|
Скачати 2.78 Mb.
|
Тема 1. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС.Тема 2. Основи юридичної психології. Тема 3. Кримінальна психологія. Тема 4. Судово-психологічна експертиза. Тема 5. Судова психологія. Тема 6 .Удосконалення вмінь та навичок професійного спілкування. Тема 7. Аутотренінг і саморегуляція Лекція 1.1 Зміст і сутність професійно-психологічної підготовки Мета лекції:
План:
1. Профорієнтація та поняття профпридатності. Психологія праці - необхідний компонент професійної культури не лише фахівця психолога, але й іншого персоналу, що займається підготовкою робітників і фахівців. Готувати людину до трудової діяльності одна з областей трудової психологи. Життя нашого суспільства – це, перш за все, світ праці людей зайнятих у матеріальному та духовному виробництві, у виробництві корисних дій з обслуговування людини, з упорядкування складних соціальних процесів. Різні види праці нелегко побачити й уявити собі не тільки|не лише| тому, що вони приховані за закритими|зачиненими| дверима, але й тому що|бо| в праці кожного сучасного професіонала дуже велика частка|доля| так званих інтелектуальних компонентів, незримих складових. Для того, щоб зрозуміти в чому полягає|перебуває,складається| справжня робота людини потрібно підійти до цього питання з погляду психолога. Тобто|цебто|, завдання|задача| психолога розглянути|розгледіти| які якості індивіда навички|навички| вміння й інтелектуальні здібності потрібні в тій або іншій професії. І відповідно допомогти зорієнтуватися в світі професій підростаючому поколінню, виходячи з їх індивідуальних якостей. Власне це і є|з'являється,являється| завданнями|задачами| профорієнтації. Саме виникнення професійної орієнтації звичайно пов'язують з появою першого кабінету профорієнтації у Страсбурзі в 1903 році й бюро з вибору професій у Бостоні (США) в 1908 р. Робота цих перших профорієнтаційних служб ґрунтувалася на «трьохфакторній моделі» Ф. Парсонса, коли в|в,біля| претендента на ті чи інші професії виявляли здібності та психологічні якості, співвідносили їх з|із| вимогами професій і, вже на підставі цього, видавали рекомендацію про придатність або не придатність людини до даної професії. Така робота вперше|уперше| будувалася на науковій основі: використання самої ідеї співвідношення характеристик людини з|із| професією в якості основного критерію появи професійної орієнтації. Критерій появи профорієнтації пов'язаний зі зростанням|зростом| і розвитком крупної промисловості. Коли з|із| цією проблемою зіткнулися не тільки|не лише| люди, що шукають роботу, але й самі працедавці|роботодавці|. Особливістю нинішніх завдань|задач| профорієнтації стала проблема свободи вибору, що реально виникла перед значними масами людей. У зв'язку зі свободою вибору, виникають деякі етичні проблеми професійного консультування. У профорієнтації етичні проблеми можна розглядати|розглядувати| в двох взаємопов’язаних х площинах|плоскості|: з погляду готовності індивіда до вибору та реалізації певної етичної позиції і з погляду готовності профконсультанта| надати індивіду реальну допомогу в такому самовизначенні, без якогось порушення основних етичних норм взаємодії психолога з|із| клієнтами. Хотілося б коротко перерахувати основні етичні суперечливості|протиріччя| професійного самовизначення:
Як вже було сказано, профорієнтація побудована|споруджена| на співставленні психологічних якостей індивіда з|із| якостями, необхідними для якої-небудь професії. Сукупність якостей необхідних для професії складає основу профпридатності. Виникає питання: яким повинен бути ступінь|міра| кореляції між потрібними для професії якостями й якостями, що маються|наявний| в|в,біля| індивіда. Повинні вони співпадати|збігатися| повністю чи ні|або ні|? Професії – це явища суспільні, які|громадські| виникають і змінюють один одного незрівнянно швидко, на відміну від особливостей людини, які зумовлені природою. У тих випадках, коли організм людини, його природні особливості мають ті чи інші обмеження, люди створюють зовнішні та внутрішні засоби|кошти| діяльності для їх подолання|здолання|. Тобто|цебто|, крім природних даних люди користуються знаряддями праці, які допомагають їм виконувати ту роботу, яку сама людина не змогла б зробити. Наприклад, для роботи з|із| невидимими оком об'єктами люди використовують збільшувальне скло, лупи, мікроскопи, телескопи, телевізійні установки й т.д. Усі знаряддя, засоби|кошти| праці одночасно є|з'являються,являються| й засобами|коштами| посилення здібностей і можливостей|спроможностей| людини, подолання|здолання| природних обмежень її діяльності. Проте|однак| згадані знаряддя й засоби|кошти| створюються роками, а професію потрібно обрати зараз. Тому обмеження у виборі професій існують і їх потрібно знати. Засоби|кошти| діяльності можуть бути не лише|не лише| зовнішніми, але й внутрішніми. Так, наприклад, якщо людина не може виконати яку-небудь роботу, це не означає|значить|, що вона не придатна до цієї роботи. Якщо озброїти його порадою|порадою| як це робити|чинити|, то людина зможе виконувати цю роботу. Тобто|цебто|, думка про особисті|особові| якості людини як про щось закореніле невірна. Розглянемо|розгледимо| ще одну важливу особливість властивості «придатність», яке може, відноситься не тільки|не лише| до людини, але й до інструменту, матеріалу. Наприклад, круглий напилок не придатний для заточування звичайної|звичної| пили. Для цього потрібен тригранний. Проте,|однак| з|із| цього не виходить, що круглому напилку властива якість непридатності. Тут він не придатний, а в іншому незамінний. Властивість «придатність» відрізняється тим, що може бути приписано лише конкретній ситуації, що включає обов'язково два компоненти: конкретна людина й конкретна спеціальність. І позначає|значить| ця властивість не що інше, як взаємну відповідність. Немає одного з компонентів системи – втрачає|розгублює| сенс|зміст,рацію| питання про придатність. З|із| цього виходить, здавалося б, дивний висновок|виведення|: властивість «профпридатність», як би ми не розуміли її по суті, не властива людині як такій. Вона не є|з'являється,являється| сама по собі носієм цієї властивості. Щоправда, в нашій мові|промові| часто зустрічаються вирази типу «профпридатність людини», «визначити профпридатність» і т.п., але|та| це не більш як умовність. Отже, зі|із| сказаного цілком зрозуміло, що, хоча в нашій мові|промові| зустрічається вираз|вираження| «профпридатність людини», насправді його треба розуміти так: «взаємна відповідність конкретної людини в конкретній області застосування|застосування| його сил у даний час». У принципі,|в принципі| професія, як область застосування|застосування| сил людини, може бути «не пристосованою» й у цьому сенсі|змісті,рації| непридатною для неї. Причому, взаємна непридатність професії і людини може бути не тільки|не лише| за рахунок технічної, предметної|предметної|, але й за рахунок соціально-організаційної сторони праці, оскільки|тому що| людина не може працювати «взагалі», вона завжди опиняється в якійсь обстановці як предметної|предметної|, так і мікросоціальної. Зі|із| сказаного ясно, що питання профпридатності необхідно розглядати|розглядувати| індивідуально та конкретно. Насправді більша чи менша професійна непридатність деколи створюється |почасти| самими людьми, хоча, звичайно ж, не можна не враховувати роль природних передумов. Таких як здоров'я, властивості нервової системи й т.д. Всі люди відрізняються один від одного за своїми особистими|особових| якостями. І серед цих якостей є такі, які називають професійно|професіонально| цінними|коштовними|. Так, наприклад, хірургу, електрогазозварнику, скрипалю|скрипачу| важлива|поважна| висока культура рухів, тваринник повинен бути дбайливим і далекоглядним, кресляр – скрупульозно акуратним і т.д. Якщо існує поняття «професійно|професіонально| цінні|коштовні| якості людини», то можна скласти список, де будуть окремо вказані цінні|коштовні| та нецінні|коштовні| якості. Будь-яка якість в одному випадку є|з'являється,являється| професійно|професіонально| цінною|коштовною|, а в іншому – протидіятиме успішній роботі. Так, товариська людина відчуває|відчуває| незадоволеність|незадоволення| роботою, що потребує зосередженості «наодинці» та навпаки, якщо його робота пов'язана зі спілкуванням. У питаннях профпридатності потрібно розбиратися конкретно, індивідуально ще й тому, що на одній і тій самій роботі різні люди досягають успіху за рахунок різних поєднань своїх особистих|особових| якостей. Кожен хороший|добрий| працівник максимально використовує свої сильні сторони та долає|переборює|, компенсує різними засобами|коштами| слабкі|слабі|. Народна мудрість каже: - «усяк майстер на свій лад». При аналізі професійної придатності окремо взятої людини до конкретної професії треба пам'ятати, що професійно|професіонально| цінні|коштовні| якості не рядопокладені|, а утворюють щось цінне|коштовне|, систему. Е.А. Клімов виділяє п'ять основних складових даної системи.
Зі|із| сказаного ясно, що в|в,біля| людини не може бути повністю готової профпридатності до того як вона включиться в професійну підготовку й відповідну трудову діяльність На думку того ж Е.А.Клімова існують різні ступені|міри| профпридатності. Він виділяє чотири такі ступені|міри|:
Підводячи підсумки, хотілося б сказати, що абсолютної профпридатності бути не може тому, що всі люди різні, й начебто|неначебто,неначе| одні й ті самі якості мають різні відтінки, будучи властиві різним людям, і професій теж|також| велика кількість|безліч|. Тобто|цебто| у принципі|в принципі|, все в руках людини, оскільки|тому що| при бажанні|волінні| й старанності вона може добитися всього. Завдання|задача| ж профорієнтації допомогти їй хоч би тим, що назвати|накликати| якості, які людині будуть потрібні для даної професії, які якості в|в,біля| неї вже є, а які їй доведеться|припаде| розвинути.
Правоохоронна діяльність залежить не тільки|не лише| від знань, умінь і навичок|навичок| працівників, але й від особистих якостей. Тому в число професійних вимог завжди включалися й включаються відповідні психологічні властивості. В 1782 році Катерина II підписала "Статут|устав| благочиння або поліцейський", значну частину|частку| якого складав "Наказ управі благочинності". У "Наказі управі благочиння" були сформульовані якості, визначеної до благочинності начальства й правила його посади (тобто|цебто| вимоги до особи|особистості| поліцейського працівника): 1) здоровий глузд; 2) добра воля у відправленні дорученого; 3) людинолюбство; 4) вірність до служби імператорської величності; 5) старанність до загального|спільного| добра; 6) турбота| про посаду; 7) чесність і безкорисливість. Можна говорити про психологічний потенціал працівника органу правопорядку, що забезпечує ефективність його діяльності та реалізації професійних функцій. Структурно такий психологічний потенціал утворюється з|із|: 1) індивідуальної професійної концепції; 2) морально-психологічних якостей; 3) пізнавальних і інтелектуальних якостей; 4) емоційно-вольових якостей; 5) комунікативних якостей.
Ускладнюють ділову взаємодію наступні|слідуючі| якості:
|
Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,... Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек |
Лекції Під час засвоєння курсу передбачається систематична самостійна робота студентів за комп’ютерами |
ТЕМА ЛЕКЦІЇ №7 Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с |
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
Лекція з навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ» Мета лекції: познайомити студентів з особливостями переговорного процесу та пояснити основні принципи проведення переговорів |
План лекції «Добро пожаловать в Windows 7 (Руководство по продукту Windows 7)». Microsoft, 2010. – 140 с |
ЛЕКЦІЇ 1 Предмет і завдання курсу «Основи діяльності волонтерів», його місце у системі підготовки майбутніх соціальних педагогів до виконання... |
Конспект лекції 1 Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко... |