1. Перепишіть речення, вставляючи потрібні пропущені слова із довідки у прислів’ях і приказках


Скачати 0.68 Mb.
Назва 1. Перепишіть речення, вставляючи потрібні пропущені слова із довідки у прислів’ях і приказках
Сторінка 4/6
Дата 15.12.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи
1   2   3   4   5   6

41. Визначте повторювальний фразеологізм. У яких реченнях пояснене його значення?

1. А Мамонтов, видно, відчув себе на коні, пере­можцем. (Ю. Збанацький.)

2. Навіть Устим Сидорович і той помолодшав, став бадьорий, відчув себе на коні. (Ю. Збанацький)

3. Був я на коні і під конем,

Був, мовляв, нещасним і щасливим,

Але в думах кланявся тим нивам,

Цій дорозі з рідним споришем. (І. Гнатюк.)

4. Благословен, хто день за днем,

Чи на коні, чи під конем,

До матері і материзни

Палахкотить святим вогнем. (О. Підсуха.)

  • Чи знаєте ви, чому говорять бути на коні і під конем?



42. Знайдіть фразеологізми. Користуючись словником, доберіть до кожного з них тлумачення.

Зразок. Лелека холоду нагнав і жаб дурних клю­вати став. (Л. Глібов.) — Нагнати холоду — завдати неприємностей, лякати.
1. За тридев'ять земель... забув, признаться, де... був собі Лев — король силенний. 2. Далеко десь, серед чужих країв, пан на всю губу жив, у розкоші. 3. Уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. 5.— Послухай,— каже Клим,— ти справді вже глузуєш! Схотів, щоб я п'ятами накивав?.. (З тв. Л. Глібова.)

  • Скільки це — тридев'ять?

43. Прочитайте словосполучення. Випишіть ті з них, які можуть бути фразеологічними. З двома з них складіть речення.

Довга пісня, довга палиця, кінець уроку, виїхати до Києва, нюхати порох, пускати го­лубів, пускати півня, пекти картоплю, пекти раків, тонконогий олень, з відкритим серцем, з відчиненими дверима, хоч греблю гати, хоч на купу складай, за багато років, за тридев'ять земель, не за горами, не за долинами, накрити ковдрою, накрити мокрим ряд­ном.
44. Розподіліть словосполучення у дві колонки: у першу – словосполучення, що можуть бути фразеологічними, у другу – словосполучення.

Драти горло, жару давати, нерозбір­ливо говорити, пускати за вітром, з дорогою душею, чужа праця, зіпсоване життя, закидати гачок, задніх пасти, засипати вугілля, ринути через клапан, устро­мляти палиці в колеса, припирати до стіни, замовляти зуби, сміливість капітана, спуститися з гір, з села до міста, з вогню та в полум'я, напружено думати, мілко плавати.

45. Помандруйте стежками шкільного життя! Напишіть гумористичний міні-твір на тему шкільного життя, використовуючи усталені звороти.

46. Визначте фразеологізми у реченнях. З’ясуйте їх синтаксичну роль.
На словах медок, а на серці льодок.

Сім п’ятниць на тиждень.

  • Які негативні риси характеру людей засуджуються в поданих прислів’ях?



47. Заповніть таблицю, дібравши синоніми-фразеологізми.


Слово

Синонім-фразелогізм

Дуже зайнятий




Несподіване щастя




Зовсім пусто




Бити когось прутом




Злякатися




Пильно дивитись на когось




Нічого не робити




Недоцільно витрачатись




Улесливі слова




Бути помітним




Довідка. Впадати в очі, ніколи і вгору глянути, гроші на вітер пускати, колесо фортуни, ані рудої миші, медові речі, всипати березової каші, впитися в очі, аж у піт кинуло, бити байдики, душа у п’ятах.

  • Подумайте, чи можуть декілька фразеологізмів мати одне значення.



48. Складіть діалог на тему «Гостинність українців», використовуючи подані фразеологізми:

Добридень у хату, будьте як удома, аж спина котиться, жарт кинути, ні думано ні гадано, аж за вухами лящить, з відкритим серцем, од пуза, баляндраси точити, господар на всю губу, напав сміх.

49. Знайдіть і випишіть фразеологізми. Які слова чи вирази допомагають установити значення усталеного вислову?

1. ...Коли не вмів ще и букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, що б там не було. (В. Симоненко.)

2. Спав, як заєць, під кущем, умивався в росах. Під собою ніг не чув, репаних і босих. (Д. Павличко.)

3. Квітки ударили на сполох: іде мороз із-за ріки! (М. Чернявський.)

4. Наш поїзд мчиться на всіх парах. (М. Чернявський.)

5. Вода справді була кри­жана, тіло за одну мить почервоніло, ніс у Васі посинів. Ми ловили дрижаків. (За Ю. Збанацьким.)

6. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка.)

7. Дружно з Іваном живуть, справді душа в душу, надійно з ним Вірунька почуває себе. Є люди в усьому надійні — такий він. (За О. Гончаром.)

50. Прочитайте, виділіть фразеологізми. Запишіть ре­чення з фразеологізмами, в яких є дієслова.

1. Було пісень, пісень там, наче цвіту. (Г. Світлична.) 2. Хочуть нас, коню, у руки взяти, хочуть нам, коню, крила обтяти. (Р. Лубківський.) 3. Спопелію в огні, та мостів не спалю за собою — хай підводяться в небо мої променисті мости! (Р. Луб­ківський.) 4. Очей не можу відірвать від плеса чарів­ного. (М. Чернявський.) 5. До мене з озера пливе — ясна душа народу,— бере до болю за живе і глушить непогоду. (М. Чернявський.) 6. Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! (Остап Вишня.) 7. Та батько ж з тебе три шкури здере. (В. Винниченко.) 8.— А щоб вам ні дна ні покришки. Як же ви налякали. (М. Хвильовий.) 9. Він презирливо об­дивляється мене з голови до ніг. (М. Стельмах.) 10. Про це скупе подружжя кажуть, що вони обоє рябоє. (М. Стельмах.)

51. Доберіть до російських фразеологічних зворотів від­повідні українські, запишіть їх парами.

Держать нос по ветру, держать под замком, до конца дней своих, до порьі до времени, еловая голова, ждать у моря погодьі, желторотнй птенец, живая вода, живой ум, жить барином.
Довідка: до пори до часу, чекати коло моря погоди, голова клоччям набита, зцілюща вода, жити паном, тримати під замком, тримати носа за вітром, жовтороте пташа, бистрий розум, поки віку.

52. Прочитайте, назвіть фразеологізми. Випишіть тільки ті речення, в яких є звороти, пов'язані з тваринним світом. З'ясуйте, що вони означають.

1. Нам пощастило: на другий же день після приїзду з Києва ми «взяли слід» — вистежили, як Бурмило і Книш подалися у плавні... . 2. Одним словом, кров з носа — ми повинні знати, що то за спецзавдання на аеродромі. 3. Уявляю, скільки мис­ливців понаїде цього літа у серпні на відкриття по­лювання «по перу». 4. Був він добряга, якого світ не бачив. 5.— Не дрейф, Павлушо! Держи хвоста бубли­ком! 6.— Яво! — гукаю, як то кажуть, на повну катушку. 7. Я ламав собі голову: що ж сталося? 8. І тут, як з-під землі, з'явився Ява. 9. Ми з Явою гепнулися на землю і, мов зайці, навкарачках дреме­нули в глиб кукурудзи. 10. Книш згорбився і, як побитий собака, слухняно пішов до човна. (З кн. В. Нестайка «Тореадори з Васюківки.)

53. Запишіть фразеологізми в такому порядку: 1) мис­ливські, 2) спортивні, 3) морські, 4) кравецькі, 5) рибальські.

Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, увірвалася вудка, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, насміялася верша з сака, загнати у вершу, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму, по всіх швах, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, ло­вити окунів.

54. Порівняйте дві групи сполучень слів. Покажіть, що одні з них можна безкінечно поширювати, а другі — ні. Що означають фразеологізми?
Зразок. Смачні груші — груші на вербі; великі груші, червонобокі груші, терпкі груші...; груші на вербі (щось неможливе).


Бити м'яч

полатати костюм

брати картоплю

годувати курей

клеїти камеру

шовком шитий

легкий туман

повернути борг

посадити дерево

смачний горіх

іти швидко



бити байдики

полатати боки

брати бика за роги

годувати буханцями

клеїти дурня

ликом шитий

легкий хліб

повернути голоблі

посадити на міль

твердий горіх

іти на дно



55. 3 мовленням моряків чи льотчиків пов'язані фразеологізми

посадити на міль та йти на дно? Обґрунтуйте відповідь.

56. Прочитайте. Випишіть речення, в яких є фразеоло­гізми із значенням «багато». Назвіть речення, в яких є синонімічні вислови.

1. Таких «землячків» по всьому світу видимо-невидимо, хоч греблю ними гати. (Р. Чумак.) 2. В мене роботи не по шию, а просто з головою! (І. Нечуй-Левицький.) 3. А дорога степом, степом стелиться, і рівно кругом, як на долоні. (В. Близнець.) 4. Стоїть наша Січкариха ні жива ні мертва. 5. Тільки поласяться усі домашні на Созоненка: в нього грошей кури не клюють. 6. А Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей. 7. Ні, він [Дмитро] не стане поперек дороги своєму другові! 8. Радісний переляк, наче порив вітру, охоплює дівчину з ніг до голови. (За М. Стельмахом.) 9.— Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема!.. (М. Вовчок.) 10. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити... (М. Коцюбинський.)

  • Подумайте, чи можна вживати фразеологізми один замість іншого у виписаних вами реченнях.



  1. Прочитайте, назвіть фразеологізми. Запишіть речення так, щоб фразеологічні звороти в них відповідали такому порядку значень: «швидко», «тяжко працювати», «втекти», «мати розум», «обманути». Яким членом речення є фразеологізми у другому і третьому реченнях?

1.— От як може чоловік жити, коли має олію в голові! 2. Вона [Марта] крутнулась і, шелестячи спід­ницею, зі всіх ніг летить у темряву. 3.— Сам казав, що коня після жнив купуватимемо. Хватить на Данька спину гнути. 4. Тямущий чоловік. Такого круг пальця не обведеш. 5. Полікарп злякано схопився, хотів дати дьору, та, побачивши, що перед ним Дмитро, почав для чогось обтрушувати землю з катанки. (З тв. М. Стельмаха.)

58. Випишіть до зошита всі словосполучення, які можуть бути фразеологічними. З трьома з них складіть речення, підкресліть підмет і присудок.

Грати з вогнем, сухий лист, на ноги поставити, сонячне проміння, висипати насіння, підкрутити гайку, бризнути росою, крутити носом, в'язи скрутити, ка­ламутити воду.

59. Прочитайте. Подумайте, чому виділені саме ці сполучення слів (чим вони можуть бути?). Спишіть речення.

1. Лиш гаї калиново зацвіли у квітні, в рідний край полинули птахи перелітні. (В. Соколов.) 2. Десь пізня птаха промайнула в леті, на клені грає листя молоде. (В. Соколов.) 3. Пахло смаленим цір'ям, од вогню одбивалися крильми. (Л. Костенко.) 4. «На, Василю, лови, та за жабри бери!» Риба, риба пішла, сяє риб'ячий лет... (Д. Павличко.) 5. І вже не так їй роси пахнуть літні, не так співають птиці перелітні... (Р. Лубківський.)

  • Складіть 1— 2 речення так, щоб виділені слова були фразеологізмами.



60. Порівняйте такі речення і зробіть висновок: « — Та, може б, ще трошки посиділи?» « — Ні-ні!., ми, знаєте, перельотні птиці». (Панас Мирний.) І вже не так їй роси пахнуть літні, не так співають птиці перелітні... (Р. Лубківський.)

61. Прочитайте фразеологізми зі словами язик, зуб, палець, додайте до них декілька своїх.

Язик: давати волю язику, гострий на язик, мати довгого язика, язик свербить, язик заплітається...; зуб: з зубів видирати, брати на зуб, дивитися в зуби, мати зуб, ані в зуб...; палець: дивитися крізь пальці, один як палець, висмоктати з пальця, обвести круг пальця, і пальцем не торкатися...

  • Назвіть фразеологізми, у складі яких немає дієслів.



62. Складіть речення із фразеологізмом, що означає «лихосло­вити, осуджувати когось».



  1. До наведених в таблиці фразеологізмів додайте свої приклади і запишіть їх.




Рука

Нога

Голова

легкий на руку

не чистий на руку тягти руку позолотити руку розвести руками

без задніх ніг

догори ногами валитися з ніг поставити на ноги налягати на ноги

як сніг на голову голову гризти

голову втопити голову ламати вішати голову



64. Подумайте, чому так багато фразеологізмів зі словами, що означають назви частин тіла. Чи знаєте ви фразеологізми зі словами лоб, шкура, око? Наведіть по одному прикладу.

65. Колонки із фразеологізмами поєднайте із їх тлумаченнями:


У першу чергу

Уникати зустрічі

Десятою вулицею обходити

Непостійний

До сьомого поту

Миттю

Сім п’ятниць на тиждень

Верткий

З одного маху

Багато

Скорчитися в три погибелі

Раніше від усіх


66. Закінчити подані речення фразеологізмами, що мають числівники:

Місто він своє знає як ... .

Схожі ми з сестрою як ... .

Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за ... .

Сашкові був потрібний цей велосипед як ... .

67. Дібрати антоніми до фразеологізмів:

Черепаша хода – … (семимильні кроки)

Рукою подати – … (за тридев’ять земель)

Мотати на вус – … (повз вуха проходить)

Вбити собі в голову – … (викидати з голови; вибити з голови)

Викинути з голови – … (не йти з думки; забити в голову)

Голова варить – … (не мати клепки; не мати царя в голові; мати порожню макітру)

Тягнути в один гуж – … (хто в ліс, а хто по дрова; хто в луг, а хто в плуг)

Доля глуха – … (народитись у сорочці)

Думати одну думку – … (хто в ліс, хто по дрова)

Не падати духом – … (опустити руки; занепасти)

Хоч залийся – … (як кіт наплакав)


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Науково-методична лабораторія української мови та літератури
Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Уставте пропущені літери. До утвореного тексту доберіть заголовок, запишіть...
Прочитай, встав пропущені слова за змістом

Завдання для міської, районної олімпіади з української мови та літератури
Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Побудуйте його структурну схему. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть...
1. Поміркуйте й коротко викладіть свої думки з приводу одного з висловлювань
Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте загальну характеристику,...
Роздуми ліричного героя про сутність людського життя
Розташуйте слова, утворивши речення із зворотним порядком слів, підкресліть члени речення
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте...
Тема: Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Слова що означають назви
Виписати з пам`яті слова, що означають один предмет, утворити від них слово, що означає багато предметів, з вірша Л. Костенко “Синички...
Уроку комбінований Тема. Розпізнавання іменників (без уживання терміна) за питаннями хто? що?
Мета: розширити й поглибити знання учнів про слова — назви предметів; вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення;...
Тема. Синонімія односкладних (неозначено-особових та безособових) речень
Визначити головні члени речення, з’ясувати, чи є обидва головні члени речення, якщо ні, то чи можна його підставити: чи є речення...
Тема: Їжа Підтема
Прислів’я розрізані на 2 частини. Переможці ті – хто першим складе всі прислів’я
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка