|
|
Скачати 1.51 Mb.
|
|
Відповіді на питання з іспиту «Психологія (загальна та юридична)»
Юридична психологія вивчає особливості психіки в системі «людина -право». ЮП – це наука про закономірності психіки людини, які проявляються у сфері суспільних відносин, що регулюються правом. Об’єктом дослідження ЮП є психіка людини, тобто здатність мозку сприймати оточуючий світ і у відповідності до цього само врегульовувати поведінку і діяльність. На відміну від загальної психології, яка також вивчає психіку людини, але в цілому, безвідносно сфери діяльності, ЮП досліджує явища, стани та властивості людини, що проявляються у сфері правового регулювання і пов’язані з виникненням певних юридичних фактів (наприклад, вчинення злочину). Психіатрія є галуззю медичних знань і вивчає патологічну психіку. Психологія ж відноситься до розряду соціальних наук і досліджує психіку тих людей, які є психічно здоровими. На сьогодні в предметі ЮП прийнято виділяти три самостійні напрями (галузі):
У сучасній юридичній психології виокремлюють нову галузь юридичної психології — правову. Ця галузь покликана вивчати психологічні особливості дії права як чинника соціальної регуляції поведінки людини чи групи людей, психологічні закономірності правотворчого процесу, психологічні механізми правосвідомості та праворозуміння. (Коновалова, Шепітько) 2. Система юридичної психології Система ЮП. Для з’ясування системи ЮП необхідно обраховувати такі чинники:
Враховуючи названі чинники у системі ЮП прийнято виділяти такі частини та розділи:
Розділ 1: Наукознавчі проблеми (Предмет; система; методи; історія розвитку; сучасний стан; місце в системі наук); Розділ 2. Основи загальної психології (Психічні закономірності діяльності людини; психічні властивості людини – темперамент, характер, здібності; емоційно-вольові стани і процеси); Розділ 3. Психологічні особливості юридичної праці (Професіограми).
Розділ 4. Кримінальна психологія; Розділ 5. Судова психологія; Розділ 6. Кримінально-виконавча психологія.
При визначенні місця ЮП в системі наук необхідно враховувати її зв’язок як із загальною психологією, так і з юридичними науками. Інтеграція із загальною психологією проявляється у наступному:
З кримінальним правом зв’язок проявляється в контексті визначення мотивації злочинної поведінки, формування злочинної мети, а також при визначенні стану сильного душевного хвилювання, обмеженої осудності, виправданого ризику та інше. З кримінальним процесом зв’язок проявляється стосовно вдосконалення чинного законодавства. Зокрема, окремі висновки, положення ЮП знаходять свої законодавчі закріплення. Наприклад, роздільний виклик на допит свідків по одній і тій же кримінальній справі; наявність не менше трьох об’єктів для впізнання, що не мають істотних розбіжностей; заборона постановки навідних запитань та інше. З криміналістикою зв’язок проявляється в аспекті розроблення тактичних прийомів провадження окремих слідчих дій, встановлення психологічного контакту, формування алгоритму поведінки слідчого в тій чи іншій ситуації. Кримінологія при розробленні загальних профілактичних заходів обов’язково враховує рекомендації юридичної психології щодо профілактики індивідуальної злочинної поведінки. 4. Історія юридичної психології ЮП, як самостійна галузь знань, остаточно сформувалася на при кінці 50-х – початку 60-х рр. ХХ століття за рахунок дії взаємозв’язаних тенденцій, а саме диференціації та інтеграції наукових знань. З 1964 р. ЮП (судова психологія) викладається як обов’язкова у ВНЗ юридичного профілю. Диференціація передбачає відокремлення певних наукових положень з метою формування самостійного предмету дослідження. На підставі цієї тенденції ЮП відокремилась від загальної психології і сформувалась як самостійна галузь знань. Інтеграція навпаки передбачає синтез (об’єднання) одних знань з другими, що забезпечує дослідження об’єкта пізнання на більш високому рівні. У даному разі психологічні знання об’єдналися із юридичними для створення ЮП, головним призначенням якої є обслуговування правової сфери взаємовідносин. ЮП – це наука про закономірності психіки людини, які проявляються у сфері суспільних відносин, що регулюються правом. 5. Розвиток та сучасний стан юридичної психології Про розвиток юридичної психології свідчить вихід у світ фундаментальних праць «Судебная психология для следователей» (О. Р. Ратінов, 1967); «Судебная психология» (А. В. Дулов, 1975); «Юридическая психология» (В. Л. Васильєв, 1974, 1991, 2003); «Психология в расследовании преступлений» (В. О. Коновалова, 1978); «Правовая психология» (В. О. Коновалова, 1990, 1997); «Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы» (М. В. Костицький, 1990); «Юридическая психология» (М. І. Єнікєєв, 1999); «Юридична психологія» (за заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва, 1999); «Криминальная психология» (В. Ф. Пирожков, 2001) та ін. З 1998 р. у науково-дослідних інститутах судових експертиз Міністерства юстиції України створюються підрозділи, що спеціалізуються на провадженні судово-психологічних експертиз. У 1998 р. в Україні був створений Інститут вивчення проблем злочинності при Академії правових наук України, що проводить, зокрема, наукові й експериментальні дослідження, пов’язані з проблемами юридичної психології. Відповідно до переліку ВАК України засновано спеціальність «Юридична психологія». Нині юридична психологія розвивається насамперед з таких проблем:
6. Методи юридичної психології Методи – це своєрідний інструментарій вивчення предмету дослідження. Методи визначають рівень розвитку самої науки і ступінь об’єктивності одержаних нею результатів. Таким чином, оптимальною є система методів трьох рівнів: загального, особливого і окремого — відповідно загальний метод (метод діалектики), загальнонаукові методи і окремі методи (окремонаукові). Методи ЮП класифікуються таким чином:
Теоретичні методи: Аналіз дозволяє розкласти явище, що вивчається, на елементи, викрити його структуру і специфіку. При психолого-правовому аналізі встановлюються причинні зв’язки із зовнішніми і внутрішніми факторами і протиправною поведінкою. Синтез дозволяє досліднику чи практику відтворити психолого-правове явище в цілому, в системі найбільш суттєвих зв’язків і опосередкувань, обґрунтувати ту чи іншу концепцію. Синтез допомагає спеціалісту в царині юридичної психології виявити загальні положення Моделювання. Суть його полягає в установленні схожості явищ (аналогії), адекватності одного об’єкта іншому в певних відносинах і на цій основі перетворення простого за структурою і змістом об’єкта в модель більш складну (оригінал). Спеціаліст у царині юридичної психології отримує можливість перенесення даних за аналогією від моделі до оригіналу. Конкретизація — це застосування теоретичних знань стосовно конкретної ситуації з тим, щоб уточнити, поглибити її розуміння. Порівняння — це зіставлення одного поняття (явища, факту) з іншим поняттям (явищем, фактом) для встановлення схожості чи відмінності. Систематизація це групування, приведення в систему тих чи інших особливостей і проявів за будь-якими ознаками (як правило, для систематизації виділяють основні, головні й додаткові, другорядні ознаки). Узагальнення — це об’єднання різних фактів, які характеризують психолого-правове явище, що вивчається, виділення на цій основі головних із них. Абстрагування це мислене відволікання будь-якої ознаки, властивості предмета від самого предмета чи інших його властивостей або ознак з метою більш глибокого вивчення складних психолого-правових явищ, де застосування технічних засобів, апаратури обмежене чи неможливе. Математичний метод є кількісним способом вираження тих чи інших ознак, властивостей, явищ, які вивчаються. Кібернетичний метод спосіб, за допомогою якого можна пізнати предмет, що цікавить під кутом зору можливості керування ним. Методи, що перенесені із загальної психології до юридичної Спостереження – це спеціально організоване навмисне цілеспрямоване сприйняття зовнішніх характеристик об’єкта (прикмети, міміка, жести, своєрідність поведінки та інше). Спостереження може відбуватися у відкритій та прихованій формі. При цьому треба враховувати поінформованість особи, за якою спостерігають, а також умови, в яких вона перебуває (звичні – адаптовані; незвичні – неадаптовані). Зазначений метод має як наукову, так і практичну сферу застосування. Наприклад, під час допиту та обшуку спостерігають за реакціями допитуваного/обшукуваного; при слідчому експерименті – на характер виконання дослідних дій; при перевірці показань на місці – на просторову орієнтацію особи. Бесіда – це словесне вербальне спілкування, що спрямоване на діагностику внутрішніх характеристик особи (рівень інтелекту, світогляд, відношення до певних осіб, явищ, фактів, вольові якості, риси характеру, тип темпераменту). Біографічний метод – метод збирання та узагальнення незалежних характеристик. Анкетування – письмове опитування значної кількості респондентів. Передбачає одержання прямих відповідей на запитання анкети. Проводиться у відкритій та анонімній формі. Експеримент – діагностування психіки особи, що перебуває у штучно створених умовах. Виділяють природний (особу не повідомляють, що вона є учасником експерименту і всі обставини вона сприймає як звичні, повсякденні) та лабораторний експеримент (навпаки, особу попереджають про сутність експерименту, роз’яснюють права). Природний експеримент застосовується лише в наукових дослідженнях, тоді як лабораторний у судово-слідчій практиці в режимі призначення судово-психологічної експертизи. Інтерв’ювання – усне опитування певної кількості респондентів. На відміну від бесіди є більш запрограмованим і стосується окремої теми. Тестування – це метод випробувань, в ході якого використовують стандартизовані запитання та завдання, що мають певну шкалу значень. Різновиди тестів:
7. Природний та лабораторний експеримент як методи юридичної психології Експеримент – діагностування психіки особи, що перебуває у штучно створених умовах. Виділяють природний (особу не повідомляють, що вона є учасником експерименту і всі обставини вона сприймає як звичні, повсякденні) та лабораторний експеримент (навпаки, особу попереджають про сутність експерименту, роз’яснюють права). Експериментальний метод спрямований на вивчення психологічних явищ у спеціально створених для цього умовах. За сутністю і видами він поділяється на природний і лабораторний експерименти. При організації природного експерименту особи, яких випробовують, не знають про його призначення й умови, сприймають експеримент як справжню подію, учасниками якої вони є. З метою дослідження закономірностей, які виявляються у судово-слідчій діяльності, такий експеримент, як правило, не проводиться. Природний експеримент застосовується лише в наукових дослідженнях, тоді як лабораторний у судово-слідчій практиці в режимі призначення судово-психологічної експертизи. Лабораторний експеримент дає змогу за допомогою приладів вимірювати окремі психічні процеси, фіксувати їхні прояви в поведінці і діяльності індивіда. Наприклад, за допомогою реєстраційних приладів можна досить точно виміряти швидкість ре акції людини на зовнішній подразник, ступінь її емоційної стійкості, швидкість формування тих чи інших навичок та ін. Слід зазначити: успіхи сучасної психології, в тому числі і юридичної, були б неможливими без результатів лабораторних експериментів. Однак не можна вважати, що лабораторний експеримент є універсальним і надійним засобом пізнання психіки людини. Найсуттєвіший недолік цього виду експерименту — його певна штучність, котра може призвести до порушення природного ходу психічних процесів, а відповідно, до неправильних висновків. Крім того, багато проблем юридичної психології не можуть вивчатися в лабораторних умовах. |
|
Поняття «психологія» походить від грецьких слів,що означає знання... Юридична психологія- науково-практична дисципліна, що вивчає факти, закономірності і механізми людської психіки у сфері правових... |
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу... |
|
Як і кожна наука, історіографія повинна визначити свій об'єкт пізнання... Об'єктом пізнання вважається та річ або явище реальної дійсності, на яке спрямовані пізнавальні зусилля дослідника. Предметом пізнання... |
Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст і предмет вивчення Гігієна є наукою, що вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та громадське здоров’я для розроблення... |
|
В.І. Коновальчук кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології ЧОІПОПП У статті розглядається сутність психологічного здоров’я людини з позиції глибинно –психічних чинників, які структурують і узгоджують... |
Лекція Вступ. Безумовні та умовні рефлекси, інстинкти Фізіологія вищої нервової діяльності це наука про нейрофізіологічні механізми психіки і поведінки, що базується на принципах рефлекторного... |
|
МОДУЛЬ ВСТУП. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІВОДИ. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК Блок... Гідрологія – наука про природні води, їх властивості та явища і процеси, що в них відбуваються, а також закономірності розвитку цих... |
Діяльнісний підхід основа «перезавантаження» технологічної освіти в школі Сьогодні ситуація кардинально змінилася: «споживач» має право обрати і обирає навчальний заклад, «продукція» якого (у вигляді знань)... |
|
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
1 Історія як наука. Періодизація історії України. Історичні джерела... Сторія вивчає події,явища,які допускають науковіобгрунтовані уявлення про головні тенденції розвитку людини,суспільства |