1. Перепишіть речення, вставляючи потрібні пропущені слова із довідки у прислів’ях і приказках
|
|
Скачати 0.68 Mb.
|
|
87. Знайдіть і запишіть фразеологізми із застарілими словами (при необхідності звертайтесь до словників). Знати, почому фунт лиха, воду каламутити, сьома вода на киселі, топтати стежку, держати хвіст бубликом, за тридев'ять земель, кирпу гнути, одним духом дихати, мокрим рядном напасти, своїм ліктем міряти, своя рука владика, починати з азів, носа не показувати, ламаного шеляга не вартий, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, не по собі, не з рукй, в одну шкуру.
88. Запишіть два речення з фразеологізмами, у складі яких є і застарілі слова (іжиця, господь, аз, буки, гріш). 89. Нижче подається оповідання про походження одного із фразеологізмів із значенням «побити» — «дати бобу, дати пам'ятного, нам'яти потилицю. Назвіть цей фразеологізм. Мало хто здогадується, що виникнення звороту зумовив давній своєрідний межовий обряд. За цим обрядом сільський начальник час від часу влаштовував обхід меж громадських земель у супроводі кількох підлітків років по 14 — 15. Він звертав їх увагу на урочища, балки, горбки, поодинокі дерева, пеньки та ін., розповідав історію переходу земель тощо. Для того, щоб усе це яскравіше закарбувалося в пам'яті, сік хлопців різками на кожному примітному чимось місці, а потім частував чимось смачним. Кількість ударів відзначалася тим, скільки кроків до кущика, горбка... Така подія, звичайно, запам'ятовувалась, і згодом при різних «межових конфліктах ці люди могли виступати авторитетними свідками. (За І. Іллюстровим.)
90. Прочитайте уривок із казки О. Іваненко «Чарівні зерна». Подумайте, який фразеологізм «заховується» в останньому абзаці, що він означає. Запишіть його, складіть із ним речення. ...Напровесні, саме коли лікар порався в своєму саду, двері його лікарні рішуче постукала людина. Важко було б сказати, якого вона віку. Заклопотаний вираз обличчя і портфель були зовсім дорослі, а вся постать ще зовсім невеликого хлопця. - Чи можу я бачити самого лікаря? — почав швидко відвідувач.— Тільки в мене дуже мало часу... - Будь ласка, прошу! — привітно мовив лікар.— Для такої зайнятої людини, як ви, я завжди знайду вільний час, тим більше, що це моя основна робота...— додав він... і підкрутив свої гострі вуса. Щоб ви знали, він завжди намотував собі на них усе, що помічав. Тепер вони були в нього майже сиві, але від цього здавалися ще гострішими. Довідка: на вус намотати — брати до уваги, примічати, запам'ятовувати.
91. Прочитайте уривки з історичного роману, випишіть виділені вирази, поясніть їх значення. Та чи не занадто Ярослав книги вчені обожнює, до книг горнеться радше, аніж до меча. Не далі як позавчора Ратибор знову жалі викладав: бунтує Ярослав у полі проти ратної науки. А даремно... меч — усьому голова. В мене мечів замало, ворогів — хмара, тому мушу хитрувати, словом блудити, інколи хрест цілую, що більше меча не підніму, а поцілувавши, берусь за старе. І так безперервно. Цареві друзі-воєводи гризлися між собою за кістку влади... воєводи прославились на броні хоробрістю, але уми їх до думання не привчені, тому ніхто з них не відав, що завойоване Олександром трималося на вістрі меча, многоязична імперія ні для кого не була вітцівщиною. Лад треба заводити і підтримувати оружною рукою: закон тримається на вістрі меча.
92. Прочитайте обидва уривки. Який із них допомагає встановити, як народився фразеологізм як у віночку — перший чи другий? Перепишіть його. Вставали рано — довгі ночі були. Холодною водою бризкали в обличчя, хлюпались і сміялися. Тоді бралися до роботи. Хто на кухні — чистили картоплю... Інші з «тьотею» якою прибирали в спаленьках. «Щоб було гарно,— казали,— як у віночку». Цілими днями після довгого сидіння в хаті діти бігали надворі. Бавилися на леваді, ходили в екскурсії — в ліс, на річку, в степ... Так гарно було. Все ожило, все буяло, тягнулося до сонця. І поверталися з повними жменями квітів, рослин усяких. І квітчали в хатах. Було дійсно як у віночку. (З кн. А. Головка «Дівчина з шляху».)
93. Прочитайте запозичені з інших мов вирази. Відшукайте їх пояснення в довідці й запишіть парами — фразеологізм і його тлумачення. Слова, слова, слова (англійське); сидіти між двома стільцями (французьке); рідкісна птиця (латинське); книга за сімома печатками (старослов'янське); золотий дощ (німецьке). Довідка: про пустопорожню балаканину; про щось недосяжне; займати невизначену позицію; виняткова людина, унікум; неждане багатство. 94. Прочитайте. Після кожного фразеологізму в дужках напишіть відповідне йому синонімічне слово. Зразок: Степану Онуфрійовичу враз відібрало мову (замовк). (Ю. Збанацький.) 1. Що це? Випадковість? Ні, напевне, довідалась стара лисиця про Ткачукове падіння. (Ю. Збанацький.) 2. Якщо не голосом, то очима, обличчям зараз виведе свого благодійника на чисту воду. (М. Колесников.) 3.— 3 вами й сам з глузду з'їдеш! — вкінець розсердився дядько Михайло. 4. І треба ж так статися: село... по сусідству з Яремівкою! Рукою подати. 5. Ліда старається, тільки голка в руках — блись, блись. А Остапенки ні за холодну воду. (З тв. В. Терена.)
95. Як би ви згрупували подані фразеологізми? Чому? Запишіть їх за цими групами. Дати драла, вести мову, аж за печінки тягне, на все горло, впадати в річ, у чорта на куличках, накивати п'ятами, живіт присох до спини, братися в ноги, здіймати голос, крихти в роті не було, на весь голос, дати тягу, як на пуп, за тридев'ять земель, де Сидір козам роги править.
96. Прочитайте уривок із повісті М. Стельмаха «Гуси- лебеді летять...», випишіть ряд фразеологізмів, які можна об'єднати одним словом. Поміркуйте, чому автор вкладає в уста одинадцятирічного хлопчика так багато синонімів. Дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього... Після цього ми з дідом перезирнулися, усміхнулися, мати посварилась на мене бровами і кулаком, а бабуся вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'ятки і на в'язах стирчала макітра...
97. Випишіть спочатку фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми. а наприкінці — фразеологізми-антоніми. Рано чи пізно; рано-пізно; зима одягає, а літо — роздягає; вести перед — пасти задніх; перемога — поразка; не ти перший, не ти останній; працьовитий —лінивий; кинути то в жар, то в холод; гладите ж І шерстю — гладити проти шерсті; білий — чорний; ні назад, ні вперед; гарний — поганий; щедрий — скупий; дивитися вперед — оглядатися назад; не на життя, а на смерть.
98. Прочитайте і спишіть уривок поезії. Назвіть усталені вислови. Як поєднуються виділені фразеологізми з найближчими словами — як синоніми? як антоніми? Поет не той, кому охота Слівцем побавитися красним. А той, кому чиясь турбота Пече у серці болем власним. Не той, у кого тільки й духу Що вниз пливти, за течією... Поет і в холод-завірюху Не кутає душі своєї. Не той, що має хист і порох, Але відсиджується тихо. А той поет, хто б'є на сполох Раніше, ніж проснеться лихо. (О. Підсуха.)
99. Прочитайте і перепишіть речення парами. Зробіть синтаксичний розбір кожного речення, користуючись умовними позначеннями. 1. Вертів, вертів хвостом бісів Супруненко, та й довертівся! (Панас Мирний.) Собака радісно вертів хвостом. 2.— Я — теплична рослинка ... вибуяла в штучному теплі... (М. Коцюбинський.) Я висаджувала тепличні рослини ще в лютому. 3. Ось не журіть, мамо, своєї голови, та й моєї не сушіть... (С. Васильченко.) Василько покупався, а тепер сушить голову на сонці. 4. Не жалів себе чоловік. Коли б не він, багато б у нас дров деякі проворні наламали. (М. Стельмах.) Іван уже наламав дров, щоб розтопити в плиті. 5. Ви нас не шантажуйте! Самі заварили кашу, самі й розхльобуйте. (М. Зарудний.) Мати ще зранку заварила кашу, щоб раніше нею пообідати.
100. Списуючи текст, поміркуйте, чи правильно автор пояснює походження виразу бабине літо. Чи не зустрічалося вам інше пояснення? ...Надійшов вересень. Деінде пожовтіло листя на деревах, однак трава зеленіє, й не хочеться вірити, що літо закінчилося. Та вір не вір, а сонце, хоч і світить яскраво, однак гріє дедалі слабше. Почалося бабине літо. Озивайко сказав гуртківцям, щоб здогадалися, чому ця пора так називається. А тут і думати нічого: стоїть така погожа безхмарна днина, так лагідно пригріває сонце, що навіть стареньким бабусям приємно посидіти надворі. Летить павутина. Її дуже багато. (За А. Давидовим.)
 Використана література
Використані ресурси 1. Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн http://narodna.pravda.com.ua/culture/4cfeb745361ce/
|
Схожі:
|
Науково-методична лабораторія української мови та літератури Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Уставте пропущені літери. До утвореного тексту доберіть заголовок, запишіть... |
Прочитай, встав пропущені слова за змістом |
|
Завдання для міської, районної олімпіади з української мови та літератури Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Побудуйте його структурну схему. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть... |
1. Поміркуйте й коротко викладіть свої думки з приводу одного з висловлювань Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте загальну характеристику,... |
|
Роздуми ліричного героя про сутність людського життя Розташуйте слова, утворивши речення із зворотним порядком слів, підкресліть члени речення |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте... |
|
Тема: Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Слова що означають назви Виписати з пам`яті слова, що означають один предмет, утворити від них слово, що означає багато предметів, з вірша Л. Костенко “Синички... |
Уроку комбінований Тема. Розпізнавання іменників (без уживання терміна) за питаннями хто? що? Мета: розширити й поглибити знання учнів про слова — назви предметів; вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення;... |
|
Тема. Синонімія односкладних (неозначено-особових та безособових) речень Визначити головні члени речення, з’ясувати, чи є обидва головні члени речення, якщо ні, то чи можна його підставити: чи є речення... |
Тема: Їжа Підтема Прислів’я розрізані на 2 частини. Переможці ті – хто першим складе всі прислів’я |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua