5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів. 38


Скачати 2.38 Mb.
Назва 5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів. 38
Сторінка 4/13
Дата 20.02.2016
Розмір 2.38 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Психологія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Психолого-педагогічні аспекти готовності вчителя до інноваційної діяльності



Романовська Д.Д., завідувач НМЦ ППСР ІППО ЧО

Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжу­ють проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співісну­вання різних педагогічних концепцій. Вони потребують принципо­во нових методичних розробок, нової якості педагогічного новатор­ства. На заваді цим нововведенням стають невідповідність нових типів навчально-виховних закладів вимогам батьків, які здебільшого орієнтуються на традиційні стандарти навчання і виховання.

Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усві­домлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні. Однак включен­ня педагога в інноваційний процес часто відбувається спонтанно, без урахування його професійної та особистісної готовності до інно­ваційної діяльності.

Професійна готовність є закономірним результатом спеціаль­ної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Це – психічний, активно-дієвий стан особистості, складна її якість, система інтегрованих властивостей. Така готовність регулює діяльність, забезпечує її ефективність. Однією з важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є готовність до інноваційної діяльності.

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності - особли­вий особистіний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії. Вона є основою активної сус­пільної і професійно-педагогічної позиції суб'єкта, яка спонукає до інноваційної діяльності та сприяє її продуктивності.

Компоненти інноваційної компетентності педагога:

  • система мотивів, знань умінь, навичок;

  • система особистісних якостей педагога, що забезпечує ефек­тивність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми;

  • поінфор­мованість про інноваційні педагогічні технології;

  • висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі;

  • особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.

Вчитель має уміти спрямовувати навчально-виховний процес на особистість вихованця, вибудовувати свою професійну діяльність так, щоб кожен учень мав необмежені можливості для самостійно­го і високоефективного розвитку. Тому, він має мати наступні професійно – важливі якості особистості:

  • розвинуту творчу уяву;

  • стійку систему знань, що розкривають суть, структуру і види
    інноваційної педагогічної діяльності;

  • уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації;

  • психолого-педагогічні знання про освоєння і впровадження інноваційних процесів у систему освіти;

  • спеціальні психолого-педагогічні методи, прийоми і засоби, використання яких дає змогу активно включатися в інноваційну педагогічну діяльність.

 

Педагог, що застосовує інноваційні технології,  реалізовує у педагогічній діяльності:

  • педагогічний гуманізм (довіра до вихованців, повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях);

  • емпатійне розуміння вихованців (прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції);

  • співробітництво (поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу);

  • діалогізм (уміння слухати дитину, цікавитися її думкою, розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості);

  • особистісну позицію (творче самовираження, за якого педагог постає перед вихованцями не як позбавлений індивідуальності функціонер, а як особистість, котра має свою думку, відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій).

Принципи інноваційної діяльності педагога

1.     Принцип інтеграції освіти. Передбачає посилену увагу до особистості кожної дитини як вищої соціальної цінності суспіль­ства, орієнтацію на формування громадянина з високими інтелек­туальними, моральними, фізичними якостями.

2.     Принцип диференціації та індивідуалізації освіти. Налаштовує на забезпечення умов для повноцінного вияву і розвитку здібностей кожного вихованця.

3.     Принцип демократизації освіти. Дотримання його зобов'язує до створення передумов для розвитку активності, ініціативи, творчості учнів та вчителів, зацікавленої їх взаємодії, широкої участі громадськості в управлінні освітою.

У структурі професійно спрямованої особистості педаго­га готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для особистісно-орієнтованої освіти проблеми.

За визначенням В.В. Химинця, підготовлений до інноваційної професійної діяльності педагог має такі професійні особистісні якості:

  • усвідомлення смислу і цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи;

  • осмислена, зріла педагогічна позиція;

  • уміння по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання;

  •  здатність вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири;

  • співвіднесення сучасної йому реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності;

  • здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відпові­дно до їх особливостей;

  •  уміння продуктивно, нестандартно організовувати навчання й виховання, тобто забезпечити творення дітьми своїх результатів і, використовуючи інноваційні технології, стимулювати їх розвиток;

  •  володіння технологіями, формами і методами інноваційного навчання, яке передбачає уміння на основі особистого досвіду і мотивів вихованців бути співтворцем мети їх діяльності, зацікавленим і компетентним консультантом і помічником у співвіднесенні мети з результатом, використанні доступних для дітей форм реф­лексії та самооцінки;

  •  здатність бачити, адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців;

  •  уміння аналізувати зміни в освітній діяльності розвитку особистісних якостей вихованців;

  • здатність до особистісного творчого розвитку та рефлексивної
    діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.

 Готовність педагога до інноваційної діяльності визначають за такими показниками:

1)    усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці;

2)    інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;

3)    зорієнтованість на створення власних, творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність;

4)    готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності;

5)    володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.

 

Рівні сформованості готовності до педагогічних інновацій вчителя

Рівень

Зміст

Інтуїтивний рівень

Педагоги, яких за особливостями їх мислення і практичної діяльності зараховують до цього рівня сформова­ності готовності, ставляться до інноваційної проблематики як до альтернативи традиційній практиці. Основою такого ставлення є емоційна, інтуїтивна налаштованість на сприйняття нового тому, що воно нове, а не глибокі теоретичні знання особливостей іннова­ційної ідеї чи аналіз педагогічної практики, яка на цій ідеї базується. Педагогічна рефлексія у них не сформована.

Репродуктивний рівень

Ця категорія педагогів добре обізнана з теоретичними засадами, змістом, конкретними методиками педагогів-новаторів, нерідко застосовує елементи цих систем у власній педагогічній діяльності. Однак використання інновацій у їх педа­гогічній практиці є спорадичним (невпорядкованим), ситуативним. Окремі педагоги вважають, що новітні технології можуть бути зас­тосовані лише їх авторами. Педагогічна рефлексія у них виражена недостатньо.

Пошуковий рівень

Педагоги, яких зараховують до цієї групи, намагаються працювати по-новому, втілюючи у власній діяльності відомі технології та методики навчально-виховної роботи. Вони охо­че йдуть на експеримент, не приховують ні своїх успіхів, ні помилок, відкриті для публічного обговорення, осмислення педагогічних інно­вацій.

Творчий рівень

Педагоги, які творчо ставляться до інноваційної діяльності, мають широкі й змістовні знання про нові наукові та но­ваторські підходи до навчання й виховання, володіють новітніми технологіями і створюють власні. Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієн­тиром діяльності.

 

Компоненти готовності вчителя до інноваційної діяльності

 1.     Мотиваційний

Мотиваційний компонент готовності до інноваційної педагогіч­ної діяльності виражає усвідомлене ставлення педагога до іннова­ційних технологій, його ролі у розв'язанні актуальних проблем педаго­гічної освіти. Він є стрижнем, навколо якого конструюють основні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать харак­тер його участі в інноваційних процесах, досягнуті результати у на­вчанні і вихованні дітей.

Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної іннова­ційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї про­фесійної діяльності.

Часто провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійни­ми інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Вона виявляєть­ся як у всій його професійній життєдіяльності, так і в окремих педа­гогічних ситуаціях, визначає його сприйняття зовнішніх подій і ло­гіку поведінки.

За даними соціологічних дос­ліджень, лише 8% педагогів працюють як новатори, кожний п'ятий зорієнтований на традиційні способи діяльності, з недовірою ста­виться до інновацій. До ідеї про необхідність інновацій багато вчи­телів приходять через невдоволеність власною професійною діяль­ністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випро­бувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обра­ти адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи.

2.     Когнітивний

Когнітивний компонент готовності до інноваційної педагогіч­ної діяльності - це сукупність знань педагога про суть і специфіку інноваційних педагогічних технологій, їх види та ознаки, а також ком­плекс умінь і навичок із застосування інноваційних педагогічних технологій у структурі власної професійної діяльності. Цей ком­понент є результатом пізнавальної діяльності. Його характеризують обсяг знань (ширина, глибина, системність), стиль мислення, сформованість умінь і навичок педагога.

Рівень поінформованості педагога про інноваційні технології визначають за обсягом його знань, які є необхідною умовою аналі­зу і вибору оптимальних способів розв'язання професійних про­блем відповідно до бачення педагогом проблематики педагогічної інноватики, особистісних потреб та інтересів.

3.     Рефлексивний

Рефлексивний компонент готовності до інноваційної педагогіч­ної діяльності характеризує пізнання й аналіз педагогом явищ власної свідомості та діяльності. Він реалізується через такі рефлексивні процеси, як саморозуміння й розуміння іншого, самооцінювання й оцінювання іншого, самоінтерпретація й інтерпретація іншого. Рефлексивне мислення розглядають як одну з важливих умов усвідомлення, критичного аналізу і конструктивного вдосконален­ня власної діяльності. На основі взаємодії з іншими людьми, прагнучи зрозуміти думки і дії іншого, людина виявляє здатність рефлексивно поставитися до себе. Процес рефлексії індивідуальний. Активізація рефлексивної по­зиції пов'язана з орієнтацією педагога на саморозвиток.

Джерело: Психологічний супровід професійного удосконалення педагогічних працвників. Методичний посібник для практичних психологів і соціальних педагогів / за ред. Д.Д. Романовської, С.І. Собкової. – Чернівці, 2009. – 232 с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Методичні рекомендації з формування позитивного психологічного мікроклімату...
Соціально-психологічний клімат це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють...
Л.І. Тихончук на конференції педагогічних
Розділ ІV. Забезпечення психологічного супроводу процесу адаптації дітей до нових умов навчання, робота з дітьми з особливими освітніми...
ЛЕКЦІЯ №8 ТЕМА: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ ГРУПИ
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку
Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку
Незалежності України: шлях до створення гуманного світу для дітей”: Методичні рекомендації щодо проведення Дня Знань і Першого уроку...
Методичні рекомендації Щодо дотримання вимог до оформлення протоколу м. Луцьк 2013 р
Методичні рекомендації розроблені з метою підвищення ефективності управлінської діяльності головного та територіальних управлінь...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Методичні рекомендації щодо викладання предмету «Захист Вітчизни»
А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою....
Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою. Методичний посібник / авт упорядники
Методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки соціальних педагогів...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка