МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ практичних РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ " Лісознавство " для студентів 3 курсу денної і 3 курсу заочної форми навчання спеціальності 090103 "лісове і садово-паркове господарство"

Скачати 391.57 Kb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ практичних РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ " Лісознавство " для студентів 3 курсу денної і 3 курсу заочної форми навчання спеціальності 090103 "лісове і садово-паркове господарство"
Сторінка	2/6
Дата	18.05.2013
Розмір	391.57 Kb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Туризм > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6

Тема заняття: Роль світла в житті лісу. Біометричні і фізіологічні методи оцінки відношення деревних рослин до світла.

Мета заняття: Розглянути різні методи оцінки відношення деревних рослин до світла.
Відношення деревних рослин до світла визначають різними методами.

1) По відносній висоті (Метод Я.С. Медведєва, 1844). При використанні даного методу визначають відношення висоти дерева до його діаметра, виражене в тих самих одиницях. Тіньовитривалість берези приймається за одиницю. Тіньовитривалість інших порід виражається коефіцієнтом. Наприклад, сосна звичайна має коефіцієнт 1,33, дуб черешчатий – 1,64; ялина звичайна – 2,00, ялиця кавказька – 2,25; тис ягідний – 5,79.

2) По анатомічних ознаках листків. У 1894 І.І. Сурож запропонував класифікацію світлолюбивості деревних рослин по величині палісадної (стовпчастої) і губчатої паренхіми листків. У листків світлолюбивих порід палісадна тканина товста, у тіньовитривалих сильно розвита губчата паренхіма.

3) Фізіологічні методи. У 1906 р. В.Н. Любименко запропонував визначати деревні рослини на основі оцінки енергії розкладання вуглекислоти листами світлолюбивих і тіньовитривалих порід при різному ступені освітлення. Потреба у світлі в модрини була прийнята за одиницю. У берези вона виявилася рівної 0,7; сосни – 0,5; ялиці – 0,08; бука – 0,05.

Інший фізіологічний метод був запропонований у 1932 р. Л.А. Івановим і Н.Л. Коссовичем. Тіньовитривалість деревних порід з використанням даного методу визначається по інтенсивності світла, при якій у дерев врівноважуються дихання і асиміляція. У результаті проведених досліджень було встановлено, что тіньовитривалі породи використовують слабке освітлення краще, ніж світлолюбиві, інтенсивність дихання в тіньовитривалих порід менше. Світловий оптимум для асиміляції в сосни і модрини настає при повному сонячному освітленні, у ялини, клена і вільхи – при освітленні рівному 30% повного світла.

Список літератури

Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.
Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.
Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с.
Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Практичне заняття № 3

Тема заняття: Значення вологи в розвитку лісових рослин. Класифікація деревних порід по вимогливості до вологи.

Мета заняття: Показати студентам значення вологи в розвитку лісових рослин, розглянути класифікацію деревних порід по вимогливості до вологи.

Деревні породи по-різному відносяться до вологості ґрунту і повітря. Деякі з них зростають тільки в теплих районах з великою вологістю повітря, наприклад бук, а інші деревні породи можуть витримувати сухий клімат (дуб).

Забезпеченість деревних порід вологою залежить від кількості опадів і температури повітря. Чим температура повітря вище, тим інтенсивніше випаровування з поверхні ґрунту і тим більше потреба рослин у волозі при транспірації.

У деревних порід, що зростають при дефіциті вологи в ґрунті і повітрі, коренева система звичайно сильно розгалужена, листки або хвоя покриті могутньою гіподермою (у сосни, дуба, ялівця). У деяких рослин (саксаул) листки скорочені в лусочки.

На склад і характер деревної рослинності великий вплив чинить режим вологості. Наприклад, у гірських районах Кавказу, Криму в Карпатах вологі північні схили зайняті буком, а більш сухі південні – дубом, сосною.

Багато деревних порід погано реагують як на недостаток, так і на надлишок вологи. Тимчасове затоплення переносять такі породи, як дуб, тополя, верба.

По вимогливості до вологи деревні породи підрозділяються на наступні групи (по А.Л. Бельгарду):

ксерофіти – сосна звичайна, біла акація, айлант, дуб пухнатий, сосна кримська, тамарикс, яловець;
мезоксерофіти – берест, жостір проносний, мигдаль степовий, вишня степова, терен;
ксеромезофіти – дуб, берест, груша, ясен звичайний, яблуня;
мезофіти – граб, ялина, ліщина, ільма, липа звичайна, клен гостролистий, калина гордовина, бересклети бородавчастий і європейський, сосна веймутова, модрина сибірська;
мезогігрофіти – тополі чорна і біла, осика, береза пухнаста, жостір ламкий, бузина чорна, калина;
гігрофіти – верби біла, ламка і сіра, вільха чорна, черемшина.

Характеризуючи окремі деревні породи по вимогливості до вологи, варто мати на увазі, що деякі з них мають широкий ареал і можуть бути як ксерофітом, так і мезофітом. Вимогливість деревних рослин до вологи враховується при проектуванні зелених насаджень, промислових плантацій, залісенні водойм.
Список літератури

Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.
Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.
Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навч. посібник для студ. біол. спец. вищих навч. закл. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 160 с.
Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Практичне заняття № 4
Тема заняття: Ліс і повітря. Газостійкість деревних рослин.

Мета заняття: Показати вплив атмосферних домішок на стан деревних рослин, дати класифікацію їх газостійкості.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...	2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева ОКР ″бакалавр″ напряму 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А....	Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів...
Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,...	КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання