ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції 23-24 листопада 2006 року Дніпропетровськ 2006


Скачати 2.37 Mb.
Назва ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції 23-24 листопада 2006 року Дніпропетровськ 2006
Сторінка 3/17
Дата 28.04.2013
Розмір 2.37 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Література:

  1. Денисюк В.А. Розвиток інноваційних територіальних структур як важливої складової української інноваційної системи // Економічний часопис. – 2003. - №7-8. – С. 43-47.

  2. Десять лет системной трансформации в странах ЦВЕ и в России: итоги и уроки // МЭиМО. – 2004. - №6. – С. 87-94.

  3. Ніколенко С.С., Кушнір Л.Л. До проблеми територіального розвитку та регулювання економічних регіонів // Регіональні перспективи. – 2001. - №5-6. С. 25-27.

  4. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Гунський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.

  5. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. / Держкомстат України. - К., 2004. –310 с.



Д.э.н. Недин И.В., Першина О.В., Сорокопуд С.А.

Национальный технический университет Украины

Киевский политехнический институт”

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ И ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ИННОВАЦИИ КАК ФАКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ТЕРРИТОРИИ
Эколого-экономическая оптимизация состояния территориальных образований является одним из основных направлений достижения приемлемого уровня их экономической безопасности (ЭКБ) и обеспечивается, согласованной реализацией комплекса действий во многих взаимосвязанных сферах жизнедеятельности. Одной из важнейших сфер жизнедеятельности, существенно влияющей на уровень ЭКБ, является энергетическая. Острота проблемы обеспечения энергетической безопасности на общегосударственном и на территориальном уровнях усугубляется неудовлетворительным экономическим и техническим состоянием электроэнергетики. И поэтому не случайно в настоящее время имеет место концентрация внимания к возможностям территориальных систем энергетики (ТСЭ) именно с точки зрения обеспечения ЭКБ как на территориальном уровне, так и на общегосударственном.

Реальное достижение приемлемого уровня ЭКБ территории в нынешних условиях требует максимально возможной инновационной активности в сфере ТСЭ в направлении реализации сравнительно малозатратных ресурсосберегающих и экологически безопасных инноваций, за счет которых было бы возможным создание условий для накопления ИК в объеме, достаточном для крупномасштабной модернизации ТСЭ. Речь должна идти о развитии конкурентоспособных ТСЭ по условиям экономичности, надежности функционирования и экологической безопасности. Важным является последнее качество ТСЭ, поскольку при их широком распространении возможна в широком масштабе энергетическая утилизация отходов бытового и хозяйственного происхождения), что позволяет получить полезный (инновационыый) эффект по ряду важных сфер жизнедеятельности, выражающийся в: улучшении ресурсообеспеченности производственно-хозяйственной деятельности; разгрузке территорий от экологически опасных отходов; уменьшении внешних издержек экологического характера; создании дополнительных рабочих мест; снижении себестоимости производимой продукции за счет некоторого удешевления ресурсов (особенно в случае замещения ими импортируемых энергоносителей). При оценке реальных возможностей утилизационных технологий (например, производства синтез-газа) следует учитывать территориальное размещение соответствующих энергоисточников для исключения неоправданные расходы на доставку сырья.

Одним из направлений повышения эффективности объектов и систем ТСЭ является создание на их основе вертикально интегрированных объединений в виде энерготопливных компаний (ЭТК), что позволяет получить ощутимый эффект за счет снижения себестоимости производимой и отпускаемой продукции вследствие перехода на трансфертные цены во внутреннем обмене продукцией и создать благоприятные условия для накопления ИК. Утилизационные природоохранные мероприятия ЭТК высокоэффективны с точки зрения снижения экстернальных убытков. В результате утилизации золошлаковых отвалов и терриконов шашт расходы ЭТК, обусловленные изъятием земель будут ежегодно уменьшаться в среднем на 4%. В противном случае они будут увеличиваться в среднем на 2,4%.

Рассмотренные выше направления инновационного совершенствования ТСЭ оказывают непосредственное воздействие на индикаторы ЭКБ по инвестиционной, энергетической, производственной и экологической составляющим. Воздействие на остальные индикаторы ЭКБ является опосредованным. Соовместное применение технологических и организационных инновационных решений, ориентированных на повышение ресурсообеспеченности (за счет использования местных нетрадиционных топливно-энергетических ресурсов) и экономической стабильности функционирования территориальных систем энергетики является важным фактором воздействия на состояние экономической безопасности соответствующей территории.

Д.е.н. Петруня Ю.Є.

Академія митної служби України

АКЦІОНЕРНІ ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ:

ШАНСИ ТА РИЗИКИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
Міжнародний рух підприємницького капіталу в формі прямих та портфельних інвестицій носить активний, зростаючий характер. Інтернаціоналізація інвестиційної діяльності створює, напевно, основу загальних інтеграційних процесів у світовій економіці. Особливого значення, зокрема для України, набуває питання придбання іноземними інвесторами корпоративних прав, отримання можливості з певною силою впливати на діяльність підприємств. Ці процеси є неоднозначними з точки зору інтересів національної економіки та підприємств-резидентів.

Проблема іноземних підприємницьких інвестицій на мікрорівні торкається насамперед таких підприємств-резидентів: 1) підприємств, акції (корпоративні права) яких купуються іноземними інвесторами; 2) підприємств, які входять в зовнішнє оточення (середовище) тих підприємств, акції яких стали об’єктами іноземного інвестування (такими підприємствами можуть бути постачальники, дистрибутори, конкуренти). Щодо кожної інвестиційної угоди можна визначити коло прямих та опосередкованих суб’єктів (підприємств), інтереси яких нею зачіпаються.

Менеджери підприємств повинні здійснювати моніторинг зовнішнього середовища підприємства, враховувати зміни в ньому через прийняття відповідних управлінських рішень. Зокрема, потрібно виявляти для своїх підприємств можливі позитивні та негативні моменти отримання іноземним інвестором корпоративних прав у певному підприємстві-резиденті. Зміни в структурі власників відбуваються постійно, багато з них практично не впливають на діяльність підприємств, але є й такі, що можуть дуже суттєво вплинути на подальшу роботу підприємств. Серед останніх можуть бути зміни, пов’язані з приходом іноземних інвесторів.

Прихід іноземного інвестора – це одночасно й шанси, й загрози для кола підприємств – «зацікавлених осіб». Для кожного представника останніх зазначені плюси та мінуси будуть мати різні виміри. Якщо обходитися без персоналізації, то в цілому для економіки-реципієнта можна назвати такі позитивні можливості (шанси):

- зростання інвестиційних ресурсів, що є важливим фактором зростання ділової активності (безпосередній позитивний поштовх можуть, зокрема, отримати окремі представники з групи «зацікавлених осіб»);

- привнесення в економіку позитивного досвіду менеджменту, зокрема в області маркетингового управління;

- сприяння поширенню ефективних корпоративних правил, форм взаємодії інвесторів у рамках корпоративних підприємств;

- отримання переваг споживачами продукції (за рахунок можливого підвищення якості продукції, сервісу та інших факторів);

- підтримка системи торгівлі цінними паперами, фондового ринку країни.

Щодо загроз, пов’язаних з приходом іноземного інвестора, придбання ним корпоративних прав, то їх в цілому можна визначити таким чином:

- загроза приходу недобросовісного інвестора, тобто такого, який реально на буде розвивати підприємство;

- загроза зміни конфігурації взаємовідносин з іншими підприємствами (заміна постачальників, в тому числі можлива заміна постачальників-резидентів на нерезидентів, заміна сервісних фірм тощо);

- загроза зміни умов конкуренції на ринку, зокрема зменшення рівня конкурентності;

- загроза формування стратегічної залежності національної економіки від впливових іноземних фірм.

Регулювання зазначених питань значною мірою виходить за межі можливостей підприємств-резидентів. Їх можливості – моніторинг, прогнозування, вдосконалення власних стратегій.

К.е.н. Савостенко Т.О.

ДРІДУ НАДУ при Президентові України

Затишняк В. В.

Управління з організації міжнародних зв’язків

та зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської міської ради

Досвід Дніпропетровської міської ради

у залученні іноземних інвестицій
Оздоровлення економіки неможливе сьогодні без активізації інвестування, пошуку надійних і стабільних джерел інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату. На нинішньому етапі органи місцевого самоврядування мають сконцентрувати свою діяльність на вирішенні проблем, які стосуються інвестиційних потреб і вимог іноземних інвесторів та мають вирішальне значення для забезпечення інтересів міста.

Слід відмітити, що Дніпропетровськ має потужний інвестиційний потенціал. За підсумками інвестиційних рейтингів Дніпропетровськ займає 2 – 3 місце серед міст України. Іноземні інвестиції в економіку Дніпропетровська у 2005 р. склали 67,2 % від загального обсягу інвестицій Дніпропетровської області [ 1 ].

Дніпропетровська міська рада веде активну діяльність по залученню іноземних інвестицій. З метою поліпшення інвестиційного клімату була прийнята "Муніципальна інвестиційна програма розвитку міста на 2004 - 2006 роки"[ 2 ], розроблено муніципальні програми поліпшення інфраструктури, підвищення життєвого рівня громадян і розвитку виробництва. Потреба в інвестиціях тільки під існуючі проекти розвитку міської інфраструктури, модернізації і реконструкції промислового комплексу досягає 3 млрд. дол. США. На виконання рішення "Муніципальної інвестиційної програми розвитку міста Дніпропетровська на 2004 - 2006 роки" було розпочато співробітництво з Європейським банком реконструкції й розвитку (ЄБРР) щодо впровадження спільного проекту "Модернізація системи водопостачання й водовідведення в місті Дніпропетровську". З метою отримання коштів для реалізації цього проекту було розроблено методологію формування заявки (проекту) на отримання кредиту. У цій методології представлено умови, яким повинен відповідати проект, принципи ЄБРР при розробці схеми фінансування, інформаційні потреби Банку при фінансуванні проектів.

У результаті проведеної роботи 9 червня 2005 року укладено кредитну угоду між Міським комунальним виробничим підприємством (МКВП) "Дніпроводоканал" та ЄБРР і гарантійну угоду між ЄБРР та Дніпропетровською міською радою. За першою угодою МКВП "Дніпроводоканал" отримує кредит у розмірі 20 млн. євро строком на 13 років. Це дасть змогу підприємству провести модернізацію мереж водопостачання, завдяки чому суттєво зменшити витрати та забезпечити населення якісною питною водою. Треба також відзначити, що місто Дніпропетровськ - єдине місто в Україні, з яким укладено угоду під гарантії міської ради. Підписанню документа передував дворічний міжнародний технічний та фінансовий аудит, після чого було складено план реконструкції підприємства. Однією з вимог угоди є те, що витрачання коштів контролюватиме безпосередньо ЄБРР. В рамках реалізації вищезазначеного проекту МКВП "Дніпроводоканал" отримано грант у розмірі 200 тис. євро від Уряду Франції на створення гідравлічної моделі управління мережами водопостачання. Міською радою також отримано грант від Уряду Франції на реалізацію проекту "Підвищення кредитоспроможності міста Дніпропетровська". Реалізація цього проекту розпочалася у другій половині 2006 року.

Отже, органи місцевого самоврядування у процесі створення умов для економічного розвитку на території своєї громади можуть виступати в трьох ролях – постачальника послуг, регулятора і каталізатора. Оптимальне співвідношення цих ролей сприяє створенню конкурентних переваг території, залученню вітчизняних та іноземних інвесторів.

Література:

  1. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Державний комітет статистики України; Відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Видавництво “Консультант”, 2006. – С. 360-432.

  2. Про Муніципальну інвестиційну програму розвитку м. Дніпропетровська на 2004-2006 роки: Рішення міської ради від 08.10.03 р. № 7/12.



Рогуля Н.М.

ДП “Український інститут промислової власності”

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Характерною відзнакою сучасного постіндустріального періоду розвитку світового господарства є необхідність використання новітніх прогресивних технологій в процесі створення доданої вартості і, як результат, створення нової, високотехнологічної, конкурентоспроможної, а отже, інноваційної продукції. Тому в рамках державних вітчизняних програм повинно здійснюватися впровадження нових технологій як у традиційних технічних галузях, так і у нових високотехнологічних напрямах.

Усвідомлення безальтернативності інноваційного шляху розвитку економіки України потребує створення ґрунтовної нормативно-правової бази та дієвої інфраструктурної складової. Так, в 1991 р. був прийнятий перший Закон інноваційного спрямування “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”, що мав стати основою державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності. Протягом 1992-2002 років було прийнято близько 150 правово-нормативних документів спрямованих на інноваційні перетворення в державі. Але значних зрушень в даному напрямку так і не відбулося.

Однобокий підхід до впровадження політики інноваційного розвитку спричинив відсутність відповідної фінансово-кредитної, податкової, амортизаційної політики, позабюджетних комерційних інвестицій, що забезпечувало б стимулювання суб’єктів інноваційного процесу до рішучих і результативних дій.

В 2003 р. був прийнятий новий Закон „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні”, що покликаний зобов’язати органи виконавчої влади України всіх рівнів створювати режим найбільшого сприяння виконанню робіт, спрямованих на реалізацію відповідних пріоритетних напрямків і концентрації на них фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів.

Для забезпечення контролю процесу інноваційного розвитку економіки країни утворено Національну раду України з інвестицій та інновацій, а також Державне агентство України з інвестицій та інновацій. Важливим є Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” від 14.09.2006 №143-V, що розкриває нові можливості в напрямку комерціалізації інтелектуальної власності.

Для забезпечення реалізації стратегії інноваційного розвитку національної економіки пріоритетним є: 1) стимулювання ефективної роботи національних підприємств; 2) врегулювання політики доходів; 3) зосередження промислової політики на вдосконаленні системи підтримки та стимулювання державою суб’єктів власної економіки.

Даний перелік заходів не є вичерпним, оскільки для того, щоб національний виробник був постачальником інноваційної продукції, конкурентоспроможної на світовому ринку, потрібна комплексна, цілеспрямована, дієва на всіх стадіях реалізації державна політика інноваційного розвитку.


Д.т.н. Жучков С.М.

Институт черной металлургии им. З.И.Некрасова НАН Украины

новые технологические решения и инновационные разработки Института черной металлургии НАН Украины
Фундаментальные и прикладные научные исследования в области металлургических технологий и материаловедения, являющиеся основой научной деятельности ученых ИЧМ НАН Украины, направлены на создание новых технологических решений для разработки инновационных металлургических технологий, определяющих развитие черной металлургии Украины, возможности повышения эффективности производства черных металлов, улучшения качества продукции.

В этом докладе показаны лишь некоторые наиболее значимые инновационные разработки ИЧМ НАН Украины, созданные для различных переделов черной металлургии на базе результатов фундаментальных исследований. Реализация этих разработок в виде новых технологий, адаптированных к условиям конкретных металлургических предприятий, во многом способствовала повышению эффективности производства и качества продукции.

Доменное производство. Одной из актуальных проблем Украины является замена природного газа, более доступными и дешевыми энергоносителями. Учитывая, что основным потребителем топлива на металлургических предприятиях полного цикла является доменная печь, занимающая центральное место в энергетическом балансе предприятия, основное внимание ученых ИЧМ было направлено на получение новых научных знаний и повышение эффективности доменного производства.

Учеными ИЧМ разработаны основные научные положения газификации угля в переоборудованных доменных печах с подачей твердых и газовых “охладителей”. Для решения проблемы замены кокса альтернативными энергоносителями на основе системного анализа традиционной структуры топливного баланса доменного производства показана целесообразность замены природного газа коксовым в процессе доменной плавки, с дополнительным покрытием топливных потребностей производства генераторным газом, который можно получать в свободных от производства чугуна доменных печах. Для диагностики и прогнозирования хода доменной плавки, а также совершенствования распределения шихты в доменной печи разработан новый нетрадиционный методический подход к анализу процессов в ее рабочем пространстве. Он базируется на комплексной оценке общего материально-теплового баланса доменной плавки в тесной взаимосвязи с процессами теплопередачи, газомеханики, восстановления железа, фазовых преобразований, происходящими в доменной печи.

Внепечная обработка чугуна. В стратегии развития металлургического производства особое внимание уделяется оснащению металлургических предприятий полного цикла средствами внепечной десульфурации чугуна. Это обусловлено тем, что уровень затрат в доменном и сталеплавильном производстве и возможности выплавки высококачественной стали широкого марочного сортамента, прежде всего, с низким и особо низким содержанием серы, во многом определяют конкурентоспособность современного металлургического производства.

В Институте создан по существу новый процесс внепечной обработки чугуна в заливочных ковшах различного типоразмера. На основе изучения двухфазных течений и теплообменных процессов в системе ”расплав чугуна – реагент – шлак” разработаны основные составляющие процесса глубокой и суперглубокой десульфурации чугуна с уменьшением содержания серы до 0,001–0,002 %, а также азота – до 0,003–0,004 %. Созданы основные технологические решения и оборудование для их реализации, опробованные в промышленных условиях. Эти инновационные технологические решения и автоматизированные аппаратурно-структурные комплексы для их реализации, созданные ИЧМ совместно с Институтом титана, не имеют аналогов в мировой практике.

По экономичности и эффективности новая украинская разработка превосходит передовые зарубежные и отечественные аналоги.

Технология освоена в промышленном производстве низкосернистых сталей и заложена в комплексы реконструкции сталеплавильного производства меткомбинатов ”Запорожсталь” и ”Азовсталь”.

Сталеплавильное производство. В области сталеплавильного производства исследования ИЧМ последних лет направлены на повышение технического уровня кислородно-конвертерного процесса.

В частности, разработан, теоретически обоснован и опробован и промышленных условиях процесс конвертирования стали с воздействием на процесс электрических полей малой мощности. Технологические решения, основанные на этом процессе, реализованы на заводе им. Петровского и ОАО «Миттал Стил Кривой Рог». Их применение в промышленных условиях обеспечило уменьшение удельного расхода жидкого чугуна, увеличение температуры металла на выпуске и степени десульфурации стали.

На основании результатов исследований и широкомасштабных промышленных экспериментов разработаны и освоены ресурсосберегающие технологии комплексной внепечной доводки и глубокого рафинирования стали аргоном, кусковыми и порошкообразными материалами в ковше. Реализация этих технологий обеспечила повышение качества стали при снижении затрат материальных и энергетических ресурсов и организацию производства новых, в том числе, импортозамещающих видов металлопродукции. С использованием этих технологий и оборудования для их реализации освоено производство конвертерной стали с «узкими» диапазонами содержания элементов, низким содержанием вредных примесей и глобулярными неметаллическими включениями.

Прокатное производство. Исследования сортопрокатчиков Института посвящены разработке и развитию научных и технологических основ различных процессов прокатки. Эти разработки являются базой для создания новых инновационных технологий производства проката. Созданы научные и технологические основы высокоскоростной прокатки катанки. На основании результатов этих исследований разработаны режимы прокатки для новых станов, рассчитанных на скорости прокатки до 150 м/с. Рекомендации могут быть использованы при разработке конструкций новых высокоскоростных блоков клетей. Такие блоки могут использоваться при реконструкции проволочных станов Макеевского и Криворожского меткомбинатов. Результаты исследований позволили сформулировать концепцию развития технологии и оборудования современного высокоскоростного проволочного стана новой формации.

Для решения актуальной проблемы энергосбережения в производстве проката разработаны научно обоснованные методы управления температурным режимом непрерывной сортовой прокатки. Создана теплофизическая математическая модель процесса, реализованная на базе современной вычислительной техники, которая может быть адаптирована к условиям непрерывных сортовых станов различного конструктивно-структурного состава. Использование модели позволяет оптимизировать температурно-скоростные и деформационные режимы прокатки по различным критериям, в том числе с целью снижения энергозатрат на прокатку. С использованием этой разработки сформулированы предложения по реконструкции непрерывного

мелкосортного стана 250-3 Криворожского комбината, направленные на уменьшение энергозатрат при производстве проката.

При создании научно-обоснованных ресурсосберегающих, конкурентоспособных технологий производства специальных, в том числе фасонных профилей высокой точности из углеродистых, легированных и высокопрочных сталей методом холодной прокатки и прокатки-волочения (волочения в роликовых волоках) разработаны технологические схемы производства профилей высокой точности (квалитет h9-h11) из черных и цветных металлов. Технологии производства этих профилей освоены инновационными фирмами «Экомет» и «ОЗПК-Днепр».

На решение проблем повышения качества листового проката направлены фундаментальные и прикладные исследования ученых ИЧМ. Основные наиболее важные инновационные разработки в этой области:

  • Технологические рекомендации по улучшению качества листового проката, сформированные на базе анализа влияния технологических факторов в процессах горячей прокатки, очистки от окалины, холодной прокатки, отжига, дрессировки и нанесения покрытий.

  • Совершенствование технологических процессов прокатки и управления качеством листового проката.

  • Технологические рекомендации по повышению эффективности и стабильности работы оборудования листовых станов при высокой производительности.

  • Создание эффективных методов формирования рационального температурного и напряженного состояния рулонного полосового металла в процессах горячей, холодной прокатки и отжига в колпаковых печах.

Важной особенностью работы Института черной металлургии является комплексное решение задачи совершенствования технологического процесса на том или ином металлургическом переделе, с учетом конструктивных особенностей оборудования и систем автоматического управления, условий их работы.

Системный анализ тенденций развития в мире металлургических технологий и оборудования для их реализации, анализ результатов исследований, выполненных в мировой практике, а также результаты фундаментальных и прикладных исследований металлургических процессов и агрегатов по схеме «процесс - технология - оборудование - привод - система управления», выполненных ИЧМ во многом предопределяют эффективность решения научно-технических проблем развития отечественной металлургии.
К.е.н. Галасюк В.В., Порхун О. І.

Консалтингова група "КАУПЕРВУД"

ЧИ Є "ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА"

НАСПРАВДІ ЗОЛОТИМ? АБО ЩЕ РАЗ ПРО ЕФЕКТ

«G - ГІПЕРБОЛІЗМУ»
Для оцінки ефективності діяльності підприємств багато фахівців в галузі економіки використовують так зване «золоте правило економіки підприємства», сутність якого полягає в тому, що якщо значення темпу зміни прибутку вище за значення темпу зміни виручки, то така ситуація вважається позитивною для підприємства.

У доповіді буде продемонстровано, що оцінка ефективності діяльності підприємства, виконана на основі «золотого правила економіки підприємства», не завжди адекватно відображує реальний стан. Ці ситуації виникають тому, що результати обчислення практично всіх відносних показників підлягають спотворюючому впливу так званого ефекту "G-гіперболізму".

Ефект «G-гіперболізму» впливає на результати співставлення, з використанням критерію порівняння типу , практично всіх величин, у тому числі використовуваних у сучасній статистиці при обчисленні відносних величин виконання плану, структури, координації, порівняння, інтенсивності, розвитку та ін., а також впливає на результати розрахунку індексів і темпів змін як базисних, так і ланцюгових. Саме тому темпи й індекси змін (ланцюгові й базисні) не відображують реальну динаміку процесів. Позбавитися впливу ефекту «G-гіперболізму» можна, використовуючи замість показників темпів і індексів змін (ланцюгових і базисних) так званий «G-індикатор».

У доповіді на прикладах співвідношення фактичних значень показників виручки й прибутку ВАТ «Криворіжсталь» буде продемонстровано спотворюючий вплив ефекту «G-гіперболізму» на результати оцінки динаміки його розвитку, виконаної на основі «золотого правила економіки підприємства», а також переваги «G-індикатора» ( рис. 1).


Проведені нами дослідження дозволяють стверджувати, що продемонстровані на прикладі ВАТ «Криворіжсталь» розбіжності в оцінці динаміки його розвитку, виконаної на основі «золотого правила економіки підприємства» й за допомогою «G-індикаторів» мають місце також й для інших як великих, так і середніх підприємств.

Для адекватної оцінки динаміки економічних процесів пропонується замість показників темпів і індексів змін (ланцюгових і базисних) використовувати новий показник – «G-індикатор», що позбавлений вад, притаманних вищезазначеним показникам.

СЕКЦІЯ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

__________________________________________________________
Д.е.н. Чижова В.І.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Серед актуальних і складних проблем розвитку соціально-економічного процесу в Україні є проблема формування ефективної регіональної інноваційно-інвестиційної політики.

Інноваційно-інвестиційна політика розробляється і реалізується на регіональному рівні як система узгоджених комплексних дій (методів, засобів, механізмів, інститутів), направлених на інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку території з урахуванням місцевих умов і особливостей розвитку. При формуванні ефективної регіональної інноваційно-інвестиційної політики необхідно виходити з таких принципових положень, як: дотримання балансу між внутрішньорегіональними соціально-економічними інтересами і загальнодержавними при додержанні пріоритету загальнонаціональних інтересів; мінімізація негативних соціально-економічних наслідків на регіональному рівні під впливом інвестиційних ризиків та одержання максимальних результатів в інтересах регіону і усієї країни від залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

На сучасному етапі розвиненості ринкових відносин в Україні для здійснення ефективної інноваційно-інвестиційної політики з метою виробництва конкурентоспроможної продукції, формування конкурентоспроможних регіонів і національної конкурентоспроможності необхідно:

на державному рівні:

  • створити розвинений інноваційно-інвестиційний ринок, що забезпечуватиме ефективне використання інвестицій і сприйнятливість вітчизняної економіки до інновацій. З цією метою удосконалити фінансово-кредитну та податкову системи, запровадити нові форми концентрації коштів (у тому числі збереження населення) для створення додаткових джерел фінансування капітальних вкладень;

  • забезпечити направлення в повному обсязі коштів, одержаних державою за рахунок продажу державного майна, на інноваційний розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, а саме в ті галузі, що здатні сприйняти інноваціям і вийти з конкурентноздатною продукцією на Європейський і Світові ринки; одержану валюту направляти на впровадження новітніх технологій і обладнання, поширюючи таким чином інновації на інші сфери економічної діяльності;

  • поновити інвестиційну функцію державного бюджету країни (при зменшенні частки держбюджету у фінансуванні виробничих інвестицій та збільшенні частки коштів підприємств, населення; іноземного капіталу), направляючи фінансування виключно на інноваційні програми державного та регіонального рівня;

  • здійснювати застосування податкових пільг на заохочення підприємств інвестувати в пріоритетні інноваційні напрямки розвитку виробництва, створення нових наукоємних виробництв, що забезпечують випуск конкурентноспроможної продукції;

  • запроваджувати розміщення державних замовлень високотехнологічної продукції через механізми фінансового лізингу;

  • впровадити звільнення експортерів високотехнологічної продукції від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експортної продукції до попереднього року;

  • вдосконалювати інструменти залучення в інвестиційну сферу особистих нагромаджень населення, зокрема, розміщення на фондовому ринку спеціалізованих випусків цінних паперів під фінансування окремих інноваційних програм;

  • сформувати організаційні структури для розповсюдження прогресивних технологій; фінансово-кредитних установ підтримки інноваційної діяльності; небанківських фінансових (страхових інноваційних фондів, регіональних кредитно-гарантійних організацій, фондів сприяння розвитку малих підприємств); інформаційних та науково-методичних центрів; центрів комерціалізації технологій; підтримки венчурного підприємництва.

на регіональному рівні:

  • формувати використання місцевими органами влади своїх зростаючих повноважень щодо розвитку регіональної інноваційної інфраструктури, забезпечення фінансової підтримки інноваційних процесів, ефективного залучення іноземних інвесторів в технологічні інновації;

  • утворювати різноманітні форми інтеграції науки з промисловістю, зокрема, за типом територіальних науково-промислових комплексів з особливостями їх функціонування в ринковому середовищі та розгалуженої інноваційної інфраструктури;

  • запровадити посилення правового поля, що передбачає прийняття ряду визначених нормативних рішень обласними Радами, розробку та затвердження регіональних Стратегій розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; прийняття нормативних рішень щодо організаційної, фінансової, інформаційної, кадрової підтримки та забезпечення реалізації регіональної інноваційної політики;

  • створювати спеціальні організаційні управлінські структури, зокрема, інноваційно-інвестиційні Ради, головною метою яких є оцінка ефективності і залучення різних форм іноземних інвестицій та вітчизняних з урахуванням відволікаємих природних і трудових ресурсів територій та очікуваних екологічних результатів.

на мікрорівні:

  • застосувати новітні науково-технологічні розробки вітчизняної науки у виробництві наукоємної продукції, що виробляється на спільних підприємствах з залученням іноземних фірм;

  • організовувати спільні виробництва інноваційної продукції з іноземними фірмами, у тому числі новітніх товарів відомих зарубіжних фірм за їх участю, при необхідній умові, за якої усі комплектуючі, що можна виробляти на вітчизняних підприємствах не імпортуються;

  • сприяти пріоритетному розвитку екпортоорієнтованого виробництва над виробництвом імпортозаміщуючої продукції в тих видах промислової діяльності, які мають вітчизняні переваги у забезпеченості науково-технологічними ресурсами.

Фундаментальна залежність сталого соціально-економічного розвитку від інноваційної політики є об’єктивною, вона чітко окреслює, що наука, інновації й інноваційна діяльність є потужним ресурсом прогресивних перетворень виробництва, розподілу і обміну для досягнення головної мети - забезпечення соціальних потреб населення. Превентивні зусилля будь-якої складової науково-інноваційної діяльності або декількох її елементів не створюють достатніх умов для одержання необхідних результатів щодо піднесення економіки та соціальної сфери. Всі елементи системи мають синхронно організовувати свою діяльність. При цьому, надто важливим є узгодженість специфічних задач кожної структури і системних задач, а також створення ефективного порядку координації загальної діяльності, що можливо в рамках цілісної інноваційно-інвестиційної системи.

Д.е.н. Ілляшенко С.М., к.е.н. Шипуліна Ю.С.

Сумський державний університет

УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ МАРКЕТИНГУ ВИБОРОМ СТРАТЕГІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ
Природним шляхом розвитку підприємств в умовах нестабільності ринкового середовища, зростання ступеня відкритості національної економіки і загострення конкуренції є інноваційний. Однак для більшості малих і середніх підприємств, які обмежені у фінансових ресурсах, мають, за незначним винятком, незначний потенціал інноваційного розвитку цей шлях, крайньою мірою у його традиційному розумінні, є досить проблематичним. У цих умовах одним з найперспективніших для них є орієнтація діяльності на ніші ринку.

Однак проблемам орієнтування діяльності підприємств на ніші ринку у розробках вітчизняних науковців приділяється недостатня увага, наявні публікації в основному аналізують закордонний досвід, здобутки якого потребують адаптації до вітчизняних умов. З цих причин вибір (формування) стратегій інноваційного розвитку потенціалу підприємств, що орієнтуються на ніші ринку, проводиться без належного обґрунтування і, як свідчить практика, у багатьох випадках завершується невдачею.

Загострюючи увагу саме на малих та середніх підприємствах, автори виходять з того, що в Україні їх місце у загальній кількості підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, не перевищує 7%, тоді як у провідних країнах світу цей показник становить 70-80%. Тому значні резерви переходу вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку становлять саме малі та середні підприємства. На відміну від великих підприємств їх дуже швидко можна зорієнтувати на розробку та впровадження інновацій.

Виходячи з цього, авторами розроблені і науково обґрунтовані підходи до управління вибором стратегій реалізації потенціалу інноваційного розвитку малих і середніх підприємств-нішерів, зокрема:

- виконана систематизація стратегічних підходів до організації діяльності малих і середніх підприємств на ніші ринку. Визначено, які з підходів доцільно застосовувати для малих, а які для середніх підприємств;

- розроблено матрицю „Товар-Технологічні можливості виробника”, за допомогою якої можна обґрунтовано здійснювати вибір цих стратегічних підходів, у залежності від ступеня унікальності або універсальності товару та широти технологічних можливостей товаровиробника;

- для кожного зі стратегічних підходів в організації діяльності підприємств-нішерів визначено найбільш доцільні стратегії розвитку і умови їх застосування. Розроблено алгоритм управління вибором стратегій розвитку підприємств-нішерів;

- запропоновано структурно-логічну схему управління вибором і реалізацією стратегій інноваційного розвитку підприємств-нішерів;

- визначено умови прийняття рішень про доцільність орієнтації діяльності підпри­ємст­ва на ніші ринку. Визначено критерії обґрунтування рішень про продовження розробки ніші чи пере­орієнтацію діяльності на інші ніші.

На основі запропонованої критеріальної бази із застосуванням розроблених методичних підходів виконано обґрунтування вибору стратегічних напрямків реалізації потенціалу інноваційного розвитку ряду малих підприємств м.Суми.

Отримані результати можна безпосередньо застосовувати для управління вибором стратегій реалізації потенціалу інноваційного розвитку малих і середніх підприємств-нішерів. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на адаптацію розроблених теоретико-методичних підходів відповідно до специфіки конкретних підприємств і особливостей їх умов господарювання.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
Уроки виборів-2004; виборчі ресурси 2006 року
Запрошуємо Вас до участі у IV Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина...
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів

Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції...
Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща)
РЕЗОЛЮЦІЯ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу...
Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу з міжнародною участю «За кожне життя разом» відбулася 17–19...
Звернення учасників V Міжнародної науково-практичної конференції НАЕК «Енергоатом»
Сумки п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ НА АЕС УКРАЇНИ», відзначаємо, що розуміння культури безпеки,...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Вас узяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Динаміка розвитку міжнародних...
Диплом Лауреата премії міського голови 2008 року Подяка Голови Донецької...
...
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної...
Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації...
6 – 10 вересня 2010 р в м. Алушта, АР Крим, Україна відбулася VI...
Ників міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, виробничих і комунальних організацій, вузів, неурядових організацій з...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка