ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

1. 
   Перший компонент – «напруження» – характеризується відчуттям емоційної виснаженості, втоми, викликаною власною професійною діяльністю. Це виявляється у таких симптомах, як:
   

1. 
   Переживання психотравмуючих обставин – людина сприймає умови роботи та професійні міжособистісні стосунки як психотравмуючі.
   
2. 
   Незадоволеність собою – незадоволеність власною професійною діяльністю і собою як професіоналом.
   
3. 
   «Загнаність у кут» - відчуття безвиході у даній ситуації, бажання змінити роботу чи професійну діяльність взагалі.
   
4. 
   Тривога і депресія – розвиток тривожності у професійній діяльності, підвищення нервовості, депресивні настрої.
   

2. 
   Другий компонент – «резистенція» - характеризується надмірним емоційним виснаженням, що провокує виникнення та розвиток захисних реакцій, які роблять людину емоційно закритою, відстороненою, байдужою. На такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ та комунікацій викликає у педагога відчуття надмірної перевтоми. Це виявляється у таких симптомах, як:
   

1. 
   Неадекватне вибіркове емоційне реагування – неконтрольований влив настрою на професійні стосунки.
   
2. 
   Емоційно-моральна дезорієнтація – розвиток байдужості у професійних стосунках.
   
3. 
   Розширення сфери економії емоцій – емоційна замкненість, відчуження, бажання припинити будь-які комунікації.
   
4. 
   Редукція професійних обов’язків.
   

3. 
   Третій компонент – «виснаження» - характеризується психофізичною перевтомою людини, спустошеністю, знецінення власних професійних досягнень, порушення професійних комунікацій, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися з робочих питань, розвитком психомоторних порушень. Тут виявляються такі симптоми, як:
   

1. 
   Емоційний дефіцит – розвиток емоційної не чуттєвості на тлі перевиснаження, мінімізація емоційного внеску у роботу, автоматизм та спустошення людини при виконанні професійних обов’язків.
   
2. 
   Емоційне відчуження – створення захисного бар’єру у професійних комунікаціях.
   
3. 
   Особисте відчуження (деперсоналізація) – порушення професійних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов’язків, та до професійної діяльності взагалі.
   
4. 
   Психосоматичні та психовегетативні порушення – погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних порушень, як розлад сну, головний біль, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення хронічних хвороб тощо.
   

• 
  Діагностика рівня емоційного вигорання В.В. Бойко. [www.info-library.com.ua] (електронна бібліотека підручників та Українських Рефератів). (За наук. ред. Л.М. Карамушки Технології роботи організаційних психологів. Навчальний посібник / К.: Фірма «ІНКОС», 2005.
  
• 
  Дослідження професійно-важливих якостей для професії системи «Людина – Людина» Методика виявлення «Комунікативних та організаторських схильностей». (Практикум з психології. Навчальний посібник/ Укладач: Г.М. Дубчак, Н.Г. Рудюк. – чернівці: Рута, 2006. – 360с.)
  
• 
  Анкета для вихователів: «Чи задоволені Ви?» (дана анкета на основі анкети для вчителів. Психологічна газет №10, травень 2004. Видавництво Главник.)
  
• 
  Вивчення психологічного клімату колективу. (Психологічна газет №10, травень 2004. Видавництво Главник)
  
• 
  Тест «Самооцінка стійкості до стресу.. (тест взяла з тренінгу:профілактика та подолання синдрому «професійного вигорання» – Група компаній «Територія Бізнесу».[www. business-territory. Com]
  

1. 
   Організаційні недоліки на роботі постійно примушують нервувати, переживати, напружуватися.
   
2. 
   Сьогодні я задоволений своєю професією не менше, ніж на початку кар’єри.
   
3. 
   Я помилився(лася) у виборі професії або профілю діяльності.
   
4. 
   Мене непокоїть те, що я став(ла) гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).
   
5. 
   Теплота взаємодії з партнерами залежить від мого настрою.
   
6. 
   Від мене як від професіонала мало залежить добробут партнерів.
   
7. 
   Коли я приходжу з роботи додому, то деякий час (2 – 3 години) мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.
   
8. 
   Коли я відчуваю втому чи напруження, то намагаюся якомога швидше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодію).
   
9. 
   Мені здається, що емоційно я не можу надати партнеру те, чого вимагає професійний обов’язок.
   
10. 
    Моя робота не дає виражатися моїм емоціям.
    
11. 
    Я відверто втомився(лася) від людських проблем, із якими доводиться мати справу на роботі.
    
12. 
    Буває, я погано засинаю (сплю) через хвилювання, пов’язані з роботою.
    
13. 
    Взаємодія з партнерами потребує від мене великого напруження.
    
14. 
    Робота з людьми приносить все менше задоволення.
    
15. 
    Я б змінив(ла) місце роботи, якби була така можливість.
    
16. 
    Мене часто засмучує те, що я не можу належними чином надати партнерові професійну підтримку, допомогу.
    
17. 
    Мені завжди вдається запобігти впливові поганого настрою на ділові контакти.
    
18. 
    Мене дуже засмучує, якщо щось негаразд у стосунках із діловими партнерами.
    
19. 
    Я настільки втомлююсь на роботі, що дома намагаюсь спілкуватися якомога менше.
    
20. 
    Через брак часу, втомленість або напруження, часто приділяю партнерові менше уваги, ніж належить.
    
21. 
    Інколи звичайні ситуації спілкування на роботі викликають у мене роздратування.
    
22. 
    Я спокійно приймаю обґрунтовані претензії партнерів.
    
23. 
    Спілкування з партнерами спонукає мене триматися осторонь від людей.
    
24. 
    Коли згадую деяких колег по роботі чи партнерів, у мене псується настрій.
    
25. 
    Конфлікти чи розбіжність поглядів із колегами забирають багато сил і емоцій.
    
26. 
    Мені все складніше встановлювати або підтримувати контакти з діловими партнерами.
    
27. 
    Обставини на роботі здаються мені дуже складними.
    
28. 
    У мене часто виникають тривожні очікування, пов’язані з роботою: щось повинно статися, як би не припуститися помилки, чи зможу зробити все, як належить, чи не скоротять мене тощо.
    
29. 
    Якщо партнер мені неприємний, я намагаюсь обмежити час спілкування з ним або менше приділяти йому уваги.
    
30. 
    На роботі під час спілкування я дотримуюсь принципу: «Не роби людям добра, не отримаєш лиха».
    
31. 
    Я охоче вдома розповідаю про свою роботу.
    
32. 
    Бувають дні, коли мій емоційний стан негативно впливає на результати роботи (менше виконую, знижується якість, трапляються конфлікти).
    
33. 
    Інколи я відчуваю, що треба виявити до партнера емоційну чуйність, але не можу.
    
34. 
    Я дуже переживаю за свою роботу.
    
35. 
    Партнерам по роботі віддаєш уваги та турботи більше, ніж отримуєш.
    
36. 
    Коли думаю про роботу, мені стає не по собі: починає колоти в ділянці серця, підвищується тиск, з’являється головний біль.
    
37. 
    У мене добрі стосунки з керівником.
    
38. 
    Я часто радію, коли бачу, що моя робота йде на користь людям.
    
39. 
    Останнім часом, мене переслідують невдачі в роботі.
    
40. 
    Деякі сторони моєї роботи викликають глибоке розчарування.
    
41. 
    Бувають дні, коли контакти з партнерами складаються гірше, ніж звичайно.
    
42. 
    Я враховую особливості ділових партнерів гірше ніж раніше.
    
43. 
    Стомленість від роботи призводить до того, що я прагну скоротити спілкування з друзями та знайомими.
    
44. 
    Я зазвичай виявляю інтерес до особистості партнера, окрім того, що стосується справи.
    
45. 
    Зазвичай я приходжу на роботу відпочивши, зі свіжими силами, у гарному настрої.
    
46. 
    Я інколи ловлю себе на тому, що працюю з партнерами автоматично, без натхнення, запалу, ентузіазму.
    
47. 
    По роботі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чогось поганого.
    
48. 
    Після спілкування з неприємними партнерами, у мене буває погіршення фізичного або психічного самопочуття.
    
49. 
    На роботі я маю постійні фізичні або психологічні перевантаження.
    
50. 
    Успіхи в роботі наповнюють мене натхненням.
    
51. 
    Ситуація на роботі, у якій я опинився(лася), здається безвихідною.
    
52. 
    Я втратив(ла) спокій через роботу.
    
53. 
    Упродовж останнього року була скарга (скарги) на мою роботу з боку партнера (партнерів).
    
54. 
    Мені вдається берегти нерви завдяки тому, що я не сприймаю близько до серця те, що відбувається з партнером.
    
55. 
    Я часто приношу з роботи додому негативні емоції.
    
56. 
    Я часто працюю понад силу.
    
57. 
    Раніше я був(ла) більш чуйним(ною) і уважним(ною) до партнерів, ніж зараз.
    
58. 
    У роботі з людьми керуюся принципом: не втрачай нерви, бережи здоров’я.
    
59. 
    Інколи я йду на роботу з важким відчуттям: як усе набридло, нікого б не бачити і не чути.
    
60. 
    Після напруженого робочого дня я почуваюся трохи недобре.
    
61. 
    Контингент партнерів, із якими я працюю, дуже важкий.
    
62. 
    Інколи мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, які я втрачаю.
    
63. 
    Якби мені поталанило з роботою, я був(ла) би(б) щасливішим(ою).
    
64. 
    Я у відчаї через те, що на роботі у мене серйозні проблеми.
    
65. 
    Інколи я поводжуся зі своїми партнерами так, як не хотів(ла) би(б) щоб поводилися зі мною.
    
66. 
    Я засуджую партнерів, які розраховують на пільги, поблажливість, увагу.
    
67. 
    Найчастіше після робочого дня у мене немає сил робити хатні справи.
    
68. 
    Я постійно підганяю час: скоріше б робочий день закінчився.
    
69. 
    Стан, прохання, потреби партнерів мене щиро турбують.
    
70. 
    Працюючи з людьми, я ніби ставлю екран, який захищає мене від чужих страждань та негативних емоцій.
    
71. 
    Робота з людьми (партнерами) дуже розчарувала мене.
    
72. 
    Щоб відновити сили, часто вживаю ліки.
    
73. 
    Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.
    
74. 
    Мої вимоги до виконуваної роботи вищі, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.
    
75. 
    Моя кар’єра склалася вдало.
    
76. 
    Я дуже нервую через все, що пов’язано з роботою.
    
77. 
    Деяких із своїх постійних партнерів я не хотів(ла) би(б) бачити і чути.
    
78. 
    Я схвалюю колег, які присвячують себе людям (партнерам), забуваючи про власні інтереси.
    
79. 
    Моя втомленість на роботі мало впливає або зовсім не впливає на спілкування з домашніми та друзями.
    
80. 
    Якщо випадає нагода, я приділяю партнерові менше уваги, але так, щоб він цього не помітив.
    
81. 
    Мене часто підводять нерви у спілкуванні з людьми на роботі.
    
82. 
    До всього, що відбувається на роботі, я втратив(ла) цікавість.
    
83. 
    Робота з людьми спричинила поганий вплив на мене, як на професіонала, зробила злим(лою), нервовим(ою), беземоційним(ою).
    
84. 
    Робота з людьми підриває моє здоров’я.
    

• 
  визначається сума балів для кожного з 12 симптомів вигорання;
  
• 
  підраховується сума показників симптомів для кожної з трьох фаз формування вигорання;
  
• 
  встановлюється підсумковий показник синдрому емоційного вигорання, тобто сума 12 симптомів.