Ван Гог «Осінній пейзаж з чотирма деревами»

ОСІННІЙ ДОЩ

Ніби з кришталю намисто,

На квіти, гриби, на хвощ

З хмари сіється краплисто

Осінній, холодний дощ.

В. Діденка
ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають… (журавлі)
Завжди осінньої пори

По небу низка плине.

Журливо крикнувши згори,

Нас до весни покине. (Журавлиний ключ.)

ЖУРАВЛИК

Осіннього ранку журавлик летів

За море далеке до теплих країв.

— Журавлику, любий,

скажи нам «курли»,

Коли ти повернешся знову, коли?

– Прилину, прилину весною назад,

До вас, милі друзі, до рідних Карпат.

ЛЕТЯТЬ ЖУРАВЛІ

Ф. Пантов

* * *

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає?

Та у лісі в холодку

Все кує: Ку-ку! Ку-ку! (Зозуля)
Зранку, вдень і в надвечір’я

Облітаю ліс уздовж і в шир я.

Занесу своє яєчко

У чуже якесь гніздечко.

Легко всівшись на суку,

Я роки лічу: ку-ку! (Зозуля)

* * *

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

* * *
Довгоногий, чорно-білий,

У гніздо на хату сів,

Довгим дзьобом знай стукоче,

Ніби щось сказати хоче.

— Де ж це ти був?

— Далеко!

—Як звуть тебе? (Лелека)

* * *

В мене є великий хвіст,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловейко)

** *

Гриць дивується, питає:

Що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить.

А ще інколи буває,

Що кричить, немов сова!

Хто виспівує отак?

Та то ж так співає… (шпак)

ЦІКАВІ ЗАПИТАННЯ

* Із північних районів прилітають снігурі. Що це віщує? (Снігопади)

* Хто линяє у жовтні? (звірі)

* В якому місяці дозрівають жолуді? (У вересні)

* У вересні у кленів і осик листя жовтіє чи червоніє? (Червоніє)

* Куди восени зникають метелики? (Більшість гине після перших холодів. Деякі ховаються в щілинах дерев, парканів, будинків, де й зимують.)

* Які звичайні явища місяця листопада? (Дощ і сніг)

* Чи заготовляють птахи собі запаси на зиму? (Дуже небагато: сови — мишей, сойки — жолуді та горіхи.)

* Із чим пов'язана назва другого місяця осені? (Назва пов'язана з кольором, що переважає в цей час у природі.)

* У народі вересень відомий і неповторним «бабиним літом». Що це за «бабине літо»? (У повітрі літає сріблясте павутиння.)

* За що дістав назву місяць вересень? (За буйне цвітіння вересу)

* Як інакше називають місяць вересень? (Ревун. Золотоцвіт. Багрянець. Маїк)

* 23 вересня — це... (день осіннього рівнодення, коли день зрівнюється з ніччю).

* Перші заморозки, випадання першого снігу, перший льодок на водоймах. Коли це можливо? (У листопаді)

* Коли і як літають павуки? (У погожі осінні дні: вітер разом із павутиною піднімає у повітря і павучків.)

* Чи бувають перелітні звірі? (Так, кажани.)

* Де восени сплять ворони? (У садках на деревах, де звечора збираються великими зграями.)

* Які пташині таємниці відкриває нам листопад? (Пташині гнізда добре помітні на голих деревах.)

* В якого звіра восени в листопаді родяться дітки? ( У зайчихи, зайчата — «листопадники».)

* Куди зникають жаби на зиму? (Йдуть під воду, ховаються під камінням, в ями, під мох, інколи дістаються навіть людських погребів.)

* Як готуються до зими мурахи? (Закривають усі входи в мурашник і самі збираються в купу.)

* Коли відлітають від нас останні качки? (Коли замерзають останні озера, ставки і ріки.)

* Як колись називали місяць листо­пад? (Листопадник. Хмурець. Грязник. Зазимник. Весільник. Костричник.)

* Який місяць відчиняє двері осені? (Вересень)

* Останній осінній місяць — льодовий коваль. Яким є його завдання? (Його завдання — землю закувати, мости на водах навести.)

* Які турботи мають сільські трударі у вересні? (Збирання картоплі, буряків, кукурудзи, соняшнику. В садах збирають урожай слив, осінніх сортів яблук та груш, на виноградниках — грона винограду.)

* Які помітні зміни в живій природі помітно у жовтні порівняно з вереснем? (Помітно оголилися дерева, змовк пташиний щебет, прилітають снігурі.)

* У жовтні зникають красиві купчасті хмари. Чим вкрите найчастіше небо? (Небо найчастіше вкрито низькими шаруватими хмарами.)

* 3 якою швидкістю летять до вирію лелеки? А додому? (Лелеки летять до вирію зі швидкістю 150 км/год, а додому — зі швидкістю вдвічі більшою.)

* 3 якими птахами восени і взимку товаришують дятли? (Із синицями)

* Чи всі перелітні птахи відлітають від нас на південь? (Не всі. Деякі відлітають на схід (куличок-плавунчик, бормотушка)

* Яка вага павутини? (Якби обперезати павутиною Землю по екватору, то вона важила б 650 г; якщо розтягнути її від Землі до Місяця,— 6 кг; від Землі до Сонця — 2,5 т.)

* У жовтні на день сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде. Поясніть. (Сіє — це означає, що падає дрібненький дощик, мжичка.

Віє — вітер. Восени йому воля.

Туманіє: з'являються тумани, висять над землею вранці і ввечері, а той цілий день.

Шумить: листя восени жовкне, стає цупке, наче з міді викуване. Нале­тить вітер, листя від гілок відривається, котиться по стежках, а тоді як війне, ніби мітлою мете і мете, і куряву — тільки свист у повітрі! А то ще й дощ піде. Б'є у шибки — і теж шумить за вікнами.

Гуде: восени надворі холодно. Вітер дме у димар, як у велику трубу, і гуде там: гу-гу-гу-у-у! І зверху йде: часом дуже захолодніє, тоді дощ на сніг обернеться, сиплеться зверху. Поки долетить до землі — розтане. І знову сиплеться — зверху йде.)

* Скільки годин можуть летіти птахи на добу, долаючи яку відстань та на якій висоті? (Птахи можуть летіти 6—8год на добу, пролітаючи 300—400 км, а коли летять над морем, то долають понад 3000км. Летять на висоті 300—500м.)

КАЗКИ

Як починається осінь

Осінь — це дочка діда Мороза. Старша дочка, бо є ще у нього молодша доня — Весна. В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне. Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь. Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі , піднімаються високо в небо й тривожно курличуть. Любить Осінь заходити в садки. Доторкнеться до яблуні – яблука жовтіють...

Сьогодні теплий сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про срібні павутинки.

Сердешна Осінь

1.

Жила-була на світі Осінь. Звичайнісінька жіночка, в роках, але дуже вже брала все до серця. Такою була сердешною. Вересень, Жовтень та Листопад — сини осені — жили та господарювали окремо. Вирішила якось мати відвідати старшого з них — Вересня.

2.

Заходить на Вересневе подвір'я. Господи, такий пташиний вереск зчинився, хоч вуха ватою закривай.

— Що тут у тебе таке?! — кричить Вересню, бо, якби говорити, то і свого голосу не почуєш.

— Пташок у вирій збираю! — відповідає Вересень. Зраділа старенька, що син у неї та такий добрий: забрала мжичку, відігнала туман у хмари, засвітила сонце по-літньому. Роздивляється на Вересневе господарство: городина не зібрана, яблука та груші не струшені, горіхи не збиті, трави не скошені. Почала йому в хаті про це говорити, а Вересень лише посміхається, не розуміє маминої тривоги:

— Ой, та встигнеться! Відпочивай — піду я. Роботи, сама бачиш, багато. Потім поговоримо, ввечері. "Добрий, трудолюбивий ..." — додала сонця, аж спекотно стало.

"Але якийсь непутьовий! Хіба пташки зараз найголовніше?!" — і заплакала дощиком.

"Та ні! Славно працює. Чого ж це я йому сльозою-сльотою заважаю?" — зупинила дощик, хмари, правда, не відігнала і вітерець легенький залишила.

"Хай. Щоб не обливався потом..." А Вересень підняв очі в небо і чимдуж до птахів подався. "Ага, та йому дай крила, то й сам у вирій полетить!" — розгнівалася Осінь і жбурнула пучком зливи. Бачить: пташки поховалися, і Вересень наче до хати направляється. "А роботу хто за нього зробить?" — забрала зливу, жбурнула за обрій, знову засвітила сонце.

І так із дня в день. Нарешті не витримала мати та й каже:

— Мабуть, піду, провідаю Жовтня... Як він там?

Провів її Вересень до обрію — (Робота, мамо!) — та й побіг до пташок збирати їх у вирій.

3.

Іде старенька, іде, а на душі, як на небі, — похмуро. За сльозою-сльотою дороги не видно. Коли... очам своїм не вірить!.. Різнокольорові трави, кущі, дерева... краса яка! О, а хто це там з мольбертом ходить? Над кожним листочком, над кожною травиночкою нахиляється? Га? Придивилася: так і є. Жовтень, її Жовтень.

4.

— Добрий день, синочку!

— О, мамо! Добрий день! Малюю...

— Бачу. Вмієш.

Заходить Осінь в хату. А там — та що відпочити?! — сісти ніде — все розкидано, хата не підметена, торішнє павутиння на стінах і стелі гойдається...

— Ти вже, мамо, якось примостись, а я піду — робота. Прибирає старенька в хаті, а в самої сльози з очей, як дощ з неба.

А Жовтень по всіх усюдах з мольбертом ходить. Забіжить увечері, щось швиденько перекусить з того, що мати приготує, і ледве не за столом засинає. А вдосвіта — лиш розвидниться — знову за мольберт.

І що вже Осінь не придумувала — і дощі, і зливи, і вітри будила, і заморозки в Зими позичала — не доходить, не відривається синок від мольберта. Ось глянула у вікно, зупинився біля калини: в який колір китиці не фарбує, як не гне її саму, бідолашну, — не береться ніяка фарба, окрім червоної. Душу відвів на листочках та й подався далі. Приходить одного разу Жовтень до хати, а мати йому:

— Піду вже я, синку, до Листопада...

5.

І подибала вранці Осінь далі. Начебто і краса навколо, а радості и краса не приносить, якась байдужа, нежива. Підняла голову, бачить: ц Листопад. Пташок лякає, листя з дерев струшує.

6.

— Добрий день, синочку!

— Добрий день,, мамо!

— Ти що тут все на злості замішуєш: ворон ганяєш, листям кидаєшся

— Ні, буду як Вересень, у вирій їх виряджати чи, як Жовтень, листочки розмальовувати! А ти надовго?

— Та-а, піду не зупиняючись, — зірвалося з язика в старої.

— Ну й добре... Киш, ки-шш-ш, чорна нечисть, розсілися тут!!! -накинувся на зграю ворон, побіг за ними.

"І в кого він такий безсердечний?" — подумала.

— "Звісно в кого — Морозенків син..."

7.

До своєї домівки Осінь добрела вже при зорях. Гули ноги, нило тілс "Ляжу, відпочину", – і подумати не встигла, як заснула. Спала так міцно, що й незчулася, як випав і через три місяці розтанув сніг; як розцвіла живою красою Весна; як змінилася вона Літом...

8.

Прокинулася від пташиного вереску. Вийшла з хати.

— Це ти, Вересню?

— Ага, пташок у вирій збираю. Добрий день, мамо!

— Добрий день, синочку! А вони що? Самі не зберуться?

— Зберуться... А чи захочуть прилетіти з вирію до нас? А як же ми без них, мамо?..

В. Нагорняк
ЧОМУ ОПАДАЄ ЛИСТЯ З ДЕРЕВ?

У жовтні й листопаді жовтіє й опадає листя з дерев. Чому ж воно опадає?

Одного разу я заховалася під кущем, щоб побачити, хто ж забарвлює листя в жовтий, рожевий кольори. Дивлюсь, із калинового куща вилазить маленький дідок. Покашляв, погладив сиву борідку, взяв фарби й пішов до кленів. Виліз на дерево та й став розмальовувати листочки. Один розмальовує в жовтий колір, другий —у рожевий, третій — у червоний.

— Хто ви такий, дідусю? — питаю його.

— Я Барволист, — відповідає дідок. — Ходжу й забарвлюю листя. Де побував уночі, — там листя стає барвисте.

— А чому ж Ви у вишні не забарвлюєте листочків?

— Бо вишня плаче. Не хоче, щоб її литочки були барвисті. До морозів стоїть зелена.

Придивляюся до вишневого стовбура — і справді повиступали рожеві сльозинки, великі й липкі. Плаче вишня, не хоче листочків скидати. Немає вже листя на жодному дереві, а вишня зелена! Аж ось ударив мороз і за одну ніч оббив листя на вишні. Стоїть бідна вишенька, тяжко зітхає.

Василь Сухомлинський

РЕБУСИ

ВЕРЕСЕНЬ



ЖОВТЕНЬ





ЛИСТОПАД



ОВОЧІ ТА ФРУКТИ