Баранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова


НазваБаранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова
Сторінка17/25
Дата06.04.2013
Розмір3.74 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   25
Тематика інформацій визначається заступником командира частини з гуманітарних питань (в деяких військах для військовослужбовців строкової служби – заступниками командирів підрозділів з гуманітарних питань на тиждень ) і затверджується відповідним командиром. Однак, і в першому випадку, командир підрозділу може, узгодивши з командуванням частини, змінити тему, якщо виникла необхідність негайно поінформувати особовий склад про важливу подію, поставлене завдання.

Заступник командиру підрозділу з гуманітарних питань повинен знати і володіти методикою організації та особистого проведення різних форм інформування особового складу.

Особливе значення в інформаційному забезпеченні особового складу мають Дні інформування. Вони проводяться щомісяця, як правило, в масштабі підрозділу, по окремій тематиці. За їх організацію і проведення відповідають командири частин і підрозділів, їх заступники з гуманітарних питань.

Дні інформування сприяють постійній участі керівного складу у виховній роботі з військовослужбовцями; оперативному, якісному і дійовому інформуванню особового складу з найважливіших питань державної політики; покращенню знання керівним складом стану справ на місцях, потреб і запитів військовослужбовців, своєчасного реагування на них.

Підготовка до Дня інформування починається за 7-10 днів до його проведення. В ці дні відділення з гуманітарних питань частини, заступник командиру підрозділу з гуманітарних питань готують методичні матеріали для проведення інформування; організують тематичні виставки книг в бібліотеці і народознавчій світлиці, випуск стінних газет; планують зустрічі керівного складу з особовим складом , проводять збір запитань військовослужбовців з проблем, що виносяться на День інформування.

У період проведення Днів інформування здійснюється прийом військовослужбовців із особистих питань. У цей же час перевіряються умови життя та побуту особового складу, організація харчування, медичного та лазневе-прального обслуговування. Структури з гуманітарних питань своєчасно узагальнюють пропозиції і зауваження, поставлені під час проведення Днів інформування, оперативно інформують особовий склад про їх реалізацію.

Відповідальне відношення повинно бути до проведення інформацій на теми військової та правової тематики, до яких може бути залучений заступник командира підрозділу з гуманітарних питань. Інформації, як правило, здійснюється методом розповіді, коли висвітлюється зміст теми, а потім даються відповіді на запитання. Але бувають випадки, особливо якщо інформація торкається питань життєдіяльності підрозділу, коли вона може проводитись у формі бесіди. Тоді не тільки висвітлюється матеріал, але і застосовується звернення до присутніх із запитаннями, вислуховується їх думка.

Безумовно, шаблону в проведенні інформації немає і бути не може. Але необхідно прагнути до того, щоб людям було цікаво, щоб вона мобілізувала, допомагала краще виконувати службові обов’язки. Матеріал слід висвітлювати у легкодоступній формі, простою розмовною мовою з використанням яскравих прикладів, цікавих фактів і цифр, прислів’їв та приказок. При цьому треба пам’ятати, що зміст матеріалу повинен бути адаптованим до рівня слухачів. Наприклад, для військовослужбовців строкової служби він повинен бути більш пояснювально-ілюстративним.

Свої особливості має організація інформацій на навчаннях, польових заняттях, полігонах, стрільбах: скорочення часу на їх проведення, збільшення кількості інформацій, (інколи декілька разів на добу), зміни у складі аудиторії (неможливість зібрати підрозділ у повному складі інколи примушує проводити інформування в екіпажах, обслугах, відділеннях, при пересуванні на автомобілях).

Важливим місцем інформування є народознавча світлиця. При обладнанні світлиці необхідно намагатися, щоб матеріали, які в неї оформлені, мали достатній інформаційний зміст.

У народознавчій світлиці або іншому приміщенні підрозділу обладнується куток інформації. Зміст інформації в ньому буває різний і періодично змінюється. З питань правових знань це може бути „Воїн і закон”, або „Воїну про законодавство”. На спеціальному стенді або на столі можуть бути представлені матеріали, в яких викладено права військовослужбовців, їх обов’язки і відповідальність. В розділі „Нове в законодавстві” доцільно розміщати періодично оновлену інформацію щодо прийнятих законів, указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України, наказів Міністра оборони України. Тут же можуть бути розміщені виписки із вироків військових судів щодо засудження військовослужбовців, інша інформація про застосування правової діяльності органів військового керівництва.

У народознавчій світлиці ведуться підшивки періодичних видань, організується колективне читання і обговорення їх матеріалів. В підрозділах щоденно переглядають вечірні випуски „УТН” та прослуховують інформаційні програми Українського радіо, щотижнево переглядають таки передачі, як „Служу народу України”, “Час – Ч”, прослуховують радіопередачі „Наша армія”, „Польова пошта”. Щоденний перегляд і прослуховування вечірніх випусків новин в підрозділі проводиться під керівництвом офіцерів (прапорщиків).

Необхідно приділяти увагу стінній печаті підрозділу та випуску бойових аркушів, як ще одним із форм інформування особового складу. Стінгазета випускається, як правило, один раз на місяць. Дозвіл на випуск стінгазети дає командир. За рекомендації командира, з урахуванням побажань особового складу редколегія газети підбирає інформаційні матеріали, які потрібно підготувати в черговий номер.

Редактори бойових аркушів призначаються у взводах. Вони також можуть спеціально призначатися при виконанні завдань бойового чергування, несення вартової служби, на польових заняттях. В бойових аркушах уміщуються замітки щодо оперативного інформування особового складу про позитивні моменти або недоліки поведінки окремих воїнів.

В інтересах інформування особового складу використовуються технічні засоби. Можливості матеріально-технічного забезпечення інформування особового складу застосовуються згідно з нормами забезпечення технічними засобами виховання, які визначені в наказі Міністра оборони № 146 від 29.04.02 р.: в клубі частини є кіноустановка, радіовузол, відеокамера, відеомагнітофон, телевізор, аудіо магнітофон, програвач компакт-дисків, касетний магнітофон. В лінійній роті передбачена наявність телевізора і радіоприймача.

Такім чином, інформування особового складу є важливим завданням виховної роботи в ЗС України. Воно спрямовано на формування у військовослужбовців активної життєвої настанови, громадянської та національної свідомості, готовності до сумлінного виконання своїх функціональних обов’язків в мирний час та особливий період і вимагає уважного ставлення до нього з боку командира підрозділу, його заступника з гуманітарних питань.

Розділ 12. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ВИХОВНОЇ, ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ В ПІДРОЗДІЛІ.

Сучасний стан розвитку Української держави, процеси демократизації, утвердження духовності й гуманістичних цінностей, національної самосвідомості, патріотизму вимагають піднесення ролі культури і духовності народу.

Питання культури, духовного розвитку мають величезне значення в ЗС України. Це обумовлено необхідністю, по-перше, збагачення духовного світу військовослужбовців на основі залучення їх до духовних цінностей українського народу та його війська, кращих зразків української й мирової культури; по-друге, формуванням духовних інтересів, патріотичних переконань і настанов щодо діяльності воїна як захисника Батьківщини.


12.1. Культурно-виховна, просвітницька робота в Збройних Сил України: сутність та зміст

Реалізація положень Конституції України, процеси реформування та розвитку ЗС України зумовлюють необхідність посилення виховного впливу на особовий склад частин та підрозділів, формування в нього національної свідомості, культури, гуманістичних поглядів, високих морально-бойових якостей, морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.

Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє культурно-виховна, просвітницька робота. Вона є одної з складових виховної роботи в ЗС України.

Культурно-виховна, просвітницька робота – це комплекс заходів, які здійснюються органами військового управління, структурами з гуманітарних питань щодо формування у військовослужбовців високої духовної культури, моральних якостей людини, громадянина, почуття патріотизму; задоволення естетичних потреб особового складу; організації його дозвілля.

Сутність і зміст культурно-виховної, просвітницької роботи визначені в низці керівних документів. У „Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України” вказано, що „...розвиток в Збройних Силах культури і духовності, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів...” є одним з основних завдань гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України.

У „Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України” визначені якості, формування яких забезпечується заходами культурно-виховної, просвітницької роботи, вказані її спрямованість на задоволення естетичних потреб військовослужбовців та шляхи реалізації цих завдань.

Вимоги до планування та організації культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців викладені в низьці керівних документів, а саме, у директиві Міністра оборони Д-№ 6 від 1.02.1994 р. „Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України”; у наказі Міністра оборони № 277 від 15.08.2001 р. ”Про затвердження програми підтримки і розвитку культури у Збройних силах України”.

Отже, згідно зазначених документів, мета культурно-виховної, просвітницької роботи полягає в забезпеченні формування у військовослужбовців високої духовної культури, певних моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу, задоволенні естетичних потреб військовослужбовців.

Завданнями культурно-виховної, просвітницької роботи, в свою чергу, є:

- забезпечення формування позитивної мотивації до виконання завдань військової служби;

- здійснення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного виховання з зверненням особливої уваги до виховання почуття патріотизму, сприяння процесу гуманізації виховання, дозвілля та побуту;

- організація дозвілля військовослужбовців, задоволення їх духовних потреб.

Виконання цих завдань передбачає проведення певних конкретних заходів. Ці заходи можна поділити на декілька груп.

До першої групи заходів культурно-виховної та просвітницької роботи відносяться заходи, що забезпечують проведення навчально-бойової діяльності особового складу, а саме:

  • доведення особового складу вимог та положень керівних документів щодо бойової і мобілізаційної підготовки, завдань, що виконує особовий склад;

  • робота щодо навчання командного складу методам і формам організації та проведення культурно-виховної роботи при виконанні особовим складом завдань бойової підготовки;

  • культурно-виховне забезпечення основних заходів бойової підготовки (організація прослуховування місцевих радіогазет та інформаційних матеріалів з питань бойової підготовки; оформлення наочної агітації);

  • допомога в організації роботи військово-технічних гуртків;

  • участь в організації і проведенні оглядів раціоналізаторської роботи;

  • проведення тематичних вечорів, вікторин з військово-технічної тематики;

  • розповсюдження через ТЗВ, наочну агітацію успіхів кращих військовослужбовців в бойової підготовці;

  • проведення вечорів вшанування кращих спеціалістів із бойової підготовки.

  • перегляд військово-навчальних кінофільмів відповідно до розділів програми бойової та гуманітарної підготовки;

  • випуск стінних та фотогазет;

  • організація роботи технічних виставок;

  • підбір навчально-методичних матеріалів для керівників груп гуманітарної підготовки;

  • проведення інформування особового складу;

До другої групи відносять власне культурно-просвітницькі заходи, такі як:

  • створення постійно діючих колективів художньої самодіяльності;

  • залучення військовослужбовців до художньої творчості в гуртках за інтересами (технічних, народної творчості);

  • проведення оглядів художньої самодіяльності особового складу;

  • участь у тематичних вечорах, читацьких конференціях.

До третьої групи відносяться заходи з організації дозвілля і відпочинку особового складу. Це такі заходи:

  • організація виступів колективів художньої самодіяльності;

  • проведення екскурсій пам’ятними місцями, культпоходи в театри;

  • радіо, відео обслуговування;

  • організація зустрічей з видатними людьми;

  • проведення вечорів відпочинку військовослужбовців;

  • організація виступів діячів культури й мистецтва.

Результат культурно-виховної, просвітницької роботи, або як визначено в Цільовій програмі підтримки і розвитку культури у Збройних Силах України, ”Очікувані наслідки реалізації Цільової програми”, це:

    1. Забезпечення культурних прав військовослужбовців, працівників ЗС України та членів їх сімей.

    2. Створення умов для реалізації творчого потенціалу особового складу, спрямування його на духовне, моральне, естетичне становлення та самовдосконалення, сприяння вирішенню завдань бойової готовності.

    3. Створення цілісної системи культурологічного впливу на особистість військовослужбовця протягом усього періоду служби.

    4. Збільшення кількості військовослужбовців, що залучені до народної творчості та художньої самодіяльності.

Отже, системні організація і проведення всіх зазначених заходів дозволять досягти мети як культурно-виховної та просвітницької роботи, так і морально-психологічного забезпечення в цілому.


12.2. Методика організації культурно-виховної роботи та дозвілля особового складу підрозділу

Відповідальність за проведені культурно-виховної роботи покладено на певні посадові особи. Згідно з „Концепцією виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України”, загальне керівництво в цій сфері належить командиру, який повинен створювати умови для проведення культурно-виховної роботи, аналізувати її стан та ефективність.

Головною особою, яка відповідає за організацію культурно-виховної роботи, є заступник командира підрозділу з гуманітарних питань. Він безпосередньо відповідає за стан культурно-виховної роботи в підрозділі, організацію дозвілля особового складу, зобов‘язаний піклуватися про духовний і культурний розвиток військовослужбовців, розробляти плани проведення вихідних та святкових днів.

В організації й проведенні культурно-виховної роботи командир, його заступник із гуманітарних питань спираються на актив підрозділу. У складі активу – члени редколегії стінних газет та фотогазет, ради народознавчої світлиці, керівники гуртків і колективів художньої самодіяльності.

Алгоритмом діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань щодо організації культурно-виховної та просвітницької роботи може бути послідовність таких дій:

  • вивчення вимог керівних документів;

  • вивчення планів бойової та гуманітарної підготовки;

  • з‘ясування наявності в підрозділі матеріально-технічної бази культурно-виховної роботи, ступеня забезпеченості підрозділу культурно-просвітницьким майном;

  • вивчення можливості культурного обслуговування особового складу за рахунок закладів культури і освіти місця дислокації підрозділу;

  • підбир активу культурно-виховної роботи

  • планування культурно-виховної роботи;

  • підготовка і проведення заходів культурно-виховної роботи;

  • оцінка дієвості проведених заходів.

Важливим етапом організації культурно-виховної, просвітницької роботи є планування.

На практиці склалася певна система цієї роботи.

Вона полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в підрозділі, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів та змісту цей роботи, у найбільш доцільному залученні сил і засобів до неї.

Планування культурно-виховної та просвітницької роботи в підрозділі здійснюється у двох його видах: поточному і оперативному (або цільовому).

Заходи поточного планування культурно-виховної роботи в підрозділі включаються до планів виховної роботи підрозділу на місяць. Оперативне (цільове) планування включає плани проведення культурно-виховних та спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і не робочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи (тематичних вечорів, усних журналів тощо).

У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:

  • заходи культурно-виховної, просвітницької роботи;

  • спортивно-масові заходи.;

  • організація дозвілля особового складу, який знаходиться у відриві від підрозділу.

  • заходи щодо забезпечення мір безпеки.

Заходи культурно-виховної роботи мають певну форму. Форма це спосіб існування і вираження конкретного змісту будь-якого заходу.

Форми культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, гурткові, а також комплексні й прості. Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей та ін.). Некомплексні форми – такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу (вікторини, диспути, бесіди, лекції тощо).

При підготовці і проведенні заходів використовуються конкретні методи культурно-виховної роботи. Це певні способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, почуття й поведінку воїнів. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, методи пропаганди і агітації, методи ідейно-національного і духовно-емоціонального впливу, методи колективного мистецтва.

У ході культурно-виховної роботи застосовується засоби, що притаманні цій роботі. До них відносяться:

  • усна, друкована та наочна пропаганда (живе слово, лекції, бесіди, доповіді, періодична преса, наочна агітація);

  • мистецьки засоби – всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, декоративне, художнє, література, живопис тощо);

  • технічні засоби (фонограми, плівки, відео, радіо, телебачення тощо).

Вибір заходів, форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи, її засобів залежить від конкретних видів діяльності особового складу та відпочинку.

Особливої уваги вимагає організація відпочинку особового складу, насамперед, у передвихідні (передсвяткові) і вихідні (святкові) дні.

Вільний час військовослужбовців повинен використовуватися продуктивно і цілеспрямовано. Організовуючи роботу у такі дні, слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної й спортивно-масової роботи та організації дозвілля особового складу вирішуються такі завдання:

  • створення позитивної психоемоційної мотивації та направленості на виконання завдань бойової підготовки;

  • сприяння оволодінню особовим складом необхідними військовими знаннями та навичками;

  • створення умов для зняття психофізичного навантаження після напруженої бойової підготовки протягом тижня;

  • створення умов для самореалізації й задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців;

  • залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців.

Для вирішення цих завдань широко застосовуються форми та методи спортивно-масової, культурно-виховної роботи, організації дозвілля, технічні засоби виховання. Основними осередками у підготовці та проведенні заходів вихідних, святкових та неробочих днів у частині є клуб та бібліотека, музей, кімната бойової слави, кімнати історії частини та підрозділів, спортивний зал і стадіон, цивільні заклади та установи культури, в підрозділі – народознавча світлиця.

Процес підготовки, організації та проведення у підрозділі вихідних, святкових та неробочих днів включає підготовчий, основний та заключний етапи.

Підготовчий, етап є найбільш відповідальним. Він починається з визначення заступником командира з гуманітарних питань заходів, які доцільно провести з особовим складом. Для цього враховуються:

  • план повсякденної діяльності підрозділу;

  • місячний план гуманітарного та соціального забезпечення частини та підрозділу;

  • календар державних, професійних, релігійних свят, знаменних і пам’ятних дат;

  • план роботи народознавчої світлиці;

  • потенційні можливості цивільних закладів культури, які можуть бути залучені до участі в заходах;

  • можливості матеріально-технічного забезпечення заходів культурно-виховної роботи.

Важливе значення має формування організаційного ядра з підготовки та проведення заходів вихідних, святкових та неробочих днів. До складу організаційного ядра входять офіцери та актив підрозділу.

Після формування отряда, вивчення планів та керівних документів заступник командира з гуманітарних питань визначає:

  • форми та методи проведення заходів;

  • місце та термін проведення заходів;

  • відповідальних за заходи;

  • особовий склад, який залучається до проведення заходів;

  • необхідні матеріально-технічні ресурси.

Наступний крок – розробка плану організаційних, культурно-виховних, просвітницьких та спортивно-масових заходів на вихідні, святкові та неробочі дні, який має бути складений заступником командира з гуманітарних питань і затверджений командиром підрозділу за три доби до вихідного, святкового чи неробочого дня. Про основні заходи виховної роботи в ці дні заступник командира підрозділу з гуманітарних питань доповідає заступнику командира частини з гуманітарних питань.

Слід звернути окрему увагу на планування та проведення заходів з молодим поповненням. Основною метою цих заходів є адаптація молодих воїнів до військової служби.

Виходячи із передбачених планом заходів, заступник командира з гуманітарних питань ставить задачі відповідальним виконавцям і детально інструктує кожного з них.

Після затвердження плану розпочинається основний етап по підготовці та проведенню запланованих заходів. Наказами та директивами Міністра оборони України передбачено проведення таких культурно-виховних, просвітницьких заходів і відповідних їм форм:

в передвихідний день (суботу):

  • правове інформування військовослужбовців строкової служби;

  • інструктаж особового складу із заходів безпеки;

  • парко-господарчий день за окремим планом;

  • перегляд художнього фільму особовим складом, що заступає в добовий наряд чи на варту;

  • перегляд телепрограм УТН;

  • заняття гуртків за інтересами.

У ці дні до планів можна включати такі заходи, як прослуховування місцевої радіогазети, концерт за заявками військовослужбовців, концерт художньої самодіяльності підрозділу.

У вихідний день (неділю) проводяться:

  • година українознавства – у ранковий час з метою пропаганди духовної, історичної та культурної спадщини українського народу;

  • перегляд телепрограм “Наше військо”, яке проводиться під керівництвом відповідальної посадової особи, і після закінчення програма може обговорюватись з військовослужбовцями;

  • спортивно-масові заходи, які проводяться за участю офіцерів підрозділу за окремим планом;

  • обід особового складу, під час якого в солдатської їдальні транслюються радіопередачі місцевого, або центрального радіо, а також радіогазети та радіожурнали, підготовлені в частині;

  • відпочинок особового складу – 1,5-2 години післяобіднього часу, коли заходи організуються з урахуванням індивідуальних потреб військовослужбовців: клубна робота, заняття в гуртках за інтересах, перегляд телепередач, заняття в спортивних гуртках, спортивні ігри;

  • читання книг, журналів, газет, написання листів;

  • перегляд художнього кінофільму;

  • перегляд та прослуховування “Українських новин”(проводиться організовано з коментарем заступника командира з гуманітарних питань або відповідального офіцера).

У дні релігійних свят командири повинні створити умови для відправлення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.

Великих організаторських зусиль та особливої уваги вимагають підготовка та проведення дозвілля в святкові дні, коли з найбільшою повнотою повинні проявлятись єдність інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної роботи.

На заключному етапі проведення вихідних, святкових та неробочих днів підводяться підсумки роботи, аналізуються успіхи та невдачі, плануються та проводяться заходи щодо поліпшення організації дозвілля особового складу.

Таким чином, духовне виховання військовослужбовців ЗС України вимагає в сучасних умовах особливої уваги. Культура, її духовні та матеріальні носії мають безпосередній вплив на хід бойової підготовки, взаємовідносини між військовослужбовцями, гуманістичну направленість військової служби. Важливим соціально значущим засобом, що має великий культурологічний потенціал, є культурно-виховна, просвітницька робота як одна з основних складових виховної роботи у військах. Планування і організація культурно-виховної роботи в підрозділі вимагає відповідного системного підходу і постійної уваги з боку командира підрозділу та його заступника з гуманітарних питань.


Розділ 13. НАРОДОЗНАВЧА СВІТЛИЦЯ – ЦЕНТР ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ПІДРОЗДІЛІ

Становлення самостійної Української держави викликало необхідність звернути особливу увагу на виховання воїна як громадянина-патріота, який розуміє сутність перебігу процесів, що відбуваються в державі й навколо її, знає історичну спадщину України та її війська, й на основі цього може визначити своє місце в системі державотворення.

Важливе значення для проведення навчально-виховного процесу в підрозділі, в тому числі і в зазначеному напрямі, має діяльність народознавчої світлиці.

Світлиця, в українському побутово-культурному розумінні, – чиста, світла, парадна кімната в будинку. Народознавча – означає знати народ, його культуру, історію, традиції та звичаї, духовні цінності. Отже, відповідно до своєї назви та призначення народознавча світлиця призначена для проведення в ній заходів, що спрямовані на формування в особового складу визначних рис культури українського народу, ознайомлення з його побутом, традиціями, рисами певної місцевості, де розташований підрозділ тощо. У плані військовому для ознайомлення з військовими традиціями та звичаями, призначенням та використанням даного підрозділу згідно завдань та умов служби.

13.1. Організація роботи народознавчої світлиці підрозділу

У народознавчій світлиці здійснюються різноманітні заходи з метою забезпечення навчально-виховного процесу та бойової підготовки особового складу, вирішення завдань щодо підвищення загальноосвітнього та культурного рівня військовослужбовців, задоволення їхніх духовних потреб та інтересів, розвитку самодіяльної творчості.

У ній, як правило, проводяться збори особового складу, навчальні заняття, організується дозвілля особового складу, реалізуються різноманітні виховні заходи за планами передвихідного, вихідного, передсвяткового та святкового днів.

У народознавчій світлиці створюються сприятливі умови для повноцінного відпочинку, психологічного розвантаження і спілкування військовослужбовців у вільний від служби час.

Основними формами роботи народознавчої світлиці підрозділу виступають різноманітні бесіди, тематичні вечори, виставки літератури, народної творчості, зустрічі з цікавими людьми, які готуються та проводяться членами ради народознавчої світлиці за допомогою керівного складу підрозділу.

Також, за запрошенням ради народознавчої світлиці в її роботі беруть участь: працівники військової бібліотеки чи музею частини, діячі культури та мистецтва, інші фахівці.

При проведенні заходів основна увага звертається на засвоєння військовослужбовцями морально-етичних норм поведінки за вимогами керівних документів і законодавчих актів, вивчення та розуміння положень статутів Збройних Сил України, досконале виконання навчальної програми бойової і гуманітарної підготовки, розвитку естетичних, ідейно-патріотичних та інтелектуальних якостей.

Організовує та проводить цю роботу рада народознавчої світлиці, яка обирається на загальних зборах особового складу відкритим голосуванням у складі 5-7 чоловік терміном на 1 рік. В раду входять найбільш підготовлені солдати і сержанти, а також прапорщики та офіцери підрозділу.

Як правило, до ради світлиці обираються військовослужбовці, що мають певні здібності до оформлення наочності, можуть вільно й цікаво викладати матеріал, який розглядається під час проведення різноманітних виховних заходів.

Рада народознавчої світлиці в своїй роботі:

  • вивчає запити та побажання військовослужбовців;

  • вносить пропозиції щодо покращення діяльності народознавчої світлиці;

  • бере участь в розробці перспективних і місячних планів роботи, організації та проведенні культурно-виховних та освітніх заходів;

  • залучає до роботи військовослужбовців, створює ініціативні групи з підготовки та проведення запланованих заходів;

  • сприяє проведенню ремонту, благоустрою приміщень, створенню в них умов для якісного проведення виховних заходів і відпочинку військовослужбовців;

Головним завданням ради народознавчої світлиці є активне сприяння командуванню підрозділу в патріотичному, військовому, правовому та естетичному вихованні особового складу, у мобілізації військовослужбовців на успішне виконання завдань служби, бойової та гуманітарної підготовки, зміцнення військової дисципліни.

Діяльність ради спрямовує командир підрозділу та його заступник з гуманітарних питань, які підтримують ініціативу ради, допомагають їй в організації й проведенні виховних заходів.

Змістом роботи ради народознавчої світлиці в сучасних умовах є виховання у військовослужбовців високої відповідальності перед українським народом за постійну готовність до захисту Української держави, пропаганда військово-історичних традицій українського війська, вимог військової присяги, статутів, дотримання законності, чесного, сумлінного виконання військового обов’язку, завдань служби, зміцнення військової дисципліни.

Рада народознавчої світлиці надає допомогу в організації та проведенні наступних заходів виховної роботи:

  • шевченківські читання та шевченківські дні;

  • години українознавства;

  • тематичні вечори;

  • вечори запитань та відповідей;

  • усні часописи;

  • зустрічі з ветеранами частини;

  • літературні вечори;

  • вікторини;

  • обговорення прочитаних книг, переглянутих кінофільмів, спектаклів;

  • виставки робіт образотворчого мистецтва військовослужбовців;

  • заняття гуртків самодіяльної творчості особового складу;

  • веде підшивки газет та журналів.

Рада народознавчої світлиці щомісячно планує свою роботу, враховуючи завдання, які вирішує підрозділ, побажання й пропозиції військовослужбовців, їх інтереси та культурні запити.

Організаційною основою роботи ради народознавчої світлиці є план, що затверджується заступником командира підрозділу з гуманітарних питань та вивішується на видному місці в приміщенні народознавчої світлиці.

У плані повинні знаходити місце заходи щодо розвитку самодіяльної творчості, організації відпочинку особового складу, пропаганда кращих творів української та світової літератури й мистецтва тощо.

У народознавчій світлиці організовується чергування із членів ради чи активу підрозділу. Графік чергування складається на тиждень, підписується головою ради та вивішується поряд з планом роботи.

За сприянням командира підрозділу та його заступника з гуманітарних питань рада народознавчої світлиці залучає особовий склад до участі в організації та проведенні виховних заходів.

Про свою роботу рада періодично, але не менше 2 разів на рік, звітує на загальних зборах особового складу підрозділу, як правило, в січні-лютому та липні-серпні кожного року.

На своєму першому засіданні Рада обирає голову та його заступника, кожному члену ради доручається керівництво однією з ділянок роботи, таких як надання допомоги командуванню в проведенні виховних заходів, організація роботи різноманітних секцій та гуртків, оформлення наочної агітації, утримання різноманітних кутків, догляд за квітами, підшивка газет та журналів періодичного друку, догляд за використанням технічних засобів виховного впливу тощо.


13.2. Оформлення народознавчої світлиці

З метою найбільшого впливу на свідомість військовослужбовців в народознавчій світлиці оформлюється наочна агітація.

Наочна агітація – це зорове сприйняття форми та об‘єкти, які містять у собі закінчену активну агітаційну і пропагандистську думку.

Головний метод впливу на людину наочної агітації – метод експонування. Він передбачає самостійне сприйняття людиною наочного матеріалу, виставленого чи вивішеного для огляду. Маючи чималу силу емоційного впливу, вона досить відчутно впливає на всі сфери життя та діяльності військовослужбовців.

Наочна агітація в народознавчій світлиці підрозділу спрямована передусім на людину, яка має певну суму знань, вмінь і навичок. Все це визначає її функції, а саме:

1. Інформаційна. Її сутність полягає в інформуванні особового складу підрозділу про найбільш важливі рішення уряду, доведення до воїнів інформації про найбільш сучасні події в житті нашої країни та за кордоном, частині або окремих її підрозділах.

2. Формуюча. Наочна агітація допомагає формувати в підрозділі певну громадську думку;

3. Перетворююча. Сприяє перетворенню ідей і норм поведінки у внутрішні переконання, звички та якості особистості воїнів;

4. Стимулююча. Стимулює соціальну активність воїнів.

Наочна агітація народознавчої світлиці обов’язково відповідає її призначенню. Вона повинна бути державною, деполітизованою, оперативною, актуальною, пов’язаною з життям підрозділу, мати естетичний вигляд та відповідний зміст.

Вимоги часу зобов’язують творчо ставитися до оформлення наочності в народознавчій світлиці підрозділу. Вони знайшли своє вираження у принципах наочної агітації:

  1. Ідейно-патріотична спрямованість. Сутність його полягає в тому, щоб кожен стенд, плакат, монтаж, заклик були високо ідейними, соціально-загостреними. Свій виховний вплив вони здійснюють змістовним наповненням. Чим вище ідейний рівень наочної агітації, тим відчутніший її вплив.

  2.  Актуальність і оперативність. Наочна агітація дієва тоді, коли вона крокує в ногу з часом, найважливішими подіями, оперативно виносить заклики, розкриває конкретні завдання. Своєчасне оформлення гасла, плаката, тощо значно швидше привертає увагу людей, зіграє свою виховну роль.

  3.  Конкретність та дохідливість. Наочна агітація орієнтується на швидке сприйняття. Вона покликана впродовж короткого часу донести до розуму й серця глядача те, про що буде розповідатися.

  4.  Художня виразність, новизна матеріалу. Оригінальна форма подання, сучасний стиль художнього оформлення – все це суттєві фактори художньої виразності і дієвості наочної агітації.

Із змісту функцій та принципів наочної агітації випливають її завдання. До найбільш важливих слід віднести:

  • пропагування досягнень українського народу в розбудові незалежної держави;

  • усвідомлення кожним військовослужбовцем своєї ролі в процесі зміцнення її незалежності;

  • надихання воїнів на самовіддану, ратну працю в їм`я Батьківщини;

  • тлумачення основних вимог Конституції, законів держави та розпоряджень Вищого військового керівництва.

Отже, відповідно до зазначеного наочна агітація народознавчої світлиці повинна включати такі тематичні матеріали:

  • державні символи України (прапор, герб, гімн тощо);

  • акт проголошення незалежності України;

  • портрет Т.Г.Шевченка (або бюст);

  • портрет Президента України;

  • портрети видатних діячів України;

  • Військову присягу на вірність Українському народу;

  • фотографію Міністра Оборони України та його вимоги;

  • основні положення Закону України “Про Збройні Сили України”;

  • основні етапи історичного розвитку України та її війська, релігії, звичаї, обряди і традиції українського народу;

  • основні періоди становлення ЗС України, з’єднання, частини, подвиги героїв, воїнів, які проявили мужність, відвагу;

  • матеріали про Україну, місцевість області, міста, на території яких дислокується частина;

  • відомості про повсякденне життя та службу підрозділу (завдання підрозділу на період навчання; інформація про поточний стан навчання, служби, дисципліни; місце підрозділу в частині, взводів у роті;

  • матеріали передового досвіду, фотографії кращих військовослужбовців.

За змістом всю наочну агітацію у народознавчій світлиці підрозділу можливо умовно розділити на дві частини.

До першої належить агітація тривалої дії, наприклад: цитати з керівних документів, з історії ЗС України, текст військової присяги, витяги Конституції України, військових статутів.

До другої – оперативна інформація (життя військ, частини, підрозділу, змагання, новини дня тощо).

Відповідно до призначення народознавчої світлиці визначаються вимоги щодо її архітектурного та естетичного оформлення.

Перед тим, як приступити до оформлення народознавчої світлиці, необхідно скласти план, ретельно його продумати та детально опрацювати у вигляді ескізів для приміщення в цілому і окремо для кожної стіни, виходячи із їх площі, розмірів, конфігурації стендів та планшетів тощо.

Естетичне і привабливе оформлення наочної агітації у всіх приміщеннях підрозділу – це підтримка зразкового порядку та створення певного настрою у особового складу щодо зразкового вирішення завдань, поставлених перед частиною (підрозділом), яке викликає гордість за приналежність та службу у військовому формуванні.
13.3. Методичні поради щодо оформлення елементів наочної агітації та їх розміщення

Найбільш розповсюдженим елементом наочної агітації є стенд. Його оформлення залежить від того, яким способом на нього наносяться наочні елементи. Якщо вони автономні та монтуються на стенді (приклеюються або нашпилюються), то можливо використати природну фактуру того матеріалу, з якого він створений.

У тому випадку, коли поверхня стенда не підходить для використання в природних умовах, стенд або обклеюють папером або обтягують матеріалом. Таким же чином роблять при виготовлені планшетів, гасел, плакатів.

Відомо, що зір людини може сприймати лише деяку “норму” кольорових вражень. Перенасиченість оформлювальної площини, наприклад, червоним або коричневим кольором, втомлює, а гармонічне поєднання світлих тонів навпаки радує око, легко дивиться.

Поняття красивого в наочній агітації немає нічого спільного з прикрашуванням. Нажаль, елементи такого прикрашення інколи зустрічаються. Скажемо, оформлювач не так як потрібно розташував матеріал і на планшеті залишилось місце. Тоді він малює віньєтку або лаврову гілку, хоча вони, в даному випадку, псують враження. Інші, щоб зробити планшет більш привабливим, проводять діагоналлю яскраву синьо-жовту риску і текст лишається перекресленим й важко читається.

Основним компонентом наочної агітації в світлиці залишаються документальні фотокартки та ілюстрації, виконані поліграфічним і ксероксним способом.

При підборі ілюстрації необхідно прагнути до найбільш чіткої відповідності сюжету задуманій цілі, не використовувати маленьких фотокарток.

Велике значення в справі створення наочної агітації має робота з самодіяльними художниками-оформлювачами, яких, як показує практика, необхідно навчати: доводити до них спеціальну методичну літературу, запрошувати для занять з ними художників та архітекторів з міських організацій, постійно інструктувати.

У світлиці доцільно мати спеціальну папку з методичними матеріалами щодо оформлення наочної агітації та спеціальну літературу щодо виготовлення окремих стендів, кутків, планшетів.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   25

Схожі:

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний...
В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Ботаніка Водорості та гриби Навчальний посібник (під редакцією І. Ю. Костікова та В. В. Джаган)
Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,...
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією...
Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка