Чернівецька обласна рада
Департамент освіти і науки
Чернівецької обласної державної адміністрації
Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи
Психологічний супровід
навчально-виховного процесу
(матеріали обласного семінару начальників органів управління освітою райдержадміністрацій /міських рад, завідувачів районних/міських методичних кабінетів, голів районних/міських профспілкових організацій працівників освіти)
Чернівці
5 грудня 2014 р.
Укладачі:
Романовська Д.Д., завідувач науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Кирилецька Л.В., методист-психолог науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Відповідальна за випуск:
Богачик Т.С., заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Психологічний супровід навчально-виховного процесу (матеріали обласного семінару начальників органів управління освітою райдержадміністрацій /міських рад, завідувачів районних/міських методичних кабінетів, голів районних/міських профспілкових організацій працівників освіти) / Упорядники: Д.Д. Романовська, Л.В. Кирилецька. – Чернівці : Технодрук, 2014. – 132 с.
У посібнику представлені методичні матеріали з питань психологічного супроводу навчально-виховного процесу, підвищення психологічної компетентності керівників навчальних закладів, педагогічних працівників, батьків.
Зміст
1. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як фактор модернізації управління дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу 4
2. Психологічне забезпечення професійного удосконалення керівників системи освіти 16
3. Психолого-педагогічні умови формування управлінської компетентності керівників освітніх закладів 28
4. Психолого-педагогічні аспекти готовності вчителя до інноваційної діяльності 33
5. Методичні рекомендації щодо удосконалення психологічного супроводу діяльності педагогічних колективів. 38
6. Психологічні аспекти запобігання конфліктам в закладах освіти 43
7.Методичний комплект засобів практичної психології в ситуаціях ПТСР: рекомендації педагогам та батькам 67
8. Застосування соціально-психологічних методів для корекції соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі. Тренінг безконфліктного спілкування. 76
9.Програма розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів чернівецької області: «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу» 83
10. Психологічний тренінг-супровід для адаптації та професійного становлення молодих педагогів «Школа виживання» 93
11. Проект програми розвитку психологічної складової фахової майстерності педагогічних працівників всіх категорій, психологічної компетентності батьків 107
Додатки 120
1.Положення про психологічну службу системи освіти України 120
2.Нормативні документи, підготовлені НМЦППСР ІППОЧО з метою організації діяльності психологічної служби системи освіти Чернівецької області за період 2013-2014 рр. 130
-
Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як фактор модернізації управління дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу
Палійчук О.М., директор Департаменту освіти і науки,
кандидат педагогічних наук, доцент
«Серце віддаю дітям» В. Сухомлинський
Учитель, будь сонцем, що випромінює людське тепло, і будь благодатним ґрунтом для розвитку людських почуттів; сій знання не лише в пам’яті й свідомості твоїх учнів, а передусім у їхніх душах і серцях.
Ш. Амонашвілі.
Виховуючи окрему особистість, ми повинні дбати про
виховання всього колективу. Практично ці два завдання вирішуватимуться спільно і лише в одному загальному цілепокладанні. А.С. Макаренко
Справжня педагогіка – це психологія в дії. Компетентнісний педагог завжди й повсюдно – учитель, психолог, культуролог, вчений. І.А. Зязюн.
Сьогодні у вітчизняній педагогіці переважають розмови про модернізацію, а не реформування освіти. І це вірно - і у буденному сенсі, і по суті. У буденному сенсі тому, що суспільство, яке сповна відчуло гіркоту реформ останніх років, досить негативно сприймає саме слово «реформа». По суті, тому, що в освіті потрібна саме модернізація, а не реформа. Реформа - це переналаштування, переорганізація. Модернізація - це зміна у відповідності з потребами та вимогами сучасності.
Досягнення нової якості освіти - першочергове завдання модернізації. Дане завдання постає у двох напрямках. У загальнодержавному – нова якість освіти - це її відповідність сучасним життєвим потребам розвитку країни. У педагогічному напрямку – це орієнтація освіти не тільки на засвоєння учнями певної кількості знань, але й на розвиток їх особистості, їх пізнавальних та накопичувальних здібностей, формування в них ключових життєвих компетенцій.
Важливу роль у процесах модернізації освіти посідають підвищення соціального статусу, професійного рівня педагогічних працівників та посилення їх державної підтримки. Науковці наголошують, що істотні|суттєві| зрушення|зсуви| у розвитку професійної компетентності можуть відбуватися|походити| в результаті|унаслідок,внаслідок| багаторічної|багатолітньої| систематичної роботи (як внутрішкільної, так і позашкільної (робота РМК/ММК, ІППО), яка обов’язково включає самоосвітню діяльність педагога, методичний та психологічний супровід їх професійного становлення у школі, районі, місті.
В останніх нормативних документах про освіту велика роль у контексті гуманізації та оновлення системи освіти відводиться психологічній службі, яка покликана сприяти покращенню умов для розвитку кожної дитини, здійснювати психологічну підтримку та надавати допомогу вчителям, учням, батькам. Впровадження посад практичних психологів у навчальних закладах ознаменувало процес психологізації навчально-виховного процесу, який класик вітчизняної та світової педагогічної теорії і практики В.О. Сухомлинський визначав як необхідну умову якісного функціонування освітнього середовища.
Психологічна служба допомагає педагогічним працівникам створити гармонійне та комфортне освітнє середовище, яке сприятиме розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного вихованця ДНЗ та учня школи. Для втілення цієї ідеї в життя необхідно забезпечити ефективну співпрацю всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, батьків, вчителів та адміністрації закладу. Оптимізувати модель цієї взаємодії та врівноважити усі сторони чотирикутника покликаний практичний психолог навчального закладу.
Практичний психолог має бути присутнім на кожній лінії взаємодії, інтегрувати зусилля і спрямовувати впливи усіх суб’єктів навчально-виховного процесу в конструктивне русло.
Психологічна наука на сьогодні накопичила велику кількість науково-достовірної інформації про закономірності та особливості особистісного й пізнавального розвитку людини в умовах її навчання й виховання на різних стадіях спрямованої соціалізації. Але аналіз діяльності освітніх закладів, відділів/ управлінь освіти свідчить, що використання психологічних засобів, прийомів та технологій керівниками та педагогами відбувається неповною мірою, що вказує на недостатній рівень їх психологічної підготовки та професійної кваліфікації. Керівник/методист/педагог не завжди може (і через велику завантаженість, і через брак відповідних психологічних знань) своєчасно виявити й адекватно оцінити причини проблем чи труднощів у навчально-виховній роботі школи або забезпечити розв’язання цих проблем.
Для того, щоб оцінити стан психологічного забезпечення системи освіти в Чернівецькій області, потрібно відповісти на 4 основних запитання, пройти 4-ма сходинками розуміння.
Чи є в навчальних закладах практичні психологи (яке кадрове забезпечення працівниками психологічної служби навчальних закладів)?
Що робить психологічна служба для підвищення психологічної компетентності усіх учасників навчально-виховного процесу (батьків, вчителів, учнів та адміністрації)?
Які існують труднощі та проблеми в навчально-виховному процесі, що вказують на недопрацювання методистів психологічної служби, практичних психологів і соціальних педагогів?
У яких напрямках має відбуватись оновлення психологічного супроводу навчально-виховного процесу?
Отже, чи є психологи в навчальних закладах? Так, є. Відповідно до показників забезпечення фахівцями психологами і соціальними педагогами, зазначених в листі Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014/2015 навчальному році» Чернівецька область з показником 66% посідає 3-тю позицію в державі (після м. Київ (75,2%) та Івано-Франківської області (72,5%) (діаграма 1.). Потреба у фахівцях складає – 781 ставку, з них наявних – 531 ставка.
Діаграма 1. Забезпечення фахівцями психологічної служби відповідно до нормативів чисельності по регіонах на кінець 2013/2014 н.р.
Цей показник залежить від показників: забезпечення навчальних закладів усіх типів практичними психологами, що становить 70% та соціальними педагогами – 61%. Отже, в нашій області вже сформовано досить чисельну команду практичних психологів – 425 фахівців, соціальних педагогів – 232 спеціалісти, методистів РМК, центрів практичної психології і соціальної роботи – 24. Варто зазначити, що середній показник забезпечення працівниками психологічної служби по Україні становить 54%, що на 12 % нижче, ніж в нашій області. В розрізі районів ці показники представлені на діаграмі 2. Найвищі показники забезпечення в освітніх системах м.Чернівців, Глибоцького та Новоселицького районах (діаграма 2).
Діаграма 2. Забезпечення фахівцями психологічної служби навчальних закладів станом на 01.10.2014
Якщо розглянути наявність фахівців-психологів, а отже і психологічного супроводу відповідно до різних типів навчальних закладів, то картина така (діаграма 3): обласний показник забезпечення ЗНЗ посадами практичних психологів становить 89%. На 100% практичними психологами забезпечені всі школи нового типу – гімназії, ліцеї, НВК, інтернатні заклади, ЗНЗ Глибоцького і Кіцманського районів. А ось показник забезпечення посадами практичних психологів дошкільних навчальних закладів – становить лише 40%. Найкраще забезпечені посадами практичних психологів дошкільні навчальні заклади м. Чернівці – 88% та м. Новодністровськ – 86%. Найбільш критична ситуація спостерігається в ДНЗ Кельменецького (0%), Путильського (6%) та Вижницького (6%) районів.
Діаграма 3. Забезпечення практичними психологами ДНЗ та ЗНЗ області станом на 01.10.2014
Якісний психологічний супровід у системі освіти можуть забезпечити виключно спеціалісти з відповідною фаховою освітою: методисти обласного/районних/міських центрів психологічної служби; за їх відсутності – методисти РМК/ММК з психологічної служби, практичні психологи та соціальні педагоги навчальних закладів. У нас в області усі методисти з психологічної служби та 96% практичних психологів навчальних закладів мають фахову психологічну освіту. 100% фахівців практичних психологів мають фахову освіту у Вижницькому, Герцаївському, Путильському, Сокирянському районах, м. Новодністровськ, м. Чернівці. Показник забезпечення фахівцями соціальними педагогами з освітою становить 41%: 33% соціальних педагогів мають освіту психолога, що певною мірою сприяє більш ефективному виконанню посадових обов’язків, у порівнянні з працівниками, які мають іншу педагогічну освіту (26%).
Необхідною умовою ефективного психологічного супроводу є наявність окремого кабінету для здійснення індивідуальної корекційної та розвивальної роботи. Забезпечення практичних психологів кабінетами наступні (діаграма 4): 58% практичних психологів забезпечені окремим, належно обладнаним кабінетом для здійснення професійної діяльності; разом з тим, 39% психологів суміщають своє робоче місце в кабінеті з іншими педагогами, а у 3% відсутнє робоче місце (8 – Герцаївський, 5 – Новоселицький, 1 – Глибоцький район).
Діаграма 4. Забезпечення практичних психологів ДНЗ, ЗНЗ області спеціально обладнаними кабінетами
У розрізі районів інформація представлена в таблиці 1.
Таблиця 1
Стан забезпечення кабінетами практичних психологів навчальних закладів
№ п/п
|
Район/місто
|
Кількість посад ПП
|
Повністю забезпечено (два приміщення)
|
частково забезпечено (одне приміщення)
|
суміщене робоче місце
|
відсутнє робоче місце
|
|
Всього по області
|
391
|
61 (16%)
|
165 (42%)
|
151(39%)
|
14 (3%)
|
|
Вижницький
|
24
|
0
|
21
|
3
|
0
|
|
Герцаївський
|
18
|
1
|
7
|
2
|
8
|
|
Глибоцький
|
39
|
25
|
3
|
10
|
1
|
|
Заставнівський
|
28
|
1
|
17
|
10
|
|
|
Кельменецький
|
13
|
1
|
10
|
2
|
0
|
|
Кіцманський
|
39
|
14
|
12
|
13
|
0
|
|
Новоселицький
|
31
|
2
|
17
|
7
|
5
|
|
Сокирянський
|
20
|
1
|
15
|
4
|
0
|
|
Сторожинецький
|
36
|
1
|
14
|
21
|
|
|
Путильський
|
13
|
1
|
2
|
10
|
0
|
|
Хотинський
|
30
|
1
|
18
|
11
|
|
|
м.Новодністровськ
|
5
|
0
|
5
|
0
|
0
|
|
м.Чернівці
|
95
|
12
|
19
|
64
|
|
Перейдемо до наступного питання. Яку ж роботу здійснюють практичні психологи для підвищення психологічної компетентності батьків, вчителів та адміністрації?
Для початку варто зупинитися на розробленій працівниками НМЦ ППСР ІППО ЧО програмі розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу». Програма спрямована на формування необхідних знань про діяльність психологічної служби, відпрацювання навичок взаємодії в системі «адміністрація – психологічна служба», розвиток ресурсної сфери особистості керівника та його стратегічного мислення. Програма складається з наступних модулів: психодіагностичного мінімуму, 3-х навчальних семінарів-тренінгів, супровідного психологічного консультування директорів закладів освіти методистами РМК/ММК з психологічної служби за потребами закладу.
Реалізація програми розпочалася у 2014 році і триває на базі усіх РМК/ММК області. Вже відбулися перші заняття з директорами в Кіцманському, Сокирянському, Новоселицькому районах, м. Новодністровськ, на яких було проведено психодіагностичний мінімум. Проведено перші навчальні семінари-тренінги другого модуля в Заставнівському, Хотинському, Кельменецькому, Сторожинецькому, Путильському районах. У Глибоцькому районі вже відбулися всі навчання і зараз відпрацьовується система індивідуального консультування методистом-психологом директорів. Всього до участі в програмі, на даний момент, залучено 300 директорів навчальних закладів.
Ще одним важливим напрямом підвищення психологічної компетентності вчителів є створення на рівні району/міста «Школи малодосвідченого спеціаліста» для усіх категорій працівників системи освіти, та залучення до її діяльності психологічної служби. Для забезпечення формування психологічної складової фахової компетентності вчителів на початковому етапі їх трудової діяльності працівниками НМЦ ППСР розроблено психологічний тренінг-супровід адаптації та професійного становлення молодих педагогів «Школа виживання». Реалізація програми сприяє відкриттю внутрішніх ресурсів, підвищенню рівня психологічної (і, відповідно, професійної) компетентності, оптимізації професійних стосунків, актуалізації процесів рефлексивного мислення та самоаналізу, саморозвитку педагога. Програма реалізується в 9 навчальних закладах Чернівецької області: Чернівецьких ЗОШ № 3 та гімназії №3, Мамаївській ЗОШ №1 та Неполоківській ЗОШ Кіцманського району; Дяківецькому НВК Герцаївського району, Клішковецькій ЗОШ Хотинського району та Хотинському НВК «Дошкільний навчальний навчальний заклад – загальноосвітня школа І ст.», Веренчанської ЗОШ Заставнівського району, Вижницької загальноосвітньої ЗОШ.
Фахівці РМК/ММК в роботі з педагогічними працівниками застосовують різні форми методичного супроводу: майстер-класи, семінари, школи молодого педагога, у яких приймають участь працівники психологічної служби.
Методисти-психологи та практичні психологи стали учасниками у 2013/2014 н.р. семінарів для заступників директорів з виховної та навчально-виховної роботи роботи з такою тематикою: «Розвиток комунікативних навичок педагога» (Кельменецький район); «Методи зняття емоційного напруження», «Насилля в школі та як йому запобігти» (Заставнівський район); «Психологічний імунітет як показник стресостійкості в емоційно-напружених ситуаціях» (Хотинський район); «Роль психологічної служби в організації навчально-виховного процесу навчальних закладів» (Сокирянський район); «Співпраця адміністрації та психологічної служби навчального закладу в формуванні в учнів навичок здорового способу життя» (м.Чернівці).
З молодими вчителями проводили: практичні заняття: «Кроки до майстерності» (Сторожинецький район); тренінгові заняття в рамках проведення Школи молодого вчителя «Паросток» (Путильський та Сокирянський райони); анкетування молодих учителів з питання «Як тобі працюється, учителю?» (м. Новодністровськ).
З учителями-класоводами проводили: просвітницькі заходи щодо збереження психічного здоров’я учнів 1-4 класів (Глибоцький район); тренінгові заняттями «5 шляхів до серця дитини» (Хотинський район); «Соціально-психологічні основи подолання шкільної дезадаптації» (Путильський район).
З вихователями дітей раннього віку проводили тренінгові заняття «Адаптація дітей раннього віку до дитячого садка» (Хотинський район). Для завідуючих ДНЗ – заняття в форматі інтервізійних груп (м. Чернівці). Для вчителів-предметників з математики та фізики заняття «Психологічні аспекти успішного проведення навчально-виховного процесу» (Кіцманський район), вчителів англійської мови заняття в форматі психологічних ігор (Хотинський район).
На базі РМК/ММК Глибоцького, Новоселицького, Хотинського, Сокирянського, Путильського та Сторожинецького районів створені та функціонують «Школи молодого працівника психологічної служби», на базі центру практичної психології і соціальної роботи м.Чернівці працюють «Школа молодого соціального педагога», «Школа молодого психолога ДНЗ», «Школа молодого практичного психолога» та балінтовські групи для практичних психологів. В інших районах методисти-психологи надають індивідуальні консультації молодим фахівцям за запитом. Окрім цього, при РМК/ММК всіх районів та міст області функціонують районні методичні об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів.
З метою забезпечення ефективної роботи психолога з педагогічними працівниками НМЦ ППСР здійснює систематичне оновлення методичних матеріалів у цьому напрямку. Зокрема, впорядковано та впроваджено в практичну діяльність психологічний інструментарій, представлений в посібниках:
«Психологічний супровід професійного вдосконалення педагогічних працівників» (містить теоретичний матеріал, діагностичні методики і практичні розробки для працівників психологічної служби з проблеми організації психологічного супроводу педагогічної діяльності);
«Психологічні стратегії формування позитивного мікроклімату в навчальному закладі» (тут представлено не лише діагностичний інструментарій, а й запропоновано ефективні методи, технології формування та коригування психологічно нездорового клімату в шкільному колективі).
Що стосується підвищення рівня психологічного забезпечення роботи з батьками, то така робота здійснюється безпосередньо на рівні кожного навчального закладу. Формами проведення є переважно виступи психолога на батьківських зборах, організація в окремих школах батьківських всеобучів, проведення круглих столів за участю батьків, тренінгових занять з батьками, постійно діюча рубрика у батьківських куточках, на сайтах навчальних закладів, індивідуальні консультації та бесіди з батьками. В окремих закладах створені скриньки довіри, де батьки можуть задавати анонімно питання щодо вирішення проблем взаємодії з підлітком, які розглядаються на подальших зустрічах. Досить ефективно ведеться робота з батьками практичними психологами Горішньошерівецької ЗОШ І-ІІІ ст. Заставнівського району, Кіцманської гімназії, Хотинського НВК, Страрововчинецького ліцею Глибоцького району, Новоселицької гімназії, Розтоківської ЗОШ І-ІІІ ст. Путильського району.
Варто зазначити, що в 223 загальноосвітніх навчальних закладах області (51%) адміністрацією впроваджено психологічно-орієнтовані спецкурси, факультативи, які сприяють розвитку особистості дитини та формуванню позитивного мікроклімату в учнівському колективі. Зокрема, психологічно-орієнтовані спецкурси, факультативи впроваджено в 21 ЗНЗ (62%) Вижницького району, 24 (62%) – Глибоцького, 18 (75%) – Сокирянського, 23 (58%) – Хотинського району (таблиця 7).
Отже, психологічна служба здійснює цілий ряд заходів щодо підвищення психологічної компетентності адміністрації, педагогів та батьків. Варто наголосити на необхідності вироблення системності в цій роботі, удосконаленні форм та методів з метою підвищення їх ефективності.
Отже, ми піднімаємося на третю сходинку, і відповідаємо на 3-тє запитання: Які ж проблеми можна окреслити в існуючому психологічному забезпеченні навчально-виховного процесу? Які маркери в діяльності органів управління освітою, навчальних закладів визначають низький рівень психологічної компетентності та фахової майстерності керівників та педагогічних працівників:
Наявність конфліктних ситуацій між батьками, педагогами та адміністрацією навчальних закладів. Починаючи з травня 2014 року зафіксовано 11 звернень громадян у прийомні години директора Департаменту та 14 письмових звернень в ДОН ЧОДА, які так чи інакше стосувалися проблем співпраці між батьками, вчителями, адміністрацією. Проблематика звернень свідчить про нестабільні стосунки в педагогічних колективах, несприятливий соціально-психологічний мікроклімат у навчальних закладах, негативні тенденції в батьківських громадах та учнівських колективах. Ці явища вказують на недостатньо ефективну роботу в першу чергу відділів/управлінь освіти, РМК/ММК, практичних психологів у школах з розвитку психологічної компетентності педагогічних працівників, адміністрації закладів та батьків.
Поширення суїцидальних тенденцій серед учнів, здійснення самогубств дітьми шкільного віку. В даному питанні низька психологічна компетентність батьків і педагогів проявляється у невмінні розпізнати ознаки у поведінці, емоційній сфері дитини, які свідчать про наявність у неї суїцидальних думок і намірів. Тему самогубства можна віднести до списку тем, яку більшість батьків та педагогів намагаються уникнути в обговоренні з дітьми. Головна причина цього – страх викликати нездорову цікавість до суїциду. Тому більшість дорослих, зважаючи на свою неготовність обговорювати суїцидальну тематику, у виховній роботі її уникають. Зростає потреба – навчити педагогів, батьків розпізнавати ознаки суїцидальних тенденцій та вчасно і правильно відреагувати. Адже головне наше завдання – зберегти життя і здоров’я дитини!
Фактична відсутність раннього виявлення дітей з особливими потребами і кваліфікованої допомоги таким дітям щодо підготовки до майбутнього навчання у школі, формування психологічної готовності їх батьків і вчителів до процесу адаптації до шкільного життя та навчальних навантажень. Разом з тим, у школах з’являються «гіперактивні» діти, в яких проявляється надмірна рухливість, нестриманість, імпульсивність, нездатність зосереджувати увагу до роботи з якими також не готовий вчитель. Дана проблема є наслідком вкрай низького показника забезпеченості ДНЗ практичними психологами – 40%.
Призупинення роботи мобільних консультпунктів для батьків, діяльність яких розпочалася з 2011/2012 навчального року при дошкільних та навчально-виховних комплексах Чернівецької області. В області було створено 96 консультативних центрів. Метою діяльності консультативних пунктів є забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання шляхом надання безкоштовної психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім’ї.
Низька готовність фахівців (дипломованих психологів/соціальних педагогів) працювати в реальних умовах навчально-виховного процесу з педагогами, батьками, учнями та вирішувати психологічні проблеми взаємодії, навчання та виховання в сучасній школі. Недостатній рівень ВУЗівської підготовки фахівців психологічної служби до здійснення практичної діяльності у навчальному закладі.
Несистемна, а в багатьох районах формалізована і затеоретизована робота методиста з психологічної служби з усіма категоріями педагогічних працівників. Відсутня робота із виявлення первинних ознак проблемних ситуацій та їх запобігання. Відсутні майстерні психологічного зростання для вчителів як такі в роботі РМК/ММК.
Відповідно до даних моніторингу результативності діяльності психологічної служби системи освіти Чернівецької області за 2013/2014 н.р., який провів науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО, практичні психологи організували свій робочий час наступним чином: 78% робочих годин було використано для роботи з дітьми; 8% – для роботи з батьками, 8% – для роботи з педагогами і 6% – витрачено на здійснення навчальної діяльності, зв'язки з громадськістю, відвідування учнів вдома, батьків за місцем роботи, органів виконавчої влади та громадського самоврядування (діаграма 5). Отже, в діяльності психологічної служби спостерігається акцентуація на роботу виключно з дітьми. Але психологічного супроводу в умовах сьогодення потребують не тільки учні, але й батьки та вчителі.
Діаграма 5. Розподіл робочого часу практичних
психологів у 2013/2014 н.р.
Переходимо до 4-ої сходинки: сходинки розв’язання проблем. На цьому етапі необхідно визначити: в чому має відбуватись оновлення роботи психологічної служби? Зараз відбувається обговорення нової «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2015 років», до опрацювання якої долучився і науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО, який пропонує передбачити і розділ про розвиток психологічної служби в системі освіти. Саме тому фахівцями Центру було подано пропозиції щодо проекту Концепції щодо оновлення якості психологічних послуг в системі освіти, які передбачають включити окремою позицією в розділі «Зміст освіти» або «Рівний доступ до якісної освіти» - «Психологічний супровід» і такі пункти:
Обговорити та затвердити єдиний механізм психологічного супроводу навчально-виховного процесу та стандарти діяльності працівників психологічної служби, відповідно до типу навчального закладу. Удосконалити нормативи часу, які регулюють напрями діяльності працівників психологічної служби системи освіти.
Забезпечити національні загальні рекомендації з питань формування психологічно безпечного освітнього середовища в навчальних закладах. Розробити та затвердити методичні вимоги до змісту діяльності працівників психологічної служби.
Розробити та запровадити в системі освіти програму розвитку психологічної складової фахової майстерності педагогічних працівників усіх категорій, психологічної компетентності батьків.
Оновити програми підготовки психологів і соціальних педагогів в ВНЗ, спрямувавши їх на оволодіння ефективними стратегіями професійної діяльності практичного спрямування.
Забезпечити впровадження в навчальних закладах «години психолога», що сприятиме розв’язанню ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі та психологічно-орієнтованих спецкурсів факультативних курсів, які спрямовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.
Окрім цього пріоритетними напрямом є налагодження співпраці з профспілковими комітетами на предмет постійного відслідковування стану психологічного мікроклімату педагогічних та учнівських колективів для попередження виникнення конфліктних ситуацій та інших негативних явищ.
Повертаючись до моделі взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, хочеться наголосити на необхідності вироблення ключової лінії роботи практичного психолога саме у напрямку роботи з педагогами та батьками як суб’єктами, які здійснюють найбільш потужний виховний вплив на формування особистості дитини.
З наведеного далеко неповного переліку завдань роботи психолога освіти стає зрозумілим, що лише його тісна співпраця з педагогічним колективом, профспілковим комітетом та адміністрацією навчальної установи (постійний психологічний моніторинг мікроклімату учнівського та педагогічного колективів, особливостей поведінки учнів та вчителів; проведення систематичних, а за необхідності — і повторних обстежень основних показників розвитку дітей та психологічної компетентності педагогів і батьків, уважне вивчення результатів власних рекомендацій і корекційно-розвивальних впливів на дітей і дорослих) має забезпечити комфортне освітнє середовище, сприяти формуванню психологічного мислення педагогів, а отже стати фактором модернізації навчально-виховного процесу.
|