КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ За загальною редакцією В. Г. Федоренка, доктора економічних наук, професора


НазваКУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ За загальною редакцією В. Г. Федоренка, доктора економічних наук, професора
Сторінка33/41
Дата17.05.2013
Розмір6.51 Mb.
ТипКурс лекцій
bibl.com.ua > Право > Курс лекцій
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   41

Плинна (хронічна) форма безробіття виявляється в тому, що частина сукупної робочої сили то втягується у виробництво, то виштовхується з нього. Втягування відбувається у фазі пожвавлення економічного циклу, а також в інші періоди у зв’язку з відкриттям нових і розширенням діючих підприємств. Виштовхування робочої сили відбувається, передусім, у фазі спаду економічного циклу та в інші періоди через скорочення виробництва, банкрутства, впровадження нової техніки та передових технологій.

Застійна форма характеризується тривалим періодом безробіття. Деякі з безробітних, що тривалий час не мають роботи, періодично можуть бути зайняті на випадкових і тимчасових роботах, виконувати невеликі замовлення вдома, але в будь-якому випадку їх характеризує тривала відсутність постійної роботи.

Коли говорять про розмір застійного безробіття, то мають на увазі кількість осіб, що знаходяться в стані безробіття більш довгий час, ніж основна маса безробітних. Звичайно таким періодом вважається один рік і більше.

Прихована форма безробіття виявляється тоді, коли на підприємствах фактична чисельність працівників перевищує необхідну їх кількість для випуску даної продукції. У результаті частина таких осіб працює з ненормально низькою продуктивністю. Прихованою ця форма безробіття називається тому, що вказані особи не можуть бути віднесені до безробітних (оскільки вони знаходяться у трудових правовідносинах з роботодавцями). Приховане безробіття найбільш поширене в сільському господарстві країн, що розвиваються.

В Україні приховане безробіття набуло величезних масштабів у 1990-х роках. Передусім воно виявлялося у вигляді скороченої, стосовно встановленої законом, тривалості робочого дня й робочого тижня, а також у вигляді вимушених неоплачуваних відпусток.

Типи безробіття та його соціально-економічні наслідки. Якщо зробити графік, на якому відобразити чисельність безробітних громадян і кількість вакантних робочих місць, принаймні, хоча б зареєстрованих у державній службі зайнятості (ріс. 3), то можна побачити, що завжди має місце певна кількість як безробітних громадян, так й вільних робочих місць, хоча їх співвідношення у різні періоди значно відрізняється.



Рісунок 3. Динаміка чисельності зареєстрованих безробітних і кількості вільних робочих місць.
Отже, частина безробітних громадян не може працевлаштуватися не через відсутність вільних робочих місць, а з якихось інших причин. Безробіття, при якому для визначеної кількості незайнятих громадян, які шукають роботу, є вільні робочі місця, прийнято поділяти на два типи: фрикційне і структурне.

Фрикційне безробіття (від лат. frictio - тертя) пов’язане з добровільною зміною працівником місця роботи (зокрема, бажанням працевлаштуватися на більш оплачувану роботу ніж попередня), або очікуванням роботи, про яку є домовленість, при зміні робочого місця. Для фрикційних безробітних характерний стан «між роботами».

Чому це відбувається? По-перше, існуючі інформаційні системи, у тому числі й ті, що діють у рамках служби зайнятості, поки що не дають змоги мати оперативні й, головне, повні відомості про вакантні робочі місця та про осіб, які шукають роботу. По-друге, люди, що бажають працевлаштуватися, звичайно шукають декілька варіантів, потім, порівнюючи їх, вибирають краще місце роботи. Весь період пошуку роботи вони є безробітними. Незважаючи на те, що конкретна людина, для якої є робоче місце, досить швидко працевлаштовується, безробіття, пов’язане з пошуком і чеканням роботи, завжди залишається. Адже в будь-який момент хтось звільняється, щоб знайти кращу роботу, хтось вже шукає нову роботу.

Рівень фрикційного безробіття певним чином залежить від якості та доступності інформації про вільні робочі місця й осіб, які шукають роботу. Отже, обсяг і тривалість фрикційного безробіття багато в чому визначається ефективністю роботи центрів зайнятості.

Ще однією причиною фрикційного безробіття прийнято вважати досить високу захищеність безробітних. Деякі безробітні, що одержують допомогу або, як в Україні – пільги на комунальні платежі, вугілля, природний газ, не так активно шукають роботу і частіше відхиляють не престижні, на їх погляд, пропозиції. Це подовжує період безробіття, а отже, і підвищує його рівень. Іноді, правда, цим спричинене безробіття виділяють у самостійний тип і називають інституційним.

Зазначені факти є вагомим аргументом для деяких економістів, які пропонують зменшити розміри й скоротити тривалість виплати допомоги по безробіттю. Вони вважають, що такий засіб змусить безробітних виявляти більше активності в пошуках роботи. Проте їхні опоненти вважають, що хоча висока допомога і збільшує фрикційне безробіття, але її результат  одержання безробітними більш високооплачуваної роботи  явище позитивне. В результаті цього скорочується плинність кадрів, зростає продуктивність праці, що, в решті-решт, підвищує реальний обсяг національного продукту.

Структурне безробіття. У реальному житті навіть при рівній кількості вільних робочих місць і осіб, що шукають роботу, повна відповідність між ними відсутня. Професійні якості безробітних часто не відповідають вимогам, що висуваються до претендентів на вакансії. Слід також враховувати, що часто вільні робочі місця знаходяться не в тій місцевості, де мешкають особи, які мають відповідні професії та спеціальності. Все це спричиняє структурне безробіття, яке має два аспекти, – професійний і географічний.

Між структурним і фрикційним безробіттям є як спільні, так і відмінні риси. Ці два типи безробіття об'єднує те, що кожний із них існує паралельно з вільними робочими місцями і може виникнути, як в національному масштабі, так і в будь-якому регіоні або населеному пункті.

Відмінність структурного безробіття від фрикційного полягає в тому, що "фрикційні" безробітні в переважній більшості мають необхідні професійні навички, котрі потрібні на ринку праці, і для працевлаштування їм необхідна просто інформація про наявні вакансії. Для працевлаштування "структурних" безробітних необхідно змінити професію (спеціальність) або місце проживання. Ще одна відмінність полягає в тривалості періоду безробіття: фрикційне безробіття носить більш короткочасний характер, ніж структурне.

Фрикційне й структурне безробіття є неминучими, проте суспільство може достатньо ефективно впливати на скорочення даних типів безробіття шляхом удосконалення інформаційних потоків на ринку праці, прогнозування потреб економіки у професійному складі працівників, налагодження ефективної системи професійного навчання і професійної орієнтації як тимчасово незайнятого населення, так і молоді, а також, сприяючи розвитку внутрішньої міграції, або зміні місця проживання безробітних.

Природний рівень безробіття. Багато спеціалістів називають сумарний розмір фрикційного й структурного типів безробіття природним рівнем безробіття. Цього погляду дотримується автор цього посібника. Правда, деякі економісти під природним рівнем безробіття розуміють той розмір безробіття, при якому воно має начебто добровільний характер, і включають у нього тільки фрикційне і сезонне безробіття. Близькою за своєю суттю до останнього визначення є концепція природного рівня безробіття М. Фрідмена, висунута ним наприкінці 1960-х років. Проаналізувавши багаторічну статистику взаємозалежності інфляції й безробіття, він прийшов до висновку про те, що в кожній національній економіці існує природний рівень безробіття, зниження котрого є не тільки не раціональним, але навіть небезпечним. Воно спричиняє посилення інфляції, що згубно позначається на економіці в цілому. Під природним рівнем безробіття М. Фрідмен розуміє такий його рівень, при якому чинники, що підвищують і знижують заробітну плату, ціни на товари й послуги, матеріальні та фінансові ресурси перебувають у рівновазі. При цьому заробітна плата є сталою, а інфляція, що викликана зростанням цін, знаходиться на припустимому рівні.

Природний рівень безробіття не є чимось застиглим і постійним. Він схильний до коливань у зв'язку з дією чинників, що впливають на розміри фрикційного (у т. ч. інституціонального) і структурного безробіття. Наприклад, на нього можуть вплинути не тільки такі інституціональні чинники, як розмір допомоги по безробіттю, розмір гарантованої мінімальної зарплати, але навіть зміни в звичаях народу, перегляд традиційних цінностей. У США в 1960-ті роки вважалось, що природний рівень безробіття складає біля 4%, а в 1980-ті  5-6%. У 1990-ті роки в структурі сукупної робочої сили скоротилася частка підлітків і темношкірих (серед яких безробіття завжди вище, ніж серед інших груп населення) і в зв'язку з ростом зайнятості у сфері послуг знизилося безробіття серед жінок. Тому, природний рівень безробіття знизився. Визначення числового значення природного рівня безробіття важливе для розробки заходів щодо регулювання ринку праці й зайнятості.

Принципово відрізняється від викладених вище концепція природного рівня безробіття, яку запропонував Менк’ю Н. Грегорі. Природний рівень безробіття він визначає як середній рівень, навколо якого відбуваються коливання його фактичного рівня. На ріс. 4 умовно показані зміни фактичного й природного рівнів безробіття. Останній щорічно визначався як середнє арифметичне фактичного рівня безробіття за попередні і наступні десять років.



Рісунок 4. Природний рівень безробіття за концепцією Менк'ю Н. Грегорі
При природному рівні безробіття, якщо розуміти його як сумарний розмір фрикційного й структурного типів безробіття, досягається повна зайнятість. Під останньою розуміють такий стан ринку праці, коли кожний бажаючий працювати може знайти підходящу роботу (у разі потреби пройти професійну перепідготовку або переїхати на нове місце проживання). Іншими словами, при повній зайнятості попит на певні робочі місця покривається їхньою пропозицією. Тобто, поняття "повна зайнятість" і "загальна зайнятість" не тотожні. Під загальною зайнятістю слід розуміти залучення в суспільне виробництво всього населення працездатного віку, що було характерно на певних етапах розвитку України в умовах соціалізму. Повна зайнятість за умов ринкової економіки можлива, якщо частина населення відповідно до свого бажання не буде зайнята. При цьому мають задовольнятися індивідуальні потреби в робочих місцях усіх, хто прагне працювати, тобто кожний, хто бажає працювати, матиме змогу знайти роботу. Отже, повна зайнятість досягається при природному рівні безробіття.

Проте реальні ринки праці частіше усього не є збалансованими, а фактичне безробіття, як правило, більшою або меншою мірою перевищує природний рівень. Різницю між рівнем фактичного безробіття і природним рівнем іноді умовно називають вимушеним безробіттям. У термін "вимушене безробіття" в даному випадку вкладається той зміст, що на відміну від "фрикційних" і "структурних" для "вимушених" безробітних у конкретний момент часу вільних робочих місць на ринку праці не існує (навіть за іншою професією).

На ріс.5 подано графічне зображення змін довільно узятих розмірів фактичного безробіття і природного рівня безробіття.



Рісунок 5. Природній рівень безробіття і "вимушене" безробіття
Якщо потрібно з'ясувати розмір "вимушеного" безробіття на якусь фіксовану дату, наприклад, на t1, коли фактичне безробіття вимірюється розміром U%2, а рівень природного безробіття  U%1, то розмір "вимушеного" безробіття (заштриховане поле) можна визначити за формулою: U%3=U%2-U%1.

В результаті коливання фактичного безробіття і природного рівня у період t1 природній рівень безробіття набагато перебільшує рівень вимушеного безробіття, а в період t2, навпаки. Отже, "вимушене" безробіття включає декілька його типів, з яких проаналізуємо причини й характерні ознаки найбільш поширених.

Циклічне безробіття. Під циклічним безробіттям розуміють безробіття, що виникає у фазі спаду економічного циклу. На ріс. 6 надана схема стилізованого економічного циклу. На горизонтальній осі графіка відраховуються роки, на вертикальній  рівень економічної активності у відповідні роки. Рівень економічної активності – комбінація середньорозрахованих величин різних показників, що характеризують зміну сукупного виробництва.


Роки

Рисунок 6. Стилізована схема економічного циклу.

У фазі спаду має місце скорочення обсягів виробництва і як наслідок – зниження попиту на робочу силу. Природно, це спричиняє ліквідацію частини робочих місць (в економічному розумінні) і вивільнення певної кількості працівників. У цей період фірми зазвичай вивільняють працівників (або звільняють їх тимчасово до нового пожвавлення) і не поспішають заміняти тих, хто звільнився за власним бажанням або вийшов на пенсію.

Зростання економічної активності у фазі пожвавлення супроводжується розширенням виробництва товарів і послуг, що викликає додатковий попит на робочу силу. В результаті, у цій фазі економічного циклу зайнятість зростає, безробіття зменшується. На пікові економічного циклу зростання ділової активності припиняється. Зайнятість, досягнувши повного або майже повного рівня, стабілізується, а потім усе повторюється знову і знову.

Отже, циклічне безробіття спричиняється зменшенням сукупного попиту на робочу силу у фазі спаду економічного циклу і характеризується відсутністю для "циклічних" безробітних вільних робочих місць.

Різновидом циклічного безробіття є сезонне безробіття. Воно спричиняється періодичними коливаннями в попиті на робочу силу залежно від сезонних потреб. Як приклад, можна назвати сільське господарство, де попит на працівників зменшується восени після збору врожаю і зростає тільки навесні, напередодні посівної компанії. Так само коливається попит на деяких підприємствах переробної промисловості, зокрема цукрової і консервної, а ще в туризмі, індустрії відпочинку, будівництві, деяких інших галузях і сферах економіки.

Незважаючи на те, що в реальному житті відокремити прояв одного типу безробіття від іншого дуже складно, їх розподіл є корисним і необхідним. Він сприяє визначенню причин безробіття, виявленню залежності між тим чи іншим чинником і безробіттям, а головне – обґрунтованій розробці заходів для його скорочення.

Наслідки безробіття. Спочатку розглянемо економічні наслідки безробіття. Відомий американський вчений Артур Оукен, ще у середині 1960-х р. математично довів відношення між рівнем безробіття і відставанням виробленого національного продукту (ВНП): коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на один відсоток, то відставання обсягу ВНП від його потенційного обсягу становить 2  2,5%. Цей показник пізніше отримав назву "Коефіцієнт Оукена". Потенційний ВНП визначається, виходячи з припущення про те, що існує природний рівень безробіття у разі «нормальних» темпів економічного зростання. Різниця між потенційним і фактичним ВНП показує обсяг продукції, який економіка втрачає внаслідок безробіття. Під час високого рівня безробіття відставання обсягу фактичного ВНП від потенційного зростає. Останні дослідження даної проблеми свідчать, що тепер таке збільшення безробіття спричинює в США зниження обсягу виробництва на 2% .

Наочно це ілюструється ріс. 7, де зображена умовна крива, що відбиває зміну фактичного ВНП і лінія зростання потенційного ВНП.



Рісунок 7. Залежність динаміки ВНП від рівня безробіття.

Природно, що у кожній країні коефіцієнт Оукена і природний рівень безробіття мають свої значення, які змінюються на різних етапах економічного розвитку.

Але уявлення про тільки негативні наслідки безробіття для економіки є помилковим. Ринкові відносини у сфері праці й зайнятості також підвищують трудову активність населення, стимулюють ефективне використання робочої сили, сприяють зростанню трудової мобільності працівників, продуктивності й дисципліни праці, отже, економічному зростанню.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   41

Схожі:

За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки...
Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії Служби безпеки України, протокол №13 від 23 вересня 2010 року
ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи...
Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка