|
|
Скачати 1.16 Mb.
|
45. Казахський епос. «Кобланди Батир» «Кобланди-батир». У своїй багатоскладової, багатостраждальної історії казахському народу доводилося вести постійну боротьбу за збереження і розвиток національної гідності, за незалежність, державність, за єдність в умовах міжродових усобиць і феодально-колоніального гніту. захищати Роли землю від нападів іноземних загарбників. Кожна епоха, відображаючи ці події, висувала на арену найяскравіших особистостей Найчастіше це богатирі - захисники свого вбрання У тривожний час, коли загрожувала небезпека як. богатирська дружина завжди була в бойовій готовності, часто перебувала в походах, на полі битв, беручи перемогу над загарбниками або терплячи поразку. Кабанбай, Богембаі. Жасибай, Ісатай і багато інших батири є гордістю казахського народу. У фольклорі казахів багато епічних творів, що відбивали в поетичній формі багатовікову боротьбу народу за національну єдність і територіальну цілісність. «Кобланди-батир» - епічна поема більш ніж в 10000 рядків, оповідає про подвиги Кобланди, про його походах проти ханів Казана і Алшагіра. Час виникнення епічних творів встановити взагалі важко, бо вони, передаючись із покоління в покоління різними виконавцями - жирши, часом зазнавали змін у відповідності з змінами, запитами та інтересами суспільства. Тому з'являються їх різні варіанти, шліфується мову. Дослідники приблизно визначають, що епос «Кобланди» поширений в двох варіантах - стародавньому, сформованому в далекому минулому, і пізньому, істотно доповненому багатьма явищами, фактами і трактуванням образів, пов'язаних приблизно з XV століттям - з епохою консолідації сил роздроблених родів, племен і виникнення Казахського ханства. Але у всіх варіантах епосу «Кобланди-батир» втілений народний ідеал богатиря, захисника рідної землі. Цікава і цікава сюжетна основа, де все незвично, сплетені багато мотивів - бездітним батькам мати сина-захисника, опору, благання-повернутим до духу. У країні кипчаків - одного з великих пологів - жила багата сім'я, у якої не було дітей. На одному з пишних урочистостей бездітні Токтарбай і Аналик відчувають себе ображеними від слів ведучого - «для немають синів місця немає, для немають дочок веселощів немає». Звернення з благанням до духів предків, до бога про дарування сина, мандрування, паломництво по святих місцях до тих пір, поки підошва залізних чобіт не ставала тонкої, як теньга (монета), а посох маленьким, як голка, винагороджуються народженням сина, про якого мріяли батьки: Такого, якого ворог не подужає. Такого, який завжди в походах ... ... Кулею з рушниці не пробити, Шаблею рубати - не порубати Кинути у воду - не потоне він. Кинути у вогонь, не згорить. Народна мрія про богатиря втілюється в незвичайному зростанні Кобланди: У п'ять років Став глибоко мислити. На шостому році Розумом зрілим став ... У дванадцять років На пегого Тулпаров сіл. На себе обладунки наділ. Шаблю та лук На пояс підвісив, Грозний, як лев, З скажено б'ється серцем Спис з тригранним вороновані вістрям До юрті своєї притулив ... Далі Кобланди, долаючи різні перешкоди, беручи участь і перемагаючи в передвесільних змаганнях, повертається додому з нареченою-красунею Корткой, порадницею і помічницею богатиря, про яку М. Ауезов написав: «Кортка, дружина Кобланди, символізує глибоку і мудру любов одного, турботливу, здатну передбачати і усунути очікують чоловіка труднощі та лиха ». Кортка вибирає і виходжує, готує до походів чудесного богатирського коня Тайбурила, скакун «долає відстань у шість днів шляху за три години», «летить, змахуючи крилами». В епосі багато місця займає опис боротьби Кобланди і його дружини з іноземними загарбниками - калмиками. Калмицькі богатирі зображені сілно, потужними, вони нападають на казахські землі, розоряють мешканців, відводять їх у полон. Але вони завжди поступаються Кобланди і його дружині. Один з калмицьких богатирів визнається: Якщо Кобланди прибуде в мою країну, Важко мені доведеться. Він сокіл, ми ворони. Ворони - видобуток сокола. Кобланди - беркут, ми ворони. Туго нам з ним доведеться. В епосі є чимало барвистих описів бенкетів, багатств, змагань жігітов, походів, битв. «Кобланди-батир» за глибиною змісту і багатству образотворчих засобів - одне з кращих народних творінь. Епос переведений на російську, польську, чеську та інші мови. Твір, видане в декількох томах, повно героїзму національної боротьби, несе високу ідею національного визволення. 46. Сказання киргизів, каракалпаків і таджиків. Мана́с — киргизький народний епос. Перші записи епосу зробили в 50—60-і роки ХІХ століття Ч. Валіханов та В. Радлов. Найповніші варіанти записано на початку ХХ ст. Манас містить понад 500 тис. віршованих рядків. Деякі легенди й казки «Манаса» створено ще за дофеодальних часів. В епосі відображено багатовікову боротьбу киргизького народу проти зовнішніх ворогів, показано побут, звичаї, культуру народу. Головні герої — народний богатир Манас, його син Семетей і онук Сейтек. Центральний сюжет оповіді — подвиги Манаса з метою об'єднання всіх киргизів. «Манас» — колективний витвір багатьох поколінь співців-манасчі. Свого часу «Манас» справив значний націотворчий вплив на формування киргизької нації, як наприкінці ХІХ століття, так і в часи Киргизької РСР і особливо з 1990-х у незалежному Киргизстані. Ім'ям Манаса названо аеропорт у місті Бішкек, а орден Манаса — є найвищою нагородою країни. Особливо в епосі тюркських народів Каракалпакського походження вартий уваги епос «Кирк-Киз», записаний у 1939-1940 рр.. від каракалпацького сказителя Курбанбая Тажібаева і невідомий за межами Каракалпакії. Оскільки в цій поемі в якості епічних ворогів фігурують не тільки калмики, але і Надир-шах, завоювання якого відбувалися в XVIII в., То ясно, що поема ця остаточно склалася не раніше цього часу, можливо, як припускає каракалпакский фольклорист І. Сагітов, за участю сказителя і поета XVIII в. Жіена Тагай Ули. Пізніше створення поеми підтверджується також даними мови, романічній мотивами, великою кількістю гумористичних епізодів. Однак у поемі, безсумнівно, використані старовинні (ймовірно, ще дотюркскіе) оповіді про місто дівчат, що нагадують легенди про амазонок. У поемі оспівуються подвиги богатирської діви гулу і сорока дівчат, що становлять її дружину й живуть в особливому «жіночому» місті-фортеці на острові Мева; розповідається про боротьбу Гула, її дружини і богатиря Арслана проти калмицького хана Сургайші, що напав на місто Саркоп, де править Аллаяр - батько Гула, 588 а потім і про боротьбу проти Надир-шаха (мабуть, непряме відображення історичного повстання хівинців проти Надир-шаха в 1741 р.). Значне місце відведено коханому Гула - Хорезмська богатирю Арсланові і його сестрі алтин, яка відкидає сватання всесильного Надір-шаха. Яскравою постаттю є лисий пастух Журингаз, який намагається хитрістю заволодіти Гула. Так само як інший невдаха її «наречений», безвухий Сайек, він - носій комічної стихії в поемі. Рустам (Rostam, Росте; пехл. Rodastahm, Rostahm від ін іран. Raudas-taxma; перс. رستم, дослівно - «мощнотелий») - легендарний герой перського народного епосу, одна з центральних фігур написаного Фірдоусі «Шахнаме». У «Шахнаме» Фірдоусі поема про богатиря Рустама (і його сина Сухраб, Сохраб) займає більше третини від загального обсягу. Рустам - поряд з Сіявуш і Ісфандіяром - головні епічні герої «Шахнаме». Основним матеріалом для Фірдоусі при створенні образу Рустама з'явився цикл Саксько-Согдійська сказань про легендарного богатиря. Рустам народився в Забулістане, країні, що лежить на стику Ірану та Афганістану. З'явився на світ майбутній герой за допомогою кесаревого розтину, зробити яке порадила його батькам чарівний птах Сімург. Рустам проявив себе, ще будучи дитиною, богатирем, володіючи незвичайною силою, мужністю, розумом і благородством. Народжений в Ірані, зображуваному в поемі як «країна світла», він постійно протистоїть Турану, країні мороку і демонів, і його повелителя Афрасіаб. Перебуваючи на службі у недалекого і злобного шаха Ірану Кай Кавуса, Рустам робить безліч подвигів, постійно виручаючи свого повелителя: перемагає дракона і лева, руйнує підступні плани злої чаклунки, перемагає і вбиває Дівов і демонів, звільняє з полону шаха, засліпленого чаклунством Білого Дива. Рустам і Ісфандіяр Великою допомогою для героя є його бойовий кінь Рахш (Блискавка) - вірний, могутній і мудрий. Коли під час сну Рустама, що знаходиться на полюванні в Туранов, Рахша викрадає загін туранцев, герой у пошуках свого коня приходить в місто Саманган. Тут він закохується в дочку місцевого шаха Тахміну і одружується з нею. Знайшовши Рахша, Рустам на наступний день після шлюбної ночі покидає свою дружину і їде в Іран, а Тахміна народжує через «сорок семідневок» сина Сухраб. Коли хлопчик підріс, вона розповідає йому про батька і дає йому браслет з дорогоцінним рубіном, який їй спеціально залишив Рустам і по якому той повинен був дізнатися сина. Сухраб вирушає на пошуки Рустама, робить безліч подвигів, але внаслідок випадковості гине на поєдинку з власним батьком, впізнали його потім по каменю на браслеті. Згідно з легендою, Рустам прожив понад 500 років, після чого загинув в результаті зради з боку членів своєї ж сім'ї. Переказ про Рустама і Сухраб має багато спільного з німецькими та кельтськими героїчними легендами та міфами. 47. Викрадення бика із коалнге-кельтського епосу. 48. «Тристан та Ізольда». Трістан та Ізольда (Tristan & Isolde або Tristan & Yseult) - легендарні персонажі середньовічного лицарського роману XII століття. Паралелі до мотивів роману ми знаходимо в переказах давньосхідних, античних, кавказьких та ін. Але в поезію феодальної Європи сказання це прийшло в кельтському оформленні, з кельтськими іменами, з характерними побутовими рисами. Шляхом звіряння похідних версій низка дослідників (Бедьє, Гольтер та ін.) поновили в основних рисах зміст і конструкцію «прототипу». Трістан, королевич Лоонуа, рано осиротів і, ховаючись від підступів мачухи, потрапив у Тінтагель— до двору свого дядька, Корнуельського короля Марка. Той, не маючи власних дітей, дбайливо виховав його і мав намір зробити своїм наступником. Юний Трістан надає своїй новій батьківщині велику послугу, убивши в поєдинку ірландського велетня Морхульта, що стягував із Корнуельса живу данину. Сам тяжко поранений отруєною зброєю Морхульта, Трістан сідає в човен і пливе навмання в пошуках зцілення, яке він отримує в Ірландії від білявої принцеси Ізольди, майстерної в лікуванні. Пізніше, коли васали примушують Марка одружитися для отримання законного спадкоємця, Трістан добровільно шукає йому наречену і привозить Ізольду. Але в дорозі він помилково випиває з нею любовний напій, який їй дала мати для забезпечення міцної любові між нею та чоловіком. На кораблі між Трістаном і Ізольдою виникає гріховна близькість. Перед весіллям Трістан переживає і звертається за порадою до свого вихователя Гуверналу. Той каже, що в першу ніч слід погасити всі свічки і підкласти до короля Бранжьєну, служницю Ізольди. Так вони і роблять. Король так і не здогадався про підміну. Трістан та Ізольда пов'язані любов'ю настільки ж сильною, як життя і смерть. Між ними відбувається низка таємних побачень, але нарешті вони викриті і засуджені. Вони біжать і довго поневіряються в лісі. Потім Марк прощає їх і повертає Ізольду до двору, але велить Трістану піти. Багато разів від покарання і смерті їх рятують вірні Гувернал і Бранжьєна. Трістан їде до Британії і здійснює там низку подвигів. У короля Британії є сини Каердін, Рівален, і дочка Ізольда Білорука. Одного разу уві сні Трістан вимовляє вголос визнання своєї любові до Ізольди. Каердін ж упевнений, що Трістан говорить про його сестру, Ізольду Білоруку. Він розповідає про це своєму батькові, і той із радістю віддає Трістану свою дочку, Трістан же не сміє відмовитися. Був улаштований весільний бенкет — проте, вірний своєму почуттю до першої Ізольди, Трістан не зближується з дружиною. Одного дня Трістан поранений отруєною зброєю і просить Каердіна, сина престолу Британського, відправитися до білявої Ізольди з благанням приїхати і поговорити останній раз у житті з коханим. Вони домовилися, що якщо Каердіну вдасться привезти Ізольду, на його кораблі буде виставлене біле вітрило, в іншому випадку - чорне. Ревнива дружина Трістана, довідавшись про це, в останній момент говорить Трістану, який умирає, що показався корабель із чорним вітрилом. Трістан повертається до стінки і вимовляє: «Я більше не можу стримувати своє життя», — тричі вигукує: «Ізольда, дорога!» — і вмирає. Ізольда сходить на берег, лягає поруч із тілом Трістана і вмирає від туги за коханим. Їх ховають у сусідніх могилах по обидві сторони абсиди храму в Тінтагель, і терен, зелений та міцний, із запашними квітами, за ніч перекидається через каплицю і потрапляє на могилу Ізольди. Тричі рубають терен городяни, і тричі він виростає. Згодом король Марк дізнається про це чудо і забороняє будь-коли зрізати терну. Король Марк хотів залишити при собі Гувернала з Бранжьєною, але вони не захотіли. Гувернал став королем Лоонуа, спадкоємцем якого був Трістан, а Бранжьєна — його дружиною й королевою. 49. Епос, міфологія народів світу і Далекого Сходу. |
|
Уроку: Подорож Скруджа Різдвяної ночі в часі і просторі Ключові поняття : Різдвяне оповідання, життєвий шлях героя, деградація, відродження особистості героя |
«В бур'янах» С. Васильченка один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка ТЕМА «В бур'янах» С. Васильченка один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка |
|
Книга про Гайдамаччину ХХ століття Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на... |
Книга ключ до знань. Книги читати усе знати. З книгою подружишся... Країни Знань. Я загадаю вам загадку, якщо ви правильно її відгадаєте, то зрозумієте про якого друга йдеться |
|
Книга перша Книга друга В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився |
Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться... Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов... |
|
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,... Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11... |
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних... ... |
|
І варіант Початковий та середній рівень Указати героя, про якого не згадується у вступі до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила» |
Книга перша. Фарисеї за роботою Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї... |