Азарова Наталія Петрівна,
вчитель української мови і літератури,
І категорії,
Смілянської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №4
Смілянської міської ради
Черкаської області
Анотація
Робота містить дидактичні матеріали, що забезпечують розумовий і мовленнєвий розвиток, служить засобом засвоєння загальнолюдських духовних цінностей, сприяє глибокому оволодінню програмного матеріалу з фразеології. Посібник складається зі ста лінгвістичних ігор, ігрових прийомів та завдань, які допоможуть учителеві української мови піднести ефективність уроку та якнайкраще сприяти комплексному розвитку дитячої особистості.
Призначено для вчителів української мови та літератури, організаторів позакласної роботи, керівників методичних об’єднань.
Ігрові та творчі завдання
з фразеології
1. Перепишіть речення, вставляючи потрібні пропущені слова із довідки у прислів’ях і приказках.
1. Коли не коваль, то і ... не погань. 2. ... псують людину. 3. Це ще ... по воді писано, а ... скороджено. 4. Робіть хоч ..., та не будете ... . 5. Видно, що Гапка млинці пекла, бо всі ... у тісті. 6. Як прийшли ..., то і жінка крива. 7. Не в свої ... не сідай. 8. Виміняв сліпий у глухого дзеркало на ... . 9. Оце так пани – на троьох одні ... . 10. Радуйся, Хвесе, бо кіт сало несе, радуйся вельми, бо вже перед ... .
Довідка. Цимбали, груди, граблі, кліщі, вила,сани, двері, штани, лінощі, ножиці, ворота, жнива.
Визначте число слів, що дібрали із довідки.
2. Поставте числівники в потрібній формі й поясніть значення фразеологізмів.
(П’ять) колесо до воза; (сім) вода на киселі; сидіти в (чотири) стінах; у (два) словах; бракує (сім) клепки; бути на (сім) небі; (п’ять) колона; (сім ) п’ятниць на тиждень; (п’ять) через (десять); заблукати між (три) сосон; не вміти (два) слів стулити; дерти (десять) шкур; за (сім) замками; (вісім) диво світу.
3. Розв’язавши задачу, ви дізнаєтеся, які числівники потрібно поставити на місці крапок у фразеологізмах.
У мене в двох кишенях є гроші: коли з одної перекладу в другу один карбованець, то буде порівну, а коли з другої перекладу в першу один карбованець, то в першій буде вдвічі більше, ніж в другій.
Бракує ... клепки; ... колесо до воза; ... вода на киселі; бути на ... небі; ... колона; ... п’ятниць на тиждень; .... через десяте; за ... замками; наплів ... мішків вовни.
4. Доберіть фразеологізми, в яких використовуються явища природи. Поясніть їх.
Наприклад. Мороз пробігає за плечима. Мороз пішов по спині. Як грім з ясного неба. Виростали, мов гриби по дощі. Бити тебе грім. Метати громи та блискавки. Дощ ллє як з відра.
5. Завдання командам. Поясніть виділені слова у реченнях.
Перша команда
В сусіда нові меблі? Я куплю кращі. А що на них треба зрубати цілий гай, те йому і в п’яти не коле.
2) Я заціпеніла. І серця не чую. Страх скрутив тіло.
А сам узяв начіс шерсті й сів прясти, тим заробляє на хліб насущний і показує приклад благій братії.
4) — Не смійтесь... і куди та енергія? Коту під хвіст.
5) Хтось хотів нагріти на тому руки, в будинку було чимало робіт видатних скульпторів і художників, старовинні коштовні меблі, годинники, бібліотека.
6) — Льон торік здали — ніхто й на руку не плюнув. За так.
7) Далі Галя ні сіло ні впало почала хвалити рекетирів.
8) — Ні дня, ні ночі, й пантруй, не розслаблюйся ані на хвилину — обдеруть до нитки, свої ж, такі самі.
9) — Хочете нас накрити? Не вийде. Зітремо в порошок.
10) — Усе українське в Україні стискається, неначе шагренева шкіра...
(З тв. Юрія Мушкетика)
Для довідок: і в п’яти не коле — не турбує, не клопоче; серця не чути — схвилюватися, злякатися; хліб насущний — засоби, необхідні для прожитку, основа існування; коту під хвіст — даремно, марно, без позитивних наслідків; нагріти руки — збагатитися, одержати прибуток; на руку не плюнути — нічого не заплатити за виконану роботу; ні сіло ні впало — зненацька, несподівано, безпричинно: обдерти до нитки — обібзати, пограбувати, залишити без засобів існування; стерти в порошок — знищунати, розбивати вщент; шагренева шкіра — те, що має здатність поступово, але невпинно скорочуватися, зменшуватися.
Друга команда
— Терпів, терпів, а далі взяв за коси, зв’язав руки й ноги та й з моста в ріку! Іди раків годувати.
У Євгенія мороз пробігав поза плечима при самій думці про долю нещасної жінки, що дісталася в руки такого чоловіка.
Вона зірвалася, мов опарена,— бачите, не привикла до того, щоби з нею говорено по правді і по щирості.
— То ви були би перший лихвар, що признається до сього одверто, а в такім разі все-таки цікаво пізнати такого білого крука.
— Значить, ви, маючи ті папери в руці, можете відразу того панка пустити з торбами.
Він стояв мов остовпіли і, забувши, де він і що з ним діється.
Євгеній зміркував, що вони наструнчені против нього, і постановив собі не відкривати перед ними усіх карт.
Він кинувся навіть цілувати мене! Видно, що «цілуваніє Юдино» — се якась, типова склонність таких сердець.
— А я певна, що се власне була та провідна звізда, що не давала вам заснути спокійно, не давала заблукатися в темряві егоїзму.
10) — Схотіть, панове, зрозуміти,— мовив, немов звиняючися, президент,— що я не можу попросту взяти і кинути справу під сукно.
(З тв. Івана Франка)
Для довідок: піти годувати раків — утопитися; мороз пробігає за плечима — стати нерухомим на деякий час, заціпеніти від страху, схвилюватися; зірвалася, мов опарена — швидко, різко, поривисто; білий крук — незвичайна людина, рідкісне явище; пустити з торбами — розорити, зробити бідним; стояв мов остовпілий - заціпеніти, бути нерухомим; не відкривати карт — не посвячувати в плани, задуми; Юдине цілування — зрадливість, підступність; провідна звізда (зоря) — надійний дороговказ, путівник; кинути під сукно — зволікати з розв’язанням якоїсь справи.
Третя команда
— Хто не схоче, того винесуть наперед ногами,— усміхнувся недобре дядько Юхим.
При одній лише згадці про неї у мене п’яти холонуть. Чи міг я це їй сказати?
Я зрозумів, чому в листоноші був такий ошелешений вид: адже я стояв перед нею в чому мати родила.
— Я терпляча, терпляча, але і в мене може урватися терпець.
Мені просто нічого було написати, кажу ж, що так замотався з дисертацією, що й білого світу не бачив.
— Пожаліли старого. Хоч нам варто було тільки пальцем ворухнути, щоб од нього й мокрого сліду не лишилося.
Але ж Микола Петрович! Як він міг отак розпустити свого язика'.
— А як на кафедрі дізнаються, що я пустив цю крамолу в обіг?.. Студентам же роти не зав’яжеш...
Мабуть, ніде в світі немає стільки охочих потовкти воду в ступі, як у нас.
Він би, повторюю, не поступився і на йоту жодною із звичок, що їх набув за довгі роки служби в місцях, куди його закидала сувора доля військового.
(З те. Анатолія Дімарова.)
Для довідок: винести наперед ногами — убити; п’яти холонуть — стає страшно, моторошно; в чому мати родила — оголений; урвався терпець — прийшов кінець терпінню; білого світу не бачити — бути дуже заклопотаним, зайнятим; мокрого сліду не лишилося — нічого не лишилося; розпустити язика — зробитися балакучим, охочим до розмови; роти не зав’яжеш — не примусиш мовчати; товкти воду в ступі — займатися непотрібним, марно гаяти час; ні на йоту — ні скільки-небудь.
6. Завдання командам. Доберіть потрібний в реченні фразеологізм із довідки.
І варіант
1. — Нам іде про те, щоб ... коло пожежі, що вони її розпалили. 2. - … про твою спілку з кардиналом, капітане, - сказав посміхаючись Ахіллес. 3. – Без Хмельницького вони нічого не почнуть і раді будуть, що … . 4. Король був йому миліший за брата, бо король, ... , з ним думав і жив. 5. Україна пишалась мов красуня повнотіла, праматір земля, що ..., між Дністром і Дніпром (3 тв. Юрія Косача).
Для довідок. І. Брати бика за роги, дати прочуханки, погріти руки, зіпнутися на ноги, гратися з вогнем. 2. Чорна кішкі пробігла, ще й кіт не валявся, ворон кісток не заносить, горобці цвіркочуть, не встрягли в халепу, наставили тенета, запобігали ласки, вигріли змію за пазухою, текли молоком і медом. 4. Як у Бога за пазухою, як сир у маслі, день при дні, жити своїм розумом, душа в душу. 5. Переходить Рубікон, спалює мости, підноситься духом, тече молоком і медом, живе і хліб жує.
ІІ варіант
І. «Ох, гріхи,— каже,— знайдеться ж такий здлодій, що з свого брата ...». 2. Коли ж хто заговорить до неї,— зараз ... , закриється маленькими рукавцями, засоромиться. 3. Він любив усе по-своєму робити й за свої вигадки так ... ,— не можна було його ні переспорити, ні умовити. 4. Марина ця була взаміжжю у великій та лихій сім’ї, де її як дівку, відкілясь здалеку взяту, ... , глузували, били і всяку досаду на ній зганяли. 5. Сам затіє що-небудь, призведе Опанаса що-небудь зробити (украсти, розбити, поламати) й сам разом з ним зробить яку школу, а після виверенеться, ... й усе на Опанаса зверне (3 тв. Грицька Григорєнка).
Для довідок. 1. Крутить хвостом, не дає вгору глянути, замулює очі, шкуру дере, ламає шапку. 2. Посиніє, як боз; почорніє, як смола; почервоніє, як мак; уболіває душею; рота роззявить. 3. Мовчав, як німий; набридав, як муха; кричав, як на пуп; чіплявся, як п'явка; репетував, як навіжений. 4. Прихилялися серцем, давилися сміхом, обходили десятою дорогрю, поїдом їли, порошинки здували. 5. Втратить рівновагу, дасть лиха закаблукам, зіб’ється на манівці, полізе в саме пекло, вийде сухим із води.
7. Дайте відповіді на запитання з теми «Фразеологія».
Завдання для першої команди
3 якої мови походить термін фразеологія?
У яких двох значеннях вживається слово фразеологія?
Чим фразеологізми відрізняються від вільних словосполучень?
Що являє собою гака ознака фразеологізмів, як відтворюваність?
Що являють собою номінативні фразеологізми?
До яких — номінативних чи комунікативних — належить фразеологізм Неуцтво не аргумент (Б. Спіноза)?
Чим фразеологізми відрізняються від словосполучень і речень?
3 якою професією пов’язаний фразеологізм знімати стружку?
Що являють собою фразеологічні єдності?
Який синонім використовується для називання фразеологічних зрощень?
Хто є автором семантико-структурної класифікації фразеологізмів?
Що являють собою фразеологічні сполучення?
Чи є фразеологізмом складний термін адамове яблуко?
До якої з трьох груп фразеологізмів за злитістю компонентів належить вислів збити з пантелику.
Хто є автором етимологічної класифікації фразеологізмів?
До якої з груп фразеологізмів за походженням належить вислів Кастальське джерело?
Кому належить вислів Іскра вогню великого?
8. Встановіть слово й віднайдіть пропущену букву. Квітки зі словами супроводжуються фразеологізмами. Встановіть відповідність між ними.
  
  
  
Букви, які ви встановите, разом утворюють слово, що означає стійке сполучення слів - лізти перед очі.
9. Заповніть таблицю, розподіливши фразеологізми за походженням.
Античного походження
|
Біблійного походження
|
З народного мовлення
|
Професійного походження
|
|
|
|
|
Авгієві стайні; хліба й видовищ; підсолодити пілюлю; око за око і зуб за зуб; закласти фундамент; тягти жили; у поті чола; перейти Рубікон; корінь зла; зводити до спільного знаменника; кров з молоком; гріхи молодості; гордіїв вузол; наріжний камінь; вилузуватися зі шкури; зняти полуду з очей; брати на глузи; золотий вік; каміння заволало; терези Феміди; грати роль; не спускати ока; стригти під один гребінець; вийти в люди.
10. Доберіть до російських фразеологічних зворотів відповідні українські, з’єднайте лініями.
П  отерпеть поражение Знемагає сон
Нечего греха таить Узяти на глум
Клонит ко сну Вскочити в халепу
Души не чаять Ніде правди діти
Согнуть в бараний рог Викинути коника
Поднять на смех Замилювати очі
Бередить душу Зазнати поразки
Выкинуть коленце І оком не змигнеш
Между молотом и наковальней Ятрити душу
Втирать очки Між молотом і ковалдом
В два счета Годувать обіцянками
Попасть в просак Зігнути в дугу
Кормить завтраками Душі не чути
Гра «Четверте зайве». Проаналізуйте фразеологічні одиниці за походженням, відшукайте зайве.
1. Піррова перемога, авгієві стайні, сіль землі, ахіллесова п’ята.
2. Гомеричний сміх, поцілунок Юди, нектар і амброзія, канути в Лету.
3. Олімпійський спокій, смертний гріх, нести свій хрест, соляний стовп.
4. Єремія, Ной, Самсон, Пігмаліон і Галатея.
12. Випишіть фразеологізм із пропонованих варіантів, що є відповідником поданого значення.
Потрапити в халепу: завести в глухий кут; зайти у глухий кут; кут зору.
Поступовно: на кожному кроці; ні на крок; крок за кроком; перші кроки.
Перешкода: кинути камінь; наріжний камінь; тримати камінь за пазухою; під лежачий камінь вода не тече; камінь спотикання; камінь на душі.
Зворушувати: брати за душу; брати гріх на душу; вивертати душу; виливати душу; витрясати душу; відвести душу; відпочити душею; вкладати душу.
Закінчити справу: покласти край; на краю прірви; довести до краю; непочатий край; через край.
13. Відновіть первісний вигляд інверсійованих речень. Підкресліть фразеологічні звороти, поясніть їх значення.
1. У Івася ходив поза спиною мороз, і він боязко струшувавсь. 2. Він уже свого доскочив. Чого ж вилазити йому з шкури? 3. Але ж і решта хазяїв на сходку не теревені правити, певна річ, прийшли. 4. Відтоді багато сплило в Дніпрі і в Самарі води. 5. Із шкіри пнеться бідний, а черево дметься багатому. 6. По тілу продрав мороз їй. 7. Вони [собаки] так виють, що аж перебігає поза шкірою мороз. 8. Літ перевернулось чимало, води чимало утекло. 9. А, може, поки зійдемося знову, багато утече з річок і сліз з людських очей води. 10. — Балуй, балуй Катрусю свою. А Катруся тобі сяде на голову, білоручкою виросте.
|