2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева

Скачати 0.79 Mb.

Назва	2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева
Сторінка	1/8
Дата	10.04.2013
Розмір	0.79 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
з навчальної дисципліни "Лісознавство"

Київ

″Аграрна освіта″

2012

Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин

Васильева

1. Фактична лісистість України складає:

.а) 5,7%;

.б) 15,7%;

.в) 25,7%;

г) 35,7%.
2. Оптимальна лісистість України складає:

а) 10%;

б) 20%;

в) 30%;

г) 40%.
3. Епигема Г.Н. Висоцького (поняття про ліс) це:

а) S=LGPH;

б) M=GHJ;

в)

.
4. Поняття "лісовий біогеоценоз" запропонував:

а) А. Тенслі;

б) В.М. Сукачов;

в) В.І. Вернадський;

г) Г.Н. Висоцький.
5. Поняття "екосистема" запропонував:

а) А. Тенслі;

б) В.М. Сукачов;

в) В.І. Вернадський;

г) Г.Н. Висоцький;

д) Г.Ф. Морозов;

е) П.С. Погребняк.
6. Класифікація Г. Крафта – це розподіл дерев на класи:

а) за бонітетом;

б) якістю деревини;

в) за ростом та розвитком крони;

г) за висотою та діаметром.

7. До першого класу Крафту відносять :

а) домінуючі дерева;

б) субдомінуючі дерева;

в) передомінуючі дерева;

г) відмираючі та мертві.

8. В класифікації Б.Д. Жилкіна діаметр середнього дерева прийметься за:

а) 0;

б) 1,0;

в) 1,5;

г) 2,0.

9. Причини диференціації дерев у лісі:

а) спадковість та здатність пристосування до умов місцезростання;

б) якість садивного матеріалу;

в) якість підготовки ґрунту.
10. Процес диференціації та його інтенсивність залежить від:

а) умов місцезростання та особливостей росту деревної породи;

б) кліматичних умов;

в) особливостей росту та розвитку лісового насадження.
11. Природне зрідження лісових насаджень відбувається внаслідок:

а) конкуренції та природного добору між рослинами;

б) виконання рубок догляду;

в) впливу негативних абіотичних чинників;

г) лісової пожежі.
12. Асиметричність кривої розподілу дерев за діаметром на ювенільній та вергінільній стадіях розвитку насаджень дозволяє стверджувати:

а) про наявність процесів диференціації та зрідження;

б) про початок процесів порушення лісового насадження;

в) про особливості просторово-вікової перебудови деревостану.
13. Здатність до самовідновлення є:

а) характерною рисою популяції;

б) ознакою лісу;

в) явищем, не характерним для лісу.
14. Основні складові лісового біогеоценозу:

а) кліматоп, едатоп, екотоп, лісовий фітоценоз, зооценоз, мікробоценоз, біоценоз;

б) екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп; едафотоп; трофотоп;

в) лісовий фітоценоз; мікробоценоз; біоценоз; екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп.
15. Визначте варіант відповіді в якому наведено основні компоненти лісостану:

а) деревостан, підріст, чагарники, підлісок, лісова підстилка, опад;

б) гумус, опад, позаярусна рослинність, чагарники;

в) деревостан, підріст, підлісок, лісова підстилка, поза ярусна рослинність.

16. Деревостани за складом поділяються на:

а) чисті та мішані;

б) похідні та корінні;

в) вказується тільки таксаційна формула складу.
17. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 175 м³/га, клена гостролистого – 100 м³/га, липи – 77 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:

а) 6Д3Ко1Лп;

б)5Д3Ко2Лп;

в) 6Д2Ко2Лп;

г) 7Д2Ко1Лп.
18. Запас насадження за умов свіжого дубово-соснового субору становить 100 м³/га, в тому числі сосни – 95 м³/га, дуба – 5 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:

а) 9С1Д;

б)10С+Д;

в) 10СодД;

г) 7Д2Ко1Лп.
19. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 266 м³/га, клена гостролистого – 16 м³/га, липи – 70 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:

а) 6Д3Ко1Лп;

б)5Д3Ко2Лп;

в) 6Д2Ко2Лп;

г) 8Д2Лп+Кг.
20. Переважаюча, або панівна порода, у межах деревостану – це порода:

а) на яку ведеться господарство;

б) порода, яка переважає за запасом та складом, але не є головною;

в) головна порода;

г) порода, яка переважає за запасом та складом, може бути як головною так й другорядною.

Гавалова

21. За формою деревостани поділяють на:

а) прості;

б) складні;

в) похідні та корені;

г) одно та багатоярусні.

22. Визначити деревні породи, здатні відновлюватися вегетативним шляхом:

а) ялина, ялиця, сосна;

б) дуб, бук, липа, береза, клен, ясен, вільха, тополя, осика;

в) всі деревні породи.
23. Деревостанам вегетативного походження притаманна:

а) висока продуктивність і довговічність;

б) стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями;

в) висока якість деревини;

г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
24. Деревостанам насіннєвого походження притаманна:

а) висока продуктивність і довговічність;

б) стійкість до негативного впливу абіотичних та біотичних чинників;

в) висока якість деревини;

г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
25. Дуб здатний відновлюватись вегетативним шляхом :

а) до 10-20 років;

б) до 100-120 років;

в) до 150-160 років.
26. Клас віку - це:

а) проміжок часу протягом якого деревостан вважається господарсько-однорідним;

б) умовний термін, прийнятий з метою систематизації ведення лісового господарства.
27. На теперішній час клас віку для твердолистяних та хвойних порід дорівнює:

а) 5 рокам;

б) 10 рокам;

в) 20 рокам.
28. Для швидкорослих деревних порід клас віку становить:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 7 років.
29. Деревостан вважається одновіковим якщо:

а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку;

б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;

в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.
30. Деревостан вважається різновіковим якщо:

а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку 3 роки;

б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;

в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.
31. Бонітет це – показник:

а) кількості деревини, що росте на одному га;

б) якості деревини;

в) продуктивності деревостану;

г) технічної стиглості деревини.
32. Бонітет визначається на підставі:

а) середнього віку, повноти та середнього діаметру деревостану;

б) середнього діаметру та середньої висоти насадження;

в) середнього віку, середньої висоти та з врахуванням походження деревостану.
33. Бонітувальні таблиці розроблено:

а) Г.Ф. Морозовим;

б) Г.М. Висоцьким;

в) В.М.Сукачовим;

г) М.М. Орловим.
34. На теперішній час встановлено:

а) 5 класів бонітету;

б) 7 класів бонітету;

в) 10 класів бонітету.
35. Повнота деревостану – це:

а) ступінь щільності стояння дерев у деревостані;

б) кількість дерев на одному га;

в) кількість деревини на одному га;

г) характеристика просторової структури деревостану.
36. Абсолютна повнота встановлюється як:

а) сума кількості дерев на одиницю площі;

б) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі;

в) ступінь зімкнутості намету деревостану;

г) на підставі даних про середній діаметр та висоту деревостану.

37. Абсолютну повноту деревостану визначають:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.

38. Відносну повноту деревостану визначають:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.
39. Високоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.

Глазунова

40. Середньоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.
41. Низькоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.
42. Рідколісся – це деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.
43. Зімкнутість намету деревостану – це:

а) відношення суми проекцій крон дерев до його площі, характеристика щільності крон дерев у наметі деревостану;

б) сума кількості дерев на одиницю площі;

в) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі.
44. Визначають зімкнутість намету деревостану:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.
45. Густота деревостану – це:

а) кількість дерев на одиницю площі;

б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;

в) кількість деревини на одиницю площі;

г) показник, що дозволяє встановити середню відстань між деревами та площу живлення для однієї рослини.
46. Товарність деревостану – це:

а) показник якості деревини, що визначається виходом ділової деревини, або кількості ділових стовбурів у відсотках;

б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;

в) кількість деревини на одиницю площі;

г) показник, що дозволяє встановити абсолютну повноту деревостану.
47. В Україні встановлено:

а) три класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід;

б) три класи товарності для хвойних і для листяних порід;

в) чотири класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід.
48. Лісовий масив – це:

а) значна цілісна територія лісу, яка має природні межі, або межує з іншими угіддями чи населеними пунктами;

б) ділянка лісу однорідна за лісорослинним ефектом;

в) деяка сукупність територіально поєднаних ділянок лісу;

г) масив, що за своїй ємністю та структурою повністю відповідає фаціальній структурі ландшафту та є досить однорідною геоморфологічною та природно-територіальною одиницею.
49. Поляна – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
50. Галявина – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
51. Вікно – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
52. Узлісся – це:

а) смуга лісу від межі з відкритим простором шириною 100 м;

б) структурна частина горизонтальної будови біогеоценозу;

в) це велика поляна, що розташована серед насадження;

г) зовнішня смуга на межі лісу та відкритого простору зі специфічним складом лісової рослинності, де домінують чагарникові рослини.
53. В якому насадженні в лісовій підстилці переважає грубий гумус:

а) чистий густий ялинник;

б) складне насадження з ясеня, липи, берези;

в) сосново-букове насадження;

г) буково-ясеневе насадження.
54. На якому ґрунті не можна створити змішаного насадження:

свіжий суглинок з прошарками глини;
свіжий супісок з прошарками глини;
свіжий супісок;
сухий піщаний грунт.

55. Вміст якого газу в складі повітря влітку вдень збільшується, а вночі зменшується:

вуглекислий газ;
кисень;
азот.

56. Які насадження найбільш стійкі проти шкідливої дії вітру:

чисті насадження, прості по формі;
змішані складні насадження.

57. Який вітер найбільш сприятливий для лісу:

безвітря, штиль;
слабий протягом року;
слабий – зимою, штиль – літом;
сильний тривалий.

58. Де вітер наносить більше снігу:

на лісовій галявині;
у полі;
у насадженні;
на узліссі.

59. Назвіть деревні породи-кальцієфіли:

акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;
берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;
тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.

60. Назвіть деревні породи-нітрофіли:

акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;
берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;
тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.

61. Назвіть породи-мегатрофи:

ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;
сосна, ясен, дуб, береза, ялиця.

Грищенкова
62. Назвіть деревні породи-мезотрофи:

ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;
дуб, ялиця, осика, вільха чорна, сосна Веймутова.

д) не має вірної відповіді.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ Вивчення дисциплін заплановано у 5-ому семестрі на 3-ому курсі. Загальна кіль-кість годин/кредитів ECTS: дисципліна І – 126 5, дисципліна...	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ... Новітня історія України (1939 – до сьогодення ) – навчальна дисципліна, що вивчається упродовж VІІІ семестру в обсязі 126 годин
Конспекти до курсу «Професійна етика» Тема Професійна етика як навчальна... Тема Професійна етика як навчальна дисципліна і як засіб регулювання професійної діяльності	Лекція № Конституційне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна
27. «Конфліктологія в школі» курс за вибором для учнів 10-11 класів Навчальна програма курсу за вибором «Конфліктологія у школі» розрахована на учнів 10-11 класів на два роки навчання (70 годин, 35...	Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія... ...
Комплекс навчальних програм сімейного виховання для 8 9 класів (9,... Сімейні цінності: комплекс навчальних програм сімейного виховання (9, 17, 35, 70 годин) [для 8 – 9 класів] / [О. В. Мельник (кер...	КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ... Дисципліна «Бухгалтерський облік і експертиза» на ІУ курсі у 7 семестрі в обсязі 50 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота...
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Київ 2008 Навчальна дисципліна „Юридична деонтологія” викладається студентам І курсу юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання...	1 Структура залікового кредиту Змістовий модуль Професійна етика як навчальна дисципліна і як засіб регулювання професійної діяльності

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання