МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ практичних ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Скачати 396.19 Kb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ практичних ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ
Сторінка	3/8
Дата	18.05.2013
Розмір	396.19 Kb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Туризм > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема заняття: Методи збереження підросту при розробці лісосік.

Мета заняття: Показати роль і значення підросту в забезпеченні успішного поновлення лісу після проведення рубок.

Ще в другій половині 19 в. у вітчизняні лісівники звертали увагу на необхідність збереження неушкодженого, благонадійного підросту, тому що він порівняно швидко пристосовується до нових умов середовища. Позитивне лісовідновлююче значення підросту в ялинових лісах відзначали Л.И. Яшнов, Д.М. Кравчинский і ін. В.П. Тимофєєв вважав, що кращі по продукції ялинники формуються з підросту, що зросли з-під пологу лісу.

З метою збереження підросту забороняється вирубувати його при підготовчих роботах на лісосіках. Вирубка підросту дозволяється тільки при рубки візирів, збиранню завислих і сухостійних дерев для безпеки роботи.

Ознакою благонадійності підросту є його приріст у висоту. До благонадійного підросту звичайно відносять деревця з чітко вираженою вершиною, симетричною кроною, гладким стовбуром, без видимих ушкоджень стовбура і крони. Збережений після лісозаготівель підріст пристосовується до нових умов і через 1-2 року починає посилено рости.

У лісгоспах при відводі лісосік викреслюють абриси лісосік, на яких повинні бути нанесені ділянки молодняку і проріджені ділянки, що не підлягають рубці, а також ділянки лісу з наявністю підросту більш 2 тис. шт./га. Кількість підмету збереженню підросту залежить від породи, умов місця зростання, висоти і характеру розміщення його по площі.

Список літератури

Правила відновлення лісів. – К.: КМ України, 2007. – 6 с.
Правила поліпшення якісного складу, формування і оздоровлення лісів. – К.: КМ Укарїни, 2007. – 8 с.
Санітарні правила в лісах України. – К.: КМ України, 1995. – 19 с.
Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль горных лесов Карпат и Крыма и пути оптимизации при антропогенном воздействии. – Симферополь, 2003. – 220 с.
Поляков А.Ф., Плугатарь Ю.В., Барвинская Т.М. Экологические требования при рекреационном использовании лесов Горного Крыма // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана: Тематич. сб. науч. работ. – Симферополь, 2002. – Вып. 12. – С. 170-174.

Практичне заняття № 7

Тема заняття: Суцільні рубки в низькостовбуровому лісу.

Мета заняття: Дати представлення про технологічні особливості проведення суцільних рубань у низькостовбуровому лісу.

Низькостовбурови ліси утворяться в результаті вегетативного поновлення. Процес утворення і формування деревостану обумовлює способи його рубання. Термін рубання визначається потребою промисловості в технічно цінній деревині. Наприклад, дуб порослевого походження при використанні на корьйо рубають у 15-25 років, на дрова – у 60 років; липу при використанні на лико рубають у віці 10 років, на мочалки – у 30-50 років; вербу для плетива виробів у 1-3 року, на обруч - у 8-10 років і т.д. У низькостовбуровому лісі найбільш поширена однолісосічні рубки в різних варіантах. Ширину лісосік установлюють діючі правила рубок.

Час рубок має велике значення для порослевого поновлення. Весняні рубки до початку сокового руху сприяють звичайно появі рясної високої порослі завдяки запасам, що нагромадилися в коренях, що йдуть на живлення порослі в перші роки її появи. Однак зрубана навесні поросль легко ушкоджується при розробці лісосік і вивезенню деревини, яку важко закінчити за весняний сезон. Рясна поросль з'являється і при літній рубці, але вона часто не встигає здеревеніти і гине від осінніх заморозків. Зимова рубка низькостовбурових листяних викликає утворення гарної порослі, але незручна – через глибокий сніг приходиться залишати високі пні. Поросль на таких пнях неміцна і швидко загниває. Таким чином, низькостовбурові рубають цілий рік, однак переважніше робити це в такий час року, щоб поросль, що з'являється, не піддавалася шкідливій дії заморозків і морозів. Необхідно також враховувати і деякі індивідуальні особливості порід. Так, рубати липу при заготівлі лубу треба навесні чи на початку літа, коли завдяки сильному сокового руху кора легше здирається.

Рубають дерева так, щоб висота пня складала не менше 1/3 його діаметра. Чим нижче пень, тим швидше укореняється поросль. Рубання дерев на рівні землі часто ведуть до утворення меншого числа пагонів. Під час рубання не можна допускати розщепів пня, що може викликати його швидке загнивання. Гнилизна передається порослі в ранньому віці.

Велике значення має вік рубки, коли зберігається активна порослева здатність для вільхи і берези це 40-50 років; ільмових, клена і липи – 60-80 років; дуба і бука – 100-150.

Використання в господарстві тополі, верби, вільхи економічно вигідно завдяки наступним причинах: максимальний середній приріст деревини в більшості вегетативних древостанів настає на 20-40 років раніше, ніж у насінних; в окремих випадках на багатих ґрунтах насадження можуть дати подвійний врожай деревини (по 450 м³ за 80-90 років), що важливо для малолісних районів; уже на 3-й рік після рубання в низькостовбуровом господарстві одержують продукцію для виготовлення предметів народного вжитку.

Список літератури

Генсірук С.А. Ліси України. Львів: Наук. тов. ім. Т.Г. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. – 492 с.
Комин Г.Е. К вопросу о типах возрастной структуры насаждений // Лесной журн. – 1963. – № 3. – С. 37-42.
Лісовий кодекс України, Закон України “Про внесення змін до Лісового кодексу України”. – К.: КМ України, 2006. – 53 с.
Молотков П.И. Буковіе леса и хозяйство в них. – М.: Лесная промішленность, 1966. – 224 с.
Морозов Г.Ф. Учение о лесе. 7-е изд. – М.-Л.: гослесбумиздат, 1949. 456 с.
В.Д. Новосельцев, С.Г. Синицын, Г.М. Киселев и др. Справочник лесничего. 4-е перераб. изд. М.: Лесная промышленность, 1980. – 399 с.

Практичне заняття № 8

Тема заняття: Поступові рубки, їх призначення і способи проведення.

Мета заняття: Навчити студентів розрізняти суть характеру прорідження деревостану при проведенні поступових рубок.
Рубки головного користування, при яких деревостан вирубують у декілька прийомів протягом одного чи двох класів віку, називають поступовими рубаннями. Особливість їх – безупинне лісокористування і зайнятість площі насадженням. Ці умови необхідні для малолісних областей країни, де суцільні концентровані рубки порушують водоохоронні, полезахисні, оздоровчі й інші функції лісу.

За характером прорідження деревостану поступові рубки розділяють на: рівномірно-поступові; тривало-поступові і групово-поступові.

За часом проведення поступові рубки розділяють на короткострокові (вирубують спілий деревостан одного вікового класу і формують молодняк у межах 20-ти літнього періоду) і довгострокові (вирубки материнського деревостану здійснюють за 30-40 років, тобто за період, що перевищує один віковий клас). Короткострокові поступові рубки є рівномірно-поступовими, а довгострокові найчастіше групово-поступовими і довгостроково-поступовими.

Поступові рубки підрозділяються на чотирьохприемні, чи класичні, і двох-трьох приемні, чи спрощені. Число прийомів встановлюють у залежності від породи, повноти насадження і стану підросту і другого ярусу. Кращі об'єкти поступових рубок – насадження, раніше пройдені рубкою догляду з наявністю підросту господарсько цінних порід під пологом лісу. Ці рубки лісівничо і господарсько ефективні в насадженнях не нижче другого класу бонітету на дренованих ґрунтах з добре розвитим підростом головної породи. На зволожених ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод, а також у перестійних насадженнях поступові рубки викликають вітровал, тому на таких ділянках їх не проводять. Не проводять їх у складних типах лісу через густий підлісок і потужний надгрунтовий покрив, що активно розростається після перших прийомів рубок. Цей тип рубок застосовують у різновікових і відносно різновікових соснових і ялинових насадженнях; ялиново-листяних насадженнях; березняках, осичняках і інших м'яколистяних насадженнях з підростом хвойних порід.

Список літератури

Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 128 с.
Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с.
Мелехов И.С. Лесоводство. Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с.
Погребняк П.С. Общее лесоводство, 2-е пререработанное изд. М.: Колос, 1968. – 440 с.
Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.
Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.
Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Практичне заняття № 9

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Тернопільський національний економічний... Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів напряму підготовки...	ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
Факультет обліку та аудиту БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК Методичні вказівки... Бухгалтерський облік. Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»...	Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва...
2. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань Практичне заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень...	Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання