|
|
Скачати 391.57 Kb.
|
|
Забруднення атмосфери відбувається при вітровій ерозії ґрунтів і видуванні пісків, пожежах у лісах і степах, при вибуху вулканів. Багато аерозолів надходять в атмосферу з океану З2, З, сірководень, хлориди. Шкідливу дію на рослини робить велика концентрація сірчистого газу. Сірчистий ангідрид викликає пожовтіння й опадання хвої в 5-річних ялин через 60-72 дні, а при сильній концентрації в літню пору гине через кілька годин. У сосни, ялини, ялиці, кедра при забрудненні повітря сірчистим ангідридом фотосинтез знижується майже в два рази. Хвойні породи найбільш чуттєві до забруднення повітря, тому що скидають хвою не щорічно, а один раз у декілька років. Газоподібні отруйні речовини адсорбуються на поверхні крон і стовбурів, інтенсивно поглинаються листями і частково вимиваються дощами. 1 кг листків тополі бальзамічної за літо може нагромадити і хімічно зв'язати до 20 гр. SO2, липи, ясена, жимолості татарської – до 10-12 гр. Хвоя молодняку сосни звичайної на 1 га. затримує до 26 кг. SO2, а модрини сибірської до 72 кг. Завдяки цьому лісові масиви скорочують дальність поширення газових потоків приблизно в 2 рази в порівнянні з відкритою місцевістю. На деревні рослини так само великий негативний вплив робить фтор і його сполуки. Концентрація фтору 0,1млг./л. повітря викликає загибель дерев. Дія загазованості на ліс залежить не тільки від складу і концентрації газів, але від пори року, погоди, ґрунту, деревної породи, складу деревостану, його повноти і зімкнутості, структури, а також від відстані до джерела викиду забруднення. Шкідлива дія димових і інших отруйних викидів на ліс виявляється в основному в період вегетації, тобто навесні і влітку. Хвойні, за винятком модрини, страждають від отруйних викидів і в зимовий час, хоча й у меншій мірі. Загазованість повітря особливо сильно виявляється при вологій погоді. Небезпека тривалого нагромадження отрути в асиміляційному апараті хвойних підвищує ризик погіршення їхнього життєвого стану в порівнянні з листяними породами, що обновляють листяний апарат щорічно. Однак і серед хвойних є великі розходження в газостійкості. Чисті древостани страждають від отруєння газами більше змішаних, зімкнуті і складні менше розріджених і простих, старі більше молодих. Газостійкість рослин вище на родючих ґрунтах. Підбір газостійких порід і їх сполук має велике значення для озеленення, а також для відновлення лісу в місцях сильної загазованості. Список літератури
Практичне заняття № 5 Тема заняття: Ґрунт і коренева система дерев. Відношення лісових порід до ґрунту. Мінеральне живлення лісових рослин. Мета заняття: Сформувати в студентів уявлення про роль ґрунту в розвитку лісу. Дати характеристику потреби в азоті і зольних елементах окремих деревних рослин. Ґрунт дуже впливає на ріст кореневої системи дерев. Деревні рослини розрізняються по глибині проникнення їхніх кореневих систем у ґрунт: глибоку кореневу систему мають – дуб, модрина, липа, тополя, біла акація, горіхи волоський і чорний, кінський каштан, ялиця біла; до перехідних розвитком, менш глибоку кореневу систему мають бук, береза, осика, ільмові, клен і явір гостролистий, вільха, сосна; поверхово укорінюються – ялина, ясен, горобина, клен польовий. Різні деревні породи по-різному відносяться до зольних елементів і азоту, що є у ґрунті. У залежності від відношення дерев до ґрунту розрізняють вимогливість лісу до ґрунту і потреби його в поживних речовинах. Під вимогливістю розуміється здатність рослин витягати необхідні елементи навіть тоді, коли вони знаходяться у вигляді важкодоступних сполук, чи при незначній кількості в ґрунті збирати їх з великого обєму. Г.Ф. Морозов створив шкали потреби деревних порід у зольних елементах і вимогливості їх до ґрунту. По вимогливості до ґрунту деревні рослини розподіляються в такий спосіб (перші в цьому ряді найбільш вимогливі, останні найменш вимогливі): ільм, клен, бук, граб, дуб, вільха чорна, липа, осика, сосна веймутова, модрина, береза, біла акація, сосна звичайна. Потреба в азоті і зольних елементах – це фактично споживана їхня кількість, необхідна для життєдіяльності деревних рослин. За потребою в азоті і зольних елементах деревні породи розташовані в ряд: біла акація, ільма, ясен, бук, дуб, вільха чорна, ялина, береза, модрина, сосна звичайна. Як видно з цих розподілів, деревні рослини за потребою в зольних речовинам займають одне місце, а по вимогливості до ґрунтових умов інше. Наприклад, біла акація за потребою в зольних речовинах займає перше місце, а по вимогливості до ґрунту останнє. У даному випадку вона, маючи велику кореневу систему, здатна і на бідних ґрунтах задовольнити свої потреби в зольних речовинах. Будучи інтенсивним азотозбирачем, вона може рости на ґрунтах, з дуже малим вмістом азоту. Величина споживання деревними породами поживних речовин ґрунту змінюється з віком. Молоді насадження споживають більше поживних речовин, чим старі. Хвойні породи споживають менше живильних речовин, листяні більше. Найбільша потреба в поживних речовинах у всіх порід виявляється в 20-40 років, тобто в період посиленого росту. Ліс витягає з ґрунту менше зольних елементів, чим сільськогосподарські культури. У рік ліс споживає з 1 га. в середньому в 10-15 разів менше поживних речовин у порівнянні з чи полем чи лугом. Список літератури
Практичне заняття № 6 Тема заняття: Елементи й ознаки лісу. Мета заняття: Сформувати в студентів представлення про основні елементи лісу.Поняття ліс. Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складає із сукупності деревних, чагарникових, трав'янистих рослин, тварин і мікроорганізмів у своєму розвитку біологічно взаємозалежних, що впливають один на одного і на зовнішнє середовище. Елементи лісу. Розрізняють рослинні елементи лісу: насадження, древостан, підріст, підлісок, підгін, живий надґрунтовий покрив, позаярусна рослинність. Насадження – лісовий фітоценоз, однорідний у визначених границях ділянка лісу, зайнята деревною і супутньою їй іншою лісовою рослинністю. У насадженні виділяють 1) наземну частину, що включає наступні яруси: деревостан, підріст, підлісок, живий надґрунтовий покрив і позаярусна рослинність. Не кожне насадження має всі яруси. 2) підземну частину, що включає корені цих рослин, численні мікро- і макроорганізми, ґрунт, материнська гірська порода. Усі ці частини знаходяться в тісній взаємодії, утворити складний рослинний комплекс – лісовий фітоценоз чи насадження. Не кожне насадження обов'язкове має усі з перерахованих наземних компонентів. В одних випадках може не бути, наприклад, підліска, в інші, на визначеному етапі розвитку насадження, відсутні підріст, у третіх – може бути слабко виражений живий надґрунтовий покрив. Список літератури
Практичне заняття № 7 Тема заняття: Деревостан як основний біологічний компонент лісового фітоценозу. Мета заняття: Показати роль деревостану у формуванні лісового фітоценозу. Основним компонентом насадження є деревостан, що представляє сукупність дерев, що утворять відносно однорідна лісові ділянки. Деревостани розрізняють по складу порід, формі, походженню, віку і продуктивності. У древостанах виділяють переважаючу, головну, другорядну і супутню породи. Переважні породи – деревні рослини, що згідно таксаційного обліку насадження складають велику частину його запасу чи займають велику частину площі. У межах таксаційних виділів переважною вважають породу, що має найбільшу частку участі в його складі. Головна порода – деревна порода, що у визначених лісорослинних і економічних умовах найбільше відповідає умовам середовища і господарських цілям. У лісах України головними породами є сосна, ялина, дуб, бук. Господарська діяльність у лісі повинна бути спрямована на розширення площі насаджень з перевагою головних порід, на їхнє розміщення, відтворення і раціональне використання. Другорядні породи – деревні породи, що утворять змішані насадження з головними породами, але мають порівняно з ними меншу господарську цінність. Одні другорядні породи (вільха сіра, осика і береза порослевого походження) підлягають заміні при реконструкції насадження, інші впливають на ріст головних порід (липа, клен, ясен). Липа відіграє позитивну роль у ялинових і соснові насадженнях, ясен у дубово-листяних. До спілого віку головних порід домішку другорядних порід доводять до мінімуму. Лісове і господарське значення другорядних порід визначається їхньою роллю у формуванні господарсько цінних насаджень і економічною цінністю в даному лісовому масиві і регіоні. Супутня порода – це деревна порода, що зростає разом з головною у 2-3 ярусах насадження, а іноді й у підліску. Типовий супутник дуба - сосна, ялини – липа. Особливо багато супутників у дуба. Поряд з липою з ним ростуть ільмові, клен, ліщина, формуючи складні 3-4 ярусні дубові деревостани. Список літератури
Практичне заняття № 8 Тема заняття: Підріст та його роль у формуванні деревостану. Мета заняття: Дати характеристику різних видів підросту, визначити його роль у формуванні деревостану. Формування деревостану зв'язане з підростанням молодого покоління деревних рослин. Підріст – молоде покоління деревних рослин під пологом лісу чи на вирубках, здатне вийти в перший ярус насадження, змінивши старий материнський деревостан. Підріст буває насінневого і вегетативного походження. Однорічний підріст насінневого походження називають сходами, старше 1 року (до 3-5 років, в умовах півночі до 10 років) самосів (для хвойних і листяних порід з важкими насіннями чи нальотом (для листяних порід з легкими насіннями). Можуть бути використані й інші підходи, наприклад по висоті (в залежності від швидкості росту породи). Життєздатність, висота і вік підросту є головними показниками при оцінці природного поновлення лісу. Не весь підріст трансформується в деревостан. Частина особин підросту гине, не досягши зрілого віку, частина хоча й існує тривалий час, але в ослабленому стані і не замінить старий деревостан. Серед підросту, що навіть виник в той самий час, помітно виражена диференціація дерев: по висоті, товщині, стану життєздатності. Це зв'язано не тільки зі спадковістю, але із розходженнями в умовах існування. Під пологом лісу підріст здійснює, по вислову Г.Ф.Морозова, подвійну боротьбу за існування. Боротьба ця виявляється між особинами підросту і між ним і материнськими деревами, що утруднюють умови середовища, умови життя молодого покоління лісу. Існують ще і міжвидові відносини, у тому числі негативні впливи інших деревних і чагарникових порід, а також рослин з надґрунтовий покриву. Для нормального існування підросту необхідно, щоб світло, тепло і волога проникали крізь полог деревостану в достатній кількості. Підріст має потребу в ґрунтовому живленні і в ослабленні кореневої конкуренції. Якщо деревостан, під пологом якого є підріст, дуже зімкнутий і світло ледве проникає крізь крони дерев, а в зоні розповсюдження коренів не вистачає живлення, то на підріст здійснюється великий тиск. Тиск може бути настільки сильним, що підріст майже припиняється в рості й у майбутньому не займе місце серед дерев пануючого пологу. Такий підріст називається ненадійним або заглушеним. Заглушений підріст завжди можна відрізнити за зовнішнім виглядом. У нього зонтоподібна, притуплена (ознака припинення росту у висоту) крона, блідо-зелена хвоя. Вік такого підросту звичайно високий (декілька десятиліть), хоча висота його часто не перевищує 1-1,5 м. Підріст неприглушений чи слабоприглушений, з гарним приростом (більш гостра крона), більш темним фарбуванням хвої називається задовільним чи надійним. Приведені градації не відбивають усього різноманіття форм підросту. При оцінці його треба виходити з життєвого стану підросту в даний момент і можливостей наступних змін у ньому за певних умов. Треба враховувати також потенційну технічну придатність майбутніх дерев, що формуються з даного підросту. У зв'язку з цим класифікація підросту може бути розширена. Можна виділити: а – підріст надійний фізіологічно і бездоганний у технічному відношенні; б - підріст надійний фізіологічно, але який має технічні дефекти (викривлення стовбура неінфікованого походження); у – підріст сумнівний, потенційні можливості якого в даний момент ще важко визначити; м – підріст ненадійний. Особливість цієї класифікації – сполучення біологічного і господарського принципів. Збереження підросту, як один із засобів відновлення лісу, передбачається виробничими планами в лісовому господарстві і лісовій промисловості. Підріст відіграє велику роль у біології лісу, він впливає на сусідні дерева не тільки свого віку, але і старших поколінь (сприяння очищенню від суків), на навколишнє середовище. Список літератури
|
|
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної... |
2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева ОКР ″бакалавр″ напряму 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
|
Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")... |