподіл фінансових потоків та прибутків у межах фінансово-промислових груп; застосування схем мінімізації податкових зобов’язань. Непрозорість фінансової діяльності та штучна збитковість не сприяють залученню інвестицій, які необхідні для впровадження іноваційних технологій. З метою впорядкування оподаткування підприємств галузі доцільно внести наступні зміни до діючого законодавства: 1. До п.п. 11.2.1 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 7.5.1 Закону України “Про податок на додану вартість“ в частині віднесення до валових витрат та до бази визначення податкового кредиту з ПДВ сум перерахованої попередньої оплати лише після здійснення балансуючої операції. 2. П.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, викласти у наступній редакції: “Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України при умові здійснення експорту тільки підприємствами-виробниками продукції, виробленої на власних промислових потужностях”. |
|
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції... Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:... |
Уроки виборів-2004; виборчі ресурси 2006 року Запрошуємо Вас до участі у IV Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина... |
|
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів |
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції... Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща) |
|
РЕЗОЛЮЦІЯ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу... Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу з міжнародною участю «За кожне життя разом» відбулася 17–19... |
Звернення учасників V Міжнародної науково-практичної конференції НАЕК «Енергоатом» Сумки п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ НА АЕС УКРАЇНИ», відзначаємо, що розуміння культури безпеки,... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Вас узяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Динаміка розвитку міжнародних... |
Диплом Лауреата премії міського голови 2008 року Подяка Голови Донецької... ... |
|
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної... Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації... |
6 – 10 вересня 2010 р в м. Алушта, АР Крим, Україна відбулася VI... Ників міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, виробничих і комунальних організацій, вузів, неурядових організацій з... |