Баранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова


НазваБаранівський В. Ф., Бабенко М. С. та ін.: Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова
Сторінка9/25
Дата06.04.2013
Розмір3.74 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

6.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби




Морально-психологічне забезпечення вартової служби є системою діяльності командирів, заступника командира підрозділу з гуманітарних питань, вищих органів військової управління щодо створення умов для формування психічної стійкості та готовності особового складу до несення служби у варті, підтримання його пильності, організованості, дисциплінованості та сприяння оптимальному виконанню ним завдань вартової служби.

Головні завдання МПЗ вартової служби:

підбір особового складу до несення вартової служби на основі рекомендацій психологічної науки та застосування сучасних психодіагностичних методик;

всебічна морально-психологічна підготовка особового складу до пильного несення вартової служби в різноманітних технічних і природних умовах;

формування у воїнів почуття особистої моральної відповідальності за сумлінне дотримання вимог Статуту гарнізонної та вартової служби;

виховання в особового складу високих морально-психічних і бойових якостей, необхідних для несення вартової служби;

підтримання пильності, спостережливості, організованості, позитивного психічного стану в особового складу варти;

сприяння зняттю надмірної напруженості у чатових і вартових, оперативне відновлення їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил;

аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних;

запобігання злочинам та подіям при несенні вартової служби.

Загальні положення щодо організації морально-психологічного забезпечення вартової служби викладено в керівних документах, зокрема, у „Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України” й „Інструкції про організацію вартової служби”, яка введена в дію наказом Міністра оборони України №105 від 28 квітня 2000 р.


Ці документи визначають основні етапи МПЗ вартової служби, а саме:

  1. МПЗ підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби.

  2. Відбір військовослужбовців, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

  3. Підбір військовослужбовців для несення вартової служби.

  4. Морально-психологічне супроводження вартової служби.

Кожний із зазначених етапів має свої завдання і особливості їх виконання.



6.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби




Зміст першого етапу (тривалість – перші 1,5 місяці служби).

вивчення індивідуально-психічних якостей особистості молодого солдата та стану його здоров'я;

психологічна підготовка військовослужбовців до ефективного виконання майбутніх завдань вартової служби;

аналіз ходу адаптації військовослужбовця (соціальної, психічної, біологічної) до умов військової служби.

За результатами вивчення індивідуально-психічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров'я визначаються військовослужбовці "групи ризику". Така робота має проводитись у тісній взаємодії командирів, штабів, органів з гуманітарних питань та медичної служби.

До "групи ризику" належать військовослужбовці, які мають:

порушення поведінки кримінального характеру;

обтяжену спадковість, сімейні проблеми, втечі з дому, схильність до бродяжництва;

досвід уживання наркотичних речовин;

негативні показники за методиками вивчення особистості "Акцентуації характеру", "Прогноз", Соціометрія (явні аутсайдери) тощо.

Жоден військовослужбовець, віднесений до "групи ризику", не повинен допускатися до заступання на варту.

При вивчення особистості військовослужбовця рекомендується використовувати такі методи:

аналіз документів (характеристик, медичних документів з РВК, довідок, особової справи військовослужбовця);

опитування за методиками: „Ціннісні відношення”, „Акцентуації характеру”, „Стиль поведінки”, „Прогноз”, „Суїцид”, „Тип поведінки в групі”, „Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, „Пам'ять на числа”, „Коректурна проба”, „Кількісні відносини”, „Теппінг-тест” тощо;

тестування;

соціометрію;

узагальнення незалежних характеристик;

спостереження тощо.

Висновки за підсумками вивчення військовослужбовця рекомендується оформити в особовій справі та на їх підставі скласти відповідні рекомендації командиру підрозділу.

З прибуттям молодого поповнення до підрозділу проводиться поглиблене медичне обстеження, за результатами якого вживаються відповідні заходи щодо відправки осіб, які мають серйозні відхилення в стані здоров'я, в лікувальні заклади для прийняття рішення стосовно подальшої служби.

Протягом перших 3-4 днів організовуються ознайомлювальні бесіди з молодими солдатами, під час проведення яких особливу увагу слід звернути на такі показники, як рівень загальної освітньої підготовки, розуміння соціального значення військової служби, усвідомлення необхідності виконання свого патріотичного обов'язку, наявність відповідальності й вихованості.

У організації МПЗ вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, невірного розуміння завдань вартової служби, побоювання військовослужбовця опинитись у екстремальній ситуації. Їх вирішення здійснюється, як правило, під час занять з гуманітарної підготовки, годин виховної роботи, правового інформування, групових та індивідуальних бесід, зустрічей з військовослужбовцями, які зразково виконують свої обов'язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

Упродовж перших 10-15 днів з молодими солдатами проводяться бесіди про історію підрозділу і військової частини, до якої він входить, їх завдання. У ході цих бесід особлива увага звертається на завдання вартової служби, роз'яснюються права та обов'язки чатового. Молоде поповнення ознайомлюється з розташуванням варти, постами, обладнанням, доведенням послідовності дій чатового на посту, порядок застосування зброї ілюструються прикладами з життя підрозділу. Також організуються вивчення вимог статуту щодо несення вартової служби, заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

При цьому доцільно приділити серйозну увагу тому, щоб усі молоді солдати усвідомили важливість несення вартової служби як виконання бойового завдання, необхідність суворого дотримання заходів безпеки. У подальшому необхідно виховувати у них прагнення сумлінно виконувати свої обов'язки, формувати настанову на якісне несення вартової служби, формувати, розвивати й поступово вдосконалювати навички й уміння ефективно діяти у специфічних умовах несення служби (наприклад, уночі, коли необхідно приймати рішення в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути під час несення служби на посту (холод, туман, відключення світла в нічний час тощо).

Особливої вагомості в роботі з МПЗ несення вартової служби набуває аналіз ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби. Необхідність такої роботи зумовлено тим, що враження, які виникають у них в перші години та дні перебування в частині, коли ще не склався первинний військовий колектив, надовго, а іноді назавжди визначають їх ставлення до військової служби. У зв'язку з цим потрібно враховувати такі обставини, в яких новачок позбавлений орієнтирів у новій для нього ситуації, неспроможний одразу вірно визначати лінію своєї поведінки, свій рольовий статус.

Під впливом різних стрес-факторів служби у військовослужбовців можуть виникнути різні розлади психіки. Найчастіше вони виникають у тих, хто до призову в Збройні сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, схильності до вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам з ознаками ускладненої адаптації слід надавати психологічну допомогу, приділяти підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити військовослужбовця із загалу молодих солдатів), роз'яснити тимчасовий характер його негативних переживань. Якщо протягом перших трьох місяців служби не спостерігається позитивних змін щодо стабілізації стану військовослужбовця, то його необхідно виключити зі складу тих, хто заступає до варти.

Для прискорення адаптаційного процесу молодих солдат, роз'яснення їм військового укладу життя, інших питань повсякденної життєдіяльності залучаються командири частин, підрозділів та їх заступники, начальники родів військ і служб, які проводять заняття й заходи організаторської та виховної роботи

Другий етап (тривалість етапу: від 1,5 до 3 місяців служби молодого солдата) – відбір військовослужбовців, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби. Головним завданням цього етапу є підбір осіб, які за своїми індивідуально-психічним якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Командирам (начальникам), фахівцям виховної роботи, медичним працівникам слід провести аналіз результатів вивчення індивідуально-психічних якостей військовослужбовців, визначити тих, які належать до "групи ризику". Деяких з них рекомендується направляти (за необхідності) для поглибленого медичного обстеження до лікувальних закладів, інші мають перебувати під постійним спостереженням лікарів. Такий підхід до роботи з "групою ризику" є обґрунтованим і за будь-яких умов він не повинен бути формальним. У протилежному випадку окремі військовослужбовці такої категорії в змозі дестабілізувати морально-психологічний клімат цілого колективу.

Згідно з поданням комісії професійно-психологічного відбору визначається військовослужбовці, які можуть бути допущені до несення вартової служби. Готується відповідний наказ командира частини. Продовжується робота цієї комісії щодо аналізу перебігу адаптації військовослужбовців. За поданням командирів підрозділів визначається та наказом командира частини затверджується список осіб, яких не рекомендовано до несення вартової служби.

Третій етап (тривалість етапу: від 3 місяців до звільнення з лав Збройних сил України) – підбір військовослужбовців для виконання уконкретних завдань несення вартової служби. Він має включати:

психодіагностику стану військовослужбовців;

визначення та корегування складу варти та змін залежно від готовності військовослужбовця виконувати завдання вартової служби, сумісності військовослужбовців;

психологічну підготовку особового складу до служби у варті.

Психодіагностику рекомендується проводити методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров'ям, узагальнення незалежних характеристик, психологічного тестування, опитування.

Особливо потрібно звернути увагу на таких воїнів, які мають неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об'єктами порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, мати низькій рівень соціального статусу в колективі (виявляється за результатами соціометричного опитування). Якщо це підтверджується, то таких військовослужбовців має бути обов'язково усунено від заступання на варту до завершення об'єктивного розслідування.

Якщо спостереження за військовослужбовцями повинні проводити всі посадові особи частини, підрозділу, то більш глибоке вивчення психічного й психофізіологічного стану на цьому етапі зобов'язані проводити офіцери-психологи та лікарі. Так, для визначення самооцінки, рівня тривожності воїна (реактивної) доцільно використовувати скорочений тест Спілберга – Ханіна. Для вивчення процесів відчуття, сприймання, уваги можна використовувати тест "Кільце Ландольдта". Під час підбору воїнів до складу варти доцільно використовувати результати соціометричного опитування, методику Люшера, методики "Вартовий", "Адаптація", діагностичну бесіду.

На підставі спостережень та за результатами опитування особового складу офіцер-психолог має можливість рекомендувати командирам заходи щодо корегування складу варти, підготовки резерву на випадок заміни того чи іншого військовослужбовця (відпустка, хвороба, відрядження, тимчасові зміни психічного стану тощо).

Основний зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі полягає в:

нейтралізації негативних наслідків втоми, монотонії служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;

оптимальному розподілі військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних якостей, добових ритмів психічної активності, періодів та етапів функціонування психіки в особливих умовах, психічної й психофізіологічної сумісності;

забезпеченні загальної психічної стійкості й підтриманні безпосередньої психічної готовності особового складу до виконання завдань у варті;

створенні та підтриманні позитивної мотивації якісного виконання завдань вартової служби;

формуванні й удосконаленні у військовослужбовців стійких навичок і умінь оптимальної поведінки в екстремальних ситуаціях, що потенційно можуть виникнути у процесі несення служби у варті. Для цього слід практикувати, наприклад, відпрацювання дій чатового під час виконання психологічно обґрунтованих проблемних ситуацій на посту. Це може бути така проблемна ситуація: о 20.30., після здачі парку під охорону варті до чатового звертається командир взводу іншої роти своєї частини, який передає усно команду начальника варти на допуск його і декількох солдатів у бокс для підготовки техніки для показу комісії наступного дня. Вартовому пропонується оцінити ситуацію і прийняти рішення у ролі чатового та обґрунтувати його, а також спрогнозувати можливий розвиток ситуації.

Такі або подібні ситуації слід використовувати при проведенні рольових ігор у варті. Так, за вартовими закріплюються певні ролі: "Порушника", "Приятеля чатового", "Розвідного", "Чатового" та ін. Начальник варти роз'яснює ролі й доручає кожному учаснику гри продемонструвати свою поведінку за даних обставин. За підсумками гри проводиться групове обговорення в складі зміни, що не спить; всебічний аналіз та оцінка ситуації начальником варти.

Четвертий етап (тривалість етапу: від 3 місяців до звільнення з лав Збройних сил України) – морально-психологічне супроводження вартової служби, який має включати:

заходи з МПЗ підготовки особового складу до заступання на варту;

аналіз та урахування психофізіологічних чинників під час підготовки особового складу варти, які ускладнюють несення вартової служби;

підтримання у нього на високому рівні духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил і своєчасне їх відновлення;

формування і підтримання у нього готовності до дій в екстремальних ситуаціях;

своєчасне зняття надмірної напруженості особового складу варти після дій в екстремальних умовах;

формування позитивного морально-психічного клімату серед особового складу варти та його підтримання на оптимальному рівні;

підведення підсумків несення служби у варті та ін.

Морально-психологічне супроводження виконання завдань за призначенням здійснюється за етапами. (додаток 1)

На етапі підбору особового складу слід проводити його оптимальний розподіл за постами та змінами, виключати можливість заступання на варту хворих, психічно неврівноважених, військовослужбовців "групи ризику", які знаходяться в конфлікті, у стані психічного перевантаження. У підборі мають брати участь:

у випадку призначення варти від роти – командир роти, заступник командира роти з виховної роботи, командири взводів, старшина роти;

у випадку призначення варти від батальйону – крім командира батальйону, начальник штабу, заступник з виховної роботи, медичний працівник.

На теоретичному етапі підготовки особового складу до варти: командири підрозділів, від яких споряджається варта, доводять накази про засудження військовими судами за правопорушення, скоєні особовим складом варти під час несення служби, вимоги Законів України; організують вивчення особовим складом статутів, функціональних обов'язків у варті.

Після цього проводиться практичне заняття у вартовому містечку військової частини. Особливий акцент під час його проведення та інструктажу слід звернути увагу на морально-психологічний стан усього особового складу варти та кожного вартового окремо, психологічну готовність військовослужбовців до виконання функціональних обов'язків на постах, у караульному приміщенні, практичне виконання вартовими основних обов'язків на постах, правильне використання ними зброї.

Якісній організації морально-психологічного забезпечення у варті сприяє її план, який, як правило, спільно пишуть заступник командира роти з гуманітарних питань й начальник варти. Його затверджує командир роти. У ньому обов'язково передбачаються такі заходи: індивідуальні й групові бесіди; випуск бойових листків, листків-блискавок, присвячених воїнам, які відзначилися у варті; організація читання газет і журналів, прослуховування радіопрограм через навушники; проведення бліц вікторини на знання статуту вартової служби; проведення заходів регуляції психофізіологічного стану особового складу варти та ін.

Для психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби можна застосовувати такі прийоми і способи регуляції його психофізіологічного стану:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

Схожі:

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА Навчальний посібник За загальною редакцією професора Пастухова В. П
Кримського економічного університету КНЕУ; М. Ю. НАУМ доцент Прикарпатського державного
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний...
В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Ботаніка Водорості та гриби Навчальний посібник (під редакцією І. Ю. Костікова та В. В. Джаган)
Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,...
Кодекс України Науково-практичний коментар За загальною редакцією...
Кудінов С. О. гл. 41; Легких К. В. гл. 32; Лобойко Л. М. гл. 7, 8, 37,38; Міщенко
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...
УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
За загальною редакцією помічника Міністра оборони України, старшого наукового співробітника, кандидата військових наук, генерал-майора...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка