|
|
Скачати 0.7 Mb.
|
|
Показники комп’ютерного тестування рівня теоретичних знань учнів 1-4 класів (у %) у 2006-2007 н.р.
Інноваційна програма фізкультурно-оздоровчої роботи передбачає реформування навчально-виховного процесу з фізичного виховання у всіх формах фізкультурно-оздоровчих занять з використанням сучасних педагогічних технологій. Такий підхід, перш за все, вирішує дуже важливе завдання – забезпечення норми рухової активності в межах 16-18 годин на тиждень, яка сприяє мобілізації резервних можливостей дитини, формуванню різноманітних пристосувальних реакцій організму, які спроможні ефективно і повноцінно функціонувати в несприятливих умовах зовнішнього середовища. Модель тижневої рухової активності дітей молодшого шкільного віку представлена на рис. 5. Особлива увага приділялась пошуку інноваційних підходів до організації уроків фізичної культури з дітьми молодшого шкільного віку. В ході уроків необхідно намагатися розкривати інтереси самої особистості дитини, необхідно допомогти їй як індивідууму розкрити свій потенціал, внутрішні резерви здоров’я та фізичного стану, дати можливість кожній дитині самовиразитися, бути поміченою, визнаною. Рис. 5. Модель тижневої рухової активності дітей молодшого шкільного віку. Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителя не тільки на фізичну підготовленість, але й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої реґламентації занять, підвищення їх емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання наукових та технічних засобів. Одним із нових інноваційних підходів є втілення в практику роботи вчителів фізичної культури сюжетних уроків, які забезпечують оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, формування міжпредметних зв’язків. Планування сюжетного уроку потребує від учителя раціонального розподілу часу на вирішення освітніх завдань (оскільки в ході уроку діти отримують знання з теми сюжету про різні явища природи, сфери діяльності людини) і часу, який відводить учитель на підвищення рухової активності, навчання рухових дій. Сюжетні уроки здійснюють соціальний вплив (перш за все це усвідомлення кожного учня як особистості), сприяють формуванню самостійності, активності, наполегливості. Опитування дітей показало, що 96% вважають сюжетні уроки більш цікавими, сприяють підвищенню інтересу до занять фізичною культурою. Одним із сучасних підходів до проведення уроків фізичної культури є використання засобів фізичного виховання, які впливають на формування пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку. Для визначення засобів фізичної культури, які сприяють формуванню пізнавальних процесів нами був проведений кореляційний аналіз між тестами, які визначають рівень фізичної підготовленості та пізнавальних процесів. Найбільш високий рівень кореляції був виявлений між показниками тестів “складання орнаменту з кубиків” та “динамічна рівновага” (r=0,83). Аналогічний характер взаємозв’язку спостерігається між показниками тестів “перцептивне моделювання” та “потрійний стрибок у довжину з місця” (r=0,80) та показниками у тестах “ходьба до цілі” з тестом “складання орнаменту з кубиків” (r=0,70). Таким чином, визначення взаємозв’язку між показниками, які характеризують рівень пізнавальних процесів і фізичну підготовленість показав, що вправи, які спрямовані на розвиток координаційних здібностей є пріоритетними для активізації пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку. Нами систематизовані фізичні вправи, які можна використовувати при вивченні різних розділів програми “Легка атлетика”, “Гімнастика”, “Основні елементи і поняття спортивних ігор” для формування пізнавальних процесів. Широке впровадження знайшли рухливі ігри, а також народні, естафети, вправи ігрового і сюжетно-образного характеру. Враховуючи інтерес та позитивні емоції, які супроводжують виконання запропонованих вправ, ми їх використовували не тільки для вирішення основних завдань уроку, але й для розвитку здібностей переключення і зосередження уваги, зняття напруги, пробудження інтересу та підвищення настрою. Для оцінки ефективності експериментальної методики формування пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку засобами фізичної культури, ми зробили порівняльний аналіз даних розвитку координаційних здібностей і пізнавальних процесів до та після експерименту. Статистичні значення показників розвитку координаційних здібностей свідчать, що достовірні зміни (р < 0,05) зафіксовані у тестах рухова пам’ять, ходьба до цілі та динамічна рівновага у експериментальних групах. Значні зміни виявлені також і у контрольних групах у тестах ходьба до цілі та динамічна рівновага. Щодо розвитку пізнавальних процесів, то у дівчат 8-9 років достовірних відмінностей не зафіксовано, але у експериментальних групах відмічається тенденція до покращення результатів. Таким чином, наявність значущих кореляційних взаємозв’язків між фізичними здібностями і пізнавальними процесами свідчить про доцільність педагогічних впливів, спрямованих на їх інтегрований розвиток. До головних вимог до сучасного уроку фізичної культури віднесено здійснення міжпредметних зв’язків. Нами розроблена інноваційна програма реалізації міжпредметних зв’язків, яка включає розробку рухливих ігор та естафет з використанням матеріалу загальноосвітніх предметів, втілення сюжетних уроків фізичної культури, на яких учні ознайомлюються із довкіллям, набувають життєво необхідних навичок, навчаються вирішувати ситуаційні та творчі завдання. Велике значення має для дітей включення в урок ігор, які відкривають нові знання для дітей, дають можливість дитині пізнати нові сфери діяльності людини. Аналіз визначення ефективності програми міжпредметних зв’язків показав, що до експерименту при проведенні спостереження уроків ФК у 68% визначено нульовий рівень, 27% – низький рівень, 5% – високий рівень. Після експерименту 17% – низький рівень, 60% – середній рівень, 23% – високий рівень реалізації між предметних зв’язків. Таким чином, можна визначити подібні і неподібні ознаки в проведенні традиційного і інноваційного уроку з фізичної культури. До схожих ознак традиційного і інноваційного уроків відносяться вирішення освітніх, виховних і оздоровчих завдань; аналогічна структура уроку; зміст уроку обумовлений програмою з фізичного виховання; систематичність проведення (3 рази на тиждень); тривалість уроку (45 хв.); дотримання вимог до сучасного уроку з фізичної культури, які зазначені в програмі. У інноваційному уроці вирішуються специфічні завдання – формування пізнавальної сфери через отримання певної системи знань, творчих здібностей, емоційної сфери, виховання механізмів самореалізації та самовиховання; проведення уроку передбачає дотримання специфічних принципів – фасцинації, синкретичності, творчої спрямованості; змінюється система власних дій вчителя; підвищуються вимоги до естетичного аспекту уроку, виразності рухів, музичного супроводу, мовлення педагога та його вміння створити ігрову ситуацію, незвичайну атмосферу слів, асоціацій, бажань дітей; планування уроку передбачає визначення змісту, ходу, методики і організації уроку згідно з темою сюжету, інтересами і мотивацією дітей. Якщо в загальній педагогіці різні дослідники все частіше звертаються до проблеми виховання у школярів самостійності в процесі навчання, то у фізичному вихованні дана проблема залишається без належної уваги. Аналіз практичного досвіду організації самостійних занять фізичними вправами, показує, що більшість вчителів навчають дітей комплексам фізичних вправ на уроках фізичної культури, які можна використовувати в системі самостійних занять. В основному підбір комплексів спрямований на корекцію фізичного стану дітей і профілактики захворювань. Даний підхід має серйозні недоліки – це відсутність урахування мотивів і інтересів дітей до занять фізичною культурою в різні вікові періоди. Проблеми організації самостійних занять фізичною культурою дітей потребують пошуку нових підходів з врахуванням інтересу та мотивації. Нами розроблена експериментальна методика самостійних занять молодших школярів в основу якої покладені наступні педагогічні положення: 1. Використання ігрового методу для підвищення мотивації дитини до занять фізичними вправами, у набутті стійкої потреби в творчому мисленні. 2. Раціональна побудова комплексів вправ, яка дозволяє всебічно впливати на організм дитини. 3. Комплексний підхід до розвитку фізичних якостей. Для цього система комплексів фізичних вправ з оздоровчою спрямованістю представлена у вигляді казкових подорожей у зошиті “Вперед, до джерела здоров’я”, сюжети пригод представлені у віршах. 4. Використання системи самоконтролю для визначення приросту показників фізичних якостей. 5. Існування тісного зв’язку програми самостійних занять з програмним матеріалом фізичного виховання школярів. Система самостійних занять фізичними вправами створена на основі оздоровчої педагогіки пізнавально-рухового навчання, сюжетно-образного підходу до використання фізичних вправ. Ігрові ситуації сприяють зацікавленню дітей, створюють і підвищують інтерес до інформації, яку школярі отримують під час самостійних занять. Для перевірки ефективності експериментальної методики нами були створені контрольна і експериментальна групи. У контрольній групі щоденні самостійні заняття включали комплекси загально розвиваючих вправ, які вчитель розробляв на кожну чверть згідно зі змістом державної програми. В експериментальній групі ми запропонували систему самостійних занять з використанням комплексів вправ у вигляді казкових сюжетів згідно зі змістом зошита “Вперед, до джерела здоров’я”. У результаті педагогічного експерименту протягом навчального року відбулися позитивні зміни за всіма показниками фізичної підготовленості (р<0,01; р<0,05), у експериментальній групі, у порівнянні з контрольною. Дослідження рівня соматичного здоров’я показало значуще підвищення показників силового індексу, зниження показників індексу Робінсона та Руф’є після експерименту у школярів експериментальної групи як у хлопців так і у дівчат (р<0,01) у порівнянні з показниками контрольної групи. Реалізація інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи передбачає взаємодію всіх учасників педагогічного процесу – вчителів, батьків і дітей. Співпраця сім’ї та школи, за умови її ефективної організації, може стати суттєвим важелем активізації залучення дітей до занять фізичною культурою. Тому існує потреба у розробці сучасних шляхів, методів, форм, засобів фізичного виховання школярів в умовах взаємодії сім’ї і школи. Нами створена система організації взаємодії сім’ї і школи, яка спрямована на вирішення наступних завдань: освіта батьків з питань організації системи фізичного виховання та оздоровлення дітей у сім’ї; активізація фізичної активності батьків шляхом залучення до участі у загальношкільних фізкультурно-спортивних заходах; організація системи контролю за фізичним станом дітей; корекція фізичного стану дітей засобами фізичної культури в сім’ї; формування здорового способу життя в умовах сім’ї; покращення стосунків, взаємодовіри між дітьми та їх батьками. Нами розроблена система роботи сім’ї і школи, яка передбачає втілення таких форм роботи – тематичні батьківські збори, відкриті уроки та позаурочні заходи, індивідуальні консультації, лекторії для батьків, система контролю за фізичним станом учнів, консультації медичної служби, лікувально-профілактичні заходи. Як свідчать експериментальні дані з 2002 року кількість батьків, які залучені до різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи збільшилась з 34% до 87%, що на наш погляд сприяє формуванню мотивації дітей до занять фізичною культурою і спортом. Таким чином, у рамках реалізації інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дітей молодшого шкільного віку розроблено та впроваджено в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сучасні педагогічні технології, які спрямовані на формування мотиваційного середовища, вдосконаленню організації навчально виховного процесу, сучасних методів навчання і виховання, реформування змісту умов взаємодії сім’ї і школи. У шостому розділі “Обговорення результатів дослідження” подано підсумки дисертаційного дослідження і показано, що інноваційна програма фізкультурно-оздоровчої роботи може застосовуватися у загальноосвітніх навчальних закладах і сприяє покращенню організації системи фізичного виховання молодших школярів. Результати наших досліджень підтверджують дані, що більшість дітей молодшого шкільного віку має низький рівень фізичної підготовленості та не здатна виконувати на позитивні оцінки контрольні нормативи шкільних програм та вимог “Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України”. (М.М.Борейко, 2001; І.О.Когут, 2006; В.В.Білецька, 2008; І.А.Тюх, 2009; Ю.Ю.Борисова, 2009). Також підтверджені дані ряду авторів про низький рівень стану здоров’я дітей (М.М.Борейко, 2001; В.П. Семененко, 2005; І.О. Когут, 2006; В.В. Білецька, 2008, І.О.Тюх, 2009, Ю.Ю.Борисова, 2009). Підтверджено дані Раслана Массауд (1998), М.М. Борейко (2001), Л.В. Ковальчук (2007), Л.І. Прокопової (2009) про структуру рухової активності молодих школярів, особливо треба відзначити про зниження з віком рівня рухової активності. Доповнена інформація інших дослідників про: - особливості мотивів та інтересів дітей до занять фізичною культурою і спортом, про вплив сімейного виховання в сучасних умовах на формування інетересів школярів до фізичної культури і спорту (Т.Ю.Круцевич, 2004; Т.В. Безверхня, 2008); - систему формування міжпредметних зв’язків у фізичному вихованні (М.А.Милованов, 1995, О.Кругляк, 2004); - особливості функціонування системи фізичного виховання (О.О.Гужаловський, 1988; Т.Ю.Круцевич, 2000; О.С.Куц, 2002; О.Т.Литвин, 2005; В.М.Платонов, 2006; М.М.Булатова, 2007). У роботі вперше: - обґрунтована та розроблена концепція проектування інноваційних технологій у фізичному вихованні молодших школярів, структурними елементами якої є мета, завдання, засоби, стратегія її реалізації та кадрове забезпечення навчально-виховного процесу; - формування теоретичних знань здійснюється у поєднанні з руховою діяльністю в системі інтеґрованих уроків з фізичної культури на основі розвитку творчої активності особистості, прагнення до активної участі дитини у навчальному процесі з використанням принципу розвиваючого навчання; - науково обґрунтовані організаційно-методичні підходи та технологія сюжетних уроків фізичної культури, які спрямовані на підвищення емоційної насиченості, індивідуальне сприйняття навчального матеріалу, підвищення рівня загальних знань, максимальну різноманітність форм, методів та засобів фізичного виховання, створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу учнів; - розроблена програма реалізації міжпредметних зв’язків, яка дає можливість засобами фізичної культури знайомити дітей з довкіллям, набувати життєво необхідних навичок, вирішувати ситуаційні і творчі завдання, пізнавати нові сфери діяльності людини; - представлена інноваційна програма самостійних занять фізичними вправами у вигляді казкових подорожей у зошиті “Вперед до джерела здоров’я”, яка створена на основі оздоровчої педагогіки пізнавально-рухового навчання. - розроблена інноваційна програма щодо взаємодії сім’ї і школи для залучення батьків до співпраці, що сприяє фізичному вихованню молодших школярів. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53 |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня ... |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України |