За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного


НазваЗа редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного
Сторінка1/53
Дата14.03.2013
Розмір8.23 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53


Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ

Аграрне право України

Підручник

За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного


Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Видавництво "Істина" 2007

ББК 67.9(4УКР)307я73 А25

Вступ


A25 Аграрне право України : Підручник / За ред. О. О. Погріб ного. — К.: Істина, 2007. — 448 с.
ISBN 966-7613-45-3
У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та фун­кціонування суб'єктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації земельних прав і обмеження прав на землю.

Підручник буде корисним для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магіс­трів, аспірантів та викладачів правознавчих, аграрних, землевпорядних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також широко­му колу читачів, які цікавляться проблемами аграрного законодавства і пра­ва України.

Колектив авторів:

Багай Н. О. — розділ 2;

Бондар Л. О. — розділи 6, 12, 18, 22;

Гуревський В. К. — розділи 4, 7;

Луняченко А. В. — розділ 11;

Пащенко О. М. — розділи 5, 8—9, 13, 17, 21;

Погрібний О. О. — вступ, розділи 10, 15—16;

Погрібний С. О. — розділи 19—20;

Семчик В. 1. — розділ 3;

Титова Н. І. — розділ 1;

Федорович В. І. — розділ 14.
Рецензенти:

Статівка А. М. — д-р юрид. наук, професор кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого;

Шульга М. В. — д-р юрид. наук, член-кор. АПрН України, професор Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого;

Янчук В. 3. — д-р юрид. наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік АПрН України, зав. кафедри аграрного, земельного та екологічного права Національного аграрного університету.

Гриф надано Міністерством освіти і науки України 15 червня 2004 р. № 1/11 - 2755.

ББК 67.9(4УКР)307я73
ISBN 966-7613-45-3 © Колектив авторів, 2007

© Видавництво "Істина", 2007

Одним із напрямів аграрної реформи в Україні є зміна суті й ха­рактеру відносин власності на землю та майно, реформування тру­дових відносин у сільськогосподарських підприємствах недержав­ної форми власності, що потребує адекватного правового оформ­лення та врегулювання зазначених суспільних відносин з метою створення належних юридичних гарантій реформування недержав­них сільськогосподарських підприємств і створення нових суб'єк­тів підприємництва у сільському господарстві та агропромислово­му комплексі.

Законодавче регулювання вказаних змін у сільському госпо­дарстві України є надзвичайно суперечливим. Лишається багато актуальних проблем, пов'язаних зі зміною характеру земельних, трудових та управлінських відносин, що має своїм наслідком пору­шення прав та ігнорування законних інтересів громадян, юридич­них осіб, територіальних громад, держави в реформуванні аграрно­го сектора економіки.

Незважаючи на розмаїття юридичної літератури, виданої за ос­таннє десятиріччя, студенти правознавчих навчальних закладів усе ж таки недостатньо забезпечені підручниками й навчальними по­сібниками для вивчення дисципліни аграрне право. Видані в мину­лі роки підручники з аграрного права певною мірою застаріли, а навчальні посібники — відстали від вимог навчальних програм.

Нині в Україні створено досить велику аграрну нормативно-правову базу, що дозволяє по-новому поглянути на зміст галузі аг­рарного права і науково осмислити її. За останню чверть XX ст. ця галузь пережила колгоспний період розвитку, й перетворилася в сільськогосподарське право, а згодом трансформувалася в аграрне право. Ці зміни в найменуванні галузі законодавства й права дик­тувалися пошуками нових форм і реальними змінами, що відбува­ються в агропромисловому комплексі країни. Вони мали не фор­мально юридичний, а сутнісно-змістовний характер. Але якщо наз­ва галузі аграрного права стабілізувалася на довгий час, цього не можна сказати про його зміст.

Сучасна аграрна реформа й соціальні процеси, що мають місце, ще впродовж тривалого часу впливатимуть на зміст аграрного зако­нодавства й права. З огляду на це предмет, метод, система, принци­пи і джерела правового регулювання аграрних суспільних відносин мають домінуюче значення для становлення внутрішньо злагодже­ної і логічно послідовної галузі аграрного законодавства. Саме це мали на меті автори підручника, розглядаючи питання загальної ча­стини сучасного аграрного права. Особлива частина підручника представлена викладом питань правового регулювання використан­ня земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у сільському господарстві, правового становища різних форм господарювання в аграрному секторі економіки, правового регулювання окремих видів господарської діяльності сільськогоспо­дарських підприємств, договірних відносин суб'єктів аграрного гос­подарювання, а також питань охорони навколишнього природного середовища в сільському господарстві й правового забезпечення якості товарної сільськогосподарської продукції і сировини.

Розвиток аграрного права як комплексної галузі права і на­вчальної дисципліни в правознавчих вузах є актуальним не лише для підготовки висококваліфікованих фахівців з юридичною осві­тою. Найбільше потребує цього практика здійснення аграрної й зе­мельної реформ, що відчуває гостру нестачу у фахівцях, які володі­ють глибокими знаннями аграрного законодавства. Парадокс ситу­ації полягає в тому, що нинішня аграрна реформа в країні розпо­чата не тільки без розвиненої системи аграрного законодавства, але й без достатньо апробованої і вивіреної теорії аграрного права. То­му не дивують скромні успіхи реформування аграрних відносин за минуле десятиріччя.

Підручник написано на основі матеріалів, апробованих впро­довж багаторічного досвіду читання лекційного курсу "Аграрне право України" студентам-юристам в Інституті держави і права іме­ні В. М. Корецького, Львівському національному університеті іме­ні Івана Франка, Одеському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ, Одеській національній юридичній академії. У ньому максимально доступно, логічно й послідовно ви­кладені основні питання сучасного аграрного права, окреслені в навчальній програмі курсу. Колектив авторів свідомо відійшов від зайвого теоретизування окремих проблем, віддаючи перевагу харак­теристиці змісту вимог чинного аграрного законодавства.

Пропоноване видання не можна розглядати як вичерпне джере­ло знань із навчального курсу, оскільки в ньому викладено лише основні елементи концепції курсу "Аграрне право України". Це, по суті, перший підручник, створений після ухвалення нових Цивіль­ного, Господарського і Земельного кодексів. Зважаючи на те, що багато питань ані в теорії, ані в практиці правозастосування ще й досі не знайшли свого однозначного вирішення і визначення, ав­тори припускають можливість виникнення цілком обґрунтованих заперечень щодо окремих проблемних аспектів, незгоди з їх погля­дами, тим самим запрошуючи вчених і практиків до конструктив­ної дискусії з метою спільного пошуку шляхів вирішення всіх су­перечливих питань.

Підручник розрахований, передусім, на студентів вищих юри­дичних навчальних закладів, котрі вивчають аграрне право як нор­мативну дисципліну. Його можуть успішно використовувати вик­ладачі правознавчих закладів для підготовки відповідних лекційних курсів. Він може бути корисним для студентів економічних, аграр­них, землевпорядних і природоохоронних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також для широкого загалу читачів, які ці­кавляться проблемами аграрного права України.

Авторський колектив висловлює щиру подяку рецензентам під­ручника: доктору юридичних наук, професору, академіку АПрН

України, завідуючому кафедрою аграрного, земельного та екологіч­ного права Національного аграрного університету Василю Зинові­йовичу Янчуку, доктору юридичних наук, професору, члену-коре-спонденту АПрН України, директору Інституту підвищення квалі­фікації Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Михайлу Васильовичу Шульзі, доктору юридичних наук, професору кафедри аграрного права Національної юридичної ака­демії України імені Ярослава Мудрого Анатолію Миколайовичу Статівці за висловлені ними побажання, які суттєво вплинули на структуру розташування матеріалу і зміст окремих його розділів. Однак автори будуть вдячні й читачам, за будь-які пропозиції і за­уваження щодо вдосконалення структури й змісту підручника, які враховуватимуться в подальших виданнях.


Заслужений діяч науки і техніки України, академік АПрН України, доктор юридичних наук, професор, перший проректор Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ

О. О. Погрібний

Розділ 1

Предмет, метод, принципи і система аграрного права
§ 1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості

Галузь права — основний підрозділ у структурі права, його ди­ференційована складова. Вона є сукупністю певних норм права, що регулюють якісно особливі суспільні відносини.

Разом узяті галузі права становлять систему права — його зако­номірно послідовний склад. До нього входять як основні (профіль­ні, фундаментальні) галузі права, так і вторинні, зокрема комплек­сні. До перших належать цивільне, адміністративне, кримінальне право тощо. До других — господарське, аграрне, екологічне й бага­то інших галузей права. Слід зазначити, що нині у зв'язку із урізно­манітненням суспільних відносин, а також форм їх правового врегу­лювання, кількість комплексних галузей збільшується. Аграрне пра­во було однією з перших комплексних галузей.

Комплексні галузі права містять як норми основних галузей права, при цьому істотно їх спеціалізуючи, так і свої власні галузе­ві норми, які створюють їх базу. Усі разом вони формують цілісну правову галузеву сукупність норм.

Найхарактернішими рисами правової спільності комплексних спеціалізованих галузей права є не так методи правового регулю­вання, як особливі принципи (загальні вихідні положення). Саме ці принципи, як зазначає С. С. Алексеев, надають комплексним га­лузям права специфічного галузевого відтінку1.

Починаючи з 30-х і до 90-х рр. минулого століття єдиною ком­плексною галуззю права, яка обслуговувала суспільні відносини в сільському господарстві колишнього СРСР, у тому числі й в УРСР, було колгоспне право. Ця галузь права стосувалася тільки одного суб'єкта суспільних відносин — колгоспів, що було зумовлено на­явністю самостійної колгоспно-кооперативної форми власності та адміністративними методами керівництва господарськими проце­сами на селі.

У 70-х рр. закономірно виникла наукова ідея про потребу сукуп­ного галузевого правового регулювання діяльності не лише колгос­пів, а й інтегровано всіх сільськогосподарських (аграрних) підпри­ємств. Вперше її сформулював М. І. Козир2 як потребу формуван­ня сільськогосподарського права, котгре згодом почали називати аг­рарним. У дискусії, яка розгорнулася щодо цього, брали участь ук­раїнські вчені — В. 3. Янчук, Н. І. Титова, В. С. Шелестов, В. К. По­пов, Ц. В. Бичкова, 3. А. Павлович та ін. Уже тоді необхідність іс­нування аграрного права обгрунтовано доводили не стільки особ­ливостями суб'єктів аграрних відносин, скільки унікальною специ­фікою їх виробничо-сільськогосподарської діяльності як єдиного об'єкта цих правовідносин. Адже тільки у сфері сільського госпо­дарства існує унікальне органічне поєднання господарської діяль­ності (праці) із землекористуванням,, а самі землі виступають як ос­новний засіб виробництва. Неповторні особливості процесу вироб­ництва сільськогосподарської продукції дістають вияв у всіх сіль­ськогосподарських структурах незалежно від форм власності та гос­подарювання. Саме ця юридична специфіка суспільних аграрних відносин стала першоосновою вирішення їх як предмета правово­го регулювання окремою комплексною, інтегрованою і спеціалізо­ваною галуззю аграрного права1.

Аграрне право — порівняно ноіва галузь у системі права, яка об'єктивно сформувалась у 70-х рр. минулого століття внаслідок об'єднання в єдиний комплекс правових норм, які регулювали сус­пільні відносини в колгоспах, державних сільськогосподарських підприємствах, інших сільськогосподарських виробничих структу­рах, що існували у той час. Об'єктом аграрних відносин цих різних суб'єктів стала насамперед їх сільськогосподарська виробнича ді­яльність. Вона є розмаїта, а за змістом реалізується різними аграр­ними суб'єктами, проте має єдину спрямованість — на викорис­тання земель сільськогосподарського призначення для виробниц­тва відповідної продукції. Ця діяльність може бути безпосередньо сільськогосподарською або тісно з нею пов'язаною.

З виникненням України як суверенної держави, радикальними змінами суспільних відносин на селі у зв'язку з реалізацією земель­ної та аграрної реформ істотно розширилося та набуло якісно но­вого змісту аграрне законодавство, що становить нормативно-пра­вову базу аграрного права як галузі права. Проте, як і раніше, во-Ь но акумулює законодавчі акти, що регулюють земельні, трудові,! майнові, організаційні, управлінські та інші відносини різних аг-' рарних суб'єктів.

Аграрне право це, по-перше, комплексна галузь права, яка є су­купністю різних за юридичною природою норм, що регулюють ор­ганічний за змістом комплекс аграрних суспільних відносин, а са­ме: земельних, трудових, майнових, організаційних, управлінських та ін.;

по-друге інтегрована галузь права, норми якої регулюють від­носини багатьох аграрних суб'єктів: фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, особистих селянських госпо-



1 Див.: Алексеев С. С. Общая теория права. В 2-х т. — Т. 1. — М., 1981. — С. 256.

2 Див.: Козырь М. И. Советское сельскохозяйственное право: тенденции становле­ния и развития // Сов. государство и право. — 1973. — № 6.


1 Див.: Титова Н. И. Продовольственная проблема: земля, труд (правовые аспекты). — Львов, 1989. - Розд. IV.




дарств, приватних і державних аграрних підприємств та ін. їхня ді­яльність може бути заснована на приватній, комунальній та дер­жавній формах власності; по-третє, — це спеціалізована галузь пра­ва, що зумовлено таким узагальнюючим для всіх аграрних суб'єк­тів принципом їх основної діяльності, як сільськогосподарська ви­робнича та пов'язана з нею діяльність. У свою чергу, ця діяльність має певну специфіку — пов'язаність із використанням природних властивостей земель сільськогосподарського призначення.

Можна назвати ще одну специфічну рису аграрного права, яка полягає в тому, що воно відповідає окремій аналогічній галузі еконо­міки. По суті, йдеться про адекватність галузі права й галузі еконо­міки.

Норми сучасного аграрного права України не можуть не регу­лювати певною мірою й соціальні проблеми селян, кількість яких, за переписом 2001 р., становить 32,8% від усього населення країни.

Розширення предмета правового регулювання сучасного аграр­ного права України відбувається завдяки тому, що воно стосується не тільки відносин у сфері виробництва сільськогосподарської про­дукції (які залишаються основними), а й відносин у сфері перероб­ки сільськогосподарської сировини, реалізації відповідної продук­ції та ін.

І Отже, аграрне право України — це комплексна, інтегрована і спе-I ціалізована галузь права; вона охоплює різні правові норми, які регу­люють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використан­ня земель сільськогосподарського призначення різними аграрними суб'єктами.

Ця галузь виникла у 70-х рр. минулого століття, пройшла дис­кусійний етап свого становлення, утвердилась у комплексну, інте­гровану та спеціалізовану галузь права, яка істотно розширила й якісно збагатила свій зміст внаслідок здійснення в Україні земель­ної та аграрної реформ.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53

Схожі:

За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
VІІ МІЖНАРОДНА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Чуприкова Анатолія Павловича, заслуженого діяча науки і техніки України, зав каф. МАУП, НМАПО, академіка МКА, д м н., проф
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1224 від 10 липня 2003 р.)
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського...
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
В. Д. Гончаренко. А. Й. Рогожин,ІО. Д. Святоцький та ін., 2003 © Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003
За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки...
Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії Служби безпеки України, протокол №13 від 23 вересня 2010 року
Інститутом соціальної та політичної психології АПН України видано колективну монографію
АПН України видано колективну монографію “Особистісний вибір: психологія відчаю та надії” за редакцією доктора психологічних наук,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка