Гра «Диво в решеті». Пересіяти фразеологізми, знайти фразеологізм, до складу якого входить порядковий числівник, залишити лише синоніми до нього, що мають значення багато.
Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому цвіту; ні сіло ні впало; не з руки; до сьомогопоту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам’яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в’януть; як у бездонну бочку.
Скласти речення про людину невизначеного характеру, використовуючи синонімічні фразеологічні звороти.
Ні два ні півтора – ні рак ні риба, ні пес ні баран, ні пава ні гава, ні те ні се, ні богові свічка ні чортові кочерга, ні швець ні жнець ні в дуду грець, ні грач ні помагач.
Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.
У тридевятім царстві, ... .
Наказали сім мішків гречаної вови, ... .
Які ще вирази з казок, що мають числівники, увійшли у життя і стали фразеологізмами? (Тисяча і одна ніч)
До фразелогічних зворотів підібрати синоніми.
Від чистого серця – … (від усієї душі)
Ахіллесова пята – … (слабке місце)
Тільки його й бачили – … (провалився, як крізь землю)
Майстер на всі руки – … (золоті руки)
Тримати себе в руках – … (володіти собою)
Час від часу – … (від випадку до випадку)
Скласти й записати речення з фразеологізмами.
Крутиться, як ... .
Розбирається, як ... .
Носиться, як ... .
Сказав, як ... .
Ласий, як ... .
З-поміж поданих словосполучень виписати фразеологізми. Поясніть їх значення.
Груші на дереві. Груші на тополі. Груші на вербі. Дати гарбуза. Купити кавуна. Посуд розбити. Миску розбити. Розбити глека.
Зробити звуковий запис фразеологізмів, дати пояснення.
Переливати з пустого в порожнє. Америку відкрити. Ось де собака зарита. Байдики бити. Поставити крапку над і.
Користуючись російсько-україським фразеологічним словником, зробити переклад фразеологізмів. Дати їм тлумачення. Скласти з одним із них речення.
Російська мова
|
Українська мова
|
Широка натура
|
Широка вдача
|
Считать за честь
|
Уважати за честь
|
Щедрой рукой
|
Щедрою рукою
|
Длинный язык
|
Довгий язик
|
До глубины души
|
До глибини душі
|
Оторвать глаз не может
|
Відірвати очей не може
|
Проглядеть все глаза
|
Видивиться всі очі
|
О вкусах не спорять
|
У кожного свій смак
|
Водить хлеб-соль
|
Водити хліб-сіль
|
К превеликому сожалению
|
На превеликий жаль
|
С открытым сердцем
|
З відкритим серцем
|
Чего душе угодно
|
Чого душа жадає
|
Згрупуйте фразеологізми в залежності від того, у яких стилях вони вживаються. В окрему групу запишіть фразелогіні звороти, що вживаються в усіх стилях.
Впіймати облизня; холодна війна; крокодилячі сльози; ні риба ні мясо; собаку зїсти; виправдати довіря; шкуру дерти; під кутом зору; ворожий табір; поставити підпис; винести рішення; поставити питання; сизий орел; ясна зірочка; сума додатків; сісти на мілину; покласти під сукно; ламати списи; брати до уваги; робити послугу; співає, як порося в тину.
77. Випишіть спочатку фразеологізми, що мають будову словосполучень, а потім фразелогізми, які за будовою дорівнюють реченням. Поясніть їх значення.
Попав пальцем у небо; висмоктати з пальця; грати першу скрипку в оркестрі; хочеться, як голому на вулицю; добре, як собаці на привязі; чиє нявчало б, а твоє мовчало б; лихо приходить тихо; дати прочухана; лизати пяти; біла ворона; бувати в бувальцях; свята простота; невелике цебе.
78. Прочитайте речення й спишіть. Виділіть у них фразеологізми, поясніть їх значення. Усно замініть у поданих реченнях фразеологізми на слова. Що від цього зміниться — відтінок у значенні, мальовничість опису?
1. Сидиш, мовчиш, ні за холодну воду, та й не туди, що я вже стара (Л. Костенко). 2. Леон став ні в два ні в три на таке привітання (І. Франко). 3. Йому вже сорок сім років. Не за горами старість (М. Івасюк). 4. Їм здалось, що вони заїхали за тридев'ять земель од свого Богуслава (І. Нечуй-Левицький). 5. Він вернувся худий — шкіра та кості, побілівши на лиці, мов полотно, і неначе німий (О. Кобилянська).
79. Прочитайте народну казку. Скажіть, який із названих фразеологізмів вона породила: на коні й під конем; брати бика за роги; як корова на льоду; дивиться як теля на нові ворота; потихеньку, бо спинку зломиш.
Дурень думкою багатіє
Лежить циган по обіді та й міркує:
- Ет,— каже,— як на оцій кобилі одурю та візьму бариш, то куплю хату та хазяйство заведу.
А діти:
- І корову купимо!
А циган:
- Авжеж, купимо,— приведе нам корова телятко, а телятко...
- А я сяду верхи,— син каже,— та й їздитиму на теляткові.
Циган як схопиться, як почне його чухрати нагаєм:
- А не сідай! А не сідай!.. Бо спинку зломиш.
(З кн. «Калинова сопілка»)
80. Виділіть фразеологічні словосполучення у складі прислів'їв та приказок. Напишіть, про кого так говорять.
Зразок. Стара лисиця від собак захиститься — стара лисиця (про хитру людину).
Стара лисиця писком риє, а хвостом замітає.
Хвостиком виляє й курочок хапає.
Лисяча хитрість, заяче серце.
Він тільки слуха та на вус мотає.
Лисичкою поглядає, а в пазусі камінь тримає.
В очі листом стелиться, а позаочі собакою бреше.
І хитрого лиса можна зловити.
Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета.
Лестощами й душу виймає.
Дивиться лисицею, а думає вовком.
81. Випишіть спочатку фразеологізми, що мають будову словосполучень, а потім — фразеологізми, які за будовою дорівнюють реченню. У фразеологізмах-реченнях підкресліть головні члени.
Назвіть фразеологізми, які означають: «позирати, швидко глянути»; «невідомо, що буде; про неясну, невирішену справу».
Різати вухо, роки вийшли, рука руку миє, руки скласти, стріляти очима, тьохнуло серце, узяти себе в руки, молоко на губах не обсохло, зачепити болючу струну, баба надвоє ворожила.
82. Прочитайте й перепишіть речення. Знайдіть у них жартівливі фразеологізми із значенням «далекий родич». Чи знаєте ви подібні вирази? Назвіть їх.
1. Мені казали, що ви родичі. — Такий він мені родич, як десята вода на киселі (О. Гуреїв). 2. Аякже, родичі. Коваль бабі рідний швець, через дорогу навприсядки! — відповів він українським прислів'ям (І. Цюпа). 3. Близька рідня — на одному сонці онучі сушили (Нар. тв.). 4.Ми свояки: його мама і моя мама в одній воді хустки прали (Нар. тв.). 5. 3 родичів вона найближчих,— майже через вулицю навприсядки,— та все ж варто знайти (О. Гончар).
Які ви знаєте назви спорідненості і свояцтва? Поясніть їх (дівер, діверка, зять, невістка, небіж, небога, племінник, племінниця).
83. Прочитайте уривок. Що означає виділений вираз? Яку особливість слів у фразеологізмах можна пояснити цим прикладом?
Чи можна сказати замість на всі чотири боки — на всі чотири сторони? А раз просто з-під ніг у мене заєць випорснув, аж грязючку в лице задніми лапами кинув. Одбіг кроків на п'ять і став, як пакілець: передні лапки до грудей приклав, вуха насторочив, а тоді як чкурне! Худий, забейканий — страх. Мокро ж... І тікає дурненький. Чи я б тебе зайняв? Роздивився б зблизька — інтересно, які в нього очі? — та й біжи собі на всі чотири боки...
Це кажуть так: «чотири боки». А їх не чотири, а безліч. От я йду прямо — раз. Схочу, піду назад. — це два... Потім, як схочу, піду праворуч або ліворуч. Це — чотири. А як навскоси піду — скільки буде?..
(Г. Тютюник)
84. Знайти в реченнях фразеологізми, виписати й пояснити їх лексичне значення. У ролі яких членів речення вони використані.
Великими річками-озерами стояла та вода. На полях і балках; на проїжджих шляхах такі багна — ні пройти, ні проїхати (Панас Мирний). Однак старий Гіца розібрав, де раки зимують (М. Коцюбинський). Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький). Громада збилася в купу, як овечки під дощем в лиху годину. Ніхто — ні пари з уст (Панас Мирний).
85. Із записаних на дошці фразеологізмів вибирають декілька (від одного до трьох), пояснюють їх і складають з ними речення.
Без упаду; бісів хлопець; буде на нашій вулиці свято; велика цяця; встигнути з козами на торг; гав ловити; джмелі гудуть у голові; висолопити язик; не густо; й за вуха не відтягти; жити на широку ногу; на двері показати; піти в танець; очі розбігаються.
86. Із тексту виписати фразеологізми.
Гречкосій, який своїм потом кропить хлібну ниву, взагалі-то за столом не вередує — його душа сита хоч з ковша, хоч з корита. Але трапляється, що й на нього находить. Раптом бідоласі серед тижня забажається... ні, не пташиного молока й навіть не марципанів, а звичайнісіньких вареників.
— Щось мій рот загуляв, коли б його хоч вареником заткнути,— натякає він дружині.
- Та ти й так в моїх борщах, як вареник у маслі,— віджартовується господиня.
- Свищі у твоєму борщі, вареники — ото діло! — не вгамовується чоловік.
- Якби ми так мали муку, як не маємо масла, то давно купили б сиру й зварили вареників,— чує у відповідь терпляче пояснення.
Коли хліб, тоді й розум, коли вареники, тоді й дотеп, жарти, пісня. «Ой, чули, чули, чули, ой, чули, чули ви, любив козак дівчину і з сиром пироги»,— любов до них зліпила свої кубельце в душі українця поруч з любов'ю до коханої. Чи чули ви про таке чудернацьке сусідство? А чи доходила до вас чутка про те, як козак вхопив вареники й лишив дівчину, коли напали вороги? Якщо ні, то не варто ні дивуватися, ні нервувати: все закінчилося щасливо. Козак врешті-решт врятував кохану. Однак лише після того... як усе з'їв.
І до ворожки не потрібно ходити, щоб встановити істину: українець — винятковий хват до вареників. Можна не сумніватися, що дев'ять із десяти їдоків назвуть вареники своєю улюбленою їжею. Люди мріють про часи, коли «в ставках вареники стирчали б товсті, гарячі і пухкі». І тут вже ніяка шептуха не допоможе: вареники, що самі плигають до рота,— постійна мрія українця.
Вареники «на зубах» українця з самого дитинства. Міцно тримають зубки малюка й саме слово вареник. Ще б пак! Не кожний дорослий може швидко й чітко «вистелити» скоромовку: «Варка варила вареники. Василь взяв вареники. Варка Василя веретою. Василь Варку вареником!». Бабуся загадує загадку: «Химерний, маленький, бокастий, товстенький, чимось смачним напхався, в окропі купався, у дірку впав — і пропав?». Ще не закінчила стара, а малюк вже кричить: «Вареник». Набридне з бабусею, хлопчисько вискакує надвір і збирає одноліток для гри. А гра, як відомо, починається з лічилки «Еники-беники, їли вареники...»,— впевнено штрикає пальчиком у гравця малий.
Що покладеш у вареник, таким і буде його смак, таким і буде свято за столом, і похвальне слово гостей. Начинка — то душа вареника, його життєдайна сутніть.
Щоб була повна ясність, почнемо танцювати від порога — перед серйозною розмовою про внутрішній світ вареників необхідно сказати декілька слів про вареники... без начинки. Ідеться про варянці — тонкі шматочки прісного тіста, яке замісили для вареників. Ці шматочки кидають в окріп без начинки та варять і з варениками, й окремо. Особливо смачні зварені вареники після підсмажування.
Доречно, мабуть, тут згадати й про «ліниві» вареники, йдеться про ті ж самі варенці, для яких борошно розмішується з розтертим разом з маслом та жовтками сиром.
Скрізь типовою начинкою для варенкиів вважалася картопля. Як правило, у відварену картоплю додають підсмажену на олії цибулю.
1 на сході, і на заході майже в кожній селянській оселі готують вареники з сиром. Поласувати ними люблять і старі, й малі.
Завжди найдеться на столі українця і місце для вареників з тушкованою квашеною або свіжою капустою, маком.
Духмяні трави, в яких сріблястими рибинами сплескуються коси, яскраві квіти, дзижчання бджіл, сміх дітей і зітхання матерів з приводу червонястих плям на сорочках і рушниках — все це у червні, коли рясно родять «майки» і «шпанки». Саме з перших вишень готують найсмачніші вареники.
Вареники — досить примхливі й легкоранимі створіння. Щоб не подряпати ніжну тістяну шкірку, їх краще накладати дерев'яною ложкою. І посудини вареники потребують особливої. Панами на всю губу почуваються вони посеред столу в полив'яному полумиску. Але й цього їм мало. Кортить жевжиками схопити Бога за бороду й пірнути йому за пазуху в розтоплене вершкове масло. Недарма в народі про багату, веселу людину, яка собі ні в чому не відмовляє, кажуть, що вона живе, як вареник у тиаслі.
Великого пана цяця — вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки. Скажімо, меду або хоча б якогось фруктового сиропу.
Вареники на стіл, біда — за поріг. Здавна не лише малі діти наділяли вареники силою животворецня, яка пробиває стежину для переможного кроку добра й радості. І досі співають в українських селах: «Ой, варенички кручені — страва незвичайна, для обіду, для вечері, і для чарування».
Зачитаємо ті фразеологізми, які ви записали, послухавши-цікаву розповідь про таку смачну страву, як вареники.
Відповідь.
Беззубий: хамелю, хамелю, а вареники з сиром умелю.
Були на масницю вареники, та в піст на вербу повтікали.
Вареники ті ж самі, та інша макітра.
Догадавсь — та й вареники в шапку.
Дурниці — вареники й варениці, інша справа — борщ і хоч погано, та до біса.
Почекайте, вареники, прийде на вас масниця.
Ріж мою душу вареником до подушки. Рятуйте хоч вареником! Сметаною вареників не зіпсуєш. Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок.
Як молодим бував, то сорок вареників їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п'ятдесят умелю.
Як молода була, то сорок вареників їла, а тепер і сімдесят мало.)
|