Ван Гог «Осінній пейзаж з чотирма деревами»

Скачати 0.96 Mb.

Назва	Ван Гог «Осінній пейзаж з чотирма деревами»
Сторінка	6/9
Дата	07.04.2013
Розмір	0.96 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ОСІННІ ЖИТЕЛІ ЛІСУ - ГРИБИ

В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився,

Може б, з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав. (Гриб)
І великі, і малі

Повдягалися в брилі,

І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки.

Ліс — улюблений їх край.

А як звати — відгадай! (Гриби)
Гриб — одне з найцікавіших і найпотаємніших явищ природи. На світі існує понад 100 тисяч видів грибів, але їстівних серед них небагато. В лісах України росте близько ста видів. У осінньому лісі можна побачити рижики, опеньки тощо. Але кожному, хто вирушає з кошиком до лісу, необхідно навчитися розпізнавати отруйні гриби — спершу по малюнках, а потім і в лісі. Отруйні гриби ростуть так само — від ранньої весни до пізньої осені. Вони часто схожі на їстівні гриби і тому їх дуже легко сплутати.
ХВАЛИЛИСЯ ГРИБИ

(П’єса)

Боровик:

Я, гриб-боровик,

Маскуватися звик.

Мусиш ліс обійти,

Щоб мене віднайти.

А кому знайти удасться,

Знай, тому всміхнеться щастя,

Бо смачнішого нема

Між грибами усіма.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати:

Ми і в лісі, й на галяві,

Ніжка біла, верх смаглявий.
Печериця:

По-нашому я — печериця,

А по-французьки — шампіньйон.

Хоч куцонога, білолиця,

Але витримую фасон.

Засмажте ви мене в сметані,

Й куди тому боровику!

Мене шукайте на світанні

У лісі, в полі і в садку.

Сироїжка:

Я — сироїжка, біла ніжка.

У різний колір чепурюсь.

Така тендітна, така ніжна,

У руки візьмеш — я кришусь.

Хоча кришусь, хоча тендітна,

А кажуть — дуже апетитна.

Хто коштував хоч раз мене,

Побачить в лісі — не мине.

Лисички:

Ми лисички, жовті личка,

Ростом зовсім невеличкі.

Не червиві, дуже чисті,

Не ховаємося в листі.

Хто на слід наш натрапляє —

Повен кошик назбирає.

Ростемо ж не по одинці,

Нас шукайте у низинці.

Опеньки:

Ми опеньки, ніжки тоненькі,

Шиї мов цівки, круглі голівки.

А як більші виростаєм —

Парасольки розкриваєм.

Лий дощику, лий!

Нам ти не страшний.

І на пні, і коло пня

Нас великая рідня.

Простягай-но рученята —

Устигай лише збирати.
Маслюки:

М

и маслюки, жовто-бурі шапки,

Ростемо там, де глиця,

Під соснові залазим шишки,

Любим запах живиці.

Нас збирають старі і малі,

Маринують і смажать.

Тільки з'явимось десь на столі.

Нас одразу побачать.

Смачніших не знайдете страв,

Л

едацюга — хто нас не збирав.
Підосичник:

Я гриб грибів. Я — підосичник,

Найбільший в лісі симпатичник.

До мене не ідуть — біжать,

Покласти в кошики спішать.

А шапка в мене, глянь яка! —

Як у гриба боровика.

Лише з різницею тією,

Що верх червоний у моєї.

Удався вродою і зростом,

Грузд проти мене — карлик просто.

І навіть на боровика

Дивитись мушу звисока.

Мухомор:

Я мухомор, я мухомор,

Червоний, наче помідор,

Кашкет цяцькований, розлогий,

А сам — стрункий і довгоногий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний, пам'ятай,

Мене побачиш — обминай.

О. Підсуха

Білий гриб Бліда поганка Підберезник Груздь

			Г
1			Р
		2	И
			3Б
	4		И

1. Мене шукають на світанні у лісі, полі, у садку. (Печериця)

2. Така тендітна, така я ніжна, у руки візьмеш – і кришусь. (Сироїжка)

3. Від мене смачнішого нема між грибами усіма. (Боровик)

4. Ростемо ж не поодинці, нас шукайте у низинці. (Лисички)

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

ГРА «ЩО БУВАЄ ВОСЕНИ?»
(Учні поміж собою обирають дівчинку — Осінь і хлопчика — Дощика. Дівчинці на голову одягають віночок з осінніх листочків, хлопчику — наголовник із зображенням хмаринки. Декілька учнів стають у коло, взявшись за руки.

У центрі — Осінь.)
Вчитель. Щедра Осінь і багата

З подарунками прийшла.

Т

ож дозволь нам запитати:

Учні. Що ти, Осінь, принесла?

Осінь. Принесла пшениці.

Учні. Будуть паляниці.

Осінь. Стиглі груші запашні.

Учні. Заготуємо сушні.

Осінь. Ось городина для вас!

Учні. Стиглі яблука, мов жар.

Осінь. Буде суп і борщ у нас.

Учні. На варення, на узвар!

(Усі разом йдуть по колу, співають.)

Різних овочів з городу,

Хліба з поля принесла.

Чи хорошу ти погоду

В подарунок нам дала?

Осінь. Дощ! Дощ!

Вчитель. Хто на дощ потрапить, діти,

Той і буде в грі водити! (Дощ вибігає і ловить дітей.)

ГРА «ДЕ ЧИЙ ЛИСТОК?»

ГРА « ХТО ДЕ СХОВАВСЯ?»

під листя у нору по шпарках

(павук) (борсук, їжак) (жуки)

ящірки

під кору під пнем

(жуки) (вужі, жаби, ящірки)

Н. РОСИЧ
ВЕРЕСНЕВИЙ ЧАС — СІМ ПОГОД У НАС
Коли в наших краях починається осінь? Ні, не 1 вересня, а 27 серпня. І триватиме вона 66 днів — до 1 листопада. 25 з них стоятиме золота осінь, 21 — пізня, а останні 20 — то вже передзим'я.

Наче ще вчора день був довгий і теплий, а сонячне світло — м'яким, приємним для ока, але раптом ми запримітили: вельми погустішали ранкові тумани, до прикрості рано почало сутеніти. Сонце все ближче й ближче підходить до перевалу осіннього рівнодення. У лісах та парках стало напрочуд яскраво й різнобарвно, дерева вбралися чи вбираються в багрянець і золото, а декотрі вже без найменшого жалю скидають свої шати. У цьому пишному згасанні природи вони тчуть по землі незрівнянної краси килими.

Наймальовничіший період року! І небо ще в ясні дні радує блакиттю, яскравістю сонця, чистотою повітря, ранковою свіжістю. Ще не всі спалахи осінніх барв відзоріли, відсяяли. Ще дихаєш літом і не думаєш про зиму. Он і вічнозелений верес саме цієї пори звично викидає рожево-бузкове суцвіття. І не тільки в Україні. Тому й білоруси послуговуються назвою місяця вересень, поляки – вжесєнь. В перекладі з латинської – місяць цвітіння вересу, з литовської – місяць вересу. В давньоруській мові зафіксовано варсенець. Побутували ще ревун, руси, харев, сівень, покрійний, маік, хмурень, вечір року. У сербів – руян, чехів – рієн.

Одначе у багатьох європейських мовах збереглося давньоримське «септембер», тобто сьомий, хоча з прийняттям григоріанського календаря літочислення ведеться вже не з березня, а з січня. У народі вересень відомий так званим бабиним літом – швидкоплинним поверненням тепла, що повторюється в середньому через рік і триває від кількох днів до двох тижнів. Тоді в повітрі літає сріблясте павутиння, воно осідає на деревах, кущах, будівлях. То маленькі павучки єдиний раз у своєму житті вирушають із своїх гнізд у далеку чи близьку, як уже вдається, повітряну мандрівку. Вилазять якнайвище на дерева, кущі, бур'яни і, скільки є запасу, випускають павутинки-парашутики. їх підхоплює вітер – і вже не кажіть, що то – не бабине літо. Бо без відчутного потепління крихітні знавці природи не наважаться вирушати в невідому дорогу, хоч би яким сильним не був клич «предків» оволодівати новими територіями.

Місяць жовтого листя, відлітаючих журавлів за час від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення (23 числа) вже не добирає половину сонячного тепла, а світлої пори меншає на шість годин. Особливо помітно меншає день в надвечір'я.

Уже в першій декаді вересня середня добова температура переходить через плюс 15 градусів у бік зниження. Зареєстровано і 39 градусів тепла, і 8 – морозу. Середньомісячна температура (норма) – 12-18 градусів тепла, у Києві – 13 -14.

Загалом вересень прохолодніший від серпня на 5 градусів. Він набагато тепліший від березня, що «протистоїть» йому астрономічно. Потік сонячного тепла однаковий, але навесні значна частина сонячної енергії витрачається на розморожування кріосфери, нагрівання поверхневого шару землі до температури плодоношення. А нагріта за літо земна поверхня ще відганяє холоди і продовжує всотувати теплінь бабиного літа. Посилює віддачу тепла й вода. Однак у другій половині місяця в гірських районах, місцями в Сумській, Луганській, Чернігівській, Київській, Кіровоградській, Полтавській областях цілком вірогідні заморозки. Найнижча середньодобова температура (10-11градусів) спостерігається у Карпатах і горах Криму. З півночі на південь вона підвищується від 11 до 18-ти. Порівняно з останнім місяцем літа у першому осінньому не лише раптово зменшується кількість грозових днів, а й опадів. Спеціалісти рекомендують такі оптимальні строки сівби озимих культур: Полісся – 4-12 вересня, Лісостеп західний – 14-19, Лісостеп центральний – 9-13, Лісостеп східний – 6-8, степ північний – 10-15, Степ південний – 16-24 числа, а в Криму – до 5 жовтня. За достатньої зволоженості ґрунту (20—25 міліметрів продуктивної вологи у 20-сантиметровому шарі) до настання холодів насіння встигає добре вкоренитися, найкраще використовує вологу і поживні речовини, нагромаджує більше вуглеводів, менше пошкоджується шкідниками та хворобами, що й зумовлює успішну перезимівлю.

У затишних, але освітлених місцях ще квітує буркун, золотушник, брат-і-сестра, петрів батіг, плакун, розрив-трава.

Перед далекою дорогою дедалі тривожнішими стають птахи, адже рідні, насиджені місця вони залишають на 7-8 місяців. У вирії птахи тримаються зграями, гнізд не в'ють (крім лелек), отже не висиджують пташенят. Ось чому такі сумні вони восени й настільки радісні навесні. Услід за чорними стрижами ми надовго прощаємося з іволгами, солов'ями, жайворонками, вівсянками, журавлями. На південь потяглися, дуги, ключі, ланцюжки куликів, дергачів, лісових горихвісток. Зграї однорідні і змішані. Поодинці відлітають тільки хижі птахи. Всюди вони почуваються господарями у повітрі.

Їм – летіти, а нам слід розважливо замислитись-затурбуватись уже про наступне збіжжя. Які роботи коли виконувати, нам знову підкаже прадавній народний календар, який у вересні також вельми деталізований. Необхідно не лише дати раду прибутку, а й уважніше придивитися до змін у природі, бо вони вплинуть і на черговий врожай-достаток.

Що ж примітили наші предки? Що ж радять?

Місяцеслів

1 вересня – Андрія. Вітер-тепляк у вівсах набряк.

Тепляк ще тримається, минулому літу кланяється. Батько-південь пустив вітер на овес, він стиглий увесь. Як на нинішні часи, то вже має бути й зібраним, бо рік наш «пішов» на 13 діб уперед. А ось цього дня таки найкращий час копати цукрові буряки: «Буряк набряк, його візьме не всяк». Але: «З копанням поспішиш – людей насмішиш, відстанеш – себе ж обманеш», «Хто раніше починає, той менше має, а хто початок відкладає, той ризикує, в полі днює й ночує, бо дуже морози чує».

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Рідні краєвиди. Весняний пейзаж.(6 клас) Мета Мета. Ознайомити з нетрадиційною технікою малювання «Пуантилізм», розширити знання учнів про жанр – пейзаж; розвивати навички сприйняття,...	Осінній марафон Свято осені Ведучий Ведуча. Раді вітати вас в цьому затишному залі, в колі нашої великої шкільної родини
«Осінній ліс із вітром гомонить» Додайте замість крапок назви тварин, запишіть фразеологізми. Два фразеологізми введіть у речення	Весняний вернісаж. Пейзаж. Мета Вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи засобами кольору і техніки
«Зимовий пейзаж» ...	ОПАЛЕ ЛИСТЯ – НЕ ПАЛІТЬ! Значна кількість поживних елементів (азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, магнію, заліза та ін.), узятих деревами з ґрунту, повертається...
Додаток 3 Інформування про провісника весни Перший учень: Раньою весною на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з'являються ці милі оку паростки. Весна...	Нехай узагальнена координата го осцилятора в момент часу Нехай – узагальнена координата – го осцилятора в момент часу. Припускається, що кожний осцилятор лiнiйно взаємодіє з чотирма своїми...
Осіннє золото осипалось до ніг, Пташки давно у вирій полетіли, Далеко... В верхвів'ї сосен вітерець співає. На самоті осінній сум звучить. Земля втомилась і відпочиває	Франко (псевдоніми Джеджалик, Живий, Кремінь, Мирон та ін.) Іван Ван Франко народився в селищі Нагуєвичі (тепер селище Івана Франка) Дрогобицького повіту, в родині селянина-коваля. У 1875 році закінчив...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання