Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Скачати 0.7 Mb.

Назва	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка	2/5
Дата	21.03.2013
Розмір	0.7 Mb.
Тип	Автореферат

bibl.com.ua > Спорт > Автореферат

1 2 3 4 5

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку дослідження, постановці проблеми, вивченні методології дослідження, визначенні мети, об’єкта, предмета дослідження, проведенні педагогічного експерименту, систематизації фактичного матеріалу, теоретичному обґрунтуванні і експериментальній перевірці інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, інтерпретації отриманих даних, формулюванні висновків, написанні тексту дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення доповідалися на Міжнародних конгресах: “Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх” (ІV Київ, 2000; Москва, 2003; ІХ Київ, 2005); Міжнародних конференціях “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2005, 2006, 2007); “Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк, 2002); “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001, 2004, 2008); “Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті Європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004); “Фізична культура, спорт та здоров’я нації” (Вінниця, 2001, 2004); “Наукове обґрунтування фізичного виховання, спортивного тренування і підготовки кадрів з фізичної культури і спорту” (VІІІ, ІХ наукові сесії Мінськ, 2005, 2006); “Теорія фізичного виховання і теорія фізичної культури: Основи і перспективи розвитку”, яка присвячена 100-річчю Новікова А.Д. (Москва, 2006); “Фізичне виховання і спорт в системі освіти як фактор фізичного і духовного оздоровлення нації” (Мінськ, 2008); Всеукраїнських конференціях “Шляхи оптимізації вищої фізкультурної освіти” (Дніпропетровськ, 2003); “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ, 2004); “Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання” (Львів, 2004); “Використання різних форм та методів фізкультурно-оздоровчої роботи для популяризації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у монографії, 37 статтях, з них 25 у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 461 сторінках, ілюстрований 21 рисунком, містить 41 таблицю і складається із вступу, переліку умовних скорочень, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків, 4 додатків, списку використаної літератури.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, визначено зв’язок роботи з науковими планами, темами, з’ясовано мету, задачі, об’єкт, предмет, методологію, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, визначено особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора.

У першому розділі “Сучасний стан фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку в загальноосвітніх навчальних закладах” проведено теоретичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми вдосконалення системи фізичного виховання молодших школярів. Зокрема визначено проблемне поле, до якого входить таке питання, як комплексний підхід до вирішення проблеми збереження здоров’я шляхом наукового обґрунтування та розробки інноваційних підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Аналіз наукових джерел показав, що існуюча концепція фізичного виховання застаріла, потребує нового трактування організації навчально-педагогічного процесу, мети, завдань з фізичного виховання з врахуванням соціально-економічних тенденцій розвитку суспільства.

Дослідники (Круцевич Т.Ю., 2007, Литвин О.Т., Булатова М.М., 2006, Білецька В.В., 2007, Тюх І.О., 2008) вказують на відсутність науково-обґрунтованої системи нормативних оцінок фізичної підготовленості школярів, та звертають увагу на погіршення стану здоров’я та фізичної підготовленості школярів.

При цьому молодший шкільний вік виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема, формування орієнтацій на здоровий спосіб життя, що є передумовою функціонування механізмів розвитку особистості та організації її життєдіяльності.

Значна кількість досліджень присвячена вдосконаленню організаційної структури педагогічного управління. За результатами проведеного аналізу встановлено, що попри наявності великої кількості досліджень, які стосуються пошуку засобів підвищення ефективності фізичного виховання молодших школярів, основною проблемою залишається пошук інноваційних підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи, реалізації завдань, які потребують перебудови свідомості людини, мобілізації її життєвих ресурсів, усвідомлення необхідного дотримання здорового способу життя та вироблення особистої позиції щодо зміцнення стану свого здоров’я впродовж всього життя, з врахуванням інтересів та вікових особливостей дітей.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” розкрито сутність використання методів дослідження, подано загальні відомості про контингент досліджуваних.

Ефективність функціонування системи фізичного виховання визначалась за результатами педагогічного спостереження анкетування дітей, батьків та вчителів фізичної культури та показників фізичного стану за допомогою використання таких методів: соматометричні, соматоскопічні, функціональні методи дослідження; педагогічне тестування; експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я.

Розробка моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи проводилася на основі результатів психодіагностичних методів та педагогічного експерименту.

Обробка результатів дослідження проводилась з використанням методів математичної статистики.

Дослідження проводилося в декілька етапів у рамках тематики Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Перший етап 1999-2000 рр. був присвячений визначенню теоретико-методологічного підходу до аналізу предмета та об’єкта дослідження. Проведено вивчення літературних джерел та документальних матеріалів за темою дисертації для визначення стану проблем в системі фізичного виховання.

На другому етапі 2001-2002 рр. визначалась ефективність функціонування системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Нами досліджувався досвід організації фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Був здійснений аналіз професійної діяльності вчителів, який проводився за результатами анкетування 66 вчителів фізичної культури для визначення їх готовності до інноваційної діяльності.

Для визначення відношення батьків, від яких також залежить стан функціонування системи фізичного виховання, було проведено анкетування 110 батьків дітей молодшого шкільного віку.

Третій етап (2003-2004 рр.) мав на меті визначити науково-педагогічні засади удосконалення системи фізичного виховання на основі аналізу фізичного стану та мотивації дітей молодшого шкільного віку до занять фізичною культурою та спортом.

Для визначення пріоритетів, мотивів та інтересів дітей було проведено анкетування 291 дитини молодшого шкільного віку. Отримані дані дозволили визначити напрямки та підходи щодо формування мотивації дітей до занять фізичною культурою і спортом.

Аналіз професійної діяльності вчителів проводився на основі відповідей 66 вчителів фізичної культури за анкетою В.С. Лазарева.

Дослідження фізичного стану проводилось у загальноосвітніх школах №№ 33, 35, 66, в НВК № 28. В дослідженні приймали участь 558 дітей молодшого шкільного віку.

Вивчення рівня рухової активності проводилось на основі аналізу добової рухової активності за Фремінгемською методикою 50 дітей 6 років і 157 дітей 7 років.

Отримані дані про стан організації фізкультурно-оздоровчої роботи, інтереси, мотиви, рівень здоров’я дітей молодшого шкільного віку дозволив визначити основні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання і науково обґрунтувати інноваційну програму розвитку фізкультурно-оздоровчої роботи з використанням сучасних інноваційних технологій.

Четвертий етап (2005-2006 рр.) був присвячений обґрунтуванню теоретико-методичних засад інноваційних технологій в системі фізичного виховання.

Розроблена система формування теоретичних знань з предмету “Фізична культура” з використанням спеціально розроблених зошитів для учнів 1 класу “Спортивна абетка”, 2 класу “Разом з Фізкультуркіним”, 3 класу “Фізкультуркін у спортивній країні”, 4 класу “Спортивний клуб Фізкультуркіна” та системи інтеґрованих уроків. Оцінка теоретичних знань проводились за допомогою розробленої комп’ютерної програми.

В тестуванні прийняло участь 122 дитини експериментальної групи (1 клас – 20 дітей; 2 клас – 32 дитини; 3 клас – 29 дітей; 4 клас – 31 дитина), 122 дитини контрольної групи (1 клас – 27 дітей; 2 клас – 28 дітей; 3 клас – 27 дітей; 4 клас – 30 дітей).

Протягом 2005-2006 рр. впроваджена методика формування міжпредметних зв’язків. Проведено спостереження 240 уроків фізичної культури, 120 – до експерименту, 121 – після експерименту

Науково обґрунтовані сучасні підходи щодо проведення уроку фізичної культури. Розроблена методика використання елементів бадмінтону в урочних формах занять для підвищення функціональних можливостей організму дітей перевірена в умовах педагогічного експерименту в ЗШ № 46 м. Дніпропетровська (всього 293 осіб з них 147 хлопчиків та 146 дівчаток) і представлена в дисертаційному дослідженні О.В. Шиян, яке виконано під нашим керівництвом.

Запропоновані організаційно-методичні підходи щодо проведення сюжетного уроку фізичної культури.

Науково обґрунтована система самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку, яка перевірена в умовах педагогічного експерименту О.О. Власюк, дисертаційна робота якої виконана під нашим керівництвом. В експерименті прийняло участь 265 дітей.

П’ятий етап (2007-2008 рр.) був спрямований на розробку варіантів моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дітей молодшого шкільного віку.

Розроблена концепція втілення інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчу роботу, яка була перевірена в умовах педагогічного експерименту. Був проведений аналіз отриманих результатів за показниками стану соматичного здоров’я, захворюваності, рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

Шостий етап (2009 р.). На даному етапі здійснено обробку отриманих даних за допомогою методів математичної статистики, аналіз та обговорення результатів, оформлення дисертаційної роботи.

Організація та проведення етапних досліджень, використання наукових підходів дозволили обґрунтувати сучасну модель фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, яка спрямована на формування інтересу до занять фізичною культурою та підвищення рівня здоров’я.

У третьому розділі “Ефективність функціонування системи фізичного виховання на основі визначення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку”. Аналіз критеріїв ефективності системи фізичного виховання дає можливість вдосконалення системи фізичного виховання, втілення сучасних інноваційних технологій. Більшість вчених основним критерієм вважають оцінку фізичного стану дітей, який визначається рівнем розвитку якісних сторін рухової активності, тому нами було проведено дослідження фізичного стану і рухової активності дітей молодшого шкільного віку.

У даному розділі викладено результати досліджень рівня рухової активності, фізичної підготовленості та фізичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку протягом 2003-2007 рр.

Для визначення змін у структурі рухової активності протягом навчання ми провели порівняльний аналіз добової рухової активності дітей 6 та 7 років (рис. 1).

Рис. 1. Показники рухової активності дітей 6 та 7 років.

Як показують дослідження від 6 до 7 років кількість годин, що витрачаються на середній і високий рівні рухової активності мають тенденцію до зниження. У 6 років на середній рівень витрачається 2 год. 10 хв. (9,1%), на високий – 40 хв. (2,6%), а в 7 років на середній 1 год. 7хв. (7,35%), на високий – 20 хв. (1,05%). Найбільша кількість годин витрачається на базовий (44,5% – у 6 років, 39,4% – у 7 років).

Збільшується кількість годин, що витрачаються на сидячий рівень з 17.7% у 6 років до 20,5% у 7 років та малий рівні фізичної активності з 26,1% у 6 років до 31,7% у 7 років, що свідчить про збільшення розвитку навантаження учнів, а кількість часу на організовані форми фізкультурно-оздоровчої роботи від 1 до 4 класу зменшується.

Визначення зміни показників фізичного розвитку протягом 5 років вказує на необхідність його корекції.

Отримані результати вимірювань антропометричних характеристик морфологічного статусу обстежуваних дітей та їх аналіз дозволяють констатувати, що континґент обстежуваних за своїм фізичним розвитком не за всіма показникам відповідає середній віковій нормі для школярів цього віку. Згідно думки вчених (Г.Л. Апанасенко, 2003; Т.Ю. Круцевич, 2005) тільки функціональні показники, що лежать вище середнього рівня генеральної сукупності досліджуваних відносяться до безпечного рівня фізичного здоров’я.

Так, дослідження масово-зростового індексу Кетле у дітей в різні роки показує, що у 2003 році тільки хлопчики 8 та 9 років мають середній рівень індексу Кетле, у той час як хлопчики 7 та дівчата 8, 9 років належать до рівня нижче середнього, дівчата 7 років – до низького. У 2007 році тільки хлопчики і дівчата 9 років мають індекс фізичного розвитку вище середнього, в інших віково-статевих групах показники були на нижче середньому рівні.

Треба звернути увагу на показники життєвого індексу, який побічно свідчить про функціональні можливості системи зовнішнього дихання. У хлопчиків практично всіх вікових груп у 2003 році цей показник виходить за межі безпечного рівня фізичного здоров’я. Аналогічну тенденцію спостерігаємо у досліджуваних групах дівчат.

Зіставлення показників сили кисті сильнішої руки залежно від маси тіла дітей 7-9 років у 2003 році, приводить до висновку про низький рівень розвитку сили кистякової мускулатури. Кількість хлопчиків 7 років, які мають нижче середнього рівень складає 37,0%, 8 років – 52,0%, 9 років – 27,9%; у дівчаток – 53,3%, 47,1%, 37,5% відповідно.

Така ж сама тенденція відмічається у 2007 році.

Аналіз показників фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку свідчить, що значна кількість дітей знаходиться за межею середнього

рівня, що вимагає корекції фізичного розвитку дітей засобами фізичної культури у різних формах фізкультурно-оздоровчих занять.

Дослідження рівня фізичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку підтверджує висновки вчених (Г.Л. Апанасенко, 2009; С.Г. Приймак, 2002, Т.І. Суворова, 2003; І.О. Когут, 2005 та ін.) про низький рівень фізичного здоров’я основної маси школярів. Так і в 2003, і в 2007 році біля 90% 7-10 років знаходяться за межею безпечного рівня фізичного здоров’я (рис. 2).
Рис. 2. Відсоткове співвідношення рівнів здоров’я хлопців 7-9 років, що обстежувалися у 2003 році.
Тестування фізичної підготовленості дозволило дослідити вплив різних форм фізичного виховання на гармонійний розвиток основних фізичних якостей.

За нашими висновками, найбільш вразливими сторонами фізичної підготовленості є розвиток витривалості, як у хлопчиків, так і у дівчаток від 62 до 79% налічується кількість тих, що мають оцінки “1” і “2” бали. На другому місці йде розвиток гнучкості, у хлопчиків кількість незадовільних оцінок сягає від 40% у 7 років до 48,2% у 9 років, а у дівчат від 33,3% до 43,7% відповідно.

У дівчат відмічається низький розвиток дуже важливої для них якості – сила м’язів черевного пресу. Від 33% до 53% учениць 7-9 років мають незадовільні оцінки у тесті “піднімання в сід за 1 хв.”.

Найбільша кількість позитивних оцінок виявлена в тестах на координацію у дівчаток до 85% і у хлопчиків до 63%, на силову витривалість у хлопчиків від 30% до 60%.

Тенденції дисгармонійного розвитку фізичних якостей молодших школярів співпадають у дослідженнях як у 2003 р., так і 2007 р., що свідчить про недосконалість сучасних програм фізичної культури у початковій школі.

Аналіз взаємозв’язку рівнів фізичної підготовленості з рівнями фізичного здоров’я показав певну позитивну тенденцію між ними у дітей 7-9 років. Виявлено, що чим вище РФП учнів, тим краще їх фізичне здоров’я.

Таким чином, аналіз показників фізичної підготовленості свідчить, по-перше, що для більшості дітей молодшого шкільного віку нормативи фізичної підготовленості є недоступні, що зумовлює необхідність перегляду критеріїв оцінки фізичної підготовленості з урахуванням їх індивідуальних можливостей, особливостей фізичного стану та вікового розвитку.

По-друге, зміст фізкультурно-оздоровчих занять з дітьми молодшого шкільного віку вимагає використання диференційованого підходу при плануванні фізичних навантажень з урахуванням рівня фізичного здоров’я дітей.

Отримані дані про фізичний стан дітей молодшого шкільного віку свідчать про необхідність вдосконалення та втілення інноваційних підходів в систему організації фізкультурно-оздоровчої роботи з метою формування свідомого відношення до занять ФКіС, покращення здоров’я та фізичної підготовленості дітей.

Четвертий розділ “Теоретико-методичні засади проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах” розкриває умови та структуру проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи.

Внаслідок нових тенденцій в освіті в галузі фізичної культури і спорту поставлені завдання, рішення яких залежить від розробки і обґрунтування інноваційних технологій, механізмів їх втілення в практику загальноосвітніх шкіл.

Школи, які орієнтовані на зміни, завдяки появі нововведень отримують можливості та стимули для свого розвитку.

Концепція проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи спрямована на всебічний розвиток особистості шляхом навчання та виховання і ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах:

- демократії – ключова стратегія полягає в тому, щоб організація, шляхи прийняття рішень, структура управління і етос були демократичні, при цьому надаються можливості і заохочується участь всіх учасників проекту;

- справедливості та рівності – програма повинна бути створена для всіх соціальних груп, з урахуванням особливих потреб кожного учня;

- прозорості – всі учасники проекту чітко повинні знати мету, засоби її досягнення, структуру і межі компетентності;

- гуманізму – формування свідомого ставлення до обов’язків людини і виховання громадянина України;

- інтеґративності – полягає в єдності навчання і виховання на засадах гуманізму;
- науковості – передбачає втілення інноваційних технологій на основі сучасних наукових досліджень;

- законності – дотримання законодавчих актів, відповідальності перед законом, реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- системності – школа розглядається як система, комплекс взаємопов’язаних компонентів, які створюють нову інтеґративну якість.

Проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи передбачає врахування загальних принципів теорії фізичного виховання: принцип гармонійного розвитку особистості; принцип зв’язку з життєдіяльністю; принцип оздоровчої спрямованості.

А також загальнометодичних принципах: свідомості; активності; індивідуалізації.

Розвиток фізкультурно-оздоровчої роботи можна визначити як процес якісних змін у компонентах, які її складають, а також її структури, внаслідок яких набувається здібність досягати більш високих результатів. Проектування інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи дозволило визначити ознаки реальних змін у діяльності закладів освіти, зміни, які визначають інноваційний процес, рівні інноваційного процесу, функції інноваційної програми.

Таким чином, інноваційний процес визначає зміни, які мають новизну, потенціал підвищення ефективності процесу в цілому або якихось інших чинників; здатність дати довгостроковий корисний ефект, узгодження з іншими нововведеннями.

Нами науково обґрунтована структура інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, яка включає проблеми, на рішення яких вона зорієнтована: мету, проект майбутньої системи фізкультурно-оздоровчої роботи, нововведення, за рахунок впровадження яких передбачається вирішити проблеми, кадрове та ресурсне забезпечення, стратегічний план дій.

Для визначення проблем, на рішення яких зорієнтована інноваційна програма фізкультурно-оздоровчої роботи, нами проведено анкетування вчителів фізичної культури, яке дало можливість визначити шляхи впровадження інноваційних технологій. 30% вчителів вказали на те, що потребує невеликих змін контроль і оцінка результатів діяльності, 35,6% відповіли, що потребують помірних змін навчальні плани, методи навчання і виховання, кадровий потенціал, 35,4% вважають, що потребує великих змін навчальні програми, організація навчально-виховного процесу, мотиваційне середовище.

Сучасні тенденції розвитку системи фізичного виховання обумовили визначення мети інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, яка полягає у формуванні фізично розвиненої особистості, здатної реалізувати творчий потенціал, активно використовуючи фізичну культуру для зміцнення і збереження здоров’я, усвідомленого ставлення до формування власного здоров’я, захисту від несприятливих природних і соціальних факторів.

Таким чином, проектування інноваційної програми показало, що для втілення інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи необхідно:

зробити корекцію навчальної програми з предмету “Основи здоров’я і фізична культура”;

зробити корекцію навчальних планів;
вдосконалити організацію навчально-виховного процесу – нові підходи до планування режиму дня, проведення основних форм фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі дня, уроків фізичної культури, системи позакласної роботи;
визначити підходи щодо забезпечення фізичної досконалості і здоров’я шляхом комплексного вирішення педагогічних, медичних і соціальних питань;
визначити нові підходи до використання методів навчання і виховання, зосередження не на тому, щоб вчити, а на тому, щоб вчитися і використовувати активні методи навчання з формуванням позитивної ідеї на здоровий спосіб життя;
вдосконалити систему контролю і оцінку результатів діяльності;
створити систему заходів на підвищення знань батьків – як важливого компоненту формування здоров’я дітей;
розробити систему заходів з підвищення рівня кадрового забезпечення.

Основу розробки інноваційної програми складало покращення всіх складових здоров’я – психічного, фізичного і соціального, які забезпечені системою сучасних форм фізкультурно-оздоровчої роботи і створення умов для формування особистості.

Фізичне здоров’я забезпечується цілісною системою, яка передбачає втілення фізкультурно-оздоровчих занять за основною програмою, а також додаткових занять “за вибором” (на яких діти згідно з інтересами і віковими особливостями займаються різними видами спорту), фізкультурних хвилинок різної спрямованості, рухливих перерв, спортивного часу у групах продовженого дня, самостійних занять фізичними вправами, прогулянок на свіжому повітрі з використанням рухливих ігор, фізкультурно-спортивних свят, спортивних змагань, занять у спортивних секціях.

Система побудована таким чином, щоб всі діти мали можливість займатися фізичними вправами. Особлива увага приділяється дітям, які мають відхилення в стані здоров’я і відвідують заняття в спеціальних медичних групах. Слід відзначити, що втілення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять передбачає втілення інноваційних підходів щодо їх проведення.

Для покращення психічного здоров’я створена “Психологічна служба школи”, яка вирішує питання психопрофілактики, попередження нервово-психічного навантаження, пов’язаного з навчанням, гострого та негативного стресового стану, підвищення адаптивних можливостей школярів.

Для формування соціального здоров’я створена система заходів, які пов’язані з вирішенням завдань по формуванню здорового способу життя, підвищенню рівня знань батьків, керівників, вчителів та дітей, всіх учасників педагогічного процесу (рис. 3).

Рис. 3. Форми роботи школи по формуванню основ здорового способу життя.

У п’ятому розділі “Сучасні педагогічні технології як основа реалізації концепції інноваційних програм фізкультурно-оздоровчої роботи та їх ефективність” розкривається зміст інноваційно-педагогічних технологій, спрямованих на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, вдосконалення навчально-виховного процесу, який включає розробку сучасних методів навчання і виховання в системі фізкультурно-оздоровчих занять, реформування змісту умов взаємодії сім’ї і школи.

У рамках реалізації концепції інноваційних програм фізкультурно-оздоровчої роботи дітей молодшого шкільного віку розроблено та впроваджено у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сучасні педагогічні технології, які спрямовані на вирішення основних проблем і мети інноваційної програми.

Однією із важливих проблем є вдосконалення навчальної програми з фізичного виховання, яка багато в чому визначає ефективність функціонування системи фізичного виховання.

Аналіз діючої програми показує, що існує невідповідність між змістом навчального матеріалу та інтересами і мотивами дітей до занять фізичною культурою і спортом, критеріїв оцінки фізичної підготовленості індивідуальним можливостям і особливостям фізичного стану дітей. Треба відзначити недостатню кількість використання засобів, які спрямовані на максимальну реалізацію оздоровчих завдань, відсутність інноваційних технологій сучасних наукових досягнень у практиці фізичного виховання.

Розробка та впровадження регіональної програми з предмету “Фізична культура” з 2002 по 2007 роки дозволила визначити основні напрямки оновлення змісту початкової освіти з фізичної культури:

- корекція розподілу навчальних годин для проходження основних розділів програми з урахуванням місцевих умов та вікових особливостей дітей;

- вдосконалення контролю за успішністю дітей з використанням оцінювання за 12 бальною системою для основної та підготовчої груп;

- використання вправ оздоровчої спрямованості в системі уроків фізичної культури;

- розширення змісту теоретичного матеріалу, що дає можливість отримати знання з основ олімпійського руху, історичних аспектів розвитку фізичної культури і спорту у Дніпропетровській області;

- запропонована комп’ютерна програма оцінки теоретичних знань з предмету “Фізична культура”;

- корекція змісту навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей дітей.

Апробація програми показала, що вчителі фізичної культури (95%) Дніпропетровської області позитивно оцінюють програму та відзначають важливість запропонованої системи тестування за 12-бальною системою

основної і підготовчої груп, включення до змісту вправ оздоровчої спрямованості.

Однією із важливих проблем організації фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та втілення інноваційних технологій є формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом.

Вплив шкільного виховання на формування мотивації дітей до занять з фізичної культури і спорту – це один з напрямів сучасної концепції фізичного виховання, спрямований на те, щоб домогтися більш високих результатів фізичної підготовленості на основі реалізації принципово нових підходів, засобів, технологій, де головним є не процедура натаскування на руховий результат, а складна і кропітка робота з формування щиро зацікавленого ставлення до процесу самовдосконалення, створення умов для оволодіння способами удосконалення своєї тілесності. Завдання полягає в тому, щоб зробити активну рухову діяльність більш осмисленою, цілеспрямованою, найбільшою мірою відповідною індивідуальним особливостям кожного, хто цим займається.

Практика роботи загальноосвітніх шкіл свідчить, що процес оволодіння теоретичними знаннями з фізичного виховання, практично не здійснюється.

Основною причиною такого стану є те, що на уроках фізичної культури практично немає часу для засвоєння теоретичних знань, а підручники та навчальні посібники передбачають використання репродуктивного методу опанування теоретичними знаннями. Даний підхід не в повній мірі враховує психологічні та вікові особливості розвитку дітей, їх інтереси і потреби в заняттях фізичною культурою і спортом.

Нами запропонований новий підхід, в якому система формування теоретичних знань спрямована, перш за все, на реалізацію основної мети – виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності.

Створення науково-обґрунтованого підходу до формування теоретичних знань передбачає дотримання загальних принципів концепції демократії, справедливості та рівності, прозорості, гуманізму, інтеґративності, науковості, системності.

При цьому необхідно щоб система будувалась на загально-методичних принципах теорії фізичного виховання – свідомості, активності та індивідуалізації.

Нові підходи до формування теоретичних знань спрямовані на вирішення наступних завдань:

1. Формування інтересу і мотивації дітей до занять фізичною культурою і спортом.

2. Сприяти формуванню особистості та індивідуальності у взаємозв’язку з руховою активністю та засобами, які спрямовані на формування інтелектуальної сфери.

3. Підтримати, розвинути індивідуальність дитини, виховати механізми самореалізації, самовиховання, які потрібні для становлення особистості в процесі рухової діяльності.

4. Визначення ефективних засобів психолого-педагогічного впливу на формування здорового способу життя у системі “сім’я - школа”.

5. Сприяти покращенню здоров’я учнів за рахунок збільшення рухової активності, втілення різних форм фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять.

6. Формувати емоційну сферу, творчі здібності, самостійність у процесі створення ігрових ситуацій і отримання задоволення від занять фізичною культурою і спортом.

Ознайомлення дітей з теоретичним матеріалом треба проводити в ігровій формі, з активною участю учня в процесі оволодіння знаннями. Для цього нами розроблені зошити з фізкультури для учнів 1 класу “Спортивна абетка”, для учнів 2 класу “Разом з Фізкультуркіним”, для учнів 3 класу “Фізкультуркін у Спортивній країні”, для учнів 4 класу “Спортивний клуб Фізкультуркіна”, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України для втілення у навчальний процес (рис. 4).

Рис. 4. Творче завдання для дітей 3-х класів із зошита “Фізкультуркін у спортивній країні”.

Сучасні дослідження показують, що дитина не може постійно знаходитися у ситуації отримання готових знань. Вона хоче і вміє, якщо її навчити, бути активною, самостійною в навчально-пізнавальній діяльності. Дитина виступає і формується у ній як особистість. Для цього батьки, вчителі повинні заохочувати її у навчанні.

Цьому сприяє створення таких умов для розвитку особистості:

- можливість реалізації принципу розвиваючого навчання, яке передбачає наявність у дітей не стільки усіх спеціальних знань та вмінь, скільки більш складних форм розумової аналітико-синтетичної діяльності, вищого рівня розвитку емоційно-вольових якостей, самостійності, працездатності;

- врахування психофізіологічних особливостей розвитку дитини, при цьому слід враховувати, що центральним показником розумового розвитку у дітей молодшого шкільного віку є сформованість образного мислення, в основному наочно-образного.

Образне мислення дає досить багаті можливості для оволодіння уявленнями, що відтворюють істотні закономірності явищ, які належать до різних сфер діяльності. Такі уявлення є найбільш важливим надбанням, яке допоможе дитині засвоювати наукові знання.

Одним з інноваційних підходів в системі опанування теоретичними знаннями є розробка і впровадження системи інтегрованих уроків фізичної культури. Їх використання обумовлено необхідністю вирішення завдань, які спрямовані як на засвоєння теоретичного матеріалу, так і покращення фізичного стану дітей. Тому зміст інтеґрованих уроків включає поєднання засобів для формування пізнавальної сфери і підвищення рухової активності.

Основним принципом проведення інтегрованих уроків є створення умов для того, щоб дитина ставала діяльним зацікавленим активним учасником оволодіння знаннями.

При проведенні інтеґрованих уроків ми додержувались принципів розвиваючого навчання, до яких віднесли наступні:

- відношення до учня як до суб’єкта будь-якого виду діяльності. Педагог повинен повністю признати за дитиною право на особисту думку і індивідуальну лінію розвитку;

- формування об’єкт-суб’єктивного стилю взаємовідношень учня з однолітками та викладачами, яке можливо на основі розвитку діалогового способу виконання навчальних завдань;

- організація активної взаємодії учнів з однолітками і створення ситуації взаємозбагачення;

- включення учнів у творчу діяльність і розвиток їх творчих здібностей. Творча діяльність є засобом інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей і особистісних якостей дитини;

- будування навчання з опорою на ігрові форми. Використання ігрових форм підвищує зацікавленість і полегшує засвоєння навчального матеріалу.

Вплив заняття на дітей має бути достатньо різнобічним в освітньому, оздоровчому та виховному відношенні. Особливу увагу треба приділяти активності, самостійності, відповідальності і творчому підходу до занять.

Оцінка теоретичних знань здійснювалась з використанням комп’ютерної програми і виявила, що учні експериментальних класів у порівнянні з контрольними мають достовірно (р<0,05) вищі показники знань з предмету “Фізична культура” (табл. 1).

Таблиця 1

1 2 3 4 5

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня ...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання