|
|
Скачати 391.57 Kb.
|
Практичне заняття № 9Тема заняття: Вікові періоди розвитку і формування лісу. Мета заняття: Розглянути особливості вікових періодів розвитку і формування лісу. Важливе біологічне і господарське значення має вік деревостану, з яким зв'язані етапи росту. Лісівники давно розрізняють природні вікові ступіні: молодняк – покоління лісу, що включає самосіву, підріст, поросль і при змиканні утворююче хащу. Він має велику пластичність, пристосовністю до умов середовища. У цей період шляхом змін умов середовища можна впливати на властивості дерев і насаджень у цілому. Тому спрямований догляд за молодняком з урахуванням взаємин порід, їхньої чисельності, складу є відповідальним лісогосподарським заходом. Молоднякі відносять до 1 класу віку; жердняк – характеризується швидким ростом у висоту, найбільшою листовою і хворостяною масою, різкою диференціацією дерев по розмірах стовбура і крони, інтенсивним випадом дерев. Жердняк відносять до П класу віку. Внаслідок інтенсивного розвитку процесів диференціації дерев по росту і розвитку, формування стовбурів і очищення їх від суків жердняки є найважливішими об'єктами рубань догляду, завдяки яким поліпшуються умови росту і форма стовбурів дерев головної лісоутоворюючей породи; середньолітній – деревостан з ознаками деякого зниження приросту у висоту і збільшення його по товщині, а також настання зрілості. Середньолітні деревостани відносять до Ш класу віку; що приспіває – деревостан IV-V класів віку, з вираженою зрілістю, з господарсько-технічними особливостями, що визначилися, і ознаками дерев, що продовжує нарощування запас деревини на одиниці площі; спілий - деревостан з уповільненням ростом, особливо у висоту, що дає найбільший запас чи вихід деревини головних сортиментів, тобто деревостан, що дозрів до рубання. До спілого відносять древостои V-VI класів віку; перестійний – деревостан, що характеризується високим віком, зниженням приросту по діаметрі і висоті, великою кількістю дефектів (захворювань і ушкоджень) і значним випадом дерев. Унаслідок цього приріст запасу на одиниці площі не тільки не збільшується, а знижується в порівнянні з величиною накопиченого за цей час випаду, тобто деревостан, приростає менше, ніж відпадає. Перестійні древостани більш піддані вітровалу, у них частіше поширюються різні захворювання, що викликають загибель дерев, що приводять до зрідження насаджень. Вік, у якому древостан відносять до перестійних, залежить від деревної породи й умов зростання. Перестійні дерева іноді залишаються на корені для вирощування особливо великих сортиментів – фанерного шпону. Крім приведених вікових градацій існують еталони класів віку, що є господарськими категоріями. Класи віку для хвойних, а також твердолистнях деревостанів насінневого походження встановлені 20 років. Відповідно до цього до першого класу віку відносяться хвойні до 20 років, до другого – від 21 до 40 років, до третього від 41 до 60 років, до четвертого – від 61 до 80 і т.д. Для листяних порід і для дубу вегетативного походження, що володіють більшою швидкістю росту і меншою довговічністю, установлені десятилітні класи віку. Деревостани бувають одновікові і різновікові. Одновіковими прийнято вважати деревостани, дерева яких відрізняються один від одного не більш як на один клас віку. Абсолютно одновікові деревостани утворяться звичайно в результаті одночасно проведеної посадки чи посіву. Іноді вони виникають і в природному лісі – після пожежі в рік рясного врожаю насіння. Різновікові деревостани також неоднотипні, їх структура може відрізнятися в зв'язку з неоднаковою представленістю дерев різних поколінь і їх розміщення. Деревостани відрізняються також по своєму походженню, тобто у залежності від того, чи утворилися вони природним шляхом, чи ж штучно створені людиною. Ці деревостани можуть мати два шляхи походження: насінневе або вегетативне. Список літератури
Практичне заняття № 10 Тема заняття: Класифікація дерев за рівнем життєвого стану і типам розвитку в лісових насадженнях. Мета заняття: Пояснити студентам основні принципи існуючих класифікацій стану дерев і навчити використовувати ці класифікації у практичній діяльності. У будь-якому лісі дерева по-різному ростуть і розвиваються. Особливо це помітно в чистих одновікових насадженнях, де дуже великі дерева сусідять із середніми і відносно дрібними. Лісівники, вирощуючи високопродуктивний ліс, не тільки розрізняють дерева по величині, але і класифікують їх по основних ознаках – росту і розвитку. Російські лісівники ще в 19 в. розділяли дерева в лісі на окремі групи і категорії по їх життєвості. Більш систематизована класифікація дерев була опублікована в 80-х роках 19 ст. німецьким лісівником Крафтом. Велике значення класифікації дерев у лісі приділяв Г.Ф. Морозов. Він скористався класифікацією, запропонованою Крафтом, і застосував її для загального аналізу процесів розвитку лісу. По класифікації Крафта усі дерева в лісі були розділені на п'ять класів по ступеню панування і пригнічення. Віднесення дерев до одному чи до іншого класу росту не є постійним. Під впливом змін умов зростання змінюється і клас росту. З класифікації дерев Крафта, що підрозділяє дерева по пануванню і пригніченню видно, що дерева в одновіковому лісі сильно відрізняються один від одного. Одні мають більш великі стовбури і могутні крони, в інших стовбури менше, а крони розвинені слабо. Однак якщо придивитися уважніше до схеми, на якій зображена класифікація Крафта, і зробити спробу визначити класи в природному сосновому свіжому бору чи ялиннику на вологих чи ґрунтах у діброві, те легко можна побачити її недоліки. Дерева в лісі зустрічаються великі – I класу по Крафту, але одне з них дійсно із широкою і низькоопущенною до землі кроною, а інше тієї ж породи велике дерево відрізняється пірамідальної високопіднятою кроною. У кожнім класі можна виділити аналогічні дерева з ознаками, що відрізняються один від іншого. Отже, класифікація Крафта не відображає в достатній мері характерні риси дерев. Вітчизняні лісівники розробили більш досконалі класифікації дерев. Серед них становлять інтерес класифікації М.Д. Данилова, П.В. Воропанова, В.Г. Нестерова й ін. У 1949 р. М. Д. Данилов розділив насадження на три якісно різних вікових етапи розвитку: юності, зрілості і старіння. В кожнім етапі в залежності від стадійного розвитку було виділено п'ять категорій дерев. Класифікація М.Д. Данилова – спроба відобразити індивідуальні особливості дерев у насадженні. Вона виявилася цінною для наукового аналізу життя лісу. Класифікація дерев для ялини була запропонована П.В. Воропановим. У ній дані фізіологічні особливості росту ялини. Хоча ця класифікація складна для практичного застосування при доборі дерев у рубку, воно становить інтерес для наукових цілей. Велике застосування в лісовому господарстві, особливо при проведенні рубок догляду методами омолоджування знайшла класифікація В.Г.Нестерова, відповідно до якої усі дерева в лісі підрозділяють на три класи росту, а кожен клас на два підкласи. До 1 класу відносять дерева з інтенсивним ростом (1а – повільно розвиваються, 1б – швидко розвиваються); до П класу – дерева з уповільненим ростом (Па – повільно розвиваються, Пб – швидко розвиваються); ДО Ш класу – дерева, що відстали в рості (Ша – нерозвинені, Шб – відмирають без потомства). Розрізняючи два типи розвитку, В.Г.Нестеров розглядав дерева в лісі з погляду їхньої неправильної мінливості. До підкласу «а» він відносив дерева з посиленим ростом у висоту, з пірамідальною кроною, гострим кутом розгалуження, добре очищеним стовбуром ясно-сірою корою значної величиною стовбура, але менш рясним плодоношенням, чим інші дерева того ж класу росту, і окремими морфологічними і таксаційними ознаками, що вказують на благонадійність дерева. Дерева підкласу «б» відрізняються помітно ослабленим приростом у висоту, але непоганим ростом по діаметру, кулястістю, плоскою кроною і поганим очищенням стовбурів, сильною тріщинуватістю і темним кольором кори, але більш рясним плодоношенням, ніж дерева того ж класу. Дерева цього підкласу при однаковому рості менш благонадійні. Перевага цієї класифікації полягає в тому, що в ній дерева розглядаються не тільки по росту, величині, але і по розвитку, що дуже важливо враховувати при визначенні перспективності дерев у насадженні. На схемі Крафта, наприклад, дрібні дерева тільки відмирають. Насправді серед них є і життєздатні. Крім того, великі дерева відповідно до схеми Крафта вважаються кращими, перспективними, а в дійсності багато з них передчасно старіють, скорочують приріст, а іноді і відмирають. В.Г. Нестеров рекомендує не просто виділяти дерева по величині, але, прибігаючи до різних таксаційних, морфологічних і фізіологічних показників, підкреслювати особливості росту і розвитку дерев, як би пророкуючи їх майбутнє, їхню перспективу. Розрізняючи типи розвитку, В.Г. Нестеров розглядав дерева в лісі в динаміки з погляду їхньої беззупинної мінливості. Список літератури
Практичне заняття № 12 Тема заняття: Природне прорідження деревостанів. Мета заняття: Дати характеристику біоекологічних особливостей формування лісу в процесі проходження окремих етапів його росту і розвитку. |
|
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної... |
2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева ОКР ″бакалавр″ напряму 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
|
Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")... |