Лекції


Скачати 2.78 Mb.
Назва Лекції
Сторінка 3/23
Дата 19.03.2013
Розмір 2.78 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
  1. Психологічні особливості діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей|.

Будь-яка професійна діяльність пред'являє до людини певні вимоги й накладає своєрідний відбиток на його особу|особистість| й весь спосіб життя. Й для того, щоб визначити, якими особовими якостями, що обумовлюють|зумовлюють| ефективність професійної діяльності повинен володіти співробітник органів внутрішніх справ|речей|, необхідно піддати психологічному аналізу саму цю діяльність, виявити її специфічні особливості, розкрити її структуру. З'ясування закономірностей професійної діяльності дозволяє не тільки|не лише| вивчити її, але й розробити систему організаційних заходів, направлених|спрямованих| на її вдосконалення.

Психологічні особливості діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей| в даний час|нині| досить детально досліджені в юридичній психології. При цьому розробка даної проблеми йшла як в плані психологічного аналізу структури професійної діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей|, так і в плані психологічної характеристики властивого їй комплексу психологічних особливостей.

На думку багатьох авторів (Васильєв В.Л., Дулов А.В., Коновалова В.Е., Ратінов А.Р., Столяренко А.М. й ін.), діяльність співробітника органів внутрішніх справ|речей| характеризується наступними|слідуючими| специфічними психологічними особливостями:

  1. правова регламентація діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей| - одна з найбільш специфічних особливостей професійної діяльності в органах внутрішніх справ|речей|. Діяльність співробітників суворо|суворо| регламентована правовими нормами (законодавчими актами, нормативними документами МВС і т.п.). Ця особливість відрізняє роботу співробітників органів внутрішніх справ|речей| від численних|багаточисельних| галузей людської практики, де виконання робіт визначається загальними|спільними| планами або інструкціями та створює широку можливість|спроможність| для вільного здійснення своїх особистих|особових| уявлень про найбільш ефективну організацію праці. Правова регламентація підпорядковує|підкоряє| діяльність співробітника порядку|ладу|, суворо|суворо| встановленому|установленому| нормами закону. Невиконання або неналежне виконання співробітником своїх службових обов'язків завжди є|з'являється,являється| порушенням того чи іншого закону. Все це зрештою|врешті решт| породжує підвищену відповідальність співробітника за свої рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| та дії.

Це, проте|однак|, не означає, що співробітник не вільний у своїх волевиявленнях, у виборі засобів|коштів| здійснення діяльності, її найбільш раціональної і ефективної організації. До психологічних особливостей професійної діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей| слід віднести й наявність широкого тактичного простору, який дається їм в межах|у рамках| норм закону та професійної моралі.

  1. наявність владних повноважень. В Інтересах справи|речі| співробітникам надане право в необхідних випадках вторгатися в особисте|особове| життя людей, з'ясовувати обставини, які нерідко|незрідка| прагнуть приховати від оточуючих, входити в житло громадян, обмежувати в необхідних випадках свободу окремих громадян і навіть позбавляти свободи. Психологічний стан співробітника, що має таку владу, визначається, перш за все,|передусім| високим ступенем|мірою| відповідальності, а застосування|вживання| ним своїх повноважень припускає|передбачає| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| низки|лави,низки| розумових завдань|задач|, що дозволяють визначити необхідність і розумність дій, їх законну основу. Нерідко|незрідка| це пов'язане з необхідністю зупинитися|зупинятися| на одному з варіантів і тому характеризується особливою напруженістю. Уміння розумно, законно користуватися наданою владою - одна з найважливіших професійних вимог до співробітників органів внутрішніх справ|речей|. В значній мірі|значною мірою| правомірність і доцільність використання влади залежить від особових якостей співробітника.

  2. постійне протиборство та протидія зацікавлених осіб|облич,лиць|. Це додає|наділяє,надає| діяльності співробітника з розкриття, розслідування та попередження|попереджувати,запобіганню| злочинів характер|вдача| боротьби, що приймає іноді|інколи| дуже гострі форми. Необхідність подолання|здолання| небезпечних ситуацій, усунення перешкод, які спеціально створюються на шляху|колії,дорозі| співробітника, викликають|спричиняють| у|в,біля| нього різні емоційні|емоціональні| реакції, вимагає постійної вольової напруги|напруження| й активної розумової діяльності. В умовах активного протиборства виникає необхідність постійної складної інтелектуальної роботи, зашифровування своїх цілей, маскування дійсних соціальних ролей.

  3. широка комунікативність, як здатність|здібність| спілкування з|із| широким за своїм діапазоном середовищем|середою|. Вона носить багатобічний|багатосторонній| і винятковий характер|вдачу|. Різносторонність комунікативності співробітника полягає в тому, що він спілкується з|із| представниками різних вікових категорій, з|із| людьми різних професій, що займають|позичають,посідають| різне правове положення|становище|. Це вимагає знання психології людини взагалі та психологічних основ спілкування в цілому. Комунікативність співробітника - межа, необхідна для правильної організації виробництва різних слідчих, оперативно-розшукових і профілактичних заходів.

Відмінною рисою комунікативності співробітника є|з'являється,являється| те, що вона вимагає перевтілення. Необхідність цього пояснюється важливістю встановлення психологічного контакту зі всіма особами, що потрапляють|попадають| в сферу його діяльності.

  1. До специфічних особливостей професійної діяльності співробітника необхідно віднести дефіцит часу та наявність перевантажень у його роботі. Оперативність і швидкість|прудкість| входять до числа основних принципів розкриття та розслідування злочинів. Чим більше злочинець знаходиться|перебуває| на волі, тим більше в|в,біля| нього можливостей|спроможностей| для того, щоб уникнути відповідальності, знищити сліди своєї злочинної діяльності сховатися від слідства|наслідку|. На його боці завжди виграш в часі. Зволікання завжди веде до невдачі.

З іншого боку, дефіцит часу виявляється в необхідності дотримання процесуальних і інших строків, які відводяться на розслідування кримінальної справи, розгляд заяв громадян і ін. Через це співробітник постійно знаходиться|перебуває| в напруженому стані. Те, що в інших видах діяльності властиво лише "аварійним ситуаціям", є|з'являється,являється| звичайним|звичним| у роботі співробітника органів внутрішніх справ|речей|.

Напруженість пов'язана й із|із| великими фізичними та психічними навантаженнями, які відчуває|відчуває| співробітник через високу екстремальність | його діяльності, діями в умовах конфліктної ситуації, дія різного роду чинників|факторів| стресу, ненормованим робочим|робітником| днем, наявністю негативного|заперечного| емоційного|емоціонального| забарвлення|фарбування| діяльності, оскільки|тому що| співробітнику доводиться стикатися з|із| проявами|виявами| людського горя, складними умовами його службової діяльності.

  1. Ну й звичайно, професійну діяльність співробітника відрізняє яскраво виражений|виказаний,висловлений| пізнавальний характер|вдача|, що вимагає не тільки|не лише| багатообразного|різноманітного| рішення розумових задач різного плану й складності, але й організації практичного їх виконання. При цьому діяльність виключно розумова|, що має на меті побудову|шикування| різних версій, складання планів здійснення оперативно-службових заходів і планів роботи в цілому|загалом|, поєднується з|із| практичною організацією роботи, яка реалізовує уявні схеми та рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.

У професійній діяльності співробітників органів внутрішніх справ|речей| можна виділити наступні|слідуючі| основні елементи: пізнавальну діяльність, конструктивну, організаторську та комунікативну. Зрозуміло, в реальній діяльності співробітників кожний з цих структурних компонентів не зустрічається в чистому вигляді|виді|: всі вони функціонують у органічній єдності.

Пізнавальна діяльність. Важко|скрутно| переоцінити її значення для всієї діяльності співробітника. Без здійснення пізнавальної діяльності неможливо досягти жодної мети|цілі| боротьби зі|із| злочинністю, без пізнання не може реалізуватися ні діяльність у цілому|загалом|, ні жоден із вказаних вище її компонентів. Тільки|лише| в результаті|унаслідок,внаслідок| процесу пізнання з'являється|появляється| можливість|спроможність| цілеспрямованого здійснення інших дій співробітника.

Щоб вирішувати задачі боротьби зі|із| злочинністю, пізнавальна діяльність співробітника повинна забезпечити встановлення фактів, обставин, причинних залежностей|, що відносяться як до подій сьогодення, минулого, так і майбутнього часу. Наприклад, на зборі|збиранні|, аналізі, узагальненні інформації по виявленню осіб|облич,лиць|, що представляють|уявляють| оперативний інтерес, і передбаченні їх незаконних дій в майбутньому базується| вся робота з запобігання злочинам, а також робота з розкриття скоєних|досконалих| злочинів.

Враховуючи складність, багатоплановість, різноманітність завдань|задач|, що вирішуються|рішаються| співробітником, недостатність, а часто|частенько| суперечливість їх умов, мінливість початкових|вихідних| даних, наявність елементів раптовості й т.п., можна з|із| повною|цілковитою| впевненістю|основою,заснуванням| віднести пізнавальну діяльність співробітника до розряду творчих, а основною формою забезпечення пізнання в ній назвати|накликати| практичне творче мислення.

Конструктивна діяльність. Під нею розуміється розумова діяльність, спрямована|спрямована| на планування|планерування| дій з розкриття, розслідування, попередження|попереджувати,запобіганню| злочинів, розшуку злочинців, що сховалися й т.д. Якщо при реалізації пізнавальної діяльності мислення прагне, в основному, дати відповідь на питання, яке ще невідомо, яке потрібно додатково виявити, знайти для вирішення конкретного завдання|задачі|, то в конструктивній діяльності здійснюється планування|планерування| самих етапів пізнавальної діяльності, тобто в ній дається відповідь на питання, в якій послідовності ми шукатимемо невідоме. Іншими словами, пошукова та конструктивна діяльності співробітника це дві сторони єдиного процесу мислення, що характеризують різні його етапи.

Організаторська діяльність. Вона має на меті забезпечення оптимальних умов для здійснення всіх інших видів професійної діяльності співробітника. Її змістом|вмістом,утриманням| є|з'являється,являється| управління процесами розкриття, розслідування, попередження|попереджувати,запобігання| злочинів, що проявляється в оперативному керівництві, обліку|урахуванні| та контролі, підтримці взаємодії між учасниками цих процесів. Вона складається|перебуває,складається| як з|із| передачі й обміну інформацією, так і з організації дій інших осіб|облич,лиць|, які повинні за родом своїх обов'язків виконувати вказівки співробітника.

Комунікативна діяльність. Як наголошувалося вище, професійна діяльність співробітника відрізняється широкою комунікативністю. Його комунікативна діяльність полягає в отриманні|здобутті| необхідної інформації за допомогою спілкування, тобто безпосереднього мовного контакту з|із| оточуючими в цілях вирішення практичних оперативно-службових задач. Щоб чинити вплив на людей у процесі спілкування, в особі|особистості| співробітника повинні гармонійно поєднуватися|сполучатися| достатньо|досить| високий інтелект і ерудиція з|із| сильною волею, а також з комплексом особистих|особових| властивостей, що визначають його людську привабливість.

Навіть недокладний огляд основних психологічних особливостей і структурних елементів професійної діяльності співробітника показує, наскільки складна та багатогранна його діяльність. Вона пред'являє до нього безліч різних вимог, серед яких одне з найважливіших|поважніших| - володіння розвиненими професійно|професіонально| значущими якостями особи|особистості|.

В першу чергу|передусім,насамперед| до них відносять:

  • професійно-психологічну орієнтованість його особи|особистості|;

  • психологічну стійкість;

  • розвинені вольові якості: уміння володіти собою в складних ситуаціях, сміливість, мужність, розумну схильність до ризику;

  • добре розвинені комунікативні якості: вміння швидко встановлювати контакт із|із| різними категоріями людей, встановлювати та підтримувати довірчі відносини;

  • здатність|здібність| чинити|робити,виявляти,чинити| психологічний вплив на людей при вирішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні| різного роду оперативно-службових завдань|задач|;

  • ролеві вміння, здібність до перевтілення;

  • розвинені професійно-значущі пізнавальні якості: професійну спостережливість і уважність, професійно|професіонально| розвинену пам'ять, творчу уяву;

  • професійно|професіонально| розвинене мислення, схильність до напруженої розумової роботи, кмітливість, розвинену інтуїцію;

  • швидкість|прудкість| реакції, уміння орієнтуватися в складній обстановці.

Зазначені якості не властиві людині з народження. Їх формування та розвиток - тривалий і напружений процес, але|та| це є|з'являється,являється| необхідною умовою професійного становлення співробітника органів внутрішніх справ|речей|. Відсутність або недостатній розвиток цих якостей особи|особистості| співробітника перешкоджають нормальному здійсненню ним своїх функціональних обов'язків, породжують помилки в його діяльності, викликають|спричиняють| процеси професійної дезадаптації і професійної деформації особи|особистості|. В зв'язку з цим великого значення набуває професійно-психологічна підготовка співробітників, одне з призначень якої - формування в|в,біля| співробітників зазначених якостей.

3. Професійно-психологічна підготовленість співробітника ОВД|

Поняття. Професійно-психологічна підготовленість співробітника правоохоронних органів, як важлива|поважна|, невід'ємна частина|частка| його професійної майстерності, об'єктивно обумовлена тим, що вся юридична діяльність, боротьба за зміцнення законності правопорядку занурені в життя суспільства|товариства| та його громадян, у кипіння пристрастей, невгамовану спрагу задоволення потреб (часто|частенько| деформованих), у зіткнення|сутичку| цілей і намірів різних людей, у конфлікти, загострені взаємини|взаємостосунки| — в усе те, що включає реальне живе|жваве| життя, соціальна та психологічна дійсність. Знання їх — не для відома, а для практики, для дій, для практичного врахування|урахування| в роботі кожного працівника будь-якого юридичного органу, всього персоналу. Мало навіть знати, треба вміти реально враховувати, і це непросто.

Професіоналу мало бути правим, треба ще добитися підлеглості|підкорення|, розуміння людьми справедливості та гуманності його вимог, підвищення престижу норм права та правоохоронної діяльності, активної допомоги з боку громадян. Йому просто неможливо ефективно вирішувати юридичні задачі, обмежуючись «чисто правовим» їх боком, як не можна свідомість, думки|гадки|, відчуття|почуття|, вчинки людей поділити між різними відомствами. Зрозуміло, що практичні вміння розібратися в усій гаммі психологічних відтінків і залежностей| своєї роботи характеризує реальну підготовленість до неї юриста, судді, слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора, керівника й інших фахівців|спеціалістів|, їх професійна майстерність.

Професійно-психологічна підготовленість професіонала юридичного органу - це його підготовленість до розуміння та врахування|урахування| психологічних аспектів при здійсненні своєї професійної діяльності, до подолання|здолання| психологічних труднощів на шляху|колії,дорозі| вирішення професійних задач. Вона органічно доповнює його спеціально-юридичну навченість|, сприяє набуттю|надбанню| справжньої професійної майстерності.

Структура професійно-психологічної підготовленості. Професійно-психологічна підготовленість юриста складається з|із| низки|лави,низки| компонентів.

  1. Професійно-психологічні знання. Вони є необхідною інформованістю юриста з питань психології людей, груп, по психологічним чинникам|факторах|, що впливають на стан законності та правопорядку, й іншим, що мають відношення до його професійної діяльності. Це переважно не абстрактні психологічні знання, а знання що «працюють», адаптовані|пристосовані| до специфіки юридичної діяльності, що служать основою для розуміння й осмисленого використання при вирішенні юридичних задач.

  2. Професійно-психологічні вміння. Це освоєні професіоналом юридичних органів способи практичного врахування|урахування| психологічних аспектів у правоохоронній, правозастосовчій| і правовиконавчій діяльності. Є три їх найважливіші групи:

    • аналитико-психологічні вміння — вміння побачити психологічний аспект у професійних діях, що плануються та|планерувати| здійснюються, вміння грамотно його проаналізувати, вміння вірно оцінити його роль і його вплив на дії, уміння психологічно обґрунтовано приймати, коректувати та реалізовувати професійні рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|;

    • тактико-психологічні вміння — освоєні способи психологічних дій, що мають тактичне значення. Вони спираються|обпираються| на професійно-психологічні знання, але|та| не зводяться до них і виражаються|виказуються,висловлюються| в оволодінні професіоналом умінням здійснювати психологічні дії, уключені в процес вирішення юридичних задач, а також користуванні психологічними прийомами, що підвищують ефективність власне юридичних дій (спостереження, огляду, допиту, особистого|особового| розшуку й ін.). Це:

      1. Вміння вивчати й оцінювати психологічні чинники|фактори|, що визначають вибір і застосування|вживання| тактичних прийомів: складати психологічний портрет осіб|облич,лиць| і груп, що представляють|уявляють| оперативно-службовий інтерес; психологічно грамотно вести професійне спостереження; вести психологічне спостереження; психологічно аналізувати професійну ситуацію; здійснювати психологічно аналіз кримінальної події; психологічно аналізувати листи, заяви та скарги громадян, покази|показники,показання|, свідків|очевидців|; психологічно аналізувати й оцінювати оперативну обстановку й ін.;

      2. Вміння створювати сприятливі психологічні умови для здійснення професійних дій: обирати та створювати сприятливі ситуативні умови; встановлювати психологічний контакт; встановлювати довірчі відносини; попереджувати|попереджувати,запобігати| та долати|переборювати| конфлікти у взаєминах|взаємостосунках|; психологічно грамотно готувати та здійснювати професійне спілкування; здійснювати самокерування|самоуправління| та ін.;

      3. Вміння психологічно забезпечувати рішення професійно-юридичних задач: психологічно достовірно здійснювати ролеву поведінку; користуватися психологічними прийомами для оптимізації професійного мислення; правомірно користуватися прийомами психологічної дії; розробляти психологічну лінію поведінки при здійсненні дій; розробляти психологічний сценарій вирішення оперативно-службової задачі; психологічно правильно оглядати місце події|випадку|, здійснювати слідчі й інші професійні дії; вести психологічну боротьбу, захоплювати|захвачувати| й утримувати ініціативу в ситуаціях протидії злочинцяй ін.;

  • технико-психологічні вміння характеризують оволодіння юристом основними психологічними засобами|коштами|: мовними, немовними та поведінко-рольовими. Для майстра своєї справи|речі| характерне вміння правильно підібрати|добрати| слова та будувати фрази, вимовляти|виголошувати| їх з|із| доречним емоційним|емоціональним| забарвленням|фарбуванням|, додавати|наділити,надати| за допомогою міміки відповідний вираз|вираження| обличчю|обличчю,лицю|, а позі та ході — потрібну виразність, представити|уявити| себе, коли треба, розумним і всезнаючим або протилежно іншим і т.п.

  1. Професійно|професіонально| розвинені психологічні якості. Цей третій компонент професійно-психологічної підготовленості, що включає різні психологічні якості, що мають спеціальне значення для діяльності співробітника органів правоохорони|, але|та| які отримали|отримали| професійний розвиток у досвіді|досліді| та процесі навчання|вчення|. До найважливіших з|із| них належать:

  • професійні відчуття: підвищена чутливість до професійно|професіонально| важливих|поважних| ознак, звуків, запахів, до визначення на дотик температури тіла вбитого, чутливість бічного|бокового| поля зору, чутливість нічного зору й ін.;

  • професійні сприйняття зорові|, слухові, нюхові й ін.;

  • професійна спостережливість, професійна уважність, професійна пам'ять (підвищена здатність до запам'ятовування прізвищ, адрес, номерів автомашин, що знаходяться|перебувають| в розшуку; фотографій, словесних і інших портретів осіб|облич,лиць|, що проходять|минають,спливають| по оперативних установках; деталей ситуацій, що мають юридичне значення, слів, показів|показників,показань|, даних про різних осіб|обличчя,лиця|, відомостей, що зберігаються в матеріалах оперативної або кримінальної справи й ін.);

  • професійні уявлення|вистави,подання,представлення|: розвинена здатність|здібність| добре уявляти|уявляти| в умі план міста, мікрорайону, майбутні|прийдешні| дії; у думках програвати ситуацію затримання, що планується |планерувати|й ін.;

  • професійне мислення: соціальне, юридичне, слідче, оперативне, психологічне, педагогічне, тактичне й ін.;

  • професійний артистизм здібність до перевтілення, ролевої поведінки й ін.;

  • професійна пильність, готовність до несподіваного|неочікуваного| й ін.

В основі цих якостей лежить загальний|спільний| рівень їх розвитку в|в,біля| конкретного співробітника. Проте,|однак| при професійному розвиткові відбувається|походить| значний приріст до загальних|спільних| показників нових, отриманих|набутих|, конкретно професійних, що поліпшують їх прояви|вияви| в діяльності в 2—3,5 рази.

  1. Професійно-психологічна стійкість — четвертий компонент професійно-психологічної підготовленості співробітника. Будь-яка діяльність вимагає від людини підвищеної внутрішньої активності, певної мобілізації внутрішніх сил і психічної напруги|напруження|. Чим вища її складність, тим вища й внутрішня напруга|напруження|, тим помітнішим стає вплив на ефективність діяльності людини.

Правоохоронна діяльність здійснюється в ситуаціях, що характеризуються|вдача| наявністю психогенних чинників|факторів|, тобто подій, обставин, умов, які чинять|роблять,виявляють,чинять| помітний психологічний вплив на працівників органів правоохорони| й які можуть негативно|заперечний| вплинути на результати задач, що вирішуються. Тому психологічна стійкість працівників органів правоохорони| повинна бути високою і такою, що професіоналізується, тобто стійкістю саме до специфічних для їх професійної діяльності психогенних чинників|факторів|. Як показали дослідження, ця стійкість — психологічний сплав:

  • загальної|спільної| психологічної стійкості конкретного співробітника;

  • знайомства (зорового|, звукового й іншого) його зі|із| всіма психогенними чинниками|факторами|, що робить|чинить| їх очікуваними|сподіваними| та менш вражаючими;

  • достатнього досвіду|досліду| вирішення професійних задач за наявності всіх психогенних чинників|факторів|, що призводить|призводить,наводить| до істотного|суттєвого| послаблення|ослабіння| їх впливу на конкретного співробітника та результати його діяльності;

  • розвитку самоконтролю, вміння керувати своїм психічним станом і поведінкою.

У структуру професійної майстерності юриста входить і його професійно-педагогічна підготовленість, розгляд якої — прерогатива юридичної педагогіки.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,...
Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Лекції
Під час засвоєння курсу передбачається систематична самостійна робота студентів за комп’ютерами
ТЕМА ЛЕКЦІЇ №7
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І
Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
Лекція з навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ»
Мета лекції: познайомити студентів з особливостями переговорного процесу та пояснити основні принципи проведення переговорів
План лекції
«Добро пожаловать в Windows 7 (Руководство по продукту Windows 7)». Microsoft, 2010. – 140 с
ЛЕКЦІЇ 1
Предмет і завдання курсу «Основи діяльності волонтерів», його місце у системі підготовки майбутніх соціальних педагогів до виконання...
Конспект лекції 1
Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка