|
|
Скачати 201.76 Kb.
|
|
Тема 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
1. Завдання первинної профілактики наркомати серед неповнолітніх та молоді. Дослідження науково-методичної літератури та практики профілактичної роботи в навчальних закладах та центрах соціальних служб для молоді щодо первинної профілактики наркомати серед неповнолітніх та молоді дозволяє визначити суттєві недоліки цієї роботи. Крім того, слід звернути увагу на такі нові соціально-психологічні фактори, які зумовлюють необхідність змін у практиці профілактичної роботи: 1. Більш високі у порівнянні з попередніми роками темпи залучення до наркотизації дітей, підлітків та молоді. 2. Зростання наркомати та токсикоманії, які все ширше і глибше охоплюють молодші вікові групи, молодших школярів і переміщуються від типових груп дітей із груп "соціального ризику" до учнів елітних освітніх закладів. 3. Соціальна дезадаптація певних груп підлітків та молоді, повна або часткова виключеність їх з освітньо-виховного процесу, поширення ризикованих форм поведінки, рання сексуальна активність, схильність до девіантності та делінквентності. 4. Безпорадність та некомпетентність усіх категорій сімей (кризових, "неблагополучних" відносно благополучних) стосовно алкоголю, наркотиків, ранньої статевої активності. Переважання у сучасному сімейному вихованні "силових" методів виховання або моральних нотацій, відсутність програм та методів сімейного виховання здорового способу життя, негативний приклад родин, що практикують форми нездорової побутової поведінки. 5. Невідповідність сучасним вимогам існуючих форм профілактичної роботи. Відсутність погодженості в роботі відповідальних за профілактику фахівців, установ та організацій. Аналіз комплексної дії цих факторів показав, що вони призводять до таких наслідків, як:
Всебічний науковий аналіз дії цих факторів дає вагомі підстави говорити про необхідність корекції традиційних та розробки нових соціально-психологічних технологій та напрямів профілактичної роботи відповідно до основних соціально-психологічних факторів, особливостей сучасних форм підліткових та молодіжних субкультур. Детальний огляд існуючих стратегій та нових перспективних напрямів, ефективних психотехнологій та методик первинної профілактики дозволяє виділити серед них такі, які відповідають сучасним вимогам та діючим соціально-психологічним факторам, зокрема: * Вдосконалення традиційних, розробка і впровадження нових технологій та методик первинної профілактики, перш за все соціально-психологічних методик формування і розвитку особистісних ресурсів, що забезпечують домінування цінностей здорового способу життя та установки на відмову від уживання психоактивних речовин. * Розробка профілактичних програм та методик, скерованих на забезпечення соціально-психологічних ресурсів сім'ї (виховання у дітей та підлітків законослухняної, успішної та відповідальної поведінки, знань та навичок у батьків щодо забезпечення психологічної підтримки дітей, що почали вживати наркотики і схильні до сексуально-девіантної поведінки, уникнення їх розриву з сім'єю, сприяння соціально-медичній та соціально-психологічній їх реабілітації). * Залучення лідерів з числа представників підлітків та молоді, їх батьків до профілактичної роботи за методикою "рівний-рівному", з використанням психотехнології "снігова куля". * Дієвого об'єднання особистого потенціалу, матеріальних ресурсів та зусиль усіх професіоналів-педагогів, психологів, медиків, працівників соціальних служб та правоохоронних органів, членів громадських рухів, фондів, організацій, батьків у активній протидії поширенню наркотиків серед підлітків та молоді. 2. Проведення первинної профілактики наркоманій серед неповнолітніх у навчальних закладах. Організація заходів щодо профілактики наркоманій будується на основі цільових програм, об'єднаних загальною концепцією профілактичної роботи. Мета такої роботи - створення в молодіжному середовищі ситуації, що перешкоджає зловживанню наркотиками і знижує шкоду від їхнього вживання. Будь-яка профілактична програма повинна містити в собі визначені види діяльності в кожному з наступних напрямів:
Це загальні принципи ведення профілактичної роботи. Школа, навчальні заклади в цілому, володіє низкою унікальних можливостей для їхньої успішної реалізації:
Правила побудови шкільних програм в галузі антинаркотичної освіти Можна сформулювати низку правил побудови профілактичних програм у школі: * Будь-яка робота в галузі антинаркотичної освіти повинна проводитися тільки спеціально навченим персоналом із числа працівників школи в рамках комплексних програм на базі затвердженої концепції профілактичної роботи. * Просвітительські програми повинні вестися протягом усього періоду навчання дитини в школі, починатися в молодших класах і продовжуватися до випуску. * У ході програм повинна надаватися точна і достатня інформація про наркотики і їхній вплив на психічне, психологічне, соціальне й економічне благополуччя людини. * Інформація повинна бути доречною і надавати знання про наслідки зловживання наркотиками для суспільства. * Необхідно робити акцент на пропаганді здорового способу життя і на формуванні життєвих навичок, обов'язкових для того, щоб протистояти бажанню спробувати наркотики чи "наблизитися" до них у моменти стресу, ізоляції чи життєвих невдач. * Інформація повинна надаватися з урахуванням особливостей аудиторії (статі, віку і переконань). * Батьків та інших дорослих, які відіграють важливу роль у житті дитини, доцільно залучати до розробки стратегії антинаркотичної освіти. * Для оцінки ефективності будь-якої профілактичної програми необхідні регулярні соціологічні та психологічні дослідження, які б проводилися незалежними експертами. При здійсненні антинаркотичної освіти недопустимо: * Використання тактики залякування: неефективність такої тактики доведена. * Перекручування і перебільшення негативних наслідків зловживання наркотиками при описі їхнього впливу. * Разовий характер дій, спрямованих на профілактику. Такий підхід не дає можливості підліткам розвивати навички протистояння наркотикам. * Надання помилкової інформації. Навіть після однократної її подачі вся подальша інформація буде не сприйматися підлітками, які сьогодні досить добре інформовані. * Виправдання немедичного вживання наркотиків. Завдання профілактичної роботи Можна сформулювати наступні завдання організації широкої профілактики вживання наркотиків у школах, навчальних закладах: 1. Організація і проведення цільових програм, спрямованих на розвиток здорового способу життя, усвідомлену відмову від будь-якого немедичного вживання наркотичних речовин. 2. Підготовка груп фахівців, здатних реалізовувати ці програми з числа педагогів. 3. Організація раннього виявлення випадків уживання наркотиків з метою надання допомоги, що містить у собі: а) просвітительську роботу з батьками і працівниками школи; б) визначення груп ризику і профілактична робота разом із батьками, правоохоронними органами й органами соціального захисту. Зміст профілактичної роботи Зміст заходів профілактичної програми визначається відповідно до того, як у різних вікових групах відбувається нагромадження знань про наркотики і формування ставлення до них. 10-12 років Цікавить усе, що пов'язано з наркотиками - їхня дія, способи вживання. Про наслідки зловживання якщо і чули, то не сприймають всерйоз. Самі наркотики не вживають (можлива токсикоманія), тільки дехто має знайомих, які вживають наркотики. Знання часткові, недостовірні, отримані з чужих слів. 12-14 років Основний інтерес викликає можливість уживання "легких" наркотиків - маріхуана за наркотик не визнається. Про існування глобальної проблеми замислюються лише деякі, мало хто пробували наркотик - з цікавості, знайомі зі споживачами - усі. Про наркотики знають багато - з досвіду знайомих чи з розповідей. Багато недостовірної інформації. Небезпека зловживання сильно недооцінюється. Говорять про проблему тільки між собою. 14-16 років Стосовно ставлення до наркотиків формується 3 групи: 1. "Ті, хто вживають і співчувають" - цікавлять питання, пов'язані зі зниженням ризику при вживанні, з можливістю і тривалістю вживання без наявності залежності. Уживання вважається ознакою незалежності. Серед членів цієї групи багато лідерів. 2. "Радикальні супротивники" - "сам ніколи не буду і не дам гинути другу" - багато хто з членів цієї групи вважають уживання наркотиків ознакою слабкості та неповноцінності. 3. Група, що не визначила свого ставлення до наркотиків. Значна її частина може почати вживання під впливом друзів. 16-18 років Групи зберігаються, але кількість тих, хто не визначився, значно зменшується. Якісно змінюється зміст знань про наркотики - вони деталізуються і стають більш об'єктивними. У групі "Ті, хто вживають і співчувають" пожинають перші плоди, у зв'язку з цим найбільший інтерес викликають кримінальні наслідки вживання і швидкість розвитку процесів, що впливають на здоров'я. Глобальною проблемою наркоманію вважають лише деякі. Серед радикальних супротивників зростає кількість людей, що усвідомлюють необхідність активних дій, спрямованих на зміну ситуації. Розробляючи стратегії профілактики, варто враховувати їхній можливий потенціал як пілотних учасників профілактики. Що варто знати учасникам програми профілактики наркоманій про фактори, які сприяють вживанню наркотичних речовин підлітками та молоддю. Психологи та лікарі-наркологи відзначають наступні обставини, що сприяють прилученню до наркотиків і підвищують ризик захворювання наркоманією. Ці фактори можна розділити на дві групи - медичні і соціальні. Медичні: 1. Патологія вагітності й ускладнені пологи. 2. Важкі та/чи хронічні захворювання, перенесені в дитячому віці. 3. Струси головного мозку (особливо багаторазові). 4. Алкоголізм або наркоманія в кого-небудь із близьких чи родичів близьких людей. 5. Психічні захворювання, важкий характер або часті порушення загальноприйнятих правил поведінки в кого-небудь із близьких родичів. Соціальні: 1. Неповна родина. 2. Постійна зайнятість батьків, недостатня увага до дитини. 3. Відсутність братів і сестер. 4. Ранній (12-13 років) початок самостійного життя і передчасне звільнення від опіки батьків. 5. Гіперопіка з боку батьків. 6. Перекручені сімейні стосунки, що призводять до неправильного засвоєння соціальних ролей. 7. Легкий і неконтрольований доступ до грошей і нерозуміння того, як вони дістаються. Під впливом соціальних факторів, так чи інакше, у людини відбувається деформація особистості, формується неадекватна система цінностей, неадекватно знижується або завищується рівень домагань, з'являється "спустошеність", що призводить до відстороненості. Під впливом медичних факторів ослаблений організм часто не в змозі протистояти негативним впливам середовища, знаходити сили для подолання важких життєвих ситуацій. Людина намагається знайти свій спосіб уникнути вирішення проблем, що спочатку і дозволяє зробити наркотик. Багато хто піддаються впливу зазначених факторів, і в таких людей, що навіть не стали наркоманами, завжди вище ризик розвитку захворювання аж до стадії залежності після одноразового вживання наркотиків. Необхідно сказати про існуючі стадії розвитку захворювання. Ці знання дають можливість не тільки розпізнати факт уживання наркотиків, але і правильно визначити стиль поведінки, обсяг і напрямок наданої допомоги. Існує медична класифікація стадій розвитку наркоманій. Вона заснована на аналізі прояву різних форм залежності - соціальної, психічної та фізичної. Про соціальну залежність говорять тоді, коли підліток чи молода людина ще не почала вживання наркотиків, але опиняється у середовищі, в якому їх вживають, приймає їхній стиль поведінки, ставлення до наркотиків і зовнішні атрибути групи. Вона внутрішньо готова сама почати вживання. Часто до такої групи можна належати, тільки сповідуючи її принципи і підкоряючись її правилам. Бажання не бути відторгнутим цією групою може бути настільки сильним, що перекручує звичні уявлення, змінює поведінку. Невід'ємна умова цієї стадії захворювання - наявність групи (яка може формуватися навіть навколо однієї людини, яка вживає наркотики). Єдиним способом запобігання подальшого розвитку захворювання є своєчасне виявлення і руйнування групи. Необхідно працювати з лідерами групи, перешкоджати залученню до неї нових членів, нехай навіть шляхом ізоляції лідерів. На цьому етапі зупинити розвиток захворювання простіше за все. Якщо упустити цей момент, то це призведе до ускладнення подальших контактів із членами групи, для яких розвиток захворювання може перейти на наступну стадію. Після початку вживання наркотиків у підлітка, молодої людини швидко формується психічна залежність. Вона виявляється в тому, що людина прагне знову повернути стан, який уже спробувала, відчула, знаходячись у наркотичному сп'янінні. Вона прагне або одержати приємні відчуття від уживання наркотиків, що можуть бути дуже сильні, або, знаходячись під впливом наркотиків, відвернутися від неприємних переживань і негативних емоцій. У першому випадку людина, коли вона позбавлена можливості приймати наркотики, сприймає дійсність "сірою", недостатньо динамічною і живою, у другому, людина стає пригніченою проблемами, яких вона й намагалася уникнути, звертаючись до вживання наркотиків. Залежно від виду наркотику прояви цього стану можуть бути різними. Прагнення уникнути психологічного й емоційного дискомфорту настільки сильне, що людина не в силах відмовитися від подальшого вживання. На цій стадії захворювання їй вже необхідна допомога фахівців - психологів і лікарів. Позитивні результати при цьому можливі тільки за підтримки близьких людей, особливо батьків. При більш тривалому вживанні наркотиків формується фізична залежність, що з'являється унаслідок включення наркотику в процес обміну речовин. У цьому випадку при припиненні прийому спостерігається стан фізичного дискомфорту різного ступеня - від легкого нездужання до важких проявів абстинентного синдрому. Конкретні його симптоми залежать від виду наркотику і від особливостей організму людини. Такому хворому необхідна серйозна медична допомога для того, щоб витримати стан абстиненції. Залежно від стадії захворювання змінюється і частота вживання наркотиків - від періоду проб через епізодичне вживання до систематичного. Однак систематичне вживання не обов'язково пов'язано з наявністю фізичної залежності, а може початися і значно раніше. 3. Підготовка волонтерів до профілактики адитивної поведінки. Профілактика наркоманій серед підлітків і молоді в Україні є нагальною суспільною потребою. Завдяки спільним зусиллям державних і громадських організацій поступово зростає усвідомлення суспільством того, що ці проблеми стосуються не тільки найбільш уразливих груп населення, а й усієї молоді. Участь лідерів з числа підлітків та молоді у програмах профілактики наркоманій дасть їм можливість самореалізації у корисних і цікавих заходах, відчути себе причетними до державних справ, вчителям - організувати соціально-профілактичну роботу по збереженню здоров'я молоді України, батькам - уберегти дітей від небезпечних хвороб. Відбір лідерів з числа підлітків та молоді. Вимоги до лідерів. Первинна профілактика наркомати серед підлітків та молоді базується на визнанні того, що це стосується кожного з них, що здоров'я чи нездоров'я, з огляду на наркоманію, залежить не тільки від держави, суспільства, але й від кожного особисто. Освітні заходи з цих проблем доцільно починати у середніх та старших класах школи. Вчителі, які мають добре розроблений, цікавий для сприймання школярів навчальний матеріал, можуть допомогти підліткам краще засвоїти інформацію про наркотики, шкоду, яку вони наносять організму людини, сформувати навички здорового способу життя, вплинути на розуміння особистої відповідальності за свою поведінку та здоров'я. Формувати лідерів з числа підлітків та молоді з метою залучення їх до первинної профілактичної роботи з попередження наркоманій серед однолітків та молоді потребує певних зусиль. Потрібно не тільки удосконалювати лідерські якості відібраних лідерів, а й постійно надавати їм нові знання, вчити навичкам безпечної поведінки, інформаційно-освітньої роботи за стратегією "рівний-рівному", соціально-профілактичної роботи, яка сприяла б розвитку стереотипів здорової поведінки. Готувати підлітків та молодь, які виявили бажання бути волонтерами у профілактичних програмах і виявили під час бесід деякі лідерські навички, можна за схемою, яка включає в себе кілька етапів. Перший із них - власне підбір навчальної групи. Певні особливості мають місце при відборі лідерів саме з числа підлітків. При цьому необхідно враховувати багато факторів. Серед них і мотивація участі у програмі, рівень підготовки, розуміння здорового способу життя, наявність особистого життєвого досвіду, відповідальності за доручену справу, впевненість у собі тощо. Та щоб ці фактори запрацювали, необхідно пам'ятати та враховувати у роботі специфічні психологічні новоутворення підліткового віку, такі як: - прагнення до самостійності, самоствердження; - бажання бути дорослим та мати власний життєвий досвід; - прагнення до самоосвіти та виховання; - формування перших переконань щодо себе як особистості, своїх інтелектуальних сил і можливостей - самооцінка; - визначеність пріоритетів, нахилів, уподобань тощо. Провідний вид діяльності у цьому віці - спілкування. Це і потрібно використати під час підготовки лідерів з числа підлітків для профілактики наркоманій. У підлітковому віці домінує фактор референтності ровесників, їхня оцінка найбільш значуща, авторитетна для підлітка. Референтною може бути група ровесників; - формальна група /клас, учнівська група ПТУ; - неформальна група /вуличні об'єднання. Підлітки одночасно відчувають потяг до самоствердження і невпевненість у собі; бажання бути у колі однолітків і потреба в самотності; різкість, грубість і толерантність, соромливість. Дуже часто невміння розібратися в собі приводить до помилкових форм самоствердження: розв'язності, порушення поведінки, набуття негативних звичок. Останнім часом, з'являється більше підлітків, у яких переважає негативна самооцінка, яка впливає на загальний життєвий тонус дітей. Поглиблення кризи самооцінки виникає через розходження між: - прагненнями та бажаннями підлітка з усвідомленням чи не усвідомленням своїх можливостей (я хочу - я можу); - ствердженням себе як особистості вже дорослої, а не залежної від волі дорослого; - самооцінкою і оцінкою з боку дорослих; - задоволенням потреби в громадському визнанні. Самостійність та самоствердження підлітка знаходять відображення в потязі до інтимно-особистісного і стихійно-групового спілкування з ровесниками, до появи різного роду підліткових компаній, неформальних груп. Мотивуючи підлітка до профілактичної роботи, потрібно спиратися на позитивні якості особливості - відповідальність, взаємоповага, взаємодопомога, турботливість, щирість, доброта, уміння берегти таємницю. Наголошуйте на тих рисах характеру та якостях, яких підлітки, пройшовши цикл занять з підготовки лідерів, зможуть набути. Так, лідер повинен бути упевненим у собі. Це значить уміти визначати і виражати свої бажання і потреби. Упевнене поводження - це й уміння звернутися з проханням до іншого так, щоб не скривдити його, не принизити себе або тактовно відповісти відмовою на його прохання. Таким проханням, приміром, може бути прохання про побачення або, навпаки, відмова від пропозиції. Компонентами упевненого прохання або відмови можуть бути не тільки слова, але і жести, міміка, поза. Впевненість у собі не означає нахабність, агресивність, яка є спробою задовольнити свої потреби за рахунок іншого і несумісна з почуттям самоповаги. Упевненість у спілкуванні заохочується, агресивність - навпаки. Упевненість у собі призводить до самоповаги. Непевність супроводжується почуттям тривоги і власної провини. Щоб бути упевненим у собі, потрібно знати свої права: право бути незалежним, право на успіх, право на лікування, право одержувати те, за що платиш, право мати права (наприклад, право поводитися як упевнена у собі людина), право відмовляти на прохання і не почувати себе при цьому безпричинно винним або егоїстичним, право просити те, чого хочеш, право робити помилки і бути відповідальним за них, право бути наполегливим тощо. Проведення співбесіди з кандидатами до лідерських груп. Відбір підлітків і молоді до лідерських груп, які будуть брати участь у профілактичних програмах, може відбуватися на основі співбесіди. При їх проведені вчителям, працівникам соціальних служб доцільно дотримуватися наступних рекомендацій: 1. Уважно вислухайте кандидата. Прагніть до того, щоб йому було зрозуміло, що він Вам не байдужий. Поставтесь до нього серйозно, з повагою. Встановіть довіру, емоційний контакт. 2. Запропонуйте свою допомогу. Постарайтеся переконати, що він здатний на багато корисних справ. Проявіть співчуття, зацікавленість щодо його намірів. 3. Поцікавтеся, що найбільше в даний час турбує вашого кандидата. 4. Впевнено спілкуйтеся з ним. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. 5. У спілкуванні з підлітками та молоддю використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контакту: "Розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти". 6. У розмові з ними дайте зрозуміти, що вони необхідні іншим, є унікальними особистостями. Кожна людина, незалежно від віку, прагне мати позитивну оцінку своєї поведінки, відчуває потребу в похвалі. 7. Недооцінка гірше ніж переоцінка. Надихайте їх на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати у них довіру. 8. Використовуйте демократичний стиль спілкування. 9. З'ясуйте їх мотивацію участі у профілактичних програмах. 10. Визначте рівень підготовки, розуміння здорового способу життя тощо. Метою співбесіди повинно стати з'ясування кола питань, знання яких допоможе вирішити, чи можуть вони бути лідерами. Перш за все - з'ясуйте становище кандидата у сім'ї, його ставлення до батьків, знайомих, друзів. Визначте коло інтересів, захоплень та чим він займається у вільний час. Запитайте, хто є для нього авторитетом - "значущий інший", зверніть увагу на його стосунки з однолітками, вчителями. З'ясуйте ставлення кандидата до норм моралі і моральності, прийнятих у суспільстві, його ставлення до пропаганди здорового способу життя та профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі. Виявіть тип акцентуації кандидата, це допоможе прогнозувати його поведінку в різних ситуаціях. Встановіть рівень його соціального розвитку. Для оцінки рівня соціального розвитку кандидата на навчання групи лідерів можна орієнтуватися на такі діагностичні ознаки: 1. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів. 2. Ступінь свідомості та дисциплінованості щодо навчання. 3. Рівень розвитку та потягу до знань. 4. Адекватне ставлення до педагогічних дій. 5. Здібність враховувати колективні інтереси, поважати норми колективного життя. 6. Здатність критично, відповідно до норм моралі та права, оцінювати вчинки оточуючих, друзів, однокласників. 7. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу. 8. Уважне, чутливе ставлення до оточуючих, здатність до співчуття. 9. Вольові риси, протидія поганому впливу, здатність самостійно знаходити рішення та боротися зі спокусами. 10. Зовнішня культура поведінки (зовнішній вигляд, культура мови, ввічливість). 11. Подолання та відмова від поганих звичок, форм асоціальної поведінки (вживання алкоголю, наркотиків, брудних слів). 12. Розуміння відповідальності за своє здоров'я. Орієнтовна схема навчання лідерів з числа підлітків і молоді, які виявили бажання працювати в програмах профілактики наркоманій Підготовчий етап Оскільки вся діяльність груп лідерів з числа підлітків та молоді буде відбуватися на волонтерських засадах, то і вся подальша підготовка їх будується як підготовка волонтерів. Навчальний курс будується виходячи з того, що самі вони, після проходження навчального курсу, будуть навчати своїх ровесників здоровому способу життя за методикою "рівний-рівному". За цією методикою лідери можуть поширювати серед своїх однолітків інформацію про здоровий спосіб життя, про небезпеку вживання легких та важких наркотиків, безладної статевої поведінки тощо. Під час бесід з однолітками, які знаходяться у кризовому стані, підлітки-лідери будуть намагатися формувати в них бажання змінити поведінку на більш безпечну, виявити та реалізувати найкращі особистісні якості. Стратегія "рів-ний-рівному" зарекомендувала себе в усьому світі як дуже ефективна технологія просвітницької профілактичної роботи. Навчання нових підлітків-лідерів за цією технологією буде сприяти вирішенню питань активізації молоді, залученню її до вирішення найгостріших проблем сьогодення, надає реальну допомогу одноліткам у виборі здорового способу життя. Підготовчий етап навчання починається з наступного: Загальна інформація про волонтерську діяльність 1. Історія волонтерського руху. 2. Визначення понять "волонтерська діяльність", "волонтер". 3. Напрямки волонтерської діяльності: а) за ескерами діяльності; 6) за проблемами; в) за категоріями. 4. Визначення мотивації участі у волонтерській роботі. 5. Визначення мотивації участі у профілактичних програмах. 6. Ознайомлення з системою підготовки, навчальними планами та програмами. Перший етап Пізнання себе За допомогою соціально-психологічних методів дослідження - ділових ігор, анкет, опитувальників, тестів, проективних малюнків, незакінчених речень тощо, визначити: - самооцінку; - темперамент; - характер; - комунікативні здібності; - організаторські здібності; - рівень тривожності; - рівень конфліктності; - рівень агресивності; - САН (самопочуття, активність, настрій). Другий етап Формування загальних знань, умінь, навичок: - спілкування; - подолання конфліктності; - етичності; - поведінкових навичок; - впевненості в собі; - техніки безпеки; - релаксації. Учасників лідерських тренінгів навчають методу релаксації, який може застосовуватися самостійно для зняття емоційної напруги, тривоги, що виникають у складній ситуації, їм пропонують закрити очі й уявити собі ситуацію, яка викликає страх і тривогу. Як тільки емоційна напруга, викликана уявленням, досягне високого рівня, учасникам пропонують припинити міркування і розслабитися. Звичайно, це заспокоює. Тренування починають із уявлення сцен, що викликають легке хвилювання, і закінчують такими, що супроводжуються вираженим психічним дискомфортом, тривогою, страхом. Вправа вважається відпрацьованою тільки тоді, коли учасник при уявленні психотравмуючих сцен різного рівня не відчуває тривоги і хвилювання. Третій етап Формування спеціальних знань, умінь, навичок та визначення функції діяльності (розуміння того, що проблема наркомати стосується кожного, що кожний особисто відповідає за своє здоров'я; розкриття змісту, мети, завдань даної програми тощо): - специфіка та принципи роботи з групами ризику; - принципи дружності, анонімності, конфіденційності; - принципи роботи з профілактики наркоманій; - методика первинного консультування клієнтів; - дотримання техніки безпеки. Функції діяльності: - організаційна (організація профілактичних заходів та участь у них); - комунікативна (встановлення комунікативних зв'язків з однолітками); - координаційна (допомога у встановленні зв'язків із зацікавленими сторонами); - інформаційна (поширення інформації серед однолітків за методикою "рівний-рівному"). Заключний етап Закріплення здобутих знань та поведінкових навичок (переростання знань у переконання): організація тижневої практики роботи під наглядом супервізора. Постановка завдань на формування власних груп та поширення набутих знань та навичок здорового способу життя за методикою "рівний-рівному". |
|
4. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД МОЛОДІ Соціальні технології організації та проведення профілактики адиктивної поведінки |
Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності... З метою розв'язання проблем профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального... |
|
Лекція № Особливості проявів соціальної дезадаптації у дітей та молоді Мета: усвідомити сутність девіантної поведінки; формувати вміння розрізняти різні типи девіації; здійснити класифікацію причин девіантної... |
Про затвердження Плану заходів відділу освіти щодо профілактики правопорушень... З метою виконання наказу головного управління освіти і науки від 16. 10. 2012 року №125 «Про затвердження Плану заходів головного... |
|
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ... РОЗДІЛ СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги Україні, Міністерство зосереджує увагу на питаннях профілактики правопорушень та злочиності серед дітей та учнівської молоді |
|
План заходів щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської... Провадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ «Про затвердження плану заходів профілактики дитячої безпритульності та бездоглядності на 2012 рік у Луганській області» і з метою... |
|
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я МОЗ... Начальник Управління профілактики соціально небезпечних хвороб, СНІДу та формування здорового способу життя МОЗ України |
НАКАЗ Затвердити заходи щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту, згідно з додатком |