|
|
Скачати 1.94 Mb.
|
Батарея ДАТ (Тест диференціальних здібностей) 1947 р., оновлена у 1973 р. створювалася для середньої школи для професійної орієнтації учнів. 1. Словесне мислення. Пошук подвійних аналогій. 2. Числові (рахункові) здібності. Пропонуються математичні завдання. 3. Абстрактне мислення. Серії фігур завдання розташовані в певній послідовності. Піддослідний повинен продовжити серію, вибравши відповідну фігуру з 5 запропонованих. 4-й і 5-й субтести перевіряють технічне мислення і просторові уявлення: вимагається виконати завдання на розуміння зображених на малюнках технічних ситуацій і уявне складання геометричних розгорток в певні фігури. 6. Швидкість і точність сприйняття. Дано декілька комбінацій символів, одна з яких виділена. Піддослідний повинен знайти і відмітити таку ж на бланку відповідей. 7-й і 8-й субтести вимірюють здібності правильно користуватися правописом і будувати речення («Використання мови»). Загальний час, необхідний для проведення дослідження, перевищує 5 год., тому його виконання рекомендується розбивати на два етапи. Батарея загальних здібностей (скорочено ГАТБ) розроблена в 40-х рр. в США для служб зайнятості та для розміщення кадрів на робочі місця. Включає 12 субтестів, що вимірюють 9 здібностей. Діагностика загальних розумових здібностей містить 3 субтести (запас слів, математичне мислення, просторове сприйняття в тривимірному просторі). Вербальні здібності (словниковий запас) діагностуються визначенням синонімів і антонімів. Числові здібності містять 2 субтести на обчислення і математичне мислення. Просторове сприйняття аналізується за допомогою геометричних розгорток. Сприйняття форми містить 2 субтести, в яких піддослідний зіставляє різні інструменти і геометричні форми. Швидкість сприйняття представлений парами слів, ідентичність яких необхідно встановити. Моторна координація робляться позначки олівцем в серії квадратів. Ручна спритність пальцева моторика вивчаються за допомогою спеціального пристосування (4 субтести). На виконання всієї батареї потрібно близько 2,5 год. 6. Діагностика професійної придатності. Професійна придатність – це сукупність психологічних і психофізіологічних особливостей, необхідних і достатніх для досягнення нею, за наявності спеціальних знань, умінь і навичок, достатньої ефективності праці. Основою професійно важливих якостей являються спеціальні здібності. Однією з перших теорій професійного вибору стала трьохфакторна модель профорієнтації американця Ф. Парсонса, основні положення якої він сформулював в 1908 р. Головна ідея полягала в трьох фазах профорієнтації: - перша включає вивчення психічних і особистісних особливостей претендента на професію; - друга полягає в вивченні вимог професії і формулювання їх в психологічних термінах; - третя має на увазі зіставлення цих двох рядів чинників і прийняття рішення про рекомендовану професію, що відбувається на основі встановлення відповідності особливостей людини вимогам професії. Щоб з’ясувати переважний розвиток деяких здібностей для вибору професії, можна використовувати наявні в арсеналі вітчизняних психологів тести. Так, наприклад, тест Р. Амтхауера дозволяє отримати «тестовий профіль» за трьома параметрами – вираженості гуманітарних, математичних і технічних здібностей. Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) допомагає визначити вираженість здібностей до суспільно-гуманітарної, фізико-математичної і природничонаукової областей діяльності. Конкретні методики, що обговорювалися вище, дозволяють виявити рівні розвитку сенсорних, моторних та інших здібностей. ТЕМА 7 «МЕТОД ОПИТУВАННЯ. СТАНДАРТИЗОВАНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ОПИТУВАЛЬНИКИ» Навчальний час 4 години Дидактичні цілі: Навчальні: озброєння систематизованими знаннями щодо основних характеристик методу опитування, класифікації стандартизованих психологічних опитувальників, сфери їх застосування, використання опитувальників у правоохоронній практиці. Розвиваючі: активізувати пізнавальну активність курсантів, сприяти розвитку професійної ерудованості, підвищення загальної культури і обізнаності. Виховні: формування пізнавальних потреб, формування відповідального та творчого ставлення до професійних обов’язків, усвідомлення фахової належності до психологічної служби органів внутрішніх справ. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Забезпечуючі дисципліни : загальна психологія, диференціальна психологія, експериментальна психологія, психофізіологія Забезпечувані дисципліни : основи психологічного консультування, профорієнтація та профвідбір Навчально-методичне забезпечення лекції: Наочність : мультимедійне забезпечення, комп’ютеризовані тестові програми Технічні засоби навчання : мультимедійне обладнання, комп’ютер. ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Види опитувальників, форми питань і подання результатів 2. Проблема вірогідності особистісних опитувальників. Рекомендована література: 1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М., 1982. 2. Гильяшева И.Н. Вопросники как методы исследования личности // Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л., 1983. 3. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. – Ростов-на-Дону, 1996. С. 379-503. 4. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: пер. с англ. – М., 1980. 5. Ноэль Э. Массовые опросы. Введение в методику демоскопии. - М. : Прогресс, 1978. 6. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – Спб.: Питер, 2000. – 528 с. 7. Панина Н.В. Технология социального исследования. - К., Наукова думка, 1986. - 232 с. 8. Семенов В.Е. Метод изучения документов в социально-психологических исследованиях. – Л., 1983. 9. Социально-психологическое изучение личности несовершеннолетних, совершивших преступления: сб. научн. тр. – М., 1977. 10. Ядов В.А. Социологическое исследование (методология, программа, методы). – М., 1972. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ 1. Види опитувальників, форми питань і подання результатів Особистісні опитувальники — класичний зразок суб’єктивного діагностичного підходу. Опитування - один з найменш надійних способів одержання знання про особистість, і через це цілком зрозуміло давнє прагнення дослідників до його об'єктивації. Прототипом сучасних особистісних опитувальників, як ми вже відзначали, вважається розроблений Р. Вудвортсом (Woodworth, 1917) «Бланк даних про особистість», для скринінгу тих, хто призивається на військову службу (питання стосувалися відхилень у поводженні на основі вивчення автором невротичної симптоматики). За минулі десятиліття опитувальники одержали найбільшого поширення в діагностичних дослідженнях в усьому світі. Почата останнім часом спроба розділити опитувальники на: - inventory (опис, перелік) спрямовані переважно на діагностику особистісних особливостей; - questionnaire (опитувальник, анкета) на вимір станів і настроїв, виявилася невдалою, що зрештою визнав і сам автор цієї новації. Особистісні опитувальники зовні являють собою різної величини переліки питань або тверджень, на які обстежуваний повинен відповідати у відповідності із запропонованою йому інструкцією. Безліч особистісних опитувальників, розроблених до теперішнього часу, по діагностичному спрямуванню можна підрозділити на: • опитувальники особистості (наприклад, опитувальники Р. Кеттелла); • опитувальники типологічні (наприклад, опитувальники Г. Айзенка); • опитувальники мотивів (наприклад, опитувальники А. Едвардса); • опитувальники інтересів (наприклад, опитувальники Г. Кюдера); • опитувальники цінностей (наприклад опитувальники Д. Супера); • опитувальники установок (наприклад, шкала Л. Терстоуна) Відповідно до принципу, покладеного в основу конструювання, потрібно розрізняти: • опитувальники факторні, для конструювання яких використовується фактурований аналіз (наприклад, опитувальник Р. Кеттелла); • опитувальники емпіричні, які створюються на основі критеріально-ключового принципу (наприклад, MMPI). Нарешті, всі особистісні опитувальники можуть бути розділені на ті, які призначені для виміру: - однієї якості (властивості) - одномірні - декількох якостей (властивостей) - баготомірні В опитувальниках найпоширеніші наступні форми тверджень. 1. Питання, що передбачають відповіді типу «так-ні». 2. Питання з відповідями типу: «так», «щось середнє», «ні». 3. Питання, що передбачають відповіді типу «правда-неправда», або так звані альтернативні завдання. 4. Питання, що передбачають відповіді типу «подобається-не подобається» (одне слово або фраза). 5. Питання, що передбачають відповіді по рейтингових шкалах. До питань додаються шкали: скажемо, 7-бальна із крайніми значеннями «завжди» і «ніколи». 6. Питання, що передбачають відповіді, що є варіантами «так - складно відповісти - ні». Це можуть бути такі відповіді, як «звичайно - іноді-ніколи», «згодний - не впевнений - згодний» і т.п. 7. Питання, що передбачають відповіді на основі вибору з декількох запропонованих обстежуваному розгорнутих висловлень: а), б), в) тощо. Одержувані за допомогою особистісних опитувальників дані приводяться у вигляді особистісних оцінок, які в багатомірних шкалах, як правило, перетворюються в різного типу стандартизовані показники. - Стени (Т-бали) - Сирі бали - відсоток Результати для наочності можуть бути представлені, наприклад, у вигляді «профілю особистості». - графік - лонгитюдний - перехрестя (аж до дискограм) - гістограми 2. Проблема вірогідності особистісних опитувальників. Фактори, що детермінують відповіді на питання І. Фальсифікація й установки на відповіді. А) Фальсифікація: 1. Симуляція; 2. Дисимуляція; 3. Агравація. Установки на відповіді: 1. Установка до вибору «соціально позитивної» відповіді, тієї відповіді, що пропонується суспільними або груповими нормами, у яких соціально схвалювані відповіді. 2. Установка на згоду — це тенденція погоджуватися із твердженнями або відповідати на питання тільки «так» незалежно від їхнього змісту. Установка на згоду проявляється, коли питання неоднозначні, невизначені. 3. Установка на непевні відповіді. Ці відповіді іноді називають відповідями середньої категорії типу «не знаю». 4. Установка називається установкою на «крайні» відповіді при використанні багатоелементній рейтинговій шкалі, за якою пропонується дати відповідь на кожне завдання. 5. Установка на незвичайні відповіді або відхиленні в тенденції обстежуваного давати незагальноприйняті, незвичайні відповіді. ІІ. Розуміння питань і мінливість відповідей. Під труднощами питань розуміється як складність оцінки себе (своєї особистості) стосовно передбачуваної психологічної риси (амбдекс). Мінливість відповідей відповідно пов'язана: • з неясністю питання; • з труднощами питання; • з нерішучістю випробуваного (нерішучість розуміється як відсутність чіткої, однозначної думки по визначенню межі питання). ІІІ. Психометричний парадокс визначається: - виразністю риси в обстежуваного, - значенням, що надається питанню, - ступенем легкості прийняття рішення про відповідь. Парадокс типу А виникає при питаннях, що піддаються різному тлумаченню, а також у тому випадку, коли важко прийняти рішення про відповідь Парадокс типу Б виникає при однозначних питаннях — таких, для яких легко підібрати відповідь. М. Новаковською на основі розрахунку коефіцієнтів інформації виділено та інтерпретовані сім факторів, що впливають на формування відповіді: I - емоційно-мотиваційна установка; II - попередній (специфічний) досвід; III - інтелектуальна оцінка питання й відповіді; IV - цінність (значимість) питання; V - соціальне схвалення; VI - специфічний емоційний контекст; VII - частота поведінкових проявів по типі, описуваному питанням. Остаточна відповідь R1 - детермінована змістом питання; R2 — відповідь, що відповідає прийнятим груповим (соціальним) стереотипам; R3 — пов'язаний зі схильністю випробуваного до вибору певної категорії відповідей («так», «ні», не знаю»). Зупинимося на тих результатах, які мають психологічне значення: • чим більші відповіді випробуваних збігаються з оцінками й думками їх соціального оточення, тим більше правдоподібна їхня сталість; • чим тяжче випробуваному правдиво відповістити на запитання, тим з більшої вірогідністю він змінить свою відповідь*; • чим більше випробуваний байдужий до того, що зачіпає питання, тим більше ймовірність сталості відповіді*; • чим більш неприємно для випробуваного зміст питань, тим більша ймовірність сталості відповідей*; • чим більша відповідь на питання сприймається як загрозливий, тим більше правдоподібна сталість відповіді*; • чим сильніше зв'язок між змістом питання із власними проблемами випробуваного, тим більше ймовірність сталості відповіді*; • чим сильніше занепокоєння, викликане питанням у випробуваного, тим більша ймовірність сталості відповіді*; • чим менш ясне, зрозуміле питання для випробуваного, тим більше ймовірність зміни відповіді*. Д. Фіске думає, що в процесі виконання тесту на випробуваного впливають три групи стимулів: - тестова ситуація (сам факт тестування), - специфічні особливості даного тесту, специфічні характеристики окремих завдань. М. Айзенк і С. Айзенк (1975) при виділенні психотизму як особистісного виміру виходили з того, що: 1) психічні розлади й норма утворять деякий континуум; 2) невроз і психоз — різні й незалежні друг від друга виміру (di- mensions). Проголошення нерозривного зв'язку між психозом і нормою викликало різку критику опонентів. ТЕМА 8 «ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИ. МАЛЮНКОВІ МЕТОДИ» Навчальний час 4 години Дидактичні цілі: Навчальні: озброєння систематизованими знаннями щодо основних характеристик проективних методів, їх завдань та, класифікації малюнкових психодіагностичних методик, сфери їх застосування у правоохоронній практиці. Розвиваючі: активізувати пізнавальну активність курсантів, сприяти розвитку професійної ерудованості, підвищення загальної культури і обізнаності. Виховні: формування пізнавальних потреб, формування відповідального та творчого ставлення до професійних обов’язків, усвідомлення фахової належності до психологічної служби органів внутрішніх справ. Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Забезпечуючі дисципліни : загальна психологія, диференціальна психологія, експериментальна психологія, психофізіологія Забезпечувані дисципліни : основи психологічного консультування, профорієнтація та профвідбір Навчально-методичне забезпечення лекції: Наочність : мультимедійне забезпечення, комп’ютеризовані тестові програми Технічні засоби навчання : мультимедійне обладнання, комп’ютер. ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Передісторія проективної діагностики. 2. Проекція: від феномена до принципу дослідження. 3. Теоретичне обґрунтування проективного підходу до діагностики особистості. 4. Несвідоме та проективні методики. 5. Проективні методики або «об'єктивні тести». 6. Про розробку проективних методик. Рекомендована література: 1. Альманах психологических тестов. – М., 1995. 2. Бом Э. Учебник по психодиагностике. – М., 1978. 3. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. – К., 1979. 4. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. – Спб.: Питер, 2002. – 352 с. 5. Вачнадзе Э.А. Некоторые особенности рисунка душевнобольных.- Тбилиси, 1972. 6. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. – М., 1987. 7. Психологическое изучение осужденных несовершеннолетних. – Уч. пособие. – Домодедово, 1991. 8. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. – М., 1996. 9. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. – М., 1992. 10. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики. Вып. 1-3.- М., 1990. 11. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности.- М., 1980. 12. Степанов С.С. Диагностика интеллекта методом рисуночного теста. – М., 1994. 13. Херсонский Б.Г. Метод пиктограмм в психодиагностике психических заболеваний. – К., 1988. |
|
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх... «Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього... |
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут... Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії... |
|
Марчук А. І. МЗО Судова психіатрія. Навчальний посібник Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх справ України |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін |
|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ... Братасюк М. Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор |
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет... Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),... |
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ |
Міністерство освіти і науки України Національна академія внутрішніх справ України |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ... Передумови утворення |