України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Л. В. Портнова Харків «Право» 2012


Скачати 13.94 Mb.
НазваУкраїни Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Л. В. Портнова Харків «Право» 2012
Сторінка1/103
Дата05.04.2013
Розмір13.94 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   103
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Науково-практичний коментар

У двох томах Том 2

За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету

«Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», академіка НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора В. Я. Тація, Генерального прокурора України, державного радника юстиції України, доктора юридичних наук, заслуженого юриста України В. П. Пшонки, Радника Президента України - Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Л. В. Портнова

Харків «Право» 2012
УДК 343.13(477) ББК 67.9(4УКР)308 К82

Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. T. 2 / Є. M. Блажівський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова- X. : Право, 2012. - 664 с.

ISBN 978-966-458-410-1

ISBN 978-966-458-412-5 (T. 2)

Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України підготовлений провідними вітчизняними науковцями та представниками практичних відомств. У ньому враховані практика Європейського суду з прав людини, національний досвід та правові традиції, які притаманні сучасній національній правовій системі, а також нові підходи до побудови процедури кримінального провадження, окремих його стадій та інститутів.

Коментар складається з двох томів. Другий том містить коментар до розділів, які унормовують судове провадження у першій інстанції, судове провадження з перегляду судових рішень, особливі порядки кримінального провадження, процедуру відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, виконання судових рішень та міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

Науково-практичний коментар стане у пригоді практичним працівникам - суддям, прокурорам, слідчим, адвокатам, представникам юридичних служб міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій, а також ученим-правознавцям, викладачам, аспірантам, студентам, слухачам і курсан­там юридичних навчальних закладів, широкому колу громадян.


© Блажівський Є. M., Грошевий Ю. М., Дьомін Ю. М. та ін., 2012

©«Право», 2012

ISBN 978-966-458-410-1 ISBN 978-966-458-412-5 (T. 2)
УДК 343.13(477) ББК 67.9(4УКР)308
СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР України - Верховна Рада України

ВСУ - Верховний Суд України

ВССУ - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ГК - Господарський кодекс України

ЄСПЛ - Європейський суд з прав людини

ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань

ЗДПЛ - Загальна декларація прав людини

ЗК - Земельний кодекс України

ЗУ - Закон України

КАС - Кодекс адміністративного судочинства України

КВК - Кримінально-виконавчий кодекс України

КЗпП - Кодекс законів про працю України

КЗПЛ - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України

КК - Кримінальний кодекс України

КМУ - Кабінет Міністрів України „

КСУ - Конституційний Суд України

КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

МВС - Міністерство внутрішніх справ України

МК - Митний кодекс України

МОЗ - Міністерство охорони здоров'я України

МПГПП - Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

МЮ - Міністерство юстиції України

МФ - Міністерство фінансів України

НБУ - Національний банк України

ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина

ПВСУ - Пленум Верховного Суду України

ПДК - Податковий кодекс України

ПК - Повітряний кодекс України

ППВСУ - Постанова Пленуму Верховного Суду України

ППВССУ - Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

СБУ - Служба безпеки України

СК - Сімейний кодекс України

СТЗ - спеціальні технічні засоби отримання інформації

ФДМ - Фонд державного майна України

ЦК - Цивільний кодекс України

ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс України
РОЗДІЛ IV

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ

ГЛАВА 27 ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 314

Підготовче судове засідання

  1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування при­мусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звіль­нення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

  2. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинува­ченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Ко­дексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

  3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

    1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримі­нальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468л175 цього Кодексу;

    2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунк­тами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

    3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповіда­ють вимогам цього Кодексу;

    4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

    5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

  4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосуван­ня примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Після закінчення досудового розслідування і затвердження або складання про­курором обвинувального акта чи складання клопотання про застосування примусових
заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кри­мінальної відповідальності матеріали кримінального провадження направляються до суду.

Передбачене гл. 27 КПК підготовче провадження є першим важливим етапом су­дового провадження у суді першої інстанції, у якому суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. З ст. 314 КПК, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, у тому числі визначити дату, час та місце судового розгляду, форму проведення судо­вого засідання, склад суду тощо.

У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обви­нуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового роз­гляду.

Усі питання, пов'язані з проведенням підготовчого провадження, залежно від особ­ливостей порядку судового провадження вирішуються згідно зі ст. 31 КПК суддею одноособово або відповідно до частин 2, 3, 9 цієї ж статті колегіально (за винятком кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного ха­рактеру - судовий розгляд клопотання про застосування таких заходів згідно зі ст. 512 КПК здійснюється лише одноособово). Визначення судді (колегії суддів) відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження з обов'язковим ураху­ванням положень статей 75, 76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримі­нальному провадженні).

Головуючий суддя (професійний суддя, який головує під час колегіального судо­вого розгляду або здійснює його одноособово) отримує обвинувальний акт, клопотан­ня про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за контрольним жур­налом судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді (форма жур­налу - Додаток 31 до п. 3.14 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями)). Не пізніше п'яти днів після зазначеної у графі 7 цього журналу дати передачі (надходження) у провадження конкретного судді відпо­відного матеріалу, що підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства, суд має прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення. Одночасно з прийняттям цього рішення суд, що здійснюватиме судове провадження, у разі необхідності впра­ві згідно з ч. 1 ст. 320 КПК прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення запасного судді, про що робиться відмітка у відповідному журналі, та зобов'язаний викликати у підготовче судове засідання учасників судового провадження, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 314 КПК.

Про день, час і місце проведення підготовчого судового засідання сторони та інші учасники судового провадження повідомляються за розпорядженням головуючого

секретарем судового засідання. Повідомлення про виклик до суду надсилаються по­штою, факсом, телеграфом, телефонограмою чи іншими засобами зв'язку не пізні­ше ніж за три дні до дати призначення підготовчого судового засідання, що дає змогу забезпечити своєчасність отримання повідомлень і право сторін на участь (ч. 8 ст. 135 КПК). Крім того, слід ураховувати, що судове провадження не може бути розпочато раніше п'яти днів із дня вручення (отримання) обвинуваченому копії обвинувального акта. Якщо обвинувачений, який тримається під вартою, заявив клопотання про його участь у підготовчому судовому засіданні дистанцій­но, суд, розглянувши таке клопотання, може прийняти рішення (постановити ухвалу) про задоволення клопотання, копія якого направляється в установу по­переднього ув'язнення для належної підготовки проведення дистанційного судо­вого провадження. Клопотання про здійснення судового провадження у такому режимі можуть надійти й від інших учасників судового провадження, приймати рішення щодо яких суд повинен у порядку, передбаченому ст. 336 КПК (див. ко­ментар до ст. 336 КПК).

Слід зазначити, що у випадку надходження до суду клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, щодо розгляду обвинувального акта про вчинен­ня кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, інтереси якого були представлені захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспо­рює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвину­вального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти цього, суд відпо­відно до ч. 1 ст. 382 КПК у п'ятиденний строк з дня отримання таких документів вивчає їх та додані до обвинувального акта матеріали та ухвалює вирок. Згода обви­нуваченого на розгляд судом обвинувального акта за його відсутності, а також від­сутність заперечень у потерпілого проти розгляду у спрощеному провадженні мають бути письмово підтверджені. Таке підтвердження (згода) може бути відображено як у самому клопотанні прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, так і міс­титись в окремих клопотаннях обвинуваченого, погодженого із захисником та потер­пілим.

Разом із тим суд, вважаючи за необхідне проведення судового розгляду обвину­вального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному прова­дженні, призначає розгляд та викликає у підготовче судове засідання для участі в ньому учасників кримінального провадження. Необхідність проведення судового розгляду такого обвинувального акта може виникнути, якщо: а) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості; б) існують обґрунтовані підстави вважати, що особа не добровільно визнала свою винуватість та з цих причин або інших не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; в) проведення розгляду обвину­вального акта у спрощеному провадженні порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб тощо (див. коментар до статей 381, 382 КПК).

2. Підготовче судове засідання проводиться суддею одноособово, а у випадках, передбачених частинами 2, 3, 9 ст. 31 КПК, колегіально, відкрито, за участю сторін та інших учасників судового провадження, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 314 КПК.
У призначений для проведення підготовчого судового засідання час головуючий відкриває підготовче судове засідання й оголошує про його початок.

Секретар судового засідання на виконання вимог, передбачених статтями 342-345 КПК, доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб з'явився у підготовче судове засідання, установлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Неприбуття для участі у судовому засіданні учасників судового провадження (крім прокурора та за винятком випадків, коли кримінальне прова­дження здійснюється у формі приватного обвинувачення в порядку ч. 4 ст. 26 КПК), які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання (при цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце), не перешкоджає його проведенню, крім випадків, визначених законом, зокрема:

  1. якщо відсутність учасника зумовлена поважними причинами. При цьому під поважними причинами слід розуміти неможливість учасника судового провадження прибути в судове засідання у зв'язку із затриманням, триманням під вартою або від­буванням покарання; обмеженням свободи пересування внаслідок дії закону або су­дового рішення; обставинами непереборної сили (епідемії, військової події, стихій­ного лиха або інших подібних обставин); відсутністю особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжкою хворобою або перебуванням у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смертю близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозною загрозою їхньому життю; несвоє­часним одержанням повідомлення про виклик та ін.;

  2. у разі відсутності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено по­карання у виді довічного позбавлення волі, для можливості реалізації останнім права, передбаченого ст. 384 КПК;

  3. якщо обвинувальний акт надійшов до суду з підписаною між сторонами угодою, участь сторін такої угоди відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК є обов'язковою;

  4. якщо одна зі сторін заперечує проти проведення підготовчого судового засідан­ня за відсутності учасника судового провадження, який не з'явився;

  5. якщо до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримі­нальної відповідальності, участь сторін кримінального провадження та потерпілого згідно з ч. 1 ст. 288 КПК є обов'язковою, тощо.

У випадках, наведених у пп. 1,2,5 коментаря, засідання може бути відкладено на іншу дату, а у випадках, про які йдеться у пп. З, 4, 6, відкладення засідання є обов'язковим.

Крім того, секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксу­вання судового провадження, а також про умови його фіксування. Під повним фіксу­ванням судового провадження слід розуміти фіксування його за допомогою звукоза­писувального технічного засобу (ч. 5 ст. 27 КПК). Проте у разі неприбуття учасників судового провадження, як це передбачено ч. 4 ст. 107 КПК, фіксування кримінально­

го провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється, але це не позбавляє секретаря судового засідання обов'язку вести журнал судового засідання.

Після цього головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обви­нуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, секретаря судового засідання. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у підготовчому провадженні, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК. Після озна­йомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у підготовчому прова­дженні, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи ознайомились вони зі змістом пам'ятки, чи зрозумілі їм їхні права та обов'язки, у разі необхідності додатково роз'яснює їх. Крім того, головуючий роз'яснює учасникам підготовчого провадження право від­воду і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Питання про відвід вирішу­ється судом згідно зі статтями 75-81 КПК. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід): судді, який здійснює судове провадження одноособово, - справа роз­глядається у тому ж самому суді іншим суддею; одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, - справа розглядається у тому ж самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів, які визначаються у встановленому ч. З ст. 35 КПК порядку.

Після виконання зазначених дій суд з'ясовує думку учасників судового проваджен­ня щодо можливості призначення судовогорозгляду та вирішує клопотання, заявлені ними. Першим думку щодо такої можливості та наявності/відсутності підстав для прийняття рішення, передбаченого ч. З ст. 314 КПК та ч. 2 ст. 315 КПК, висловлює прокурор, а потім - захисник та інші учасники судового провадження.

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рі­шень:

1) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору (якщо угоду досягнуто під час до- судового розслідування) для його продовження або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку. Перед затвердженням угоди про визнання винуватості чи про примирення суд згідно з вимогами частин 4-6 ст. 474 КПК зобов'язаний з'ясувати, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також зобов'язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним. У разі необхідності (якщо суд має сумніви щодо відповідності угоди вимогам закону) затвердження угоди може бути перенесено на іншу дату. Якщо ж суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст. 475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Такий вирок має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків із урахуванням особливос­тей, передбачених зазначеною статтею (про порядок судового провадження та судове рішення на підставі угоди див. коментар до статей 474-475 КПК);


    1. закрити провадження у випадку встановлення таких підстав: а) набрання чин­ності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене осо­бою; б) смерть обвинуваченого (за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого); в) існування вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або постановления ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; г) відмова потерпілого чи його представни­ка від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинува­чення; д) звільнення особи від кримінальної відповідальності; е) відмова прокурора від підтримання обвинувачення та відмова потерпілого чи його представника або законного представника підтримувати обвинувачення самостійно. Наявність інших підстав (відсутність події або складу кримінального правопорушення тощо) має бути доведена під час судового розгляду, за результатами якого може бути постановлено виправдувальний вирок.

Слід зазначити, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж коли обвинувачений за­перечує проти цього, суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання про­курора та повертає його останньому для продовження розслідування, якщо підста­ви для такого звільнення було встановлено на стадії досудового розслідування, або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

В ухвалі суду про закриття кримінального провадження зазначається підстава за­криття кримінального провадження, вирішується питання про скасування запобіжно­го заходу, зняття арешту з майна, кореспонденції, скасування тимчасового відсторо­нення від посади, а також питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК та ч. 5 ст. 288 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на це головуючий зобов'язаний роз'яснити сторонам кримінального провадження право на оскарження цього рішення, а також право на пред'явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства;

    1. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК. Зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затвер­джені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Крім того, якщо під час підготовчого судового засідання буде з'ясовано, що обвинувальний акт, клопо­тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування не були вручені обвинуваченому, суд по­вертає їх прокурору. Неотримання обвинуваченим копії обвинувального акта, клопо­тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування у разі відмови їх отримання не є підставою

для повернення матеріалів прокурору. У такому випадку копії зазначених документів мають бути вручені обвинуваченому під час підготовчого судового засідання.

Про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного харак­теру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним строку, що пови­нен відповідати засаді розумного строку та бути достатнім для виправлення до­пущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазна­чених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування приму­сових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазна­чені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у кримінальному проваджен­ні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визна­чених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з ч. 8 ст. 223 КПК мають визнаватися недопустимими;

    1. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових за­ходів виховного або медичного характеру до відповідного суду для визначення під­судності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. У та­кому разі питання визначення підсудності та направлення кримінального прова­дження з одного суду до іншого (залежно від того, у межах якої юрисдикції апеля­ційного суду воно перебуває) вирішується колегією суддів відповідного суду за поданням суду першої чи апеляційної інстанції або ж за клопотанням сторін чи потерпілого в порядку ст. 34 КПК у строк не пізніше п'яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання. Днем внесення подання чи клопотання слід вважати день надходження їх у провадження колегії суддів, визначеної в порядку, передба­ченому ст. 35 КПК. Про час та місце розгляду подання або клопотання про передан- ня кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду цього питан­ня (див. коментар до статей 32-35 КПК);

    2. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. ч. З ст. 314 КПК, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду.

Крім того, згідно зі ст. 335 КПК, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, до його розшуку або видужання, якщо обвинувачених декіль­ка, суд зупиняє підготовче провадження лише щодо такого обвинуваченого і продовжує підготовче провадження стосовно інших обвинувачених. Розшук обвинуваченого, який ухилився від явки до суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Стаття 315

Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду

      1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені під­стави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої стат­ті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

      2. З метою підготовки до судового розгляду суд:

        1. визначає дату та місце проведення судового розгляду;

        2. з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійсню­вати судовий розгляд;

        3. з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

        4. розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

        1. вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

      1. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судо­вого провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обви­нуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін криміналь­ного провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

  1. У разі якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. 1Л4 ч. 4 ст. 314 КПК, суд переходить до ви­рішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, оскільки ефектив­ність стадії судового розгляду кримінального провадження значною мірою залежить від повноти, всебічності та ретельності підготовки до такого розгляду.

  2. Для реалізації мети підготовчого провадження, яка полягає у створенні всіх необхідних умов для забезпечення справедливого, неупередженого, правильного та своєчасного судового розгляду кримінального провадження, суд:

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду, ураховуючи складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, можливості вирішення клопотань, заявлених учасниками судового провадження, тощо. Судове засідання згідно з ч. З ст. 318 КПК має відбуватися у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Тому суд, визначаючи місце проведення судового розгляду, повинен ураховувати кількість учасників судового провадження, здійснення судового провадження у режимі відеоконференції тощо;


    1. відповідно до загальних засад кримінального провадження визначає порядок розгляду кримінального провадження, зокрема з'ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розсліду­вання про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, крім деяких випадків, коли суд може (тобто має право, а не зобов'язаний) прийняти рішення про розгляд справи в закритому засідан­ні. До таких випадків закон відносить: розгляд справи, у якій обвинуваченим є не­повнолітній, або справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторка­ності особи; необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у криміналь­ному провадженні, або запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімей­не життя чи обставини, які принижують гідність особи; якщо здійснення проваджен­ня у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

    2. з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Суд, ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, беручи до уваги клопотання, заявлені учасниками кримінального провадження (наприклад, про визнання цивільним позивачем), особу обвинуваченого, визначає коло учасників судового провадження, за необхідності залучає відповідного перекладача (сурдоперекладача);

    3. розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту. Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК для допиту під час судо­вого розгляду може бути викликаний експерт за клопотанням однієї із сторін або ж судом за власною ініціативою (ч. 1 ст. 356 КПК) для роз'яснення чи доповнення ним свого висновку. Крім того, для допиту малолітнього або неповнолітнього (за роз­судом суду) свідка чи потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 354 КПК викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності - лікар. Для допиту неповнолітнього обвинуваченого, який не досяг шістнадцятирічного віку або якщо його визнано розумово відсталим, згідно з ч. 1 ст. 491 КПК, за рішенням суду або за клопотанням захисника викликаються законний представник, педагог чи психо­лог, а за необхідності - лікар;

витребування певних речей чи документів. Якщо у сторін при отриманні певних речей чи матеріалів (доказів) виникають труднощі, суд, призначаючи справу до судо­вого розгляду під час підготовчого судового засідання, у разі задоволення клопотань про дослідження цих речей чи матеріалів повинен сприяти учасникам судового про­вадження в їх витребуванні шляхом надання відповідних запитів, судових доручень тощо. Зазначимо, що відповідно до частин 2, 3 ст. 93 КПК сторони та потерпілий збирають докази шляхом витребування та отримання їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб. Це можуть бути речі, документи, відомості, висновки експертів, акти перевірок тощо.

Відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій на підтвердження

чи спростування обставин, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухва­лення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з ви­могами п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК визнається неповнотою судового розгляду та є підста­вою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеля­ційної інстанції;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. До їх переліку слід віднести:

забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, та відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої постановою ВР України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (із змі­нами та доповненнями). Про залучення захисника для здійснення захисту за призна­ченням суд постановляє ухвалу;

визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільно­го позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування;

визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов останнім не був заявлений під час досудового розслідування. Також суд за клопотанням цивільного позивача для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили може відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК вирішити питання про накладення арешту на майно, якщо таких заходів не було вжито раніше. Про задоволення клопотання суд у порядку, визначеному статтями 172-173 КПК, постановляє ухвалу. У такому ж порядку роз­глядається клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забез­печення можливої конфіскації майна (див. коментар до статей 170-173 КПК);

у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбаче­не покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального прова­дження стосовно нього судом присяжних суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох при­сяжних. Таким же чином вирішується питання у кримінальному провадженні стосов­но кількох обвинувачених - судове провадження проводитиметься судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд. У випадку заявления клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних другий професійний суддя, окрім головуючого, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК визначається автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження. Присяжні в кількості семи осіб від­повідно до ч. 1 ст. 385 КПК також визначаються автоматизованою системою докумен­тообігу суду;

формування списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання тощо.

Під час підготовчого провадження суд не вирішує питання про визнання доказів недопустимими. Це питання відповідно до ст. 89 КПК вирішується судом під час су­дового розгляду.

3. У разі надходження від учасників судового провадження клопотань про об­рання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, пере­

лік яких визначено ч. 2 ст. 131 КПК, суд розглядає їх відповідно до правил, перед­бачених статтями 131-213 КПК, з урахуванням положень пп. З, 4 ст. 5 КЗПЛ та практики ЄСПЛ.

Наприклад, у разі надходження від сторони кримінального провадження клопо­тання про обрання такого заходу забезпечення, як тимчасовий доступ до речей та документів, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 163 КПК, перевіривши наявність достат­ніх підстав для того, щоб вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важ­ливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не вклю­чають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; а також вра­хувавши причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розсліду­вання, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до таких речей та до­кументів. Суд також може постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, при умові, що сто­рона кримінального провадження, яка заявила клопотання, крім вищезазначених об­ставин, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які перед­бачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ до таких речей та документів здійснюється згідно з ч. 6 ст. 163 КПК у порядку, визначеному законом (див. коментар до ст. 163 КПК).

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний об­винуваченому. При цьому слід звернути увагу, що при вирішенні питання про обран­ня обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суво­рого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу на інший менш суворий запобіжний захід явка обвинуваченого та його захисника у підготовче судове засідання визнається обов'язковою. Суд із урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження. За відсутності зазначених клопотань від сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим та відповідно обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої особи не­змінним.

Стаття 316

Закінчення підготовчого провадження і призначення судового

розгляду

1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після по­становлений ухвали про його призначення.

1. Після виконання всіх необхідних дій за результатами проведення підготовки до судового розгляду кримінального провадження (кримінальної справи), визначених в ухвалі про проведення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

В ухвалі про призначення судового розгляду зазначаються:

  1. у вступній частині - дата і місце її постановлення, найменування суду, прізвища та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання та інших учасників судового провадження, найменування (номер) кримінального провадження, від кого і коли на­дійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медич­ного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відпо­відальності, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, запобіжний захід, застосований до обвинуваченого (вид та дата його обрання), інші заходи забез­печення кримінального провадження, дата ухвалення рішення про призначення під­готовчого судового засідання;

  2. у мотивувальній частині - короткий зміст результатів проведення підготовчого судового засідання, зокрема, щодо відсутності перешкод призначення судового роз­гляду (підстави для прийняття рішення, передбаченого пп. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК від­сутні), узагальнений виклад позиції учасників судового провадження щодо можли­вості його призначення, заявлених під час підготовчого судового засідання клопотань та результатів їх розгляду, визначення порядку судового розгляду (відкрита чи закри­та форма засідання), мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і поло­ження закону, якими він керувався;

  3. у резолютивній частині - рішення про призначення судового розгляду, дати, часу та місця його проведення, склад суду (проведення судового розгляду криміналь­ного провадження суддею одноособово, колегіально або судом присяжних), який здійснюватиме судовий розгляд, у відкритому чи закритому судовому засіданні він здійснюватиметься; про виклик у судове засідання осіб, які братимуть участь у судо­вому розгляді. Копія такої ухвали надсилається учасникам судового провадження не пізніше ніж за п'ять днів до початку судового розгляду.

Після призначення судового розгляду головуючий надає розпорядження секре­тарю судового засідання про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визнача­ються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, учасників судового провадження та інших осіб, перелічених в ухвалі. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізні­ше ніж за п'ять днів до судового засідання. Виклик учасників судового провадження та інших осіб, які мають бути присутніми при судовому розгляді, шляхом вручення їм повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсиміль­ним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою в порядку, визна­ченому статтями 135-139 КПК.
2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів із дня постанов­ления ухвали про його призначення. Якщо десятий день припадає на вихідний, свят­ковий чи інший неробочий день, засідання призначається на перший після десятого робочий день.

Стаття 317

Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

    1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного ха­рактеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є мате­ріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

    2. Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забез­печити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріала­ми кримінального провадження, якщо вони про не заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з мате­ріалів необхідні виписки та копії.

    3. Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

      1. Усі письмові документи, у тому числі перелік яких наведено у ст. 99 КПК, а також інші матеріали, надані суду учасниками підготовчого судового засідання під час його проведення, а також отримані (витребувані судом) за результатами виконання необхідних дій під час підготовки кримінального провадження до судового розгляду, що мають значення для його розгляду, долучаються до обвинувального акта, клопо­тання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Такі документи і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою), які в порядку черговості надходження повинні бути долучені до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотан­ня про звільнення від кримінальної відповідальності та належним чином прошиті та пронумеровані у хронологічному порядку відповідно до вимог Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями).

      2. У разі подання письмового клопотання учасниками судового провадження щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) піс­ля призначення його до судового розгляду головуючий повинен забезпечити можли­вість ознайомитися з ними. Про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) на клопотанні про ознайомлен­ня з матеріалами справи повинна бути накладена відповідна резолюція головуючого


Стаття 317

судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження. Ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно в приміщенні місцевого загального суду та в присутності працівника апарату суду в порядку, визначеному положеннями розд. 23 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями).

3. Як виняток, матеріали кримінального провадження, які стосуються застосуван­ня заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються та відповідно з таких матеріалів не можна робити ви­писки та копії. За належне виконання цієї вимоги кримінального процесуального за­кону відповідальність несе працівник апарату суду, який відповідає за видачу справи для ознайомлення.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   103

Схожі:

За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1224 від 10 липня 2003 р.)
За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
України КРИМІНІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Науково-практичний...
Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
В. Д. Гончаренко. А. Й. Рогожин,ІО. Д. Святоцький та ін., 2003 © Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського...
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
Програма науково-практичної конференції Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи
...
У загальнення стану роботи реєстраційної служби головного управління...
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка