|
|
Скачати 1.94 Mb.
|
«ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ. ТЕСТИ ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗАГАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ» Навчальний час 4 години Дидактичні цілі: Навчальні: озброєння систематизованими знаннями щодо основних характеристик психодіагностики як науки, її завдань та зв’язків з галузями психології, класифікації психодіагностичних методик, сфери їх застосування, використання можливостей психодіагностики у правоохоронній практиці. Розвиваючі: активізувати пізнавальну активність курсантів, сприяти розвитку професійної ерудованості, підвищення загальної культури і обізнаності. Виховні: формування пізнавальних потреб, формування відповідального та творчого ставлення до професійних обов’язків, усвідомлення фахової належності до психологічної служби органів внутрішніх справ. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Забезпечуючі дисципліни : загальна психологія, диференціальна психологія, експериментальна психологія, психофізіологія Забезпечувані дисципліни : основи психологічного консультування, профорієнтація та профвідбір Навчально-методичне забезпечення лекції: Наочність: мультимедійне забезпечення, комп’ютеризовані тестові програми Технічні засоби навчання : мультимедійне обладнання, комп’ютер. ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Розумовий розвиток і інтелект. 2. Діагностика інтелектуального рівня. 3. Тести дії та вільні від впливу культури тести. 4. Тести вивчення креативності в зарубіжній психології 5. Психодіагностика здібностей 6. Діагностика професійної придатності Рекомендована література: 1. Анастази А. Психологическое тестирование: пер. с англ. В 2-х кн. – М., 1982. 2. Анастази А. Урбина С. Психологическое тестирование: пер. с англ. – Спб.: Питер, 2001. 3. Ярошевский М.Г. История психологии. – М, 1989. 4. Блейхер В.М., Крук Н.В. Патопсихологическая диагностика. – К., 1986. 5. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – К., 1983. 6. Бом Э. Учебник по психодиагностике. – М., 1978. 7. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. – Спб.: Питер, 2002. – 352 с. 8. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – Спб.: Питер, 1999. - 528 9. Годфруа Ж.Г. Что такое психология. В 2-х т. – М., 1996. 10. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М., 1985. 11. Общая психодиагностика. /Под ред. А.А.Бодалева и В.В.Столина. – М., 1987. 12. Основы психодиагностики. /Под ред. А.Г.Шмелева. Уч. пос. – М., Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 13. Основы профессионального психофизиологического отбора. / Под ред. Н.В. Макаренко. – К., 1987. 14. Прикладная юридическая психология. Учебное пособие. – М., 2001. 15. Психологическая диагностика детей и подростков. /Уч. пособие под ред. К.М.Гуревича и Е.М. Борисовой. – М., 1995. 16. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. – М., 1992. 17. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття. – К., 1995. 18. Столяренко А.А. Общая психология. – Ростов-на-Дону, 1996. 19. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. – Л., 1972. ПЛАН-КОНСПЕКТ Вступ Проблема виміру інтелекту – одна з найбільш дискусійних, що хвилюють не тільки психологів, але й широку громадськість. Застосування тестів інтелекту, що розкривають індивідуальні відмінності в здібностях, а тим самим диференціюють людей на більше чи менше здібних, можуть мати серйозні соціальні наслідки й сполучатися зі значними етичними проблемами. У нашій країні тести розумового розвитку широко застосовувалися з 30-их рр. ХХ ст. (використовувалося 25 вітчизняних і 17 зарубіжних тестів, значна частина яких призначалася для діагностики інтелекту у народній освіті та профвідборі). 1. Розумовий розвиток і інтелект. Розумовий розвиток – це характеристика способів, форм і змісту мислення людини, яка визначається сукупністю знань, умінь і набором розумових дій у відповідності до вікових особливостей. Інтелект – це комплексне утворення, що сприяє успішному засвоєнню знань. Неможна ототожнювати поняття «рівень розумового розвитку», «інтелект» і «навчання», тому й діагностика цих психологічних феноменів має бути різною. Причини стабільності IQ: 1) відносна незмінність соціального оточення. 2) уміння і навички, отримані на ранніх етапах розвитку, зберігаються і служать передумовами для наступного навчання. Поняття інтелекту IQ є статистичною абстракцією та артефактом, що виникає в результаті психометричних операцій». «Наклеювання ярликів» за результатами інтелектуальних стало головною причиною заборони використання тестів в школах Нью-Йорка і Вашингтону в кінці 60-х рр. ХХ ст. Нині їх використовують в основному для прогнозу шкільних досягнень і розподілу шкіл за різними типами. Так, щоб дитина потрапила в школу для обдарованих, за тестом Стен форд – Біне не менше 135 IQ. Але для отримання адекватної оцінки розумового розвитку індивіда у момент тестування тестового балу недостатньо. Для цього потрібно доповнити результати тестування: 1) спостереженнями, 2) даних біографічного характеру, 3) аналізом методів навчання 4) міру тренованості піддослідного у виконанні тестів, 5) враховувати мотивацію виконання тесту, 6) емоційний стан під час тестування, 7) вплив на тестові оцінки особи експериментатора, 8) ситуації експерименту, що передувала тестуванню, тощо. Основні цілі, для досягнення яких можуть застосовуватися тести, такі: а) контроль за ефективністю шкільного навчання; б) виявлення неблагополучних в плані розумового розвитку учнів, потребуючих корекції розумового розвитку; в) визначення індивідуальних напрямів коректувальної роботи з учнями; г) визначення причин шкільної неуспішності; д) відбір учнів в спецкласи і спецшколи; е) виявлення учнів, здатних навчатися за індивідуальною програмою; ж) порівняння ефективності різних систем і методів викладання, оцінка роботи окремих учбових закладів, різних педагогів. Основні принципи, якими керувалися психологи при створенні тестів: 1) вікові норми розвитку встановлювалися з урахуванням виховання і умов життя дітей; тому вони були неоднаковими для дітей одного календарного віку, а виводилися для дітей, що виховуються в певній віковій групі дитячого садка; 2) основними показниками розумового розвитку були характеристики пізнавальних дій (перцептивних і інтелектуальних); 3) виявлення рівня розумового розвитку поєднувало якісну характеристику способів вирішення діагностичних завдань і кількісну оцінку, що відображає результат їх вирішення; 4) діагностичні завдання для дітей кожної вікової групи були представлені в доступній формі, включені в характерні види дитячої діяльності. 2. Діагностика інтелектуального рівня. Інтелектуальні тести стали продовженням шкал Біне – Симона. Найбільш вдалою адаптацією цих тестів є шкали Стенфорд – Біне із показником IQ. У 1939 р. опублікована перша форма шкал Векслера, вона призначалася для тестування дорослих. У 1955 р. опублікована одна з останніх шкал інтелекту для дорослих (WAIS), що містила 11 субтестів: 6 субтестів складали вербальну шкалу, 5 – шкалу дії. У вербальну шкалу входили субтести на обізнаність, розуміння, вирішення арифметичних задач, знаходження схожості, запам’ятовування цифр і визначення словникового запасу. Шкала дії складалася з субтестів «Цифрові символи», «Завершення картинок», «Конструювання блоків», «Розташування картинок», «Збирання об’єктів». Векслером були створені шкали для дітей (від 6 до 16 років), який включає додатковий субтест «Лабіринти». Векслером в 1967 р. була створена також шкала для дошкільників (від 4 до 6,5 років), з яких 8 субтестів є полегшеними варіантами завдань WISC, а інші 3 були розроблені в якості заміни непридатних з тих або інших причин субтестів WISC. Тест структури інтелекту Р.Амтхауера створений в 1953 р. (остання редакція – 1973 р.) для осіб у від 13 до 61 року для діагностування рівня загальних здібностей у зв’язку з професійною психодіагностикою і містить субтести: Логічний відбір, Визначення загальних рис, Аналогії (аналіз комбінаторних здібностей), Класифікація (оцінка здатності виносити судження, узагальнювати), Розвиток практичного математичного мислення, Числові ряди (аналіз індуктивного мислення), 2 субтеста Дослідження просторової уяви (комбінаторних здібностей), Зосередження уваги і в пам’яті. Час – 90 хв. Груповий тест Дж. Вани (ГІТ) для учнів 3-6 класів містить 7 субтестів: 1 – виконання інструкцій (спрямований на виявлення швидкості розуміння простих вказівок і їх здійснення); 2 – арифметичні задачі (діагностує сформованість математичних знань і дій, які засвоюються школярами в процесі навчання); 3 – доповнення пропозицій (оцінює розуміння сенсу окремих пропозицій, розвиток мовних навичок, уміння оперувати граматичними структурами); 4 – визначення схожості і відмінності понять (перевіряє уміння аналізувати поняття, порівнювати їх на основі виділення істотних ознак); 5 – числові ряди (виявляє уміння знаходити логічні закономірності побудови математичної інформації); 6 – встановлення аналогій (діагностує уміння мислити аналогічно); 7 – символи (перевіряє швидкісні можливості виконання простої розумової роботи). 3. Тести дії та вільні від впливу культури тести. Для немовлят, дітей з дефектами мови, з деякими психічними і фізичними недоліками, для людей що говорять іншою мовою, безграмотних, а також педагогічно занедбаних осіб застосовуються: а) тести дії, б) немовні тести, в) тести, вільні від впливу культури. При створенні таких тестів виключають параметри: мова, швидкість виконання тесту, наявність інформації, специфічної для деяких культур. Одним із перших тестів дії для дослідження розумово відсталих дітей та іноземців, є тест відтворення колишнього порядку на дошці створений Е. Сегеном в 1866 р.. На дошці розташовано від 2 до 5 предметів; експериментатор знімає їх і складає в певному порядку. Випробовуваний повинен якнайшвидше повернути предмети на колишнє місце. Допускається три проби; показником тесту є найкоротший час, необхідний для виконання завдання. Лабіринтовий тест Портеуса, розроблений в 1914 р. і вдосконалений в 1959 р. складається з серії зображених лініями лабіринтів зростаючої трудності. Піддослідному потрібно, не відриваючи олівця від паперу, провести найкоротший шлях від входу до виходу з лабіринту. Подібні тести дії були об’єднані в шкалу Тестів Артура в 1930 р., і складається з 4 модифікованих старих тестів і одного нового. Тест «Бета», розроблений у 1914 р. та рестандартизований у 1946 р. складається з 6 субтестів, «Лабіринти», «Завершення картинок», «Намальовані безглуздості» та ін. Інтелектуальний тест Р. Кеттелла типу «олівець – папір», охоплює 3 вікових і інтелектуальних рівні: від 4 до 8 років і розумово відсталих дорослих, від 8 до 13 років і дорослих середніх розумових здібностей, від 10 до 16 років і дорослих із високими розумовими здібностями. Серед субтестів є: «Вибір точки, що завершує серію», «Доповнення матриці», «Лабіринти» та ін. Тест Гудинаф –Харріса, в якому піддослідному (старше 5 років) дається завдання «намалювати чоловіка» і «намалювати жінку». 4. Тести вивчення креативності Починаючи з 60-х рр. в англо-американській психології великою популярністю користується вивчення особливого типу загальних здібностей, названого креативністю. Поштовхом для виділення цього типу здібностей послужили відомості про відсутність зв’язку між традиційними тестами інтелекту і успішністю вирішення проблемних ситуацій. Було визнано, що остання залежить від здатності по-різному використовувати дану в завданнях інформацію в швидкому темпі. Цю здатність назвали креативністю і стали вивчати її незалежно від інтелекту – як здатність, що відображає властивість індивіда створювати нові поняття і формувати нові навички. Креативність пов’язують із творчими досягненнями особи. Дж. Гілфорд і його співробітники з 1954 р,. виділили 16 гіпотетичних інтелектуальних здібностей, що характеризують креативність. Серед них такі: динамічність думки (кількість ідей, що виникають в одиницю часу), гнучкість думки (здатність переключатися з однієї ідеї на іншу), оригінальність (здатність створювати ідеї, що відрізняються від загальновизнаних поглядів), допитливість (чутливість до проблем у навколишньому світі), здатність до розробки гіпотези, «іррелевантність» (логічна незалежність реакції від стимулу), фантастичність (повна відірваність відповіді від реальності за наявності логічного зв’язку між стимулом і реакцією). Гілфорд об’єднав ці чинники під загальною назвою «дивергентного мислення», яке проявляється тоді, коли проблема тільки ще має бути визначена або розкрита і коли не існує заздалегідь вказаного, сталого шляху її вирішення (на відміну від «конвергентного мислення», що орієнтується на відоме рішення). Особистісний підхід у вивченні креативності полягає в пильній увазі до емоційних і мотиваційних чинників, включених в цю властивість. Виділені деякі особистісні риси (самовпевненість, агресивність, самовдоволення, ігнорування соціальних обмежень і чужих думок). Е.П. Торренс, якому належать найбільш відомі тести креативності, звернув основну увагу не на результати, а на сам процес творчого мислення. Найбільше, що можна отримати за допомогою такого тесту, – це виявити швидкість і рухливість асоціацій та міру дотепності. Дослідники вважають, що основний недолік тестів на креативність – неврахування особистісних чинників. Ймовірно, виміряти креативність можна за допомогою не тестів, а окремих актів творчості. 5. Психодіагностика здібностей Інтелект сам по собі включає ряд відносно незалежних здібностей, таких, як вербальні, математичні, просторові, мнемічні і знаходиться в певній залежності від рівня розвитку спеціальних здібностей. У психології під здібностями розуміються 1) природжені здібності індивіда, що фатально визначають усі майбутні досягнення суб’єкта (capacity), 2) набуті навички і уміння (ability), 3) природна здатність набувати відносно загальні або спеціальні знання і уміння (aptitude). Б.М. Теплов у понятті «здібність» виділяє три основні ознаки: - по-перше, під здібностями розуміються індивідуально-психологічні здібності, що відрізняють одну людину від іншої; - по-друге, здібностями називають лише ті, які мають відношення до успішності виконання певних видів діяльності; - по-третє, поняття «здібність» не зводиться до тих знань, навичок або умінь, які вже вироблені у цієї людини. Прийнято виділяти: 1) загальні здібності, які забезпечують оволодіння різними видами знань і умінь, які людина реалізує у багатьох видах діяльності. 2) спеціальні здібності розглядаються стосовно окремих, спеціальних областей діяльності, що виражається в їх класифікації за її видами (математичні, літературні, художні тощо). Критерії оцінки вираженості здібностей: 1) результативність діяльності, 2) швидкість і успішність оволодіння необхідними знаннями і навичками, 3) оригінальність і самобутність виконання роботи, 4) міра подолання несприятливих умов середовища. Діагностують чотири групи здібностей: сенсорні, моторні, технічні і професійні Моторні здібності. У 1955 р. в США з’явилася шкала діагностики моторного розвитку дітей тесту Лінкольна – Озерецького. Найбільш поширеними тестами здібностей є: Тест спритності пальців О’Коннора, Тест спритності Стромберга, Тест ручної спритності Пурдьє, Міннесотський тест швидкості маніпулювання, Тест маніпулювання з дрібними предметами Крауфорда. Слід виділяти чинники моторного розвитку: 1) точність виконання рухів, 2) орієнтація (здатність знаходити правильну відповідь на різноманітні стимули в умовах високої швидкості їх пред’явлення), 3) координація, 4) час реакції, 5) швидкість руху руки, 6) оцінка контролю (уміння контролювати зміну швидкості і напряму руху об’єктів), 7) ручна спритність, 8) пальцева моторика, 9) твердість руки, 10) швидкість руху зап’ястка і пальців. Сенсорні здібності. Однією з сфер застосування є діагностика профпридатності та клінічне тестування, спрямоване на виявлення дефектів в розвитку тих або інших сенсорних функцій. Стандартизовані методи створені, переважно, для вивчення особливостей слуху і зору. Для виміру гостроти зору використовується таблиця Снеллена (з зображенням букв, що поступово зменшуються) та метод Орто-Рейтера. Для виміру здібностей слухового сприйняття використовуються методи діагностики гостроти слуху (чи вимір абсолютних порогів), виділення сигналів з шумового фону, а також тести на розрізнення гучності, висоти, тембру звуків. Тест музичної обдарованості Сишора (складається з серії завдань на вивчення сприйняття сили звуку, інтенсивності, тембру). Технічні здібності. Л. Терстон розглядає технічні здібності як загальні розумові (просторові уявлення, комбінаторні здібності тощо). Технічні здібності – це здатність сприймати просторові моделі, порівнювати їх одна з одною, знаходити однакові й різні (збирання технічні пристрої з окремих деталей). Найбільш популярні тести: Тест Беннета на технічне розуміння, Тест технічного розуміння Пурдьє, Міннесотський тест на сприйняття простору (розрізані фігури), Тест просторових взаємозв’язків та ін. Професійні здібності. До неї включені художні, музичні, артистичні, конторські та інші здібності. |
|
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх... «Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього... |
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут... Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії... |
|
Марчук А. І. МЗО Судова психіатрія. Навчальний посібник Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін |
|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ... Братасюк М. Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор |
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет... Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),... |
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ |
Міністерство освіти і науки України Національна академія внутрішніх справ України |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ... Передумови утворення |