Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою. Методичний посібник / авт упорядники Романовська Д. Д., Боярин Л. В. – Чернівці, 2012. – С. 16-25


Скачати 238.15 Kb.
Назва Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою. Методичний посібник / авт упорядники Романовська Д. Д., Боярин Л. В. – Чернівці, 2012. – С. 16-25
Дата 26.03.2013
Розмір 238.15 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
«Карта спостережень» Д.Стотта

/ Стратегії соціально-психологічного супроводу учнів з девіантною поведінкою. Методичний посібник / авт.-упорядники

Романовська Д.Д., Боярин Л.В. – Чернівці, 2012. – С. 16-25/

Методика використовується для діагностики труднощів адаптації дитини в школі, аналізу характеру дезадаптації і ступеня непристосованості дітей до школи за результатами тривалого спостереження, дає можливість отримати картину емоційного стану дитини, що не дозволяє адекватно пристосуватися до вимог шкільного життя.

Важливо відзначити, що психолог, класний керівник може як сам проводити таке спостереження, так і використовувати досвід спостереження, знання дитини педагогом. Опора на досвід вчителів, вихователів, класних керівників — людей, які протягом довгого часу постійно спілкуються з дітьми, спостерігають їх в самих різних ситуаціях, є надзвичайно істотною.

Карта спостережень Стотта складається з 16 комплексів симптомів-зразків поведінки, симптомокомплексів (СК). СК віддруковані у вигляді переліків і пронумеровані (I-XVI). У кожному СК зразки поведінки мають свою нумерацію.

У кожному СК бали за зразки поведінки підсумовуються. Потім суми сирих оцінок по кожному переводяться в процентні показники. Процентні показники свідчать про вираженість СК в обстежуваного від максимально можливої вираженості.

Інструкція: закресліть цифру, що кодує одиницю поведінки, в тому випадку, якщо вона характерна, типова, на вашу думку, для даного учня.
І. НН недовіра новим людям, речам, ситуаціям. Це веде до того, що любий успіх вартує дитині великих зусиль. Від 1 до 11 – менш явні симптоми; від 12 до 17 – симптоми явного порушення.

  1. Розмовляє з учителем тільки тоді, коли знаходиться з ним на одинці.

  2. Плаче, коли йому роблять зауваження.

  3. Ніколи не пропонує нікому ніякої допомоги, але охоче допомагає, якщо його про це попросять.

  4. Дитина «підлегла» (погоджується на другорядні ролі, наприклад, під час гри бігає за м’ячем, в той час, коли інші спокійно на це дивляться).

  5. Надто тривожний, щоб бути неслухняним.

  6. Обманює зі страху.

  7. Любить, якщо до нього проявляють симпатію, але не просить про це.

  8. Ніколи не приносить учителю квітів або інших подарунків, хоча його товариші це роблять.

  9. Ніколи не приносить і не показує учителю знайдених ним речей або яких-небудь зроблених ним моделей, хоча його товариші часто це роблять.

  10. Має тільки одного хорошого приятеля і, як правило, ігнорує інших дівчаток і хлопчиків.

  11. Вітається з учителем тільки тоді, коли той зверне на нього увагу. Хоче бути поміченим.

  12. Не підходить до вчителя з особистої ініціативи.

  13. Надто сором'язливий, щоб просити щось /наприклад, допомоги/.

  14. Легко стає нервовим, плаче, червоніє, якщо йому задають питання.

  15. Легко /відсторонюється/ відмежовується від активної участі у грі.

  16. Розмовляє невиразно, бурмоче, особливо тоді, коли з ним вітаються.


ІІ. Д – депресія. В більш легкій формі /симптоми 1-6/ час від часу спостерігаються перепади активності, зміна настрою. Наявність симптомів 7-8 свідчать про схильність до роздратування і фізіологічного виснаження. Симптоми 9-20 відображають більш гострі форми депресії. Пунктам синдрому Д зазвичай супроводжуються відбитими синдро­мами ВВ і ТД /див. ІV і V/, особливо в крайніх формах депресії. Мабуть вони дійсно репрезентують елементи депресивного виснаження.

  1. Під час відповіді на уроці інколи старанний, інколи нічим не турбується.

  2. В залежності від самопочуття, або просить допомогу при виконанні шкільних завдань, або ні.

  3. Веде себе дуже по-різному. Старанність в навчанні змінюється майже щоденно.

  4. У грі інколи активний, інколи апатичний.

  5. У вільний час інколи проявляє, повну відсутність інтересу до будь-чого.

  6. Виконуючи фізичну роботу, інколи дуже старанний, інколи - ні.

  7. Нетерплячий, втрачає інтерес до роботи по мірі її виконання.

  8. Сердитий, «впадає у сказ».

  9. Може працювати на самоті, але швидко втомлюється.

  10. На ручну роботу не стає фізичних сил.

  11. В’ялий, безініціативний /у класі/.

  12. Апатичний, пасивний, неуважний.

  13. Рухи уповільнені.

  14. Надто апатичний, щоб будьщо засмучуватися /і, отже, ні до кого не звертається за допомогою/.

  15. Часто спостерігаються раптові і різні спади енергії.

  16. Погляд «тупий», байдужий.

  17. Завжди лінивий і апатичний у грі.

  18. Часто мріє наяву.

  19. Говорить невиразно, бурмоче.

  20. Викликає жалість /пригнічений, нещасний/, рідко сміється.


ІІІ. У – уникання контактів з людьми. Відчуження. Захисна установка по відношенню до будь-яких контактів з людьми, неприйняття проявів до нього почуття любові.

  1. Абсолютно ніколи ні з ким не вітається.

  2. Не реагує на привітання.

  3. Не проявляє дружелюбності і доброзичливості до людей.

  4. Уникає розмов «зачинений в собі».

  5. Мріє і займається чимось іншим замість шкільних занять «живе в іншому світі».

  6. Зовсім не проявляє інтересу до ручної роботи.

  7. Не цікавиться колективними іграми.

  8. Уникає інших людей.

  9. Тримається далеко від дорослих, навіть тоді, коли ким-небудь ображений або в чомусь підозрюється.

  10. Зовні ізольований від інших людей /дітей/ – до нього не можли­во «достукатись».

  11. Справляє таке враження, ніби зовсім не помічає інших людей.

  12. У розмові неспокійний, відходить від теми розмови.

  13. Веде себе подібно «настороженій тварині».


IV. ТВ – тривожність по відношенню до дорослих. Неспокій і невпевненість в тому, чи цікавляться ним дорослі, чи люблять його. Симптоми 1-6 – дитина намагається впевнитись, чи «прий­мають» або чи люблять його дорослі. Симптоми 7-10 – звертає на себе увагу і перебільшено добивається любові від дорослого. Симптоми 11-16 – проявляє сильний неспокій від того, чи «прий­мають його дорослі»

  1. Дуже охоче виконує свої обов'язки.

  2. Проявляв надмірне бажання вітатися з учителем.

  3. Надмірно говіркий, балакучий /цим докучає/.

  4. Дуже охоче приносить квіти та інші подарунки учителю.

  5. Дуже часто приносить і показує вчителю знайдені ним предмети, малюнки, моделі інше.

  6. Надто дружелюбний по відношенню до вчителя.

  7. Занадто багато розказує вчителю про свої заняття у сім’ї.

  8. «Підлизується», намагається сподобатись учителю.

  9. Завжди знаходить привід зайняти учителя своєю особою.

  10. Постійно потребує допомоги і контролю з боку вчителя.

  11. Добивається симпатії вчителя. Підходить до нього з різнома­нітними дрібними справами і скаргами на товаришів.

  12. Намагається «монополізувати» вчителя /займати його виключно своєю особою/.

  13. Розповідає фантастичні вигадані історії.

  14. Намагається зацікавити дорослих своєю особою, але не додає з свого боку ніякої старанності в цьому напрямку.

  15. Надмірно стурбований тим, щоб зацікавити собою дорослих і придбати їхню симпатію.

  16. Повністю «відчужується», якщо його зусилля марні.


V. ВД – ворожість у відносинах з дорослими. Симптоми 1-4 дитина проявляє різні форми неприйняття дорослих, які можуть бути початком ворожості або депресії. Симптоми 5-9 – відносить­ся до дорослих або вороже, або намагається добитися від них хо­рошого відношення. Симптоми 10-17 – відкрита ворожість, яка про­являється в асоціальній поведінці. Симптоми 18-24 – повна, некерована, звичайна ворожість.

  1. Часта зміна настрою,

  2. Зовсім нетерплячий, окрім тих випадків, коли знаходиться в хорошому настрої.

  3. Проявляє завзятість і наполегливість до ручної праці.

  4. Часто буває в поганому настрої.

  5. При відповідному настрої пропонує свою допомогу.

  6. Коли про щось просить вчителя, то буває інколи дуже сердеч­ним, інколи – байдужим.

  7. Інколи прагне, а інколи уникає привітань з учителем.

  8. У відповідь на привітання може проявляти злість або підозрюваність.

  9. Інколи дружелюбний, інколи в поганому настрої.

  10. Дуже мінливий у поведінці, інколи здається, що він навмисно погано виконує роботу.

  11. Псує громадську і особисту власність /вдома, на вулицях, в саду, громадському транспорті/.

  12. Брутальна: мова, розповіді, вірші, малюнки.

  13. Неприємний, особливо коли захищається від пред’явлених йому звинувачень.

  14. «Бурмоче під ніс», якщо чимось незадоволений.

  15. Негативно відноситься до зауважень.

  16. Інколи обманює без якого-небудь приводу і легко.

  17. Раз або двічі був помічений у крадіжках грошей, солодощів, цін­них речей.

  18. Завжди на щось претендує і вважає, що несправедливо наказаний.

  19. «Дикий» погляд. Дивиться «з-під лоба».

  20. Дуже неслухняний, але дотримується дисципліни.

  21. Агресивний /кричить, погрожує, застосовує силу/.

  22. Найохочіше приятелює з «підозрілими» типами.

  23. Часто краде гроші, солодощі, цінні речі.

  24. Веде себе непристойно.


VI. ТД – тривога по відношенню до дітей. Тривога дитини по те, чи приймають його інші діти. Часом вона приймає форму відкритої во­рожнечі. Всі симптоми однаково важливі.

  1. «Грає героя», особливо тоді, коли йому роблять зауваження.

  2. Не може не утриматись, щоб не «грати» перед оточуючими.

  3. Схильний «прикидатись дурником».

  4. Надто сміливий /ризикує без потреби/.

  5. Турбується про те, щоб завжди знаходитись в злагоді з біль­шістю. Нав’язується іншим, ним легко керувати.

  6. Любить бути в центрі уваги.

  7. Грається з дітьми старше себе.

  8. Намагається зайняти відповідальний пост, але побоюється, що не справиться з ним.

  9. Хвалиться перед іншими дітьми.

  10. Хвалько /корчить з себе блазня/.

  11. Шумно веде себе,коли у класі немає вчителя.

  12. Одягається зухвало /штани, зачіска – хлопчики; перебільшу­вання в одязі, косметика – дівчатка/.

  13. З пристрастю псує громадську власність.

  14. Погані вчинки в групі однолітків.

  15. Наслідує хуліганські прояви інших.

  16. Вважає, що дорослі н

  17. едружелюбні, втручаються, не маючи на це права.


VII. А – асоціальність. Невпевненість у схваленні дорослих, яка передається в різних формах негативізму. Симптоми 1-5 – відсутність бажання сподоба­тись дорослим. Байдужість і відсутність зацікавленості в хоро­ших стосунках з ними. Симптоми 5-9 – у старших дітей мо­жуть вказувати на певну ступінь незалежності. Симптоми 10-16 – відсутність моральної оцінки в дрібницях.

  1. Не зацікавлений у навчанні.

  2. Працює в школі тільки тоді, коли над ним «стоять» або коли його змушують працювати.

  3. Працює поза школою тільки тоді, коли його контролюють або змушують працювати.

  4. Не сором’язливий, але ніколи не попросить про допомогу.

  5. Несором’язливий, але проявляє байдужість при відповідях на запитання вчителя.

  6. Ніколи добровільно не береться ні за яку роботу.

  7. Не зацікавлений у схваленні або несхваленні дорослих.

  8. Зводить до мінімуму контакти з учителем, але нормально спілкується з іншими людьми.

  9. Уникає вчителя, але розмовляє з іншими дорослими.

  10. Списує домашні завдання.

  11. Бере чужі книжки без дозволу.

  12. Егоїстичний, любить інтриги, псує іншим дітям ігри.

  13. В іграх з іншими дітьми проявляє хитрощі і непорядність.

  14. «Нечесний гравець» /грає тільки для особистої вигоди/.

  15. Не може дивитись прямо у вічі іншому.

  16. Потайливий і недовірливий.


VIII. ВД – ворожість до дітей /від ревнісного суперництва до відкритого ворогування/.

  1. Заважає іншим дітям у іграх, підсміюється над ними, любить їх лякати.

  2. Часом дуже недоброзичливий у відносинах з тими дітьми, які не відносяться до тісного кола його спілкування.

  3. Докучає іншим дітям, чіпляється до них.

  4. Свариться, ображає інших дітей.

  5. Намагається своїми зауваженнями створити певні труднощі.

  6. Ховає або ламає предмети, речі, що належать іншим дітям.

  7. Знаходиться здебільшого у поганих стосунках з іншими дітьми.

  8. Чіпляється до слабших дітей.

  9. Інші діти його не люблять або навіть не терплять.

  10. Б’ється невідповідним способом /кусається, дряпається/.


ІХ. Н – невгамовність. Невгамовність, нетерплячість, неспроможність до роботи, яка потребує посидючості, концентрації уваги й роздуму. Схильність до короткочасних й легких зусиль. Уникнення довгострокових зусиль.

  1. Дуже неохайний.

  2. Відказується від контакту з іншими дітьми таким чином, який дуже неприємний для них.

  3. Легко примирюється з невдачами у ручній роботі.

  4. У грі абсолютно не володіє собою.

  5. Непунктуальний, нестаранний. Часто забуває або губить олівці, книжки, інші предмети.

  6. Безвідповідальний у ручній праці.

  7. Нестаранний у шкільних заняттях.

  8. Надто неспокійний, щоб працювати наодинці.

  9. У класі не може бути уважним або довго на чомусь зосереджуватись.

  10. Не знає, що з собою робити. Ні на чому не може зупинитись на відносно довгий час.

  11. Надто неспокійний, щоб запам’ятати зауваження вчителя.


Х. ЕН – емоційна напруга. Симптоми 1-5 – свідчать про емоцій­ну незрілість, про серйозні страхи. 8-10 – про прогули і непунк­туальність.

  1. Грає з іграшками надто дитячими для його віку.

  2. Любить гратися, але швидке втрачає інтерес до них.

  3. Надто незрілий, щоб прислухатись і слідувати вказівкам.

  4. Грає виключно з більш молодшими дітьми.

  5. Надто інфантильний у мові.

  6. Надто неспокійний, щоб щось вирішити.

  7. Інші діти чіпляються до нього /він являє собою «козла відпущення»/.

  8. Його часто підозрюють у тому, що він прогулює уроки, хоча в дійсності він хотів це зробити один або два рази.

  9. Часто спізнюється.

  10. Іде з деяких уроків.

  11. Необов’язковий, неорганізований, незібраний, невідповідальний.

  12. Веде себе у групі /класі/ як сторонній, пригноблений.


ХІ. НС – невротичні симптоми. Гострота їх може залежати від віку дитини; вони також можуть бути наслідками існуючого раніше порушення.

  1. Заїкається, ніяковіє. «Важко витягнути з нього слово».

  2. Говорить сумбурно.

  3. Часто моргає.

  4. Безцільно рухає руками. Різноманітні «тики».

  5. Гризе нігті.

  6. Ходить підстрибуючи.

  7. Ссе палець /старше 10 років/.


ХІІ. С – неблагополучні умови оточуючого середовища.

  1. Часто відсутній у школі.

  2. Не буває у школі по декілька днів.

  3. Батьки свідомо обманюють, виправдовуючи відсутність дитини у школі.

  4. Змушений залишатись вдома, щоб допомагати батькам.

  5. Неохайний, брудний.

  6. Виглядає так, ніби дуже погано харчується.

  7. Менш гарний ніж інші діти.


ХІІІ. СР – сексуальний розвиток.

  1. Дуже ранній розвиток, чутливий до протилежної статі.

  2. Затримки статевого розвитку.

  3. Прояви збочених схильностей.



ХІV. РВ – розумова відсталість.

  1. Сильно відстає в навчанні.

  2. «Тупий»для свого віку.

  3. Зовсім не вміє читати.

  4. Великі недоліки в знаннях елементарної математики.

  5. Зовсім не розуміє математики.

  6. Інші діти відносяться до нього як до дитини, яка має вади розумового розвитку.

  7. Просто кажучи «дурник».


XV. XО – хвороби і органічні порушення.

  1. Неправильне дихання.

  2. Часті застуди.

  3. Часті кровотечі з носу.

  4. Дихає через рот.

  5. Схильність до вушних захворювань.

  6. Схильність до шкірних захворювань.

  7. Скаржиться на часті болі у шлунку, тошноту.

  8. Часті головні болі.

  9. Схильність надмірно червоніти або блідніти.

  10. Хворобливі, почервонілі віки.

  11. Дуже холодні руки.

  12. Косоокість.

  13. Погана координація рухів.

  14. Неприродні пози тіла.


XVI. Ф – фізичні дефекти.

  1. Поганий зір.

  2. Слабкий слух.

  3. Дуже маленький зріст.

  4. Надто велика вага.

  5. Інші ненормальні особливості складу тіла.

На реєстраційному бланку підкреслюються ті фрагменти поведінки, які характерні для даної дитини. Заповнюється КС пе­дагогом або вихователем, взагалі людиною, яка добре знає дитину. Але інтерпретація даних і діагноз шкільної дезадаптації потребу­ють спеціальної психологічної підготовки, тому повинні здійснюватися самим шкільним психологом. Треба відмітити, що суб’єктивне уявлен­ня педагога, про дитину, може не співпадати з діагнозом, який ста­вить психолог на основі заповненої цим педагогом КС. Досвід застосування КС показує, що звичайно представлення педагога і діагноз психолога не протирічать один одному, але використання КС дозво­ляє зняти надмірний суб’єктивізм, оцінювання педагогічної харак­теристики і більш детальну, об’єктивну картину особливостей розвитку особистості і поведінки. Центральна вертикальна межа відокремлює більш важкі порушення (праворуч) від менш важких (ліворуч). При підрахунку симптомів, що знаходяться ліворуч від вертикальної риси, оцінюються одним балом, праворуч - двома. Підраховується сума балів по кожному синдрому і загальний «коефіцієнт дезадаптованості» за сумою балів за всіма синдромами. Крім кількісної обробки результатів проводиться їх якісний аналіз.

Орієнтовні критерії (за Мурзенко):

Коефіцієнт дезадаптації основної частини вибірки становить від 8 до 25 балів. Понад 25 балів свідчить про значну серйозність порушення механізмів особистісної адаптації, ці діти стоять на межі клінічних порушень і потребують спеціальної допомоги, аж до втручання психоневролога.

Ім’я, прізвище ___________________________________

Вік _________________________

Дата ________________________ Клас ___________________________








НД

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16





































Д

1

2

3

4

5

6

7

9

10

8

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

























У

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13




























ТВ

1

2

3

4

5

6

7

9

11

13

15

12

13

14

15

16


































ВВ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24










ТД

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

11

12

13

14

15































А

1

2

3

4

5

6

8

9

10

11

7

12

13

14

15

16































Н

1

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2





























































ВД

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10











































ЕН

1

2

3

4

5

9

10

6

7

8

11

12























































НС

2

3

4

1

5

6

7














































С

1

2

3

4

5

6

7









































































СР

1

2

3





























































РВ

1

2

3

4

5

6

7





































Х

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14





























































Ф

1

2

4

5

3








































Схожі:

5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу...
Романовська Д. Д., завідувач науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної...
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими...
...
Розвиток навички читання молодших школярів Методичний посібник
Розвиток навички читання молодших школярів: Методичний посібник / авт. Н. В. Радченко. – Рокитне: РМК, 2010 – 49 с
Шепетівський районний методичний кабінет
З досвіду роботи педагогічного колективу Михайлюцької ЗОШ І – ІІІ ступенів Шепетівського району Хмельницької області. Посібник для...
Особиста картка учня девіантної поведінки
Картка особистого обліку учня з девіантною поведінкою, який перебуває на внутрішньому обліку
Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі
Карамушка Л. М. Психологія управління: Навч. Посібник.–К.: Міленіум,2003.–С. 292-294
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Чернівці 2011
Видається за ухвалою Вченої ради Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (протокол №1 від 1 квітня 2011...
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник
Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
Програма психологічного супроводу інтелектуального розвитку учнів молодшого шкільного віку
Адаптація до навчальної діяльності легко проходить для дітей, у яких вже розвинені базові інструменти активного пізнання навколишнього...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний...
Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка