|
|
Скачати 0.68 Mb.
|
|
По вертикалі:
По горизонталі:
Відповіді 1. Ображатися. Моторошно. Минути. Пронизливо. Хвилюючись. Споконвіку. Зовсім. 2. Родина. Раптово. Похмурий. Справжній. Зрештою. Здивуватися. Повністю. 19. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть у них фразеологізми. 1. - Стривайте! – кажу, а в самого аж мороз поза шкірою. – Тато колись читав у журналі. Розказував. 2. Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаєм. 3. Це через неї ми вскочили в халепу. 4. Я люблю гокати у колодязь: таке «го» виходить – аж у вухах лящить. 5. Не міг помовчати. Не тебе ж питали, а Павлушу. Чого вискочив, як Пилип з конопель? (За книгою В. Нестайка «Тореадори із Васюківки».)
1. Тут свої порядки й звичаї, заведені з діда-прадіда. 2. Це сталося блискавично. Чмир ковтнув облизня, не моргнувши оком. (За В. Близнецем.) 3. Спробуйте перехитріть, коли він уже й смаленого вовка бачив. 4. Ти їх зупиниш, а вони тобі й одкоша дадуть, бо, мовляв, не на рибу вийшли. (За Є. Гуцалом.) 5. Богдан між ними, як між двох вогнів. (Л. Костенко.)
1. Другий робить усе тишком-нишком, що й комар ... носа не підточить. 2. Метелиця сам розумів, що не так сам ускочив у ..., як людей підвів. (За Є. Гуцалом.) 3. У нас аж ... розбіглися. Он віз чумацький справжній. 4. Ява враз почервонів, наче я його спіймав на ... . (За В. Нестайком.) 5. Ходім додому, там мати ... собі не знайде. (За М. Вінграновським.) Довідка. Місце. Ніс. Очі. Халепа. Гаряче. 22. Прочитайте уривок, дайте йому заголовок і перепишіть. Підкресліть фразеологізми. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення. Вчителька Галина Федорівна не нахвалиться Павлом Денисовичем та Іваном Васильовичем. «Прекрасні люди,— каже вона,— незрівнянні, неповторні!.. Так вони мені життя вкорочують своєю поведінкою». А як дружили Павло Денисович з Іваном Васильовичем!.. Так можуть дружити тільки великі люди, класики. Один без одного — ні кроку. Один без одного — ні за холодну воду. І от ці прекрасні люди посварилися. Мало сказати посварилися — побили горшки. (В. Нестайко.) 23. Прочитайте уривок. Визначте фразеологічні звороти. Доведіть, що фразеологізми, вжиті у тексті надають мовленню емоційного забарвлення, стилістичної виразності. Ви не думайте, я тата дуже люблю, але він у нас таки упертий, або, як він сам про себе говорить, «абсолютно принципіальний» чоловік. Раз сказав, то хай тут каміння з неба падає, а буде так. Сказав — як зав'язав. І ото він пообіцяв мені, що гульні не буде, то не сумнівайтесь — ніколи було й угору глянути. Щоранку він задавав мені таку «нагрузочку» на день, що добрий наймит би не впорався. А я трудився, аж дим ішов. (В. Нестайко.) 24. Поясніть значення фразеологічних зворотів та складіть з ними речення. Запишіть їх. З легкої руки, злий на язик, не велика цяця, пасти задніх, п’яте колесо до воза. Викинути з голови, від серця одлягло, влучити в яблучно, вуха нагострити, гав ловити. Козла забити, крізь землю провалитися, легкий хліб, метати громи та блискавки, на гачок зловитися. На ноги поставити, бути в дусі, наша взяла, нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота. Сісти на мілину, терпець увірвався, теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися. Облизня піймати, нуль без палички, підставляти ногу, пороги оббивати. 25. Замініть фразеологічні звороти одним словом. При потребі користуйтеся словниками. На ноги поставити, бути не в дусі, наша взяла, нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, облизня піймати, нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, пороги оббивати. 26. Прочитайте і встановіть, до яких виразів подаються пояснення з довідки. Доходити до абсурду. Бути в авангарді. Улаштувати автодафе. Не за адресою. У повному ажурі. Альфа і омега. Відкрити Америку. Піти під аршин. Розрядити атмосферу. Ахінею нести. Довідка. Не туди, куди слід. Нерозумно діяти. Знаходити щось вже всім відоме. Знищити. Послабити напруження. Бути в перших рядах. Говорити нісенітниці. Як слід, у порядку. Початок і кінець. Піти до війська. 27. Випишіть з поданих речень фразеологізми. До 3-4 з них доберіть фразеологізми-відповідники з російської мови. 1. Ху-гу! Як опечений, зірвався я з ліжка, ухопив коробок. 2. При одному тільки погляді на його страшні руки у нас починало потріскувати в шиях, тож ми обходили дядька Матвія десятою дорогою. 3. – Ми тебе ждали-ждали, та й жданики поїли… (За А. Дімаровим.) 4. Вони росли, як горох при дорозі: їли що доведеться. 5. Катерині вгору глянути було ніколи. 6. Втому з нього мов рукою зняло, аж помолодшала людина. (За Ю. Збанацьким.) 7. Ганна Михайлівна тільки руками об поди вдарила. 8. Саме не захиститься, то має на поталу йти, еге? (За Є. Гуцалом.) 9. Хто нидіє, а не живе, нехай шукає тиху заводь. 10. Безжурні, до нестями балакучі, у затишку чекаєте собі, що ось ростимуть груші на вербі… (За тв. Д. Павличка.) 28. Прочитайте подані речення. Знайдіть повторюваний фразеологізм і встановіть його значення. Запишіть усі його різновиди. З двома із них складіть речення. 1. Ми колись побраталися. А потім... наче розбили глек. (О. Ільченко.) 2. Так кажи товком, за віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький.) 3.— Так от що, отче Амвросію, забудьмо цю прикру розмову... Бо інакше ми з вами глек розіб'ємо назавжди. (Л. Гомін.) 4. Все ждали Нонниного весілля.., а воно, бач, як склалося, ще не встигли записатися, як розбили глека. (М. Колесников.) 5. До Гайденка вже щось не став [Раденко] їздити.— Мабуть, глек розбили. (Б. Грінченко.) 29. Прочитайте, вкажіть фразеологізми. Спишіть речення, в яких значення фразеологізмів підказують інші слова. 1. Лежить [Стьопа] на печі — клацає на всю хату, зуб на зуб не попадає, геть перемерз. 2. Лисиця, певно, не любить, коли на неї видивляються. Хвостом махне — тільки й бачили. 3. Таїсія Тихонівна нагодилася. З району додому йде. Пішечки. Так голови тоді їздили. На своїх. 4. Тож оте його старання й збило мене з пантелику. 5. Отак колись проклало свій слід на Пітер нікому не відоме мале пінезьке дівча. 6. Вона живе, як птаха небесна. 7. Мама як почула, що я в Пітер надумала, заплакала: «Що ти, каже, Олюсю, з глузду з'їхала?» 8. Вона ревла, ридма ридала: ще ніколи зроду такого не було, щоб Панько од неї хоч на крок одстав,— усе разом. 9. Будинок стояв такий же приземкуватий, незграбний, грубої, на швидку руку, кладки. (За Ф. Абрамовим.) 10. Пригадувалося далеке село на Катеринославщині. Голод там. Розкриті хати, повітки ребрами світять. (А. Головко.)
30. Подумайте, чи можна з поданих фразеологізмів утворити слова. На швидку руку. Ударити у багно. Згущувати барви. Битому не спиться. Полатати боки. До болю. Обкидати брудом. Брати верх. Піти за вітром. Дати перцю. 31. Випишіть речення, в яких є фразеологізми із значенням «не з'являтись», «безслідно зникнути», «давати клятву», «напружено думати», «мало». 1. Нудьгу наче вітром здуло. 2. Потім Оля почала ходити до Соньки — і розбила всю нашу компанію: я не міг тепер і носа поткнути до Соньки. 3. За ними давно й слід прохолов. 4. Прямо-таки кров з носа треба було здертися на сосну з гладеньким стовбуром. 5. Мені ж досить було появитися біля найсмирнішого цюці, як той ставав як скажений. 6.— Сергійку!.. Сергійку!.. Мовчить. Хоч голову даю на відруб, що він мене чує. 7. Відтоді Варвара Іванівна завжди з певною підозрою ставилась до Ванька: чи не викине він чергового коника! 8. Не день і не два ламали голову, що маємо робити. 9. Отут ми й зрозуміли, що суперники, як то кажуть, один одному кинули свої рукавички. 10. Я пишу: «копійки», хоч їх у нас було як кіт наплакав. (За А. Дімаровим.)
32. Чи можна в цьому реченні вжити фразеологізми й слід простиг? і слід прочах? і слід пропав? і слід захолонув? За ними давно й слід прохолов. 33. Прочитайте, назвіть фразеологізми. Запишіть речення, в яких є фразеологізми із значенням «бити», «вдарити», «покарати», «бути побитим». Визначте синтаксичну роль цих висловів. Яким членом речення найчастіше виступають фразеологізми в цій вправі? 1.— Ну йди вже, щоб я тебе не бачив... Та якщо тітка Ганна скаже, що вроки не вивчив,— цього держака скуштуєш. 2. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п'ятницю. 3.— Завтра приїздять батьки,— зітхнув він.— Просто хоч з мосту та в воду. 4. Раз у раз злодійкувато озираємося — чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха. 5.— Ванько-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! 6. Я й сам же туди ще пацаном колись тікав після того, як батько духу дав за розбиту макітру. 7. Такий розпач мене охопив — хоч плач. 8. «Ну, пропали! Ні за цапову душу!» — майнуло в голові. 9. От я зараз піду, прямо скажу йому, що він талант, і... дам у вухо. 10. Взагалі, всю ту кашу заварила таки Гребенючка. (За В. Нестайком.) 34. Назвіть фразеологічні звороти. Запишіть речення так, щоб фразеологізми в них відповідали наступному порядку значень: «скрізь», «перестаратись», «зненацька», «дурний», «щезнути». 1. В таких справах дуже легко передати куті меду. Ява не усміхався. 2. І тут, як з-під землі, з'явився Ява. 3. Заходжу у двір. Зазираю в хату. Тоді в садок, на город, по всіх усюдах. 4. Ми ладні були крізь землю провалитися. 5. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — «тоненький, худенький... без царя в голові...» (З кн. В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».) 35. Складіть речення, до якого ви могли б увести вирази без сьомої клепки, мов з-за рогу мішком прибитий, не всі дома? 36. Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названих значень і запишіть їх парами. Зразок. Прикусити губи — замовкнути. Наживатися на чужому, нечесно збагачуватись; давати відсіч; дбати лише про власні інтереси; уникати зустрічі; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавляти життя; бігти (іти) легко, швидко; зазіхати, мати недобрі наміри; зовсім не звертати уваги. Довідка. дбати про свою шкуру, зарубати на носі, зводити зі світу, гріти руки, десятою вулицею обходити, зуби гострити, давати відкоша, з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести. 37. Знайдіть і випишіть фразеологізми. Поясніть їх значення за допомогою контексту. 1. Тимко і Сава — нерозлучні друзі: один в одного днювали й ночували, разом ходили до школи, разом ловили рибу. 2. Тимка любили за дотепність.., а головне, за те, що був з нього не лише говорун, а й майстер на всі руки. І вірша кращого від нього ніхто не напише, і казки ніхто не розкаже, і планера ніхто не змайструє. 3. А Сава тим часом біг, не переводячи духу. Він почав знесилюватись. Адже сьогодні ще й ріски не було в роті... Невдале полювання за кіньми заглушило голод. 4.— А я не боюсь,— сказав Мишко.— Подумаєш! Сказав, але в самого від тих слів пішов мороз поза шкірою. 5. Сіно промокло, хлопці теж промокли до кісток, але їм було тепло: вода на тілі вже парувала, гріла. (За Ю. Збанацьким.) 38. Прочитайте уривок. Що означає виділений вираз? Яку особливість слів у фразеологізмах можна пояснити цим прикладом? А раз просто з-під ніг у мене заєць випорснув, аж грязючку в лице задніми лапами кинув. Одбіг кроків на п'ять і став, як пакілець: передні лапки до грудей приклав, вуха насторочив, а тоді як чкурне! Худий, забейканий — страх. Мокро ж... І тікає, дурненький. Чи я б тебе зайняв? Роздивився б зблизька — інтересно, які в нього очі? — та й біжи собі на всі чотири боки... Це кажуть так: «чотири боки». А їх не чотири, а безліч. От я йду прямо — раз. Схочу, піду назад — це два... Потім, як схочу, піду праворуч або ліворуч. Це — чотири. А як навскоси піду скільки буде?.. (Григір Тютюнник.) 39. Після слова ви написали б слова-уточнення дуже, зовсім, сильно, старанно, остаточно, повністю? Заповніть таблицю.
39. Прочитайте уривок. Про який фразеологізм тут розповідається? Що він означає? Яку властивість фразеологізмів не врахував спочатку хлопчик? Дорослі часто кажуть: ніколи вгору глянути. Я раніше дивувався собі — як це так? Адже я міг скільки завгодно дивитися в синє непроглядне небо. То чи заважав хто дивитися вгору моїй мамі чи бабусі? Тепер я знав, що то значило — ніколи вгору глянути. Ну, ось же самі подумайте. На горищі ждала риби моя покалічена чайка. Коська вже, мабуть, майстрував супутника, а я і йому пообіцяв допомагати. П'ятниця кликав мене в будинок відпочинку, бо йому самому не хотілося йти до мами. Та й довідатись треба було — яка ж кінокартина сьогодні йтиме в кошарі... А тут дідусь пообіцяв узяти з собою на справжню рибну ловлю. Це вам не просте діло — махати з берега або з баркаса вудочкою. Це вам ловити рибу у відкритому морі... Отож скажіть, будь ласка, чи мав я час глянути вгору? (Ю. Збанацький.)
40. Прочитайте уривок, спишіть. Яке із двох виділених словосполучень є фразеологізмом. Поясніть його значення. Чи однакове значення у слова грати в обох виділених словосполученнях? Толю! — все ще не відриваючись од зошитів, але вже голосніше каже мама.— Ти довго будеш на моїх нервах грати? «На нервах, на нервах! Я ж на свищику граю, а не на нервах... І що тут поганого? Адже мама сама щойно похвалила мене за цей свищик. І завжди у неї голова болить. А от у мене ніколи не заболить, хоч сто років свистітиму...» Кручу свищик і так і сяк, притуляю його до губів, а дмухнути все ж боюся. Врешті наважуюсь — і мама цього разу вже відривається від зошитів. Ти що, віника захотів? — сердито запитує вона. З віником у мене давнє, не зовсім приємне знайомство, і я завмираю. (А. Дімаров.) |
|
Науково-методична лабораторія української мови та літератури Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Уставте пропущені літери. До утвореного тексту доберіть заголовок, запишіть... |
Прочитай, встав пропущені слова за змістом |
|
Завдання для міської, районної олімпіади з української мови та літератури Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Побудуйте його структурну схему. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть... |
1. Поміркуйте й коротко викладіть свої думки з приводу одного з висловлювань Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте загальну характеристику,... |
|
Роздуми ліричного героя про сутність людського життя Розташуйте слова, утворивши речення із зворотним порядком слів, підкресліть члени речення |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте... |
|
Тема: Узагальнення знань і вмінь учнів за темою “Слова що означають назви Виписати з пам`яті слова, що означають один предмет, утворити від них слово, що означає багато предметів, з вірша Л. Костенко “Синички... |
Уроку комбінований Тема. Розпізнавання іменників (без уживання терміна) за питаннями хто? що? Мета: розширити й поглибити знання учнів про слова — назви предметів; вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення;... |
|
Тема. Синонімія односкладних (неозначено-особових та безособових) речень Визначити головні члени речення, з’ясувати, чи є обидва головні члени речення, якщо ні, то чи можна його підставити: чи є речення... |
Тема: Їжа Підтема Прислів’я розрізані на 2 частини. Переможці ті – хто першим складе всі прислів’я |