|
|
Скачати 1.31 Mb.
|
|
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ЗМІСТ ВСТУП ……………………………………………………………………………….........3 РОЗДІЛ 1. СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ……………………………………………………………….......................6 1.1. Фактори суїцидального ризику молоді …………………………………………….6 1.2. Шляхи попередження суїцидальної поведінки …………………………………..11 РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ …………………………………………16 2.1. Розробка та проведення дослідження схильності молоді до суїцидальної поведінки …………………………………………………………………16 2.2. Проведення профілактичної роботи щодо запобігання суїцидальної поведінки 21 2.3. Аналіз результатів експерименту 24 2.4. Розробка рекомендацій…………………………………………………..................25 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32 ДОДАТКИ……………………………………………………………………………… 34 ВСТУП Актуальність теми. У часи економічних негараздів і кризи влади все більше людей висловлює вголос суїцидальні думки. Чимало учнів та студентів – діти з малозабезпечених, неповних чи проблемних сімей. Економічна криза зачепила саме такі родини і це не могло не позначитись на поведінці учнів та молоді: знижений емоційнийфон, дратівливість, песимістичний настрій. Самогубство (суїцид) – тема, що була актуальною в усі часи, але ставлення до неї протягом епох було різне й багато в чому залежало від релігій та морально-етичних норм і традицій. Найдавніші самогубства - ритуальні: до них належить харакірі й саті (самоспалення індійських дів). Ритуальні самогубства, як правило, були почесними, заохочувалися суспільством, а ухилення від них уважалось великою ганьбою. Із приходом християнства ставлення до самогубства стає різко негативним. У середні віки самогубців не ховали на кладовищах, над їхніми трупами вчиняли наругу. Справа в тому, що з прийняттям християнства тим людям, які прийняли віру, хотілося швидше потрапити в Царство Боже, і, щоб уникнути жахливої кількості самогубств, церква оголосила самогубство гріхом. У християнстві вважається, якщо Бог дарував життя, не можна кидати цей дар до його ніг, треба прожити життя до кінця. Останнім часом священики почали більш терпляче ставитись до самогубців, беручи до уваги причини, які спонукали людину до такого вчинку. Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень, 27,2 % дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % - уважають, що нікому немає до них справ, 25,5 % - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9 % - не стримуються в ситуації конфлікту. Кількість суїцидів у нашій країні — на одному рівні з числом ДТП. Самогубства посідають третє місце після смертності від серцево-судинних і онкологічних захворювань. За 2009 рік - 10 тисяч, понад 400 з них - діти! Частота суїцидальних дій серед молоді протягом останніх двох десятиліть подвоїлася. Свідченням цього є постійні згадки в засобах масової інформації про суїциди серед учнів та студентів. Лише за 2009-2013 рр. кількість завершених суїцидів по Сумській області становила 30 випадків, з яких 13 скоєно в 2013-2014 навчальному році. Тому ця проблема наразі є досить актуальною.Проблеми пошуку сенсу життя та причини, що штовхають людину на добровільну відмову від нього хвилювали психологів, педагогів та філософів в усі часи. Зокрема, проблему суїциду розглядали: А. Амбрумова, Е. Дюркгайм, З. Фрейд, А. Адлер, К. Меннінгер, К. Юнг, К. Хорні, Г. Саллівен, К. Роджерс, В. Франкл, Е. Шнейдман, Н. Фарбероу. Актуальність даної проблеми й зумовила вибір теми нашої наукової роботи: «Організація соціально – педагогічної роботи з попередження суїцидальної поведінки серед дітей та молоді». Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні проблеми суїцидів серед дітей та молоді та розробці ефективних методів та прийомів з попередження суїцидальної поведінки неповнолітніх. Гіпотеза: профілактичну роботу з попередження суїцидальної поведінки серед дітей та молоді слід будувати на основі формування в них стійкої життєвої позиції та усвідомлення цінності життя. Мета дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
Об’єктом дослідження є суїцидальна поведінка та її попередження. Предметом дослідження є шляхи попередження суїцидальної поведінки серед дітей та молоді. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, спостереження, анкетування, аналіз данних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що розгляд проблеми у контексті підліткового віку надає їй особливої гостроти. Психофізіологічні особливості, притаманні підліткам, зумовлюють значну неконтрольованість суїцидальної поведінки. Відтак, вивчення проблеми суїциду взагалі та його проявів у підлітків є актуальним як у соціокультурному, так і у суто науковому плані. Практичне значення результатів дослідження: отримані результати в процесі профілактики засвідчують позитивну динаміку ефективності розроблених методів та прийомів профілактичної роботи з попередження суїцидальної поведінки серед дітей. Це дає змогу стверджувати, що при систематичній роботі по формуванню в молоді стійкої життєвої позиції та усвідомленню цінності життя ризик суїциду можна значно зменшити. Тому дана профілактична робота, може бути використана в кожному навчальному закладі. Особистий внесок автора: Розробка і проведення у школі акції «Я обираю життя!» (додаток Г), яка мала на меті поліпшити емоційний стан учасників, замислитися не тільки про сенс життя, але і про те, як наповнити своє життя і життя оточуючих радістю та іншими позитивними емоціями, таким чином формуючи психологічний імунітет. Етапи дослідження:
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Сптсок використаних джерел містить 22 найменуваня. Робота містить п’ять таблиць та рисунків, що відображають основні положеня та результати дослідженя. Основний об’єм роботи складає 36 сторінок. Загальний об’єм роботи, що включає 6 додатків, складає 109 сторінкок. РОЗДІЛ 1 СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ 1.1. Фактори суїцидального ризику молоді Самогубство (суїцид) — це усвідомлене позбавлення себе життя. Суїцидальна поведінка — поняття ширше, крім суїциду воно включає суїцидальні замахи, спроби та прояви. Замахами називають усі суїцидальні акти, що не завершилися смертю з незалежних від суїцидента причин (обрив мотузки, вчасно проведені реанімаційні заходи тощо). До суїцидальних проявів належать відповідні думки, висловлювання, натяки, що не супроводжуються якимись діями, спрямованими на позбавлення себе життя [9, с. 69]. За іншою класифікацією виділяють самогубства (справжні суїциди), парасуїциди (акти навмисного самоушкодження, що не призводять до смерті), пресуїциди (стан особистості, який обумовлює підвищену щодо норми ймовірність здійснення суїцидального акту). Суїциди умовно поділяються на справжні, коли метою є бажання людини позбавити себе життя, і демонстративно-шантажувальні, які застосовуються для тиску на оточення, отримання певної вигоди, маніпулювання почуттями інших людей [2]. Демонстративно-шантажувальна поведінка має на меті не позбавлення себе життя, а демонстрацію цього настрою. Феномен суїциду найчастіше пов’язують із психологічною кризою — емоційним станом, що виникає в ситуації зіткнення особистості з перешкодою на шляху задоволення її найважливіших життєвих потреб, тобто такою перешкодою, яку не можна усунути звичайними способами, відомими з попереднього життєвого досвіду. Отже, психологічна криза — це внутрішнє порушення емоційного балансу, що настає під впливом загрози (людській психіці), створюваної зовнішніми обставинами [6, с. 177]. Самовільний вихід із життя — велика трагедія не тільки тому, що на Землі стало на одну людину менше, не тому, що даний акт несе горе та сльози рідним та близьким, а ще й тому, що причини та умови, які підштовхують до самогубства, залишаються [12]. Кажуть: «Не було б мотивів, не було б і самогубств» цілком розумно. Навіть, якщо врахувати, що приблизно 25% суїцидальних вчинків здійснюють психічно хворі, 50% самогубств припадає на тих, хто відноситься до розмитої групи граничних нервово — психічних станів, та 20% подібних актів здійснюють особи, володіючи твердим мисленням, сильною волею, яких підштовхують на цей крок ситуативні обставини [13]. Доцільно класифікувати мотиви суїцидальних вчинків на слідуючі групи: I. Особистісно-сімейні конфлікти: • несправедливе ставлення з боку батьків та навколишніх; • ревнощі, подружня зрада, розлучення; • втрата рідної людини; • перешкода до задоволення актуальної потреби; • незадоволеність поведінкою й потребами, якостями рідної людини; • самотність; • нерозділене кохання; • брак уваги, турботи з боку навколишніх; • статева неспроможність. II. Стан психічного здоров'я: • реальні конфлікти у здорових осіб; паталогічні розлади (обумовлені розладами психічної діяльності). ІІІ. Стан фізичного здоров'я: • соматичні захворювання, фізичні страждання; • каліцтва. IV. Конфлікти, пов'язані з антисоціальною поведінкою суїциданта: • побоювання судової відповідальності; • страх перед карою чи осудом; • самозасудження через аморальний вчинок; V. Конфлікти в професійній чи навчальній сфері: • неспроможність, невдачі на роботі чи в навчанні, втрата престижу; • несправедливі вимоги до виконання професійних чи навчальних обов'язків. VI. Матеріально-побутові труднощі. VII. Інші мотиви [10, с. 22]. Важко зрозуміти мотив поведінки, але завдання людини – бути чуйною й уважною до кожного. Треба створити такий психологічний клімат, щоб ніхто не відчував себе самотнім, невизнаним і неповноцінним. Суїцидальна поведінка в підлітків буває демонстративною, афективною і справжньою. За іншою класифікацією виділяють такі типи суїцидальної поведінки підлітків: навмисна, нездоланна, амбівалентна, імпульсивна й демонстративна [21]. У дитячому й підлітковому віці виникненню суїцидальної поведінки сприяють депресивні стани, які проявляються інакше, ніж у дорослих. Ознаки та сигнали суїцидальних намірів: 1. Суїцидальна спроба (незавершений суїцид). 2. Суїцидальна погроза: • Я не можу цього витримати. • Я не хочу більше жити. • Я хочу померти. У психолого – педагогічній літературі зустрічається наступна класифікація факторів суїцидального ризику: МЕДИЧНІ ФАКТОРИ І. Психічне здоров'я. Суїциденти трапляються у таких діагностичних категоріях:
Психічна патологія може виражатися в:
Виділяють такі варіанти суїцидальної поведінки у психічно хворих:
II. Соматичне здоров'я — наявність важкого хронічного прогресуючого захворювання:
ПРИРОДНІ ФАКТОРИ Деякі автори при оцінці ризику суїцидальної спроби після парасуїциду пропонують враховувати такі фактори:
Звісно, суїцид завжди індивідуальний. Не існує єдиної причини або групи причин самогубства. Однак виділяють деякі прогностичні критерії, за допомогою яких можна будувати ймовірний прогноз суїцидального ризику (додаток А). Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє визначити характерні мотиви підліткових самогубств: перевалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднані з вищевказаними рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки суїциду дитини або підлітка. У результаті дії цих стресових ситуацій може виникнути психічний розлад - депресія, при цьому в підлітків спостерігаються такі емоційні порушення: соматичні скарги; втрата апетиту або навпаки - надмірний вияв його; раптові приступи гніву, часто спричинені дрібницями; абсолютна байдужість до свого зовнішнього вигляду; постійне відчуття покинутості, самотності, непотрібності, відчуженості, некорисності, провини чи суму; вияв нудьги у звичному оточенні, погіршення якості навчання чи результатів роботи, яка раніше приносила задоволення; уникнення будь-яких контактів, зокрема з батьками, родичами, друзями. Відомо, що підлітковий вік є важливим етапом життя людини, оскільки саме в цей період зароджуються основні риси зрілої особистості, формуються основні риси, механізм регулювання поведінки, розвиваються психічні функції, однак підлітку не вистачає індивідуального соціального досвіду – це породжує внутрішні психологічні проблеми й міжособистісні конфлікти, що є одними з причин суїциду. |
|
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З КОРЕКЦІЇ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ У ЦЕНТРІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ... |
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ Організація та проведення первинної профілактики адитивної поведінки серед дітей у навчальних закладах |
|
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 13. 09. 2010 №1/9-623 «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної... |
НАУКОВА РОБОТА ТРЕНІНГ У СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ З НЕПОВНОЛІТНІМИ ЗАСУДЖЕНИМИ ЗМІСТ РОЗДІЛ Особливості соціально-педагогічної роботи в пенітенціарній системі |
|
Лекція № Особливості проявів соціальної дезадаптації у дітей та молоді Мета: усвідомити сутність девіантної поведінки; формувати вміння розрізняти різні типи девіації; здійснити класифікацію причин девіантної... |
Чернівецька обласна державна адміністрація Департамент освіти і науки, молоді та спорту України від 21. 02. 2013 №176 «Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого... |
|
ВСТУП Діяльність уповноважених з прав дітей як ефективна форма соціально-педагогічної роботи в сучасній школі |
Розділ Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації Це запеклі злочинці, наркомани або "люди дна", чия поведінка не вкладається в те, що більшість визначає як нормальні прийнятні стандарти.... |
|
Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Головна причина самогубств – дезадаптація особистості, що настає внаслідок збігу обставин, а також у результаті суб'єктивної оцінки... |