|
Скачати 0.89 Mb.
|
Додаток 7. Приклад оформлення ілюстрації……………………………… 36Додаток 8. Приклад оформлення таблиці…………………………………. 37 Додаток 9. Приклад використання формул……………………………….. 38Додаток 10. Приклад зображення хімічної схеми виробництва………… 39 Додаток 11. Приклад наведення фрагменту технологічної схеми………. 40 Додаток 12 Зразки посилань на літературу……………………………….. 43 Додаток 13. Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів….. 45 Додаток 14. Продуктовий розрахунок одержання біотехнологічних препаратів мікробіологічного синтезу і складання матеріального балансу……………………………………….................................................. 46 Додаток 15. Розрахунок і вибір основного технологічного обладнання…52 Додаток 16. Приклад оформлення апаратурної схеми (ділянка виробничого біосинтезу)…………………………………………. 61 Додаток 17. Приклад оформлення апаратурної схеми (ділянка підготовки поживного середовища)……………………………... 62 Додаток 18. Приклад оформлення апаратурної схеми (ділянка підготовки повітря)……………………………………………….. 63 Додаток 19. Приклад оформлення специфікації обладнання та КВП…… 64 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ Навчальним планом підготовки бакалаврів напряму 6.051401 “Біотехнологія” у 4 чверті 4 курсу передбачено виконання і захист випускової кваліфікаційної роботи (ВКР) – дипломного проекту (роботи). Метою виконання і захисту ВКР є визначення практичної й теоретичної підготовленості інженера до виконання професійних завдань, встановлених Державним стандартом освіти за напрямом підготовки і завершується видачею диплома державного зразка про рівень освіти й кваліфікації. Дипломний проект – самостійна розробка, що відповідає сучасним вимогам галузі і містить вирішення конкретного завдання, який у загальному випадку дипломний проект складається з графічної частини, пояснювальної записки та необхідних додаткових матеріалів. Дипломний проект повинен містити необхідну документацію, що становить основу проекту й виконується відповідно до вимог ЕСКД та ЕСТД. Дипломний проект, як правило, являє собою проект виробництва (удосконалення виробництва) цільового продукту або напівпродукту, складений на базі діючого виробництва або за результатами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Дипломний проект може бути частиною комплексних досліджень (проектних дій), виконаних студентом разом з іншими студентами. Право вибору зазначених форм - дипломний проект або дипломна робота - для конкретного студента має випускаюча кафедра. У процесі роботи над дипломним проектом за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр вирішуються такі завдання:
Студент є одноособовим автором ВКР і несе повну відповідальність за її підготовку. Студент зобов'язаний підібрати літературу, разом з керівником скласти розгорнутий план розрахунково-пояснювальної записки, календарний план виконання ВКР і графіки індивідуальних консультацій з керівником і консультантами, виконувати роботу відповідно до них, інформувати керівника про хід виконання ВКР; зібрати в період переддипломної практики вихідні дані для виконання ВКР; здати звіт і залік з переддипломної практики в установлені строки; викласти відповідно до завдання розділи ВКР у вигляді розрахунково-пояснювальної записки й оформити її відповідно до ДСТУ і нормативно-технічної документації; у встановлений термін пройти І та ІІ атестації з дипломного проектування, пройти попередній захист дипломного проекту, здати на перевірку рецензенту розрахунково-пояснювальну записку в зброшурованому виді й демонстраційний матеріал з підписами керівника й консультантів; усунути (за можливості) виявлені рецензентом зауваження; підготувати текст доповіді не більш, ніж на 7-10 хв; передати ВКР керівникові для відзиву не пізніше, ніж за 5 днів до основного захисту, здати секретареві Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) не пізніше, ніж за 2 дні до основного захисту: відзиви керівника та рецензента, другий екземпляр заповненого завдання на проектування та залікову книжку. 2. ТЕМАТИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ 2.1. «Промислова біотехнологія» Тематика проектів присвячена створенню (реконструкції) виробництва біомаси біологічних агентів та (або) одержанню цінних біологічно активних речовин на її основі. Приклади тем: «Проект виробництва пресованих хлібопекарських дріжджів» «Проект виробництва ціанокобаламіну» 2.2. «Мікробіологія харчових виробництв» Тематика проектів присвячена удосконаленню системи мікробіологічного контролю як складової частини організації системи ХАССП на підприємствах харчової промисловості, які використовують у виробничому циклі мікробіологічні процеси. Приклади тем: «Проект удосконалення системи мікробіологічного контролю виробництва сметани на Яготинському маслозаводі» «Проект удосконалення системи мікробіологічного контролю виробництва світлого не фільтрованого пива» 2.3. «Фармацевтична біотехнологія» Тематика проектів присвячена виробництву (реконструкції існуючого виробництва) лікарських препаратів, у виготовленні яких використовуються біотехнологічна сировина та (або) біотехнологічні процеси. Приклади тем: «Проект виробництва ін’єкційної форми флавіну мононуклеотиду» «Проект реконструкції цеху виробництва біфідумбактерину ЗАТ «Біофарма», м. Київ» 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД КВАЛІФІКАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ Дипломне проектування включає наступні етапи:
3.1. Підготовчий етап Метою підготовчого етапу є вирішення організаційних питань: уточнення формулювання теми дипломного проекту, призначення й затвердження керівника, проведення організаційних зборів в академічних групах, видача студентам завдань, складання плану-графіка роботи. У ході підготовчого етапу студент повинен вивчити літературні дані стосовно методів одержання готового продукту, включаючи останні досягнення в даній галузі, для чого необхідно ознайомитися: - з наявними аналітичними оглядами або добіркою літератури по даному або аналогічному виробництву; - з монографіями і з публікаціями із заданої теми у періодичній літературі за останні 5 років, - з роботами академічних і галузевих науково-дослідних інститутів, спрямованими на оптимізацію й удосконалювання існуючого технологічного процесу; - з досвідом роботи суміжних підприємств, що випускають дану або аналогічну продукцію. 3.2. Переддипломна практика Переддипломна практика є завершальним етапом навчального процесу. Вона проводиться по закінченні студентами теоретичного навчання, як правило, на промислових підприємствах. Її метою є закріплення комплексу теоретичних знань, одержаних студентами в процесі навчання відповідно до навчального плану напряму або спеціальності, подальше набуття ними практичних навичок та інформаційно-аналітична підготовка до дипломного проектування. У період переддипломної практики студент приступає до роботи над темою дипломного проекту: - знайомиться зі спеціальною літературою, що стосується призначення й методів одержання даного препарату або напівпродукту; - детально вивчає й критично оцінює існуюче (аналогічне) виробництво; - збирає й узагальнює виробничий досвід, знайомиться зі звітами з НДР, результатами випробувань нової технології або апаратів. При проходженні практики студент повинен ознайомитися з такими питаннями: - загальні питання: структура та організація підприємства, режим його роботи, види нормативно-технічної документації; - технологічні питання виробництва: варто докладно вивчити схему хімічних (біотехнологічних) перетворень вихідних матеріалів у цільовий продукт і існуючий технологічний процес, а саме: характеристику сировини й допоміжних матеріалів, проміжних продуктів і готової продукції, методи аналізу й контролю їхньої якості; особливо звернувши увагу на методи мікробіологічного контролю, фактори, які впливають на перебіг хімічних, біохімічних і ферментативних реакцій; технологію виробництва по стадіях (умови проведення процесу, співвідношення реагентів, склад поживних, середовищ виходи основних і побічних продуктів); контроль і автоматичне регулювання процесу, застосовувані хімічні, фізико-хімічні й мікробіологічні методи контролю, конструктивні особливості основного й допоміжного обладнання, вибір матеріалів для його виготовлення, коефіцієнти заповнення ємкісного обладнання, яке використовується у технологічній схемі; впровадженню робіт з енергозберігаючої технології. Крім того, студент повинен вивчити літературні дані щодо методів одержання готового продукту, включаючи останні досягнення в даній галузі, для чого необхідно ознайомитися з наявними на заводі аналітичними оглядами або добіркою літератури по даному або аналогічному виробництву; з монографіями й з публікаціями по заданій темі в чи періодичній літературі за останні 5 років тощо. з роботами академічних і галузевих науково-дослідних інститутів, центральної заводської лабораторії або наукового сектора підприємства, спрямованими на оптимізацію й удосконалювання існуючого технологічного процесу; з досвідом роботи суміжних підприємств, що випускають дану або аналогічну продукцію. На закінчення необхідно провести аналіз недоліків існуючої технології, апаратурного оформлення, показати можливі шляхи їхнього усунення і використати ці матеріали при обґрунтуванні обраного методу виробництва. - охорона навколишнього середовища: вивчити систему заходів щодо охорони природи, проведених у масштабі цеху й підприємства. На основі аналізу цих даних вибрати найефективніші методи знешкодження й утилізації відходів; ознайомитися з роботами, проведеними на заводі по знешкодженню відходів виробництва (особливо стічних вод і газоподібних викидів), по впровадженню безвідхідних методів виробництва - техніка безпеки, охорона праці: докладно ознайомитися з робочими інструкціями й правилами техніки безпеки по кожній стадії технологічної схеми; уточнити дані щодо припустимих концентрацій шкідливих або вибухонебезпечних парів, пилу в атмосфері й необхідний, у зв'язку із цим, повітрообмін; заходи щодо техніки безпеки, що стосуються конструктивних особливостей устаткування й спеціальних прийомів безпечної роботи; способи й засоби індивідуального захисту працюючих (спецодяг, протигаз, респіратор і ін.); ? норми освітленості, санітарно-побутові пристрої; протипожежні заходи, категорії даного виробництва з вибухо- і пожежонебезпеки, контроль за дотриманням протипожежних заходів, робочих інструкцій з техніки безпеки, за концентрацією шкідливих речовин і вибухонебезпечних парів і аерозолів в атмосфері цеху, за забезпеченістю й станом індивідуальних засобів захисту; шляхи й способи створення автономних джерел електроенергії, газу й води, захисту робітників та службовців на випадок роботи в умовах надзвичайної ситуації; заходи щодо захисту найцінніших вузлів, агрегатів, устаткування, коштовних видів сировини й напівпродуктів. Після проходження переддипломної практики студентові необхідно представити звіт з проходження практики, що повинен містити систематизовані вихідні дані для дипломного проекту (роботи). Захист звіту студентом проводиться в комісії на випускаючій кафедрі у присутності не менш двох викладачів протягом тижня після її закінчення. Після заліку з переддипломної практики студентові видається бланк завдання на дипломний проект. 3.3. Виконання дипломного проекту Робота над дипломним проектом здійснюється студентом згідно календарного плану відповідно до завдання на дипломний проект. З метою організації ритмічної роботи студента, у завданні на проект заповнюється календарний план виконання окремих його етапів. Керівник встановлює години консультацій для студента на весь період виконання дипломного проекту, на яких обговорюються варіанти виконання розділів проекту, а також робить критичні зауваження, дає вказівки, поради, побажання по роботі над ним. У період дипломного проектування студент користується інформаційними ресурсами НУХТ: фондами науково-технічної бібліотеки, читальними залами, комп'ютерними мережами й класами, а також іншими інформаційними джерелами, орієнтовний перелік яких наведений у додатку 1. 4. СТРУКТУРА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 4.1. Загальні вимоги Склад і приблизний обсяг дипломного проекту (роботи): - пояснювальна записка – 70-120 сторінок друкованого тексту формату А-4 (шрифт 14, міжрядковий інтервал - 1,5); - графічна частина – 3 - 5 аркушів формату А-1, як правило, включає технологічну та апаратурну схеми, складальне креслення реактора або установки, схеми біохімічних перетворень або інший демонстраційний матеріал. Зміст, структура, обсяг основної частини можуть змінюватися залежно від виду й специфіки проекту, але в загальному випадку пояснювальна записка до дипломного проекту має містити наступні документи, розташовані у зазначеному порядку:: - титульний аркуш; - завдання на проектування; - зміст; - реферат; - перелік умовних позначень (за необхідності); - вступ; - основна частина; - список літератури - додатки (за необхідності) 4.1.1. Титульний аркуш. Титульний аркуш заповнюється чорним кольором (або друкується) на спеціальному бланку встановленого зразка 4.1.2.Завдання на проектування. Завдання на проектування у вигляді бланку встановленого зразка заповнюється студентом разом з викладачем – керівником проекту в двох екземплярах: один студент підшиває до пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи), а другий подає секретарю ДЕК разом з іншими документами. 4.1.3. Зміст. Зміст подають на початку дипломного проекту. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, реферат, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію. Приклад написання змісту наведено у додатку 2. 4.1.4. Реферат. Реферат являє собою скорочене викладення суті проекту. У рефераті наводять: - тему дипломного проекту; - кількість сторінок пояснювальної записки, а також кількість рисунків, таблиць і бібліографічних найменувань; - кількість і формат аркушів графічної частини проекту; - ключові слова (для інформаційно-пошукових систем); - завдання й мету проекту; - методику проектування, нововведення й удосконалення, внесені у проект; - результати роботи, висновки, галузі можливого застосування результатів роботи, перспективи її розвитку. Орієнтовний обсяг реферату 2 000 знаків (приблизно 0,5 аркуша формату А-4). Приклад оформлення реферату наведений у додатку 3. 4.1.5. Перелік умовних позначень. Якщо у дипломному проекті вжита специфічна термінологія, використано нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку. У перелік не включають скорочення й умовні позначення, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті при першому згадуванні. Приклад написання переліку позначень наведено у додатку 4. 5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 5.1. Структура пояснювальної записки до дипломного проекту за спеціальністю «Промислова біотехнологія» Вступ. У вступі наводять обґрунтування необхідності виконання проекту, вихідні дані для розробки проекту (реконструкція діючого виробництва або проект нового об'єкта), оцінку сучасного стану розв'язуваних у проекті проблем. Показують актуальність і характеризують новизну проекту. Розділ 1. Аналіз стану проблеми Аналіз стану проблеми рекомендується викладати в наступному порядку: а) коротка характеристика й основні галузі застосування цільового продукту (біомаси, субстанції тощо); б) потреби в означеній біологічно активній речовині (БАР) нині та на перспективу з урахуванням реалізації супутніх продуктів, які отримують під час переробки відходів; в) порівняльна характеристика методів одержання й промислових способів виробництва даного виду продукції: наводяться літературні дані про джерела одержання певної біологічно активної речовини (хімічний синтез, виділення з рослинної чи тваринної сировини, мікробний синтез тощо), вказуються переваги використання мікроорганізмів (біологічних агентів) для її синтезу г) короткі відомості про теоретичні (хімічні, фізико-хімічні, біохімічні) основи технологічних процесів, використовуваних у даному виробництві; д) вплив основних факторів і параметрів на хід і результати технологічних процесів; е) завдання й цілі проектування, зміни й удосконалення, внесені в проект при проектуванні. Конкретний план і зміст даного розділу залежить від специфіки проекту й уточнюється (погоджується) з викладачем - керівником проекту. Бажано, щоб цей розділ охоплював кілька підрозділів, які повинні мати назви. Рекомендується закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності розроблення певних інженерно-конструкторських рішень складних завдань, виділення «вузьких» місць технології і пропонування шляхів розв’язання поставлених питань. У результаті проведення аналітичного огляду літератури щодо аналізу стану проблеми студент на основі аналізу літературних даних і патентного пошуку повинен запропонувати новизну дипломного проекту (нове технічне рішення, варіативні рішення та ін.). Розділ 2. Технологічна частина проекту. Складається із наступних підрозділів: 2.1. Характеристика кінцевої продукції виробництва (в загальному вигляді) включає назву препарату (продукції) відповідно до затвердженого на цей продукт нормативно-технічного документа; коротке зазначення способу отримання продукту із назвою продуцента, способу культивування, методів виділення та очистки; кількісний і якісний склад кінцевої продукції виробництва: масова доля діючих та допоміжних речовин, фізико - хімічні показники; основне призначення продукції, особливі заходи при зберіганні та транспортуванні (термін зберігання, температура зберігання, вологість, вплив сонячного світла та інше) 2.2. Обґрунтування вибору технологічної схеми (ОВТС). На підставі альтернативного порівняння стадій та операцій відомих технологій наводиться обґрунтування переваг запропонованої (нової) технології. Критерієм при порівнянні може бути: більша ефективність, менші витрати, більший вихід цільового продукту, вища технологічність. Обґрунтування вибору технологічної схеми виробництва наводиться по всіх стадіях (операціях) майбутньої технологічної схеми. На початку ОВТС наводиться обґрунтування переваг обраної технології виробництва взагалі (наприклад, переваги біотехнології перед хімічними шляхами отримання біологічно-активних речовин). Проводиться аналіз мікроорганізмів, що використовуються як продуценти певної біологічно активної речовини, їх недоліків та переваг. На основі цього аналізу пропонується біологічний агент, який у порівнянні з іншими має ті чи інші переваги. На підставі огляду літературних даних проводиться вибір та розрахунок складу поживного середовища для культивування обраного мікроорганізму, проводиться вибір режимів культивування, який супроводжується вибором ферментаційного обладнання. Наводиться обґрунтування післяферментаційних стадій обробки культуральної рідини і виділення та очищення цільового продукту та обґрунтування вибору обладнання для здійснення цих стадій. 2.3 Характеристика біологічного(их) агента(ів). Наводиться наукова назва, сучасне таксономічне положення, а також сукупність морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак біологічного агента. Наводиться схема біотрансформації ростового субстрату у кінцевий продукт. 2.4. Опис технологічного процесу в основному оформляється відповідно до вимог, які висуваються до відповідного розділу промислових регламентів і повинен включати наступні дані: вимоги до якості продукції, що випускається, нормативно-технічні документи, що регламентують ці вимоги. Кожна стадія й операція повинна мати найменування й порядковий номер. Нумерація стадій і операцій здійснюється в порядку їхнього виконання по ходу технологічного процесу, починаючи з надходження й підготовки сировини і кінчаючи відвантаженням готової продукції. Процес описують стисло і чітко послідовно за стадіями з урахуванням проведення стадій та операцій згідно з технологічною та апаратурною схемами виробництва, викладають зміст та умови проведення технологічних стадій.
Розрахунок та вибір технологічного обладнання проводять згідно розрахованої або заданої річної продуктивності виробництва та даних матеріального балансу. Вибирається стандартне (серійне) обладнання. Вибір проводиться за каталогами міністерств або організацій (фірм), які розробляють і поставляють обладнання. Вибір обладнання повинен враховувати не тільки особливості технології (герметичність, асептичність та інше), але і специфіку середовища – низькі значення рН, можливість інгібування іонами металів процесу одержання цільового продукту тощо. Технологічний розрахунок повинен включати розрахунок всіх одиниць основного й допоміжного устаткування, необхідного для апаратурного оформлення проектованого виробництва. На підставі цих розрахунків складається відомість специфікацій устаткування, у якій для стандартних видів устаткування вказуються ДСТУ, ГСТи, ТУ та інші нормативні документи, а також наводиться коротка технічна характеристика установок, основні параметри роботи, матеріал робочої зони та інші найважливіші відомості про всі позиції устаткування. Відомість специфікацій устаткування оформляється у вигляді таблиці, наведеній в додатку 19.
До переліку контрольних точок входять лише ті, які, безумовно, потрібні для забезпечення коректного ходу технологічного процесу. У процесі виробництва контролюють відповідність сировини, допоміжних матеріалів, напівпродуктів вимогам НТД, контролюють санітарний стан цехів та робочих місць, виконання регламентованих технологічних операцій і виконання технологічних режимів роботи. Мікробіологічний контроль передбачає визначення:
Хіміко-технологічний контроль включає аналіз:
Після складання карти постадійного контролю необхідно навести методики визначення основних параметрів біосинтезу (концентрації цільової речовини, її активності тощо). Розділ 3. Безпека життєдіяльності - наводиться аналіз шкідливих факторів й забезпечення безпеки виробництва; прогнозування й запобігання надзвичайних ситуацій. Розділ 4. Охорона навколишнього природного середовища проводиться аналіз екологічності проекту; пропонуються заходи щодо ресурсо- і енергозбереження. Література. Графічна частина проекту включає:
5.2. Структура дипломного проекту за спеціалізацією «Мікробіологія харчових виробництв» Вступ У розділі коротко викладають світові тенденції виробництва харчової продукції з використанням досягнень біотехнології, дають оцінку сучасного стану розвитку цільового харчового виробництва, відзначають можливості практичного розв’язання задачі покращення контролю виробництва, що існують в даній галузі, акцентувавши увагу на забезпеченні якості продукції за мікробіологічними показниками; зазначають опис проблем виробництва та варіанти вирішення проблеми існуючими методами. Обов’язково наводять пропозиції щодо розроблення (удосконалення) системи мікробіологічного контролю, її актуальність та новизну. Розділ 1 Аналіз стану проблеми Аналіз стану проблеми рекомендується викладати в наступному порядку: а) коротка характеристика цільового харчового продукту із зазначенням його ролі у раціоні харчування людини; б) потреби в харчовому продукті на підставі аналізу статистичних даних нині та на перспективу; в) опис наявної системи мікробіологічного контролю на вибраному харчовому виробництві (підприємствах галузі) з характеристикою недоліків; г) аналіз можливих втрат продукції від мікробної контамінації (у % відношенні до випуску продукції) на підставі результатів аналізу готової продукції відділом якості підприємства або літературних даних; д) перелік пропозицій щодо розробки та впровадження системи мікробіологічного контролю на вибраному харчовому виробництві на підставі вимог НАССР. е) можливий ефект від впровадження розробленої системи мікробіологічного контролю (зниження % втрат від мікробної контамінації, соціальний ефект від покращення якості продукції, підвищення конкурентноздатності готової продукції на ринку тощо). Розділ 2. Технологічна частина проекту. Складається із наступних підрозділів: 2.1. Характеристика кінцевої продукції харчового виробництва. У загальному вигляді включає назву продукції з посиланнями на нормативно-технічні документи - ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, ТУ, наукову та патентну літературу. Наводиться кількісний і якісний склад кінцевої продукції виробництва (як правило у вигляді нормативних таблиць):
2.2. Коротке викладення способу отримання харчового продукту. Наводиться технологічна схема одержання харчового продукту із обов’язковим зазначенням контрольних точок та параметрів контролю, а також «вузьких місць» (точок мікробної контамінації). Відзначається місце і роль чистих культур мікроорганізмів для досягнення необхідних якісних показників готової продукції. Наводиться опис по стадіям даного технологічного процесу харчового виробництва із виявленням точок мікробної контамінації («вузьких місць) з зазначенням характерних мікробних контамінантів: технологічного повітря; приміщення; обладнання; сировини; напівпродуктів; готової продукції. 2.3.Ділянка одержання чистої культури мікроорганізмів для використання у виробництві цільового харчового продукту. 2.3.1. Характеристика біологічного агента(ів) (БА), який(і) використовується(ються) на ділянці одержання чистої культури і далі застосовуються у технологічному процесі обраного харчового виробництва. 2.3.2. Розрахунок складу поживного середовища для культивування БА. 2.3.3. Наведення технологічної та апаратурної (із зазначенням специфікації обладнання) схем ділянки одержання чистої культури. 2.3.4. Опис технологічного процесу одержання чистої культури. 2.3.5. Наведення таблиці контрольних точок та методик контролю ділянки одержання чистої культури. 2.3.6. Розрахунок матеріального балансу ділянки одержання чистої культури із зазначенням втрат по стадіях. 2.3.7. Розрахунок кількості основного технологічного обладнання ділянки та визначення його основних параметрів 2.4. Опис запропонованої удосконаленої системи мікробіологічного контролю (технічних, технологічних та організаційних заходів) щодо ліквідації «вузьких місць» (точок мікробної контамінації) вибраного технологічного процесу харчового виробництва: 2.4.1. Характеристика мікробних контамінатів харчового виробництва. Опис мікробних контамінантів вибраного харчового виробництва та ґрунтовний опис методик їх виявлення (із зазначенням складу діагностичних поживних середовищ) у технологічному повітрі; приміщеннях; персоналі; обладнанні; сировині; напівпродуктах; готовій продукції. Методики контролю мікробіологічної чистоти (особливу увагу звернути на новітні досягнення у цій галузі: нові методи і методики, посилання на нову літературу). 2.4.2. Опис засобів асептики та дезінфекції (правила використання, зазначення місць і періодичності застосування) для персоналу; приміщень. 2.4.3. Визначення критичних контрольних точок (ККТ) виробництва згідно дерева прийняття рішень. Наведення блок-схеми прийняття рішень при аналізі критичних точок виробництва згідно вимог НАССР. 2.4.4. Складання таблиці «Критичні точки мікробіологічного та технологічного контролю технологічного процесу» із постадійною специфікацією точок та описом заходів з попередження контамінації. Розділ 4. Безпека життєдіяльності - наводиться аналіз шкідливих факторів й забезпечення безпеки виробництва; прогнозування й запобігання надзвичайних ситуацій. Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища проводиться аналіз екологічності проекту; пропонуються заходи щодо ресурсо- і енергозбереження. Література. Графічна частина проекту включає:
5.3. Структура дипломного проекту за спеціальністю «Фармацевтична біотехнологія» У «Вступі» коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми виробництва фармацевтичної продукції відмічаючи практичне розв’язання задачі, світові тенденції виробництва, наводиться інформація про основні властивості лікарського засобу, яка буде вироблятись на підприємстві. Наводиться актуальність проекту стосовно забезпечення населення України продукцією необхідної ефективності, якості та безпечності. Аналізується соціальне значення лікарського засобу та самого виробництва фармацевтичної продукції. Визначається новизна проекту виробництва фармацевтичної продукції порівняно з відомою технологією. Розділ 1. Аналіз стану проблеми рекомендується викладати в наступному порядку: а) коротка характеристика й основні галузі застосування цільового продукту (лікарського засобу, субстанції тощо); б) потреби в означеному лікарському засобі нині та на перспективу згідно статистичних даних; в) порівняльна характеристика методів одержання й промислових способів виробництва даного виду продукції (субстанції для виробництва лікарського засобу): наводяться літературні дані про джерела одержання певної біологічно активної речовини (хімічний синтез, виділення з рослинної чи тваринної сировини, мікробний синтез тощо), вказуються переваги використання мікроорганізмів (біологічних агентів) для її синтезу; г) короткі відомості про теоретичні (хімічні, фізико-хімічні, біохімічні) основи технологічних процесів, використовуваних у даному виробництві; д) вплив основних факторів і параметрів на хід і результати технологічних процесів; е) завдання й цілі проектування, зміни й удосконалення, внесені в проект при проектуванні. Конкретний план і зміст даного розділу залежить від специфіки проекту й уточнюється (погоджується) з викладачем - керівником проекту. Огляд літератури повинен обов’язково мати назву. Бажано, щоб цей розділ охоплював кілька підрозділів, які також повинні бути названі. Рекомендується закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності розроблення певних інженерно-конструкторських рішень складних завдань, виділення «вузьких» місць технології і пропонування шляхів розв’язання поставлених питань. У результаті проведення аналітичного огляду літератури студент на основі аналізу літературних даних і патентного пошуку повинен запропонувати новизну дипломного проекту (нове технічне рішення, варіативні рішення та ін.). Розділ 2. Технологічна частина проекту. Складається із наступних підрозділів: |
2. Методичні вказівки до розв’язування задачі Методичні вказівки обговорені і схвалені на засіданні кафедри радіотехнологій, протокол №5 від “ 27 ” січня 2005 р |
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Гурченков О. П., Терьошкіна Н.Є., Єфімова Г. В. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт на здобуття кваліфікаційного рівня... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” зі спеціальності 03050401 – «Економіка... |
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація... |
Міністерство освіти України приазовський державний технічний університет методичні вказівки Методичні вказівки призначені для виконання контрольних робіт з англійскої мови студентами першого курсу заочного відділення спеціальності... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки розроблені к е н., доц. Педько Іриною Анатоліївною – доцентом, Жусь Оксаною Миколаївною і Чекулаєвою Оленою Дмитрівною... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки до дипломного проектування спеціаліста за спеціальністю 05010301 – „Програмне забезпечення систем”, 05010302 –... |
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні... |
Програма та методичні вказівки з виробничої практики для студентів... Методичні вказівки до виробничої практики студентів 5-го курсу напряму 0504 “Туризм” написано у відповідності з робочим навчальним... |