|
Скачати 0.68 Mb.
|
41. Визначте повторювальний фразеологізм. У яких реченнях пояснене його значення? 1. А Мамонтов, видно, відчув себе на коні, переможцем. (Ю. Збанацький.) 2. Навіть Устим Сидорович і той помолодшав, став бадьорий, відчув себе на коні. (Ю. Збанацький) 3. Був я на коні і під конем, Був, мовляв, нещасним і щасливим, Але в думах кланявся тим нивам, Цій дорозі з рідним споришем. (І. Гнатюк.) 4. Благословен, хто день за днем, Чи на коні, чи під конем, До матері і материзни Палахкотить святим вогнем. (О. Підсуха.)
42. Знайдіть фразеологізми. Користуючись словником, доберіть до кожного з них тлумачення. Зразок. Лелека холоду нагнав і жаб дурних клювати став. (Л. Глібов.) — Нагнати холоду — завдати неприємностей, лякати. 1. За тридев'ять земель... забув, признаться, де... був собі Лев — король силенний. 2. Далеко десь, серед чужих країв, пан на всю губу жив, у розкоші. 3. Уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. 5.— Послухай,— каже Клим,— ти справді вже глузуєш! Схотів, щоб я п'ятами накивав?.. (З тв. Л. Глібова.)
43. Прочитайте словосполучення. Випишіть ті з них, які можуть бути фразеологічними. З двома з них складіть речення. Довга пісня, довга палиця, кінець уроку, виїхати до Києва, нюхати порох, пускати голубів, пускати півня, пекти картоплю, пекти раків, тонконогий олень, з відкритим серцем, з відчиненими дверима, хоч греблю гати, хоч на купу складай, за багато років, за тридев'ять земель, не за горами, не за долинами, накрити ковдрою, накрити мокрим рядном. 44. Розподіліть словосполучення у дві колонки: у першу – словосполучення, що можуть бути фразеологічними, у другу – словосполучення. Драти горло, жару давати, нерозбірливо говорити, пускати за вітром, з дорогою душею, чужа праця, зіпсоване життя, закидати гачок, задніх пасти, засипати вугілля, ринути через клапан, устромляти палиці в колеса, припирати до стіни, замовляти зуби, сміливість капітана, спуститися з гір, з села до міста, з вогню та в полум'я, напружено думати, мілко плавати. 45. Помандруйте стежками шкільного життя! Напишіть гумористичний міні-твір на тему шкільного життя, використовуючи усталені звороти. 46. Визначте фразеологізми у реченнях. З’ясуйте їх синтаксичну роль. На словах медок, а на серці льодок. Сім п’ятниць на тиждень.
47. Заповніть таблицю, дібравши синоніми-фразеологізми.
Довідка. Впадати в очі, ніколи і вгору глянути, гроші на вітер пускати, колесо фортуни, ані рудої миші, медові речі, всипати березової каші, впитися в очі, аж у піт кинуло, бити байдики, душа у п’ятах.
48. Складіть діалог на тему «Гостинність українців», використовуючи подані фразеологізми: Добридень у хату, будьте як удома, аж спина котиться, жарт кинути, ні думано ні гадано, аж за вухами лящить, з відкритим серцем, од пуза, баляндраси точити, господар на всю губу, напав сміх. 49. Знайдіть і випишіть фразеологізми. Які слова чи вирази допомагають установити значення усталеного вислову? 1. ...Коли не вмів ще и букваря читати, Ходив, як кажуть, пішки під столом, Любить людей мене навчила мати І рідну землю, що б там не було. (В. Симоненко.) 2. Спав, як заєць, під кущем, умивався в росах. Під собою ніг не чув, репаних і босих. (Д. Павличко.) 3. Квітки ударили на сполох: іде мороз із-за ріки! (М. Чернявський.) 4. Наш поїзд мчиться на всіх парах. (М. Чернявський.) 5. Вода справді була крижана, тіло за одну мить почервоніло, ніс у Васі посинів. Ми ловили дрижаків. (За Ю. Збанацьким.) 6. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка.) 7. Дружно з Іваном живуть, справді душа в душу, надійно з ним Вірунька почуває себе. Є люди в усьому надійні — такий він. (За О. Гончаром.) 50. Прочитайте, виділіть фразеологізми. Запишіть речення з фразеологізмами, в яких є дієслова. 1. Було пісень, пісень там, наче цвіту. (Г. Світлична.) 2. Хочуть нас, коню, у руки взяти, хочуть нам, коню, крила обтяти. (Р. Лубківський.) 3. Спопелію в огні, та мостів не спалю за собою — хай підводяться в небо мої променисті мости! (Р. Лубківський.) 4. Очей не можу відірвать від плеса чарівного. (М. Чернявський.) 5. До мене з озера пливе — ясна душа народу,— бере до болю за живе і глушить непогоду. (М. Чернявський.) 6. Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! (Остап Вишня.) 7. Та батько ж з тебе три шкури здере. (В. Винниченко.) 8.— А щоб вам ні дна ні покришки. Як же ви налякали. (М. Хвильовий.) 9. Він презирливо обдивляється мене з голови до ніг. (М. Стельмах.) 10. Про це скупе подружжя кажуть, що вони обоє рябоє. (М. Стельмах.) 51. Доберіть до російських фразеологічних зворотів відповідні українські, запишіть їх парами. Держать нос по ветру, держать под замком, до конца дней своих, до порьі до времени, еловая голова, ждать у моря погодьі, желторотнй птенец, живая вода, живой ум, жить барином. Довідка: до пори до часу, чекати коло моря погоди, голова клоччям набита, зцілюща вода, жити паном, тримати під замком, тримати носа за вітром, жовтороте пташа, бистрий розум, поки віку. 52. Прочитайте, назвіть фразеологізми. Випишіть тільки ті речення, в яких є звороти, пов'язані з тваринним світом. З'ясуйте, що вони означають. 1. Нам пощастило: на другий же день після приїзду з Києва ми «взяли слід» — вистежили, як Бурмило і Книш подалися у плавні... . 2. Одним словом, кров з носа — ми повинні знати, що то за спецзавдання на аеродромі. 3. Уявляю, скільки мисливців понаїде цього літа у серпні на відкриття полювання «по перу». 4. Був він добряга, якого світ не бачив. 5.— Не дрейф, Павлушо! Держи хвоста бубликом! 6.— Яво! — гукаю, як то кажуть, на повну катушку. 7. Я ламав собі голову: що ж сталося? 8. І тут, як з-під землі, з'явився Ява. 9. Ми з Явою гепнулися на землю і, мов зайці, навкарачках дременули в глиб кукурудзи. 10. Книш згорбився і, як побитий собака, слухняно пішов до човна. (З кн. В. Нестайка «Тореадори з Васюківки.) 53. Запишіть фразеологізми в такому порядку: 1) мисливські, 2) спортивні, 3) морські, 4) кравецькі, 5) рибальські. Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, увірвалася вудка, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, насміялася верша з сака, загнати у вершу, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму, по всіх швах, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, ловити окунів. 54. Порівняйте дві групи сполучень слів. Покажіть, що одні з них можна безкінечно поширювати, а другі — ні. Що означають фразеологізми? Зразок. Смачні груші — груші на вербі; великі груші, червонобокі груші, терпкі груші...; груші на вербі (щось неможливе). Бити м'яч полатати костюм брати картоплю годувати курей клеїти камеру шовком шитий легкий туман повернути борг посадити дерево смачний горіх іти швидко бити байдики полатати боки брати бика за роги годувати буханцями клеїти дурня ликом шитий легкий хліб повернути голоблі посадити на міль твердий горіх іти на дно 55. 3 мовленням моряків чи льотчиків пов'язані фразеологізми посадити на міль та йти на дно? Обґрунтуйте відповідь. 56. Прочитайте. Випишіть речення, в яких є фразеологізми із значенням «багато». Назвіть речення, в яких є синонімічні вислови. 1. Таких «землячків» по всьому світу видимо-невидимо, хоч греблю ними гати. (Р. Чумак.) 2. В мене роботи не по шию, а просто з головою! (І. Нечуй-Левицький.) 3. А дорога степом, степом стелиться, і рівно кругом, як на долоні. (В. Близнець.) 4. Стоїть наша Січкариха ні жива ні мертва. 5. Тільки поласяться усі домашні на Созоненка: в нього грошей кури не клюють. 6. А Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей. 7. Ні, він [Дмитро] не стане поперек дороги своєму другові! 8. Радісний переляк, наче порив вітру, охоплює дівчину з ніг до голови. (За М. Стельмахом.) 9.— Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема!.. (М. Вовчок.) 10. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити... (М. Коцюбинський.)
1.— От як може чоловік жити, коли має олію в голові! 2. Вона [Марта] крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву. 3.— Сам казав, що коня після жнив купуватимемо. Хватить на Данька спину гнути. 4. Тямущий чоловік. Такого круг пальця не обведеш. 5. Полікарп злякано схопився, хотів дати дьору, та, побачивши, що перед ним Дмитро, почав для чогось обтрушувати землю з катанки. (З тв. М. Стельмаха.) 58. Випишіть до зошита всі словосполучення, які можуть бути фразеологічними. З трьома з них складіть речення, підкресліть підмет і присудок. Грати з вогнем, сухий лист, на ноги поставити, сонячне проміння, висипати насіння, підкрутити гайку, бризнути росою, крутити носом, в'язи скрутити, каламутити воду. 59. Прочитайте. Подумайте, чому виділені саме ці сполучення слів (чим вони можуть бути?). Спишіть речення. 1. Лиш гаї калиново зацвіли у квітні, в рідний край полинули птахи перелітні. (В. Соколов.) 2. Десь пізня птаха промайнула в леті, на клені грає листя молоде. (В. Соколов.) 3. Пахло смаленим цір'ям, од вогню одбивалися крильми. (Л. Костенко.) 4. «На, Василю, лови, та за жабри бери!» Риба, риба пішла, сяє риб'ячий лет... (Д. Павличко.) 5. І вже не так їй роси пахнуть літні, не так співають птиці перелітні... (Р. Лубківський.)
60. Порівняйте такі речення і зробіть висновок: « — Та, може б, ще трошки посиділи?» « — Ні-ні!., ми, знаєте, перельотні птиці». (Панас Мирний.) І вже не так їй роси пахнуть літні, не так співають птиці перелітні... (Р. Лубківський.) 61. Прочитайте фразеологізми зі словами язик, зуб, палець, додайте до них декілька своїх. Язик: давати волю язику, гострий на язик, мати довгого язика, язик свербить, язик заплітається...; зуб: з зубів видирати, брати на зуб, дивитися в зуби, мати зуб, ані в зуб...; палець: дивитися крізь пальці, один як палець, висмоктати з пальця, обвести круг пальця, і пальцем не торкатися...
62. Складіть речення із фразеологізмом, що означає «лихословити, осуджувати когось».
64. Подумайте, чому так багато фразеологізмів зі словами, що означають назви частин тіла. Чи знаєте ви фразеологізми зі словами лоб, шкура, око? Наведіть по одному прикладу. 65. Колонки із фразеологізмами поєднайте із їх тлумаченнями:
66. Закінчити подані речення фразеологізмами, що мають числівники: Місто він своє знає як ... . Схожі ми з сестрою як ... . Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за ... . Сашкові був потрібний цей велосипед як ... . 67. Дібрати антоніми до фразеологізмів: Черепаша хода – … (семимильні кроки) Рукою подати – … (за тридев’ять земель) Мотати на вус – … (повз вуха проходить) Вбити собі в голову – … (викидати з голови; вибити з голови) Викинути з голови – … (не йти з думки; забити в голову) Голова варить – … (не мати клепки; не мати царя в голові; мати порожню макітру) Тягнути в один гуж – … (хто в ліс, а хто по дрова; хто в луг, а хто в плуг) Доля глуха – … (народитись у сорочці) Думати одну думку – … (хто в ліс, хто по дрова) Не падати духом – … (опустити руки; занепасти) Хоч залийся – … (як кіт наплакав) |
Науково-методична лабораторія української мови та літератури Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Уставте пропущені літери. До утвореного тексту доберіть заголовок, запишіть... |
Прочитай, встав пропущені слова за змістом |
Завдання для міської, районної олімпіади з української мови та літератури Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Побудуйте його структурну схему. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть... |
1. Поміркуйте й коротко викладіть свої думки з приводу одного з висловлювань Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте загальну характеристику,... |
Роздуми ліричного героя про сутність людського життя Розташуйте слова, утворивши речення із зворотним порядком слів, підкресліть члени речення |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте... |
Тема: Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Слова що означають назви Виписати з пам`яті слова, що означають один предмет, утворити від них слово, що означає багато предметів, з вірша Л. Костенко “Синички... |
Уроку комбінований Тема. Розпізнавання іменників (без уживання терміна) за питаннями хто? що? Мета: розширити й поглибити знання учнів про слова — назви предметів; вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення;... |
Тема. Синонімія односкладних (неозначено-особових та безособових) речень Визначити головні члени речення, з’ясувати, чи є обидва головні члени речення, якщо ні, то чи можна його підставити: чи є речення... |
Тема: Їжа Підтема Прислів’я розрізані на 2 частини. Переможці ті – хто першим складе всі прислів’я |