МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Скачати 0.89 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Сторінка	6/7
Дата	01.04.2013
Розмір	0.89 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7

ЗРАЗКИ ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРУ

На книги

Квасников Е.И., Щелокова И.Ф. Дрожжи. Биология. Пути использования. – К.: Наук. думка, 1991. – 326 с.

Определитель бактерий Берги. – 9-е изд. / Пер. под ред. Г.А. Заварзина. – М.: Мир, 1997. – Т. 1, 2. – 800 с.

Rogers H., Perkins H., Ward I. Microbial cell walls and membranes.– London; New-York: Acad/ Press, 1980. – 364 p.

На журнальні статті

Менджул М.И., Лысенко Т.Г., Шаинская О.А., Бусахина И.В. Изучение активности ферментов цикла трикарбоновых кислот цианобактерии Spirulina platensis // Мікробіол. журнал. – 2000. – 62, № 1. – С. 3 – 10.

Василевская И.А., Сергейчук М.Г., Згонник В.В. и др. Усовершенствование метода бактериологического контроля в производстве лизина // Мікробіол. журнал. – 1996. – 58, № 5. – С. 66 – 75.

Rosenberg E., Ron E.Z. High- and low-molecular-mass microbial surfactants // Appl. Microbiol. Biotechnol. – 1999. – 52. – P. 154–162.

На статті з книг

Кордова Н.Н., Бертон П. Молекулярная риккетсиология // Молекулярная биология. – М.: Мир, 1977. – С. 379–419.

На тези доповідей

Смирнов В.В., Резник С.Р. Теоретическое и экспериментальное обоснование использования нерезидентных видов бактерий для профилактики и лечения дисбактериоза // V съезд Укр. Микробиол. о-ва (Днепропетровск, февр. 1980): Тез докл.: – К.: Наук. думка, 1980. – С. 200–201.

Simmonds M.P. Cetacean mass mortalities and their potential relationship with pollution // Symp. “Whales: biology – threats –conservation” (Brussels, Belgium, 5–7 June 1991). – Brussels, 1992. – P. 217–225.

На депоновані наукові роботи

Лопатина Н.В., Терентьев А.Н., Натадич Л.А., Янгулов Ш.У. Оптимизация питательной среды для культивирования вакцинного штамма чумного микроба с применением метода математичекого планирования экспреимента / Редкол. «Микробиол. журн.». – Киев, 1991. – 7 с. – Деп. в ВИНИТИ 03.01.92, № 1-В92.

На стандарти

ГОСТ 9.048–9.053–75. Методы испытаний на микробиологическую устойчивость. – Введ. 01.07.76.

На патентні документи

А.с. 1756357, МКИ 4 С 12 Р 19/00. Способ определения молекулярно-массового распределения лектинов и гумусовых соединений почвы / С.К.Воцелко, Г.А.Иутинская, Э.А.Коваленко, И.А.Симоненко. – Опубл. 23.08.92, Бюл. № 31.

Пат. 1142005 СССР, МКИ 4 В 66 С 1/66. Штанга для введения в крепежное отверстие угла контейнера / Д.Борхардт (ФРГ) // Открытия. Изобретения. – 1985. – № 7. – С. 211.

Pat. 3434542 USA, IC 3 E 21b 43/21. The method oil water drive with the use of surfactant and water of different viscosites / B.J. Daison, K. Konnely. – Publ. 25.06.69.

На автореферати дисертацій

Кичакова Н.А. Выделение и изучение термостабильной α-амилазы Bacillus sp. 86: Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Киев, 1991. – 16 с.

Курдиш И.К. Фізіологічна активність метанотрофних бактерій і закономірності їх функціонування у вугільних шахтах: Автореф. дис. … д-ра біол. наук. – Київ, 1993. – 42 с.
Додаток 13
ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ, МАТЕРІАЛІВ ТА НАПІВПРОДУКТІВ

Наймену-вання	Категорія та номер НТД	Показники НТД, обов’язкові для перевірки	Особливі властивості
1	2	3	4
Діючі речовини
Аміак водний ч.д.а., фарм. 25%	ГОСТ 3760-79 ДФУ вид. І, стор. 314	Опис, розчинність, прозорість, кольоровість, відносна густина	Для корегування рН виробничої культури
Сахароза ч.д.а., х.ч., фарм.	ГОСТ 5833-75 ЄФ вид. 3, ст. 0204	Опис, розчинність, кількісне визначення, втрата в масі при висушуванні	Для приготування середовища висушування.
Допоміжна сировина
Агар м’ясопеп-тонний	ДФУ 1 вид. 5.1.4 N категорія 3 А; п. 2.6.12, п. 2.6.13, с.125	Стерильність, органолептичні показники, масова доля вологи	Живильне середовище для контролю живильних середовищ та середовищ висушування
Мило гос-подарське	ГОСТ 790-89	Зовнішній вигляд, маркування, пакування	Для санобробки рук
Спирт етиловий ректифіко-ваний 96%	ДФУ доп. 1, ст. 339	Опис, ідентифікація, прозорість, розчинність, кольоровість, кислотність або лужність, домішки	Для обробки обладнання та устаткування
Матеріали.
Вата медична гігроскопічна (хірургічна)	ГОСТ 5556-81	Паспорт постачальника, цілісність пакування	Для виготовлення пробок та заглушок
Напівпродукти
Маточна культура лактобактерій І-ї генерації	-	Зовнішній вигляд, наявність характерних ознак росту, відсутність сторонньої мірофлори.	Для отримання маточної культури ІІ-ї генерації

Додаток 14

ПРОДУКТОВИЙ РОЗРАХУНОК ОДЕРЖАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ І СКЛАДАННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО БАЛАНСУ

Наведений розрахунок є одним з можливих варіантів розрахунків виробництв біотехнологічних препаратів, тому стадії концентрування, виділення та стандартизації цільового продукту для конкретного виробництва можуть бути іншими ніж у наведеному прикладі, обрані способи обґрунтовуються у ОВТС.

До біотехнологічних препаратів мікробного синтезу відносяться БАР різного призначення та походження – первинні та вторинні метаболіти, інактивована або життєздатна клітинна біомаса.

Наведений нижче розрахунок проводиться на одиницю кількості культуральної рідини - (G) в кінці біосинтезу, що становитиме 1 м³. Для кожного конкретного розрахунку проводиться перерахунок на робочий об’єм ферментера.

1. Кількість культуральної рідини з врахуванням втрат у кількості (10%) за рахунок виносу середовища газами, що виходять з ферментера а також з врахуванням втрат культуральної рідини з відборами проб, залишками в трубопроводах, та у ферментері після вивантаження. Втрати обґрунтовані у ОВТС та представлені на ТС (ТП ... “Біосинтез”).

1.1. Загальні втрати культуральної рідини на стадії біосинтезу - 10%.

Загальна кількість культуральної рідини з врахуванням посівного матеріалу складе:

G₁  G × 1,1, м³.

2. Витрати компонентів на приготування поживного середовища 1.1 м³ (G₁) і вміст у ньому абсолютно сухих речовин.

2.1. Загальна витрата (в кг) компонентів для поживного середовища:

G₂  g₁ + g₂ і т. д.,

де g_1, g₂, g₃ і т. д._. витрати окремого компонента поживного середовища.

2.2. Вміст абсолютно сухих речовин (G₃, кг) в середовищі:

G₃  с₁ + с₂ + с₃ і т. д.,

де с₁, с₂ , с₃ вміст абсолютно сухих речовин кожного компонента середовища, який визначається множенням витрат компонента на вміст в ньому абсолютно сухих речовин відповідно стандарту якості компонентів поживного середовища (Нормативно технічна документація на готову продукцію, сировину, і проміжні продукти).

3. Кількість посівного матеріалу (G₄) для засіву поживного середовища (кількість посівного матеріалу задається у межах 2-10 % (за об’ємом) по відношенню до G₁, або розраховується). Приймаємо кількість посівного матеріалу – 2%).

G₄  G₁ × 0,02, м³.

Втрати при вирощуванні посівного матеріалу - 5%. Кількість готового посівного матеріалу (G₅) складе:

G₅  G₄ × 0,95, м³.

4. Витрати компонентів поживного середовища (G₆) для одержання посівного матеріалу:

4.1. Загальні витрати компонентів для середовища:

G₆  g₁ + g₂ +і т. д.,

де g_1, g₂ і т. д. витрати окремого компонента середовища.

4.2. Вміст абсолютно сухих речовин (G₇, кг) в середовищі:

G₇  с₁ + с₂ + с₃ і т. д. (розрахунок аналогічний п. 2.2.).

5. Кількість середовища (G₈), що поступає у ферментер на початку біосинтезу (поживне середовище та посівний матеріал):

G₈  G₁ + G_5, м³.

5.1. Вміст абсолютно сухих речовин (G₈, кг) при цьому складе:

G₈  G₃ + G₅, кг.

6. Кількість культуральної рідини одержаної після біосинтезу (G₁₀) що поступає на стадії обробки (вихід з урахуванням втрат (10 %) на стадії біосинтезу - 90%):

G₁₀  G₈ × 0,9, м³.

6.1. Втрати культуральної рідини (G₁₁) з відведеними газами та іншими втратами (10% у відповідності з завданням або ОВТС):

G₁₁  G₈ × 0,1,м³.

При цьому втрати абсолютно сухих речовин (G₁₂ кг) з втратами культуральної рідини складуть (10%):

G₁₂  G₉ × 0,1, кг.

6.2. Активність культуральної рідини (вміст БАР, цільового продукту та ін.): А₁ од./см³, мг/см³, г/см³, КУО/см³ і т.д.).

А₁ концентраційний показник визначається керівником проекту у завданні на проектування або вибирається на підставі проведеного студентом аналізу літературних джерел

6.3. Загальна активність (або вміст іншого цільового продукту):

А₂ = A₁ × G₁₀ (од, г, кг та інш.).

6.4. Кількість абсолютно сухих речовин культуральної рідини – (G₁₂). Перший варіант: кількість абсолютно сухих речовин вказується викладачем в початкових даних для проектування – Х%:

G₁₂  G₁₀ × Х/100, кг.

Другий варіант: вміст абсолютно сухих речовин можна розрахувати виходячи з втрат за рахунок виносу культуральної рідини газами, що виходять з ферментеру (G₁₃) і витрат абсолютно сухих речовин на енергетичні потреби біосинтезу (G₁₄). Тоді кількість абсолютно сухих речовин в культуральній рідині складе:

G₁₂  G₉ – (G₁₃+G₁₄), кг.

7. Фільтрування культуральної рідини

7.1. Витрата води на промивку осаду при гідромодулі 1 - 0,5:

G₁₅  G₁₀ × 0,5, дм³.

7.2. Кількість отриманого фільтрату з урахуванням 10% втрат при фільтрації: Втрати обґрунтовані у ОВТС та представлені на ТС (ТП № “Фільтрування”):

G₁₆  (G₁₀+G₁₅) × (1-0,1), см³.

7.3. Активність або вміст продукту у фільтраті з урахуванням втрат від інактивації (5%):

А₃ =А₂ × (1-0,05) G₁₀+G₁₅ , од/см ³ .

7.4. Загальна активність, (або вміст іншого цільового продукту) у фільтраті:

А₄  G₁₆ × А ₃ од.

Втрати активності на стадії складуть: а₁ = А₂ - А₄ з них

- втрати активності з біомасою (а₂) = G₁₈ × 0,85 × А₃, од.

- втрати від інактивації а₃ = а₁ – а₂.

7.5. Кількість абсолютно сухого осаду, відділеного при фільтрації. При фільтрації культуральної рідини в осаді залишається 40 % від вмісту абсолютно сухих речовин, що містяться в культуральній рідині :

G₁₇  G₁₂ × 0,4, кг.

При вологості осаду 85 %, його кількість становить

G₁₈  G₁₇ /(1-0,85, )кг або G₁₉  G₁₈ /1,2, дм³, де 1,2 густина осаду .

7.6. Вміст абсолютно сухих речовин у фільтраті:

G₂₀  G₁₂ – G₁₇, кг.

8. Концентрування ферментного розчину методом ультрафільтрації

8.1. Кількість ультраконцентрату при ступені концентрування – 10% втрат (втрати обираються або задаються):

G₂₁  G₁₆ / 10, дм³.

8.2. Активність продукту (ферменту) в ультраконцентраті з урахуванням 10% втрат:

А₅ = А₃× G₁₆ ×(1-0,1) / G₂₁, од/см ³ .

8.3. Загальна активність концентрату:

А₆  А₅ × G₂₁, од.

8.4. Кількість абсолютно сухих речовин у концентраті (7,5%) (визначається аналітично):

G₂₂  G₂₁ × 0,075, кг.

8.5. Кількість ультрафільтрату:

G₂₃  G₁₆ – G₂₁, дм³.

8.6. Кількість абсолютно сухих речовин в ультрафільтраті:

G₂₄  G₂₀ – G₂₂, дм³.

8.7. Загальна активність ультрафільтрату (втрати з ультрафільтратом 6,5% від загальної активності фільтрату):

А₇  А₄ × 0,065, од.

Втрати від інактивації – а₄ А - (А₆ + А₇), од.

8.8. Активність ультрафільтрату

а₅ = А₇ / G₂₇, од/мл.

9. Стерилізуюча фільтрація концентрату

9.1. Кількість стерильного концентрату з врахуванням втрат - 3%:

G₂₅ = G₂₁ × (1 - 0,03) дм³ \

9.2. Активність стерильного концентрату з обліком інактивації 5 % від активності концентрату:

А₈ = А₅ × (1-0,05)  / G₂₅, од/мл

9.3. Загальна активність у стерильному концентраті:

А₉ = А₈ /G₂₅, од.

Втрати від інактивації: а₆ = А₆ × 0,05 од.

9.4. Кількість осаду, отриманого при стерилізуючій фільтрації (видаляється 8% від абсолютно сухих речовин, що містяться в концентрату):

G₂₆  G₂₂ × 0,08, кг.

9.5. Кількість вологого осаду, отриманого при стерилізуючій фільтрації (вологість осаду - 85 %):

G₂₇ = G₂₆/(1 - 0,85), кг або G₂₈ = G₂₇/1,1,

де 1.1 густина осаду.

Втрати активності з осадом: а₇ = G₂₇ × 0,85 × А₈, од.

9.6. Кількість абсолютно сухих речовин в стерильному концентраті:

G₂₉  G₂₂ – G₂₆, кг.

10. Рідинна стандартизація стерильного концентрату

10.1. Рідинна стандартизація проводиться яким-небудь інертним наповнювачем (сіллю повареною, сульфатом натрію) з метою підвищення концентрації сухих речовин у концентраті до 10-12 % (у прикладі розрахунку до 12 %).

10.2. Кількість наповнювача для рідинної стандартизації:

G₃₀  G₂₅ × 0,12 – G₂₉, кг.

10.3. Кількість абсолютно сухих речовин у стерильному концентраті з наповнювачем:

G₃₁  G₂₉ + G₃₀, кг.

10.4. Загальна активність стерильного концентрату з урахуванням втрат - 1 %:

А₁₁ = А₉ × (1 - 0,01), од.

Втрати активності а₇ = А₉ – А₁₁, од.

10.5. Кількість стандартизованого стерильного концентрату з урахуванням збільшення об'єму від внесення наповнювача - 0,3%:

G₃₂ = G₂₅ × (1 + 0,003) дм³.

10.6. Активність стерильного концентрату:

А₁₂ = А₁₁/ G₃₂ ,од/мл

11. Сушка концентрату

11.1. Кількість висушеного препарату з урахуванням 10% втрат препарату з сушильним агентом (вміст вологи в препараті - W):

G₃₃ = G₃₁ × (1 – 0,1)  /(1 – W), кг (г).

11.2. Активність препарату з урахуванням втрат від інактивації - 8%:

А₁₅ × (1-0,08)/G₃₃ од/г.

11.3. Вміст абсолютно сухої речовини в препараті:

G₃₄ = G₃₁ × 0,92, кг.

11.4 Втрати абсолютно сухих речовин при сушці з урахуванням вологості становлять:

G^₃₄  G₃₁ – G₃₄, кг.

11.5. Загальна активність сухого препарату:

А₁₄ = А₁₃× G₃₃, од/мл

12. Стандартизація сухого препарату

12.1. Активність стандартного препарату у відповідності з “Характеристикою готової продукції” – ТУ, ДСТУ (од/мл, мг/г та А₁₅):

12.2. Кількість наповнювача для стандартизації:

G₃₅ = G₃₃ × (А₁₃ - А₁₅) / А₁₃,кг.

12.3. Кількість речовин, що поступають на стандартизацію:

G₃₆  G₃₃ + G₃₅, кг.

12.4. Кількість препарату, отриманого після стандартизації з врахуванням 2% втрат:

G₃₇  G₃₆ (1 – 0,02), кг, в тому числі абсолютно сухих речовин = G₃₇ (1 – W), кг.

12.5. Загальна активність в стандартизованому препараті:

А₁₆ = А₁₅× G₃₇, од.

12.6. Втрати препарату при стандартизації:

G₃₈  G₃₆ - G₃₇, кг.

12.7. Втрати активності на стадії стандартизації:

а₉ = G₃₈ × А₁₅, од.

13. Фасування пакування, маркування

13.1. Препарат розфасовують в поліетиленові мішки і потім в паперові мішки по 15-20 кг (в залежності від вигляду препарату). Втрати на стадії упаковки становлять 1,0%. Кількість упакованого препарату:

G₃₉ = G₃₇ × (1-0,01), кг.

13.2. Механічні втрати:

G₄₀  G₃₇ - G₃₉, кг.

13.3. Загальна активність готового препарату:

А₁₈ = А₁₅ × G₃₉, од.

13.4. Втрати активності на стадії:

а₁₀ = А₁₆ – А₁₈

Таким чином, вихід препарату зі стандартною активністю A, од/г з м³ культуральної рідини становить G₃₉, кг , а загальний вихід по активності:

G₁₈, = А₁₆ × 100% / А₂, %.

Примітка. 1. Всі значення, вказані в даному розрахунку у відсотках.

можуть бути змінені залежно від вигляду препарату і вказуються викладачем в “Завданні на проектування”.

2. Термін «Активність» це будь-яке інше поняття про цільовий продукт, для якого виконується розрахунок. Це може бути: вміст вітаміну, антибіотика, амінокислоти, біомаси і інших речовин тієї розмірності, яка передбачена в методиці визначення.

МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС ОТРИМАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

(розрахунок на 1 м³ культуральної рідині)

Витрачено					Отримано					Вихід ферменту, %
Найменування сировини та напівпродуктів	Кількість, кг, дм³	Вміст а.с.р., кг	Активність, од/г, од/см³	Загальна активність, од.	Найменування кінцевого продукту, відходів та втрат	Кількість, кг, дм³	Активність, од/г, од/см³	Загальна активність, од.	Вміст а.с.р., кг	На стадії	До виходу
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Стадія ТП – Вирощування продуцента у ферментері
Поживне фермента-ційне середовище (склад)	G₁	G₃		-	Культураль-на рідина	G₁₀	А₁	А₂	G₁₂	100	100
Засівний матеріал (склад середовища)	G₅	G₇			Втрати з виносом	G₁₁			G₁₃
Всього
Стадія ТП – Фільтрування культуральної рідини
Культураль-на рідина	G₁₀	G₁₂	А₁	А₂	Фільтрат к.ж.	G₁₆	А₃	А₄	G₂₀	А₄100 А₂	А₄100 А₂
Вода для промивання осаду	G₁₅	-			Біомаса Втрати від інактивації та механічні	G₁₈	-	а₂ а₃	G₁₇	а₂100 А₂ а₃100 А₂

Аналогічно заповнюються всі наступні стадії отримання препарату з використанням даних продуктового розрахунку.

Додаток 15

РОЗРАХУНОК І ВИБІР ОСНОВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Розрахунок і вибір основного технологічного обладнання для прийнятої в проекті технології та відповідно технологічної схеми, проводиться згідно заданої потужності виробництва, за даним матеріального балансу та норм технологічного проектування.

Дані для розрахунку

1. Обсяг виробництва - Q т/рік.

2. Кількість робочих днів в році - τ днів.

3. Вихід препарату з 1м³ культуральної рідини - q т//м³.

Загальні вимоги, щодо вибору ємкісного обладнання враховують здатність до піноутворення під час проведення технологічного процесу.

Для розрахунку обладнання приймаємо: коефіцієнт заповнення для змішувачів в процесі приготування поживного середовища і реакторів для обробки культуральної рідини - 0,7; збірників фільтратів і концентратів - 0,8.

Ферментери для аеробного біосинтезу залежно від способів введення енергії:

ферментери барботажного типу перемішування – 0,45 – 0,55;

ферментери ерліфтного типу перемішування – 0,5 – 0,6;

ферментери комбінованого типу перемішування – 0,5 – 0,7.

4.Розрахунок основного обладнання.

4.1. Виробничі ферментери.

Обсяг виробництва препарату за добу (Q₁):

Q₁.= Q/ τ, т/добу,

де Q - обсяг виробництва препарату за рік;

τ - кількість робочих днів на рік. Кількість робочих днів на рік розраховується з врахуванням витрат часу на ремонти (планові , капітальні).

4.1.2. Кількість культуральної рідини за добу, (Q₂) що необхідна для забезпечення річного обсягу виробництва

Q₂.= Q₁/ q, м³

де Q₁ - обсяг виробництва за добу;

q - вихід препарату з 1м³ культуральної рідини.

Для розрахованої кількості культуральної рідини за добу вибирають ферментер, об'єм (V) якого при коефіцієнті заповнення 0,5 близький до об'єму Q₂.

4.1.3. Кількість культуральної рідини з однієї ферментації з врахуванням втрат під час ферментації (10%) становитиме:

Q₃ = V × 0,5 × О,9 м³.

де Q₃ кількість культуральної рідини з одної ферментації;

V - геометричний об'єм ферментера, м³;

0,5 - коефіцієнт заповнення ферментера

0,9 - коефіцієнт, що враховує вихід культуральної рідини з урахуванням 10 % втрат.

4.1.4. Кількість ферментацій за добу (n):

n = Q₂ /Q₃.

де Q₂ - необхідна кількість культуральної рідини за добу;

Q₃ - кількість культуральної рідини з одної ферментації.

4.1.5. Кількість культуральної рідини в рік (Q₄):

Q₄ = Q/ q, м³

де Q - обсяг виробництва препарату, т/рік;

q - - вихід препарату з 1 м³ культуральної рідини, т/ м³.

4.1.6. Тривалість циклу (обороту) одного ферментера (τ ) Повний цикл роботи одного ферментер складається з блоків стандартних робіт підготовчого характеру та основного виробництва, які визначені в завданні або приймаються на підставі ОВТС:

тривалість виробничої ферментації (20 - 72) години;
злив (вивантаження) культуральної рідини (2 - 5) годин;
миття ферментеру(2 - 3) години;
перевірка ферментеру на герметичність (1 - 2) години;
стерилізація ферментеру (1 - 2) години;
заповнення ферментеру поживним середовищем (2 – 2,5) годин;
засів посівним матеріалом (0,1 – 0,5) годин;.

4.1.7. Кількість робочих годин в рік (τ₂):

τ₂ = τ × 24 годин,

де τ - кількість робочих днів на рік.

4.1.8. Необхідна кількість ферментерів (N):

N = Q₄ × τ₁/ Q₃ × τ₂,

де Q₄ - кількість культуральної рідини за рік, м³;

τ₁ - тривалість циклу (обороту) одного ферментера, годин;

τ₂ - кількість робочих годин на рік, годин;

Q₃ - кількість культуральної рідини з 1-й ферментації.

Приймаємо N ферментерів і один запасний, габарити, мм.

4.2. Посівні апарати

Кількість посівних апаратів можемо бути визначене двома способами: або вони встановлюються індивідуально до кожного виробничого ферментера, якщо цього вимагають спеціальні умови, або їх розраховують залежно від кількості ферментацій за добу і циклу посівного апарату. В останньому випадку посівний матеріал з одного посівного апарату може поступати у групу виробничих ферментерів.

4.2.1. Повний цикл роботи одного ферментер складається з блоку стандартних робіт підготовчого характеру, які визначені в завданні або приймаються на підставі ОВТС:

миття апарату (0,5 – 1,0) година;
перевірка на герметичність (0,5 – 1,0) година;
стерилізація пустого апарату (0,5 – 1,0) година;
приготування поживного середовища у посівному апараті (1,5 –2,0) години;
стерилізація поживного середовища у посівному апараті (0,5 – 1,0) година;
тривалість вирощування посівного матеріалу (12 - 24) години;
внесення посівного матеріалу у виробничий ферментер (0,5 – 1,0) година;

4.2.2. Кількість посівного матеріалу на завантаження одного виробничого ферментеру:

Q₅ = V × 0,5 × с, м³,

де V - повний об'єм ферментеру, м³;

0,5 - коефіцієнт заповнення;

с - кількість посівного матеріалу в %.

4.2.3. Повний об'єм посівного апарату з коефіцієнтом заповнення 0,6:

Q₆ = Q₅ / 0,6 м³,

де V - кількість посівного матеріалу на одне завантаження, м³;

0,6 - коефіцієнт заповнення посівного апарату.

Вибираємо апарат відповідно до розрахунку.

4.2.4. Кількість посівних апаратів:

n₁ = (n × τ₃) / 24 год,

де n - кількість ферментацій за добу:

τ₃ - повний цикл роботи посівного апарату.

Приймаємо для посівного відділення n посівних апаратів та один запасний.

Всього встановлюємо (n₁+1) посівних апаратів, габаритними розмірами, мм.

5. Розрахунок обладнання для приготування поживного середовища для виробничих ферментерів.

Для приготування поживного середовища для виробничих ферментерів передбачається роздільна стерилізація з застосуванням установки безперервної стерилізації (УБС) вуглеводвмісних компонентів (1 партія) та азотовмісних компонентів (2 партія) для розчинення використовують окремі ємності, і стерилізуються водні суміші цих компонентів послідовно у УБС.

5.1. Об’єм поживного середовища, що треба приготувати, дорівнює корисному об’єму ферментера (V₁)

V₁ = V×0,5, м³,

де V - повний об'єм ферментера;

0,5 - коефіцієнт заповнення.

5.2. Під час стерилізації поживного середовища в УБС відбувається її розбавлення конденсатом (орієнтовно на 15-20%), в зв'язку з цим, об'єм води, що використовується для приготування середовища (V₂), повинен бути зменшений на 20% і складе:

V₂, = V₁ - (V₁ × 0,2м³),

де V₁ - корисний об'єм ферментера;

0,2 - коефіцієнт, що враховує розбавлення середовища конденсатом.

5.3. Об'єм води для приготування I партії середовища (V₃) становить 65-70% від загального об'єму води:

V₃, = V₂ × 0,7м³.

а для приготування II партії середовища об'єм води (V₄) складе:

V₄, = V₂ × 0,3м³.

Повний об'єм реактора (V₅) для I партії середовища з коефіцієнтом заповнення 0,7 складе:

V₅, = V₃ / 0,7м³,

а для II партії середовища:

V₆, = V₄ / 0,7 м³.

Вибираємо реактори з мішалкою згідно з отриманими по розрахунку об'ємами і встановлюємо розрахункову кількість реакторів і один запасний, габарити, мм.

5.4. Стерилізація поживного середовища в установці безперервної стерилізації (УБС).

5.4.1. Кількість середовища, що поступає на стерилізацію за добу (Q₈):

Q₈ = V₂ м³.

Час стерилізації середовища не повинен перевищувати 3 години. Відповідно до цього, продуктивність (q₁) УБС повинна складати:

q₁ = Q₈ / 3 м³/год,

По розрахованій продуктивності вибирається або розраховується УБС.

Загальний час зайнятості УБС складається з часу на стерилізацію середовища і часу підготовки УБС до роботи.

Час підготовки УБС складається з ряду допоміжних робіт :

миття апаратури – (0,5 – 1,0) година;
ревізії арматури – (0,5 – 1,0) година;
перевірки на герметичність – (0,5 – 1,0) година;
стерилізації УБС – (0,5 – 1,0) година.

Встановлюють УБС потрібної продуктивності і одну запасну, габарити, мм.

6. Збірники культуральної рідини

Кількість культуральної рідини за добу Q₂ м³

Необхідний об'єм збірників при коефіцієнті заповнення - 0,8.

Q₉ = Q₂/0,8 м³,

де Q₂ – кількість культуральної рідини за добу, м³.

0,8 - коефіцієнт заповнення.

Вибираємо збірник з необхідним корисним об'ємом і розраховуємо їх кількість.

Корисний об'єм збірника (V_п):

V_п = V_повне. × 0,8 м³,

де V_повне - повний об'єм збірника;

0,8 - коефіцієнт заповнення.

Кількість збірників:

n₂ = Q₉/ V_п,

де Q₉ - необхідний об'єм збірників культуральної рідини;

V_п - корисний об'єм збірника.

Приймаємо n₂ збірника і один запасний. Усього збірників культуральної рідини (n₂+1)штук, габарити, мм.

7. Відокремлення біомаси

7.1. На відокремлення біомаси поступає Q₂ м³/добу.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

2. Методичні вказівки до розв’язування задачі Методичні вказівки обговорені і схвалені на засіданні кафедри радіотехнологій, протокол №5 від “ 27 ” січня 2005 р	ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ...
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Гурченков О. П., Терьошкіна Н.Є., Єфімова Г. В. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт на здобуття кваліфікаційного рівня...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” зі спеціальності 03050401 – «Економіка...
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація...	Міністерство освіти України приазовський державний технічний університет методичні вказівки Методичні вказівки призначені для виконання контрольних робіт з англійскої мови студентами першого курсу заочного відділення спеціальності...
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки розроблені к е н., доц. Педько Іриною Анатоліївною – доцентом, Жусь Оксаною Миколаївною і Чекулаєвою Оленою Дмитрівною...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки до дипломного проектування спеціаліста за спеціальністю 05010301 – „Програмне забезпечення систем”, 05010302 –...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні...	Програма та методичні вказівки з виробничої практики для студентів... Методичні вказівки до виробничої практики студентів 5-го курсу напряму 0504 “Туризм” написано у відповідності з робочим навчальним...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЗРАЗКИ ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРУ

Особливі властивості

Схожі: