СКОРОМОВКА
Їжак, їжаченя
Їдуть по гриби щодня.
Їжачиха помагає,
Сироїжки їм збирає.
ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
Ми ті слізки пошукаєм,
У травичці позбираєм.
Пострибаєм, як зайчата.
Політаєм, як пташата.
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер до праці знову.
ПРИСЛІВ’Я І ПРИКАЗКИ
• Осінь усьому рахунок веде.
• Осінь збирає, а весна з'їдає.
• Осінь підганяє, зима не чекає.
• Восени й горобець багатий.
• Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — стала баба здорова.
• Весна багата на квітки, а осінь на сніпки.
• У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
• Осінь каже: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш».
• Восени багач, а навесні прохач.
• Вересень — рум'янець року.
• Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.
• Вересень місяць добре годує, овоч смачненький дітям дарує.
• Садок у вересні, що кожух у січні.
• Вересень студений, але ситний.
• Вересень струшує груші в садочку.
• Як вересень, то й дощик сіє.
• Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.
• Садок у вересні, що кожух у січні.
• А місяць жовтень мряку розвіє, в лісах, садочках лист пожовтіє.
• Жовтень ходить по краю і виганяє птахів із гаю.
• Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
• Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
• Жовтень березню брат: то плаче, то сміється.
• Плаче жовтень холодними сльозами.
• У жовтні на день сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
• Листопад вересню — онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.
• Листопад білими кіньми іде.
• Листопад зимі ворота відчиняє.
• Листопад уриває дні, а накликає ночі.
• А листопад — той жалю не має, з дерев останнє листя зриває.
• Листопадовий день, як заячий хвіст
.
• В листопаді на колесах виїзди, а сани на віз клади.
• Листопад завжди хитрий: і осені служить, і зимі шлях торує.
• Листопад не лютий, проте спитає, чи ти вдягнений і взутий.
ПРИКМЕТИ
• Осінь ясна — зима холодна.
• Осінь бідна на гриби, то зима буде багата на сніг і морози.
• На горобині і дубі багато плодів — чекай суворої зими.
• У небі літає павутиння — на гарну погоду.
• Якщо мурашки споруджують високі купи, зима буде холодною.
• Багато жолудів — на холодну зиму і врожайне літо.
• Рясно защедрила горобина і завчасно почервоніла — на сувору зиму.
• Щедро вродили горіхи на ліщині — зима має бути сувора й сніжна.
• Осінь бідна на гриби, то зима буде багата на сніг і морози…
• На мурашниках великі «подушки» — сувора буде зима.
• Осінь ясна — зима холодна.
• Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати — осінь буде тривала.
• Опалий лист лягає долілиць — на теплу зиму і добрий наступний врожай.
• Якщо виросли шишки на ялинах знизу — на ранні морози, а зверху — на ранній кінець зими.
• Як до середини жовтня з беріз не осипалося листя — сніг ляже пізно.
• Якщо поросли високі бур'яни, то зима буде сніжна, з частими завірюхами.
• Спориш довго восени не змінює свого кольору — на щедрий врожай зернових наступного року.
• Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку й коротку зиму.
• Якщо польові мурахи будують високі купи, то осінь і весна будуть дощові з буйним водопіллям.
• Польові миші переселяються восени до людських жител — на сувору зиму, а навесні — на мокре літо; як болотяні миші влаштовують поверх купи гнізда — на мокру
весну й часті повені.
• Якщо восени рано нанесе
снігу, то і весна буде рання.
• Як перший сніг випав на мокру землю — залишиться, на суху — скоро зійде.
• Рано замерзне — довго не розтане.
• Зірки на небі яскраві — на погоду, тьмяні — на дощ або сніг.
• На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими.
• Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.
• Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки було б снігу, він не вляжеться — відлига його з'їсть.
• Від першого снігу до санного шляху — півтора місяця.
• Білка мостить своє гніздо близько до землі — на морозяну зиму, а високо — на м'яку.
• Грім у вересні — на тривалу осінь.
• Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало — чекай суворої зими, якщо все — зима буде тепла.
• Комарі у листопаді — значить м'яка зима.
• Павутина на рослинах — на осіннє тепло.
• Вечірня зоря червона — на вітер.
• Якщо домашні птахи ховають голову під крило — буде холодно.
• Морозний іній на траві — на дощ.
• Над усе вересень боїться сіверка.
• У вересні одягаєш свиту, а про кожух думаєш.
• У вересні вогонь і в полі, і в хаті.
• Вересневий час — сім погод у нас.
• Не опаде з берези лист до кінця місяця — сніг ляже пізно.
• Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.
• Тільки тоді закінчиться вересень, як відцвіте верес.
• Листопадовими приморозками грудневий мороз сильний.
• Як листопад дерев не обтрусить, довго зима бути мусить.
• Снігурі прилетіли в листопаді — зима буде м'яка й малосніжна.
• Побачите наприкінці осені побілілого зайця — незабаром побачите й «білих мух». Білі зайці без снігу довго не бігають.
• Наприкінці осені календарної чи на початку зими почуєте токування тетеруків — через день-другий випаде сніг.
• У листопаді небо заплаче — вслід за дощем і зима прискаче.
• Грім у листопаді — на малосніжну зиму.
• Сухий, ясний листопад — загрозливий для наступного врожаю.
• Пізньої осені вітер зі сходу — весна буде холодна.
• У листопаді зима з осінню стрічається — і залишається.
• Листопад — місяць прильоту зимових птахів.
• День у листопаді — що заячий хвіст.
• Листопад — не зима, а тільки зазимок.
• У листопаді гримить—селянин міцно спить.
•У листопаді осінь-припасиха із зимою-транжирихою стрічаються.
• Прощай, осінь золота, здрастуй срібна!
• Небо в листопаді — шатро із хмар.
• Листопад вередливий: то плаче, то сміється.
• Листопад — не лютий, але спитає, чи одягнений, чи взутий.
• Листопад без сокири мости будує.
• Листопадовими приморозками не порадуєш тільки лінивого.
• Перша пороша — не шлях.
• Поталанило ж березневі: проганяє зиму у відчинені ворота, а бідному братові-листопаду доводиться спиняти в русі все живе й відчиняти ворота суворій зимі.
КРОСВОРДИ