Баранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова


НазваБаранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова
Сторінка5/25
Дата06.04.2013
Розмір3.74 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Ідеал сучасного офіцера-керівника окреслений у Кодексі честі офіцера ЗС України.

Кодекс честі офіцера ЗС України – це сукупність морально-етичних норм, які базуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і принципово регламентують його стосунки із суспільним оточенням, службову та громадську діяльність.


Кодекс честі офіцера визначає: основні моральні цінності офіцера; професійні якості офіцера; військові традиції; взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями.

Серед професійно-важливих якостей офіцера визначені такі якості, як: висока громадянськість, патріотизм, принциповість, відповідальність, військово-професійна та психолого-педагогічна компетентності, вимогливість до себе і підлеглих, особиста організованість, вміння організувати контроль та перевірку виконання наказів та розпоряджень, критичність при оцінюванні своєї роботи, рішучість, близькість до людей та турбота про них.

Одним з найважливіших шляхів зміцнення єдиноначальності є навчання офіцерів практиці роботи з особовим складом. З цією метою офіцери підрозділів беруть участь у зборах, нарадах та семінарах, які проводиться у військовій частині. Для них читаються лекції, доповіді, проводиться обмін досвідом з питань організації морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділів.

Зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є одним із завдань діяльності офіцерів структури з гуманітарних питань. Ця робота спрямована на побудову відносин з громадськими організаціями, що передбачає обмін думками, взаємоінформацією, товариськими поради з важливіших та складних питань.

Але головною функцією, що виконує офіцер-психолог (заступник командира підрозділу з гуманітарних питань), в тому числі і в напрямі зміцнення єдиноначальності в ЗС України, є виховна.

У зазначеному напрямі це означає, що заступник командира підрозділу з гуманітарних питань повинен організовувати і проводити виховання особового складу в дусі свідомого беззаперечного виконання наказів командирів. Правильна орієнтація воїнів, забезпечення глибокого розуміння ними сутності військової служби та ролі єдиноначальності як оптимальної форми керівництва військами підвищує ефективність управління підрозділом. Цілеспрямована виховна робота, зміст якої включає роз’яснення воїнам призначення ЗС України, принципів військового будівництва, сутності основ єдиноначальності, його значення і необхідність в армії, сприяє формуванню у воїнів беззаперечного виконання вимог командирів, високої дисциплінованості, поваги до командирів і начальників, готовності захищати їх в бою, сприяти їм у виконанні складних питань.

У процесі зміцнення єдиноначальності приймають участь всі організаційні складові виховної роботи, що визначені її Концепцією. Й інформування особового складу, і заняття з гуманітарної підготовки, і заходи культурно-виховної та просвітницької роботи, й індивідуальна робота з воїнами повинні бути спрямовані на аргументоване роз’яснення вимог законів, військової присяги, статутів, ствердження авторитету командира підрозділу, як керівника-єдиноначальника. Важливе місце у вирішенні останнього завдання належить пропаганді бойових подвигів офіцерів, їх досягнень в сучасних умовах. З цією метою організуються зустрічі з офіцерами, в тому числі запасу і відставки, які мають заслуги перед Батьківщиною, учасниками війни та бойових дій.

Таким чином, принцип єдиноначальності належить до загальновизнаних, необхідних норм військового будівництва, без якого не може обійтися жодна армія.

У ЗС України цей принцип поєднується з дією принципу демократизації, що є ознакою сучасного громадянського українського суспільства.

Напрямами зміцнення єдиноначальності в підрозділах ЗС України є ствердження авторитету командного складу підрозділу, насамперед офіцерів; удосконалення форм і методів їх роботи з особовим складом; організація виховання особового складу підрозділу в дусі поваги до командирів, беззаперечного свідомого виконання їх наказів.


Розділ 4. ЗАСТУПНИК КОМАНДИРА ПІДРОЗДІЛУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ – ОРГАНІЗАТОР МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

Концепція гуманітарного і соціального розвитку в ЗС України визначає, що у військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники) (п.14 концепції). А безпосередніми організаторами діяльності військових службових осіб з питань гуманітарного і соціального розвитку є відповідні заступники командирів (начальників) усіх рівнів. Права, обов'язки і порядок цих посадових осіб визначаються Положенням про органи з гуманітарних питань, вимогами Військових статутів.

Як зазначалось у попередніх розділах, соціальний і гуманітарний розвиток ЗС України реалізується через виконання завдань виховної роботи (в мирний час) і морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (у особливий період).

Отже, заступник командира підрозділу з гуманітарних питань є організатором виховної роботи з особовим складом в мирний час і морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій в особливий період. Ці два напрями роботи заступника командира підрозділу відокремлені умовно, а в цілому входять в діяльність суб’єкта системи морально-психологічного забезпечення підрозділу і в мирний і особливий час.

4.1. Особливості професійної діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань
Діяльність заступника командира підрозділу з гуманітарних питань як представника органів військового управління (його тактичної ланки) щодо гуманітарного та соціального розвитку в ЗС України здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на усвідомлення особовим складом державної політики у сфері оборони, системи національних цінностей, які вони захищають, підтримку і розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяння реалізації встановлених державою соціальних та правових гарантій з метою виконання завдань військової служби.

Згідно вимог керівних документів заступник командира підрозділа з гуманітарних питань відповідає за:

  •  безпосередню організацію і проведення виховної роботи;

  •  морально-психологічний стан особового складу підпорядкованих їм підрозділів;

  •  морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, військової дисципліни правопорядку, повсякденної життєдіяльності підрозділу;

  •  гуманітарну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, , їх соціальний захист, тощо.

На нього покладено:

  • планування виховної роботи з особовим складом, проведення вихідних, святкових та неробочих днів;

  • вивчення морально-бойових якостей військовослужбовців, соціально-психологічного клімату в підпорядкованих підрозділах;

  • надання допомоги командирам взводів у його поліпшенні;

  • вивчення та впровадження передового досвіду роботи з особовим складом;

  • вдосконалення форм і методів морально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

  • виховання у військовослужбовців відданості українському народові;

  • формування в них високих морально-бойових якостей громадянина-патріота України, свідомого виконання положень Конституції, законів, військової присяги, Військових статутів;

  • організація гуманітарної підготовки, спрямованої на якісне виконання завдань бойової підготовки, підвищення боєздатності підрозділу, зміцнення єдиноначальності, поліпшення психолого-педагогічної підготовки офіцерського складу;

  • проведення занять з сержантами і офіцерами з основ педагогіки та психології, навчання їх методам і формам індивідуальної роботи в підрозділі;

  • проведення морально-психологічного забезпечення вартової служби (бойового чергування);

  • здійснення заходів щодо морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності особового складу; заходів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військового колективу; ведення обліку злочинів, правопорушень, надзвичайних подій та дисциплінарних провинностей;

  • інформування військовослужбовців про суспільно-політичне життя;

  • надання керівникам груп та їх помічникам допомогу в проведенні занять;

  • проведення заходів морально-психологічної підтримки військовослужбовців та їх підготовки до екстремальних умов під час бойових дії, формування у них стійкості до психологічного та інформаційного впливу противника.

Отже, зміст діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань полягає в організації і проведенні виховного процесу в ньому. Сутність якого, в свою чергу, полягає в якісній організації та стимулюванні психологічно і педагогічно обґрунтованої діяльності військовослужбовців, військових колективів, в гармонійному та всебічному розвитку особистості як вихователів (військово-педагогічний колектив) так і вихованців (особовий склад підрозділу), в формуванні мотивації постійного творчого їх самовдосконалення з однією сторони, а з іншої – досягнення достатнього для виконання завдань за призначенням рівня морально-психологічного стану особового складу.

Системний аналіз службових обов’язків заступника командира підрозділу з гуманітарних питань дозволяє визначити цільові і операційні компоненти його професійної діяльності. Цільові компоненти визначають зміст функцій заступника командира підрозділу з гуманітарних питань. Операційні компоненти визначають зміст його дій у напрямі досягнення мети кожної із функцій.

До цільових компонентів, які ми розглянемо в наступному параграфі відносяться: управлінський; організаційний; виховний; педагогічний; психологічний; методичний; проектувальний; інформаційно-пропагандистський; культурно-просвітницький; соціально-правовий; науково-дослідницький.

Операційними компонентами є такі: діагностичний, прогностичний, проектувальний, організаційний, практичного здійснення конкретних виховних заходів, комунікативно-стимулюючий, аналітично-оціночний, дослідницько-творчий.
Щодо їх змістовної частини, то:

  1. Діагностичний компонент вміщує вивчення соціально-психологічного клімату в військових колективах, індивідуально-психічних властивостей, особливостей і рівня вихованості військовослужбовців всіх категорій, працівників ЗС України, виявлення і визначення рівня їх загальної освіти та знань, навичок, умінь, які необхідні для ефективної військово-професійної та повсякденної діяльності. На важливості цього компоненту акцентував увагу ще наш видатний співвітчизник К.Д. Ушинський, який наголошував: щоб виховувати людину у всіх відношеннях, насамперед слід знати її у всіх відношеннях.

  2. Зміст прогностичного компоненту полягає в умінні заступника командира з гуманітарних питань визначити конкретні цілі, зміст, методику виховної діяльності як особистої, так і своїх підлеглих, передбачити її результати. Ця діяльність здійснюється на основі знання рівня індивідуальної підготовленості окремих військовослужбовців, згуртованості колективів військових організмів.

  3. Проектувальний компонент передбачає створення ефективної технології виховного процесу, постійне вдосконалення методики проведення різних виховних заходів, які заступник командира з гуманітарних питань використовує у своїй діяльності. Ця діяльність від нього вимагає глибокого знання військової справи, психолого-педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативи, творчості, володіння багатим арсеналом вмінь організації виховного процесу, насамперед його психолого-педагогічного проектування як підґрунтя передбачення кінцевого результату виховного процесу.

  4. Організаційний компонент включає визначення оптимальних шляхів реалізації вибраної технології виховного процесу та досягнення ефективного результату.

  5. Компонент практичного здійснення заходів включає діяльність заступника командира з гуманітарних питань щодо застосування конкретних виховних впливів, які узгоджені за часом і місцем з проведенням занять, планами бойової та гуманітарної підготовки, планами гуманітарних питань і зміцнення військової дисципліни. Ефективність цієї діяльності залежить від рівня сформованості у офіцерів практичних навичок і вмінь проведення різноманітних заходів, ефективності методик, які вони застосовують.

  6. Комунікативно-стимулюючий компонент пов’язаний з людським фактором, організацією комунікативної міжособистісної взаємодії. Це головний компонент в діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань. Тому зупинимось на ньому докладніше. Будь-який соціальний вплив на свідомість особового складу (чим і є виховання як організований соціальний вплив) здійснюється під час комунікативної взаємодії, ефективний результат якого залежить від комунікативності особистості.

Педагогічне спілкування це різноманітні форми психологічної взаємодії учасників виховного процесу, як у службовий, так і позаслужбовий час, які спрямовані на спільне вирішення різноманітних задач, формування і всебічний розвиток їх особистостей, створення умов для реалізації творчих здібностей та формування індивідуальності. Ш.О. Амонашвілі з цього приводу писав: “спілкування є основою, і сутністю, і інтегральним методом виховання” .

Функціями педагогічного спілкування є взаємопізнання учасників виховного процесу, обмін думками, почуттями та інформацією, організація і здійснення різноманітних навчально-виховних дій, самовираження, самовизначення, самоствердження учасників цього процесу.

Структура професійно-педагогічного спілкування (за ствердженням відомого вченого В.А. Кан-Калика) включає: 1) прогностичний етап, зміст якого полягає в моделюванні майбутнього спілкування; 2) комунікативна атака, що передбачає організацію спілкування на початку виховного заходу; 3) управлінський етап, сутність якого полягає в здійсненні безпосереднього спілкування протягом виховного заходу; 4) заключний етап, смисл якого полягає в аналізі перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідної корекції у модель майбутнього спілкування.

  1. Зміст аналітично-оціночного компоненту полягає в аналізі як власних дій, так і дій військово-педагогічного колективу (офіцери, командири всіх рівнів, тощо), військових колективів, окремих військовослужбовців, виявленні в них позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими. За допомогою аналітично-оціночної діяльності заступник командира підрозділу з гуманітарних питань здійснює зворотній зв’язок у своїй роботі, тобто своєчасно визначає конкретні результати виховного процесу та вносить до нього необхідні корективи. Цей компонент діяльності є досить відповідальним, і його об’єктивне здійснення свідчить про професійну майстерність організатора виховного процесу у військовій частині (підрозділі).

8.Дослідницько-творчий компонент охоплює всі попередні компоненти діяльності та має наповнювати їх новим змістом. Цей компонент діяльності офіцера структури гуманітарних питань вимагає від нього насамперед творчості.

Отже, особливостями діяльності заступника командира підрозділу з гуманітарних питань є: своєрідність цілей і результатів (певний рівень морально-психологічного стану особового складу та умови його виховання й самовдосконалення); особливий характер об’єкту впливу (особовий склад підрозділу й види його діяльності); регламентованість (підпорядкованість командиру і старшому органу управління морально-психологічним забепеченням); специфічність засобів діяльності (вербальні, ТЗВ, соціально-психологічні й педагогічні технології впливу на предмет діяльності тощо); інтенсивність функціонування психіки та висока інтелектуальна напруга під час реалізації основних функцій своєї діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний...
В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Ботаніка Водорості та гриби Навчальний посібник (під редакцією І. Ю. Костікова та В. В. Джаган)
Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,...
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією...
Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка