КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ За загальною редакцією В. Г. Федоренка, доктора економічних наук, професора


НазваКУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ І СПЕЦІАЛІСТІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ За загальною редакцією В. Г. Федоренка, доктора економічних наук, професора
Сторінка17/41
Дата17.05.2013
Розмір6.51 Mb.
ТипКурс лекцій
bibl.com.ua > Право > Курс лекцій
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   41

Посади патронатної служби

Посади патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій: помічник, радник, керівник прес-служби або інші, передбачені штатним розкладом посади

Самостійно добираються і приймаються відповідними посадовими особами



Ст. 15 Закону України «Про державну службу». Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. №851

Органи місцевого самоврядування

Заступники сільських, селищних, міських голів з питань діяльності виконавчих органів ради

Призначаються сільським, селищним, міським головою з наступним затвердженням членом виконкому відповідної ради

П. 5 ст. 42, ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Керуючі справами (секретарі) виконавчих комітетів сільських, селищних, міських, районних у містах рад

Призначаються сільськими, селищними, міськими головами, головами районних у містах рад з наступним затвердженням відповідними членами виконкому ради

П. 5 ст. 42, ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті ради

Призначаються на посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, за погодженням з відповідними органами виконавчої влади

П. 10 ст. 42 та п. 3 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

На посади державних службовців можуть призначатися без конкурсного відбору державні службовці

Зараховані до кадрового резерву чи пройшли стажування, а також при прийнятті на роботу державного службовця, який припинив державну службу у

зв’язку з відставкою

За рішенням керівника відповідного державного органу

Ст.ст. 4, 15,27 Закону України «Про державну службу»; постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423

• Керівники, які згідно із законодавством обираються або затверджуються колегіальним органом;

• керівники, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з керівниками місцевих органів виконавчої влади;

• спеціалісти у разі переміщення їх в межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю;

• державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування;

За рішенням керівника відповідного державного органу

Ст.ст. 4,15,27 Закону України «Про державну службу»; постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 р. №694

Випускники Української Академії державного управління при Президентові України та її філіалів у державні органи, які направляли їх на навчання







Особи, які навчалися на умовах державного контракту, у разі працевлаштування їх у державному органі, де вони працювали або були зараховані до кадрового резерву

переважне право на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1997 р. №949


Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державні службовці патронатної служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу державного органу. У цьому випадку у трудовій книжці робиться запис з посиланням на п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Про наступне звільнення працівника можна не попереджати, але державному службовцеві патронатної служби надаються гарантії, пільги і компенсації, передбачені ст.ст. 49, 49 Кодексу законів про працю України.

Стажування – це набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця у відповідному державному органі, яке триває до двох місяців зі збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Механізм проведення стажування регламентується ст. 19 Закону України «Про державну службу» та Положенням про порядок стажування у державних органах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р. № 804.

Стажування можуть проходити як особи, котрі вперше претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти вищу посаду.

Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи.

Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.

Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформляються наказом керівника державного органу, де проводиться стажування.

Під час проходження стажування працівник повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку державного органу, де він проходить стажування.

Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Стажисту за основним місцем роботи відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та найм житла.

Витрати, пов'язані зі стажуванням фахівця, відшкодовуються підприємствам, установам і організаціям державним органом, який запросив фахівця на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утримання цього органу. Державний орган здійснює витрати на зазначені цілі за рахунок коштів, призначених на інші видатки.

На період стажування в державному органі за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування.

Зміст стажування визначається індивідуальним планом, який затверджує керівник структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.

Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста на державній службі, а за основним місцем роботи – стислий письмовий звіт.

За результатами стажування у державному органі стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.

Особа (не державний службовець), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої посади. Їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.

Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.

Державний службовець, який пройшов стажування, може бути врахований до кадрового резерву державного органу.

У службі зайнятості України робота з кадровим резервом регламентується Положенням про формування кадрового резерву для державної служби, яке передбачає, що до кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно виконують службові обов'язки, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності та необхідний досвід роботи, успіхи у навчанні. Зарахування здійснюється за згодою працівника. Про зарахування до кадрового резерву також повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника. На кожну посаду керівника формується кадровий резерв у кількості двох осіб, а за посадами фахівців складаються списки осіб, що включаються до резерву, з урахуванням фактичної потреби. Зарахування проводиться керівниками відповідних центрів зайнятості за пропозиціями їх заступників та керівників структурних підрозділів. Наприклад, у 2000 р. до кадрового резерву в державній службі зайнятості було зараховано 8003 особи, або 69,3% від загальної чисельності працюючих. Середній вік зарахованих до кадрового резерву – 37 років. Щорічно з початку 2000 р. у центри зайнятості на конкурсній основі приймалося на роботу фахівців понад 90%, за результатами стажування – близько 5%. В кінці 1990-х років зі складу резерву висувалося на вищі посади в службі зайнятості близько 20%, на конкурент основі – понад 90%. У цілому ж у країні на державну службу шляхом конкурсного відбору приймалося 75%, близько 5% – через внутрішні переміщення, понад 20% – шляхом стажування.

Оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з:

  • посадових окладів;

  • доплати за ранги, яка виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу;

  • надбавки за вислугу років на державній службі у таких розмірах: понад 3 роки – 10 % посадового окладу, понад 5 років – 15 понад 10 років –20, понад 15 років –25, понад 20 років – 30%, понад 25 років – 40 %;

  • премій, які виплачуються відповідно до внеску державного службовця у загальні результати роботи в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі тримісячного фонду оплати праці та економії фонду оплати праці;

  • інших надбавок.

Державним службовцям можуть встановлюватися такі види доплат:

- надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи (доплата у розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років);

- доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників (до 50 % окладу відсутнього працівника), доплата за виконання обов'язків жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (у розмірі 30 % посадового окладу жінки);

- доплата за науковий ступінь кандидата наук (15 % від посадового окладу), за науковий ступінь доктора наук (20 % від посадового окладу);

- надбавка за знання та використання іноземної мови в роботі: європейської — 15 % від посадового окладу; угро-фінської або африканської, однієї східної — 15 %; якщо дві іноземні мови, то доплата встановлюється у розмірі 25 % від посадового окладу.

- інші надбавки і доплати, а також надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (див. постанову Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. № 2288).

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших передбачених цим Законом гарантій, пільг і компенсацій.

Умови оплати праці працівників державної служби зайнятості мають особливості, визначені наказом Мінпраці та соцполітики від 24.03.2006 р. №86.

За сумлінну безперервну працю в державних органах (не менш ніж 10 років), зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям з 2003 р. видається грошова винагорода раз на 5 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 212 у таких розмірах:

  • за 10 років сумлінної роботи – середньомісячна заробітна плата;

  • за 15 років – дві;

  • за 20 років – три;

  • за 25 років – чотири;

  • за 30 років – п'ять.

За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

Підставою для виплати грошової винагороди є рішення керівника відповідного органу державної влади.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, що мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок та умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Державні службовці мають також право на творчі відпустки за умови успішного поєднання основної роботи із творчою діяльністю для:

  • закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата (до трьох місяців);

  • закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук (до шести місяців);

  • написання підручника, монографії, довідника або іншої наукової праці (до трьох місяців).

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата чи доктора надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки претендент на здобуття наукового ступеня має зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки.

Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також претендент на здобуття одного й того ж наукового ступеня повторно.

Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці надається на підставі заяви службовця та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.

На час творчих відпусток за державним службовцем зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата.

Державні службовці забезпечуються житлом у встановленому порядку із державного фонду.

Державні службовці, які займають посади першої – четвертої категорії, мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів.

На індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або для придбання квартир чи індивідуальних жилих будинків державним службовцям, які потребують відповідно до чинного законодавства поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Державні службові та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безкоштовним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров'я. Цими ж закладами вони обслуговуються після виходу на пенсію.

Пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державної служби. А також: на пенсійне забезпечення державного службовця мають права особи, які мають стаж роботи на державних посадах не менше 20 років, незалежно від того, де вони працюватимуть на момент досягнення ними пенсійного віку.

Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 % від суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсій.

Посадові особи місцевого самоврядування мають право на пенсію:

  • у випадках, якщо вони працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування вісім років і більше за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років;

  • якщо вони мають стаж державної служби в органах місцевого самоврядування не менше 10 років, за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років.

Пенсія посадовим особам місцевого самоврядування призначається у розмірі 80 % від суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг, за вислугу років. Але не більше 90 % посадового окладу з урахуваннями надбавок.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі, незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом «Про державну службу».

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння позбавляється права на отримання пенсії, передбаченої цією статтею. У таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   41

Схожі:

За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки...
Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії Служби безпеки України, протокол №13 від 23 вересня 2010 року
ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи...
Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка