Фотозйомка місця події – вид зйомки в судово-оперативній фотографії. До Ф. м. п. ставляться такі вимоги: а) порядок фотозйомки має перебувати у взаємозв'язку з усією процедурою огляду місця події; б) фотозйомка має передувати іншим методам фіксації; в) засоби й методи фотозйомки повинні обиратися залежно від ситуації огляду, щоб забезпечити повноту, всебічність і точність фіксації; г) сукупність фотознімків має давати досить посне і чітке уявлення про обстановку злочину, його сліди й деталі; д) до внесення якихось змін в обстановку слід фотографувати загальний вигляд місця події і взаємне розташування об'єктів; окремі сліди і предмети спочатку фотографуються в тому вигляді, в якому їх виявлено. Розрізняють чотири види Ф. м. п.: 1) орієнтуюча (своїм завданням ставить фіксацію певного об'єкта разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю; орієнтуючий знімок повинен містити зображення власне місця події на фоні навколишнього оточення; зйомка провадиться звичайним або панорамним методом); 2) оглядова (припускає фіксацію загального вигляду місця події без навколишнього оточення; зйомку зазвичай роблять із різних боків); 3) вузлова (передбачає зйомку частин або вузлів об'єкта, які мають найбільш важливе значення); 4) детальна (полягає у зйомці окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події; провадять масштабним способом).
Фотозйомка слідів на місці події – фотозйомка, яка використовується для фіксації знаходження слідів на місці події, їх загального вигляду, стану, індивідуальних особливостей. Місце виявлення сліду фіксують зйомкою на фоні оточуючих об'єктів, потім слід фіксується окремо, а також його деталі та особливості. Під час фотозйомки рекомендується така послідовність: спочатку фотографують предмет, на якому виявлено сліди, потім – взаємне розташування слідів, а після – кожний окремо за методом великомасштабної зйомки.
Фотозйомка трупа – провадиться для фіксації загального вигляду трупа, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, трупних плям, синців. При фотографуванні трупа використовують орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну зйомку. Ф. т. має певну специфіку. Для фіксації загального вигляду, положення і пози трупа на місці його виявлення фотографують у взаємозв'язку з навколишнім оточенням та ізольовано від нього. Труп з предметами обстановки навколо нього зазвичай фотографують з двох бічних сторін. Фотозйомку щодо осі трупа бажано здійснювати під кутом 45 градусів. Не рекомендується без потреби робити знімки з боку ніг, особливо з близької відстані, і з боку голови. Ф. т. призначена для фіксації його положення і пози. Зображенням трупа, якщо можливо, слід займати весь кадр. Сліди і ушкодження фотографують спочатку так, щоб на знімку було видно, на якій частині тіла чи одягу вони містяться, а потім фотографують великим планом із масштабною лінійкою. Сліди крові треба фотографувати масштабною зйомкою. Особливо важливо зафіксувати локалізацію, напрям підпливу крові, їх форму. При фотозйомці слідів і ушкоджень на трупі можуть використовуватися світлофільтри.
Фоторобот комп'ютерний – використання комп'ютерної програми і засобів комп'ютерної графіки для побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців або потерпілих.
Ц
Цифрові тексти – вид рукопису, змістовна сторона якого зафіксована за допомогою цифр (знаків, що позначають числа).
Ч
Час вчинення злочину – момент, коли злочинець шляхом дій чи бездіяльності вчинив кримінально каране діяння. У криміналістичній характеристиці Ч. в. з. розглядається як її елемент.
Ш
Шахрайство – злочин, що полягає в заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК України). Специфічний спосіб заволодіння майном (обман або зловживання довірою) відрізняє Ш. від суміжних складів злочину. Під обманом розуміють повідомлення неправдивих відомостей або навмисне приховування, умовчання про ті чи інші обставини, повідомлення про які було обов'язковим у даних ситуаціях. Зловживання довірою полягає в тому, що злочинець для заволодіння майном потерпілого використовує близькі, довірчі стосунки з ним. Довіра може породжуватися службовими, родинними стосунками, особливою довірливістю потерпілого.
Шкірний рельєф – рельєф шкіри долонної поверхні руки. Ш. р. складається з флексорних ліній, вузьких складок-зморшок, папілярних ліній і пор. Основу Ш. р. становлять папілярні лінії, що утворюють різні візерунки.
6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Курс
|
Напрям освітньо-кваліфікаційний рівень
|
Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
|
Кількість кредитів ЕСТЗ: 6,9
|
6.0601 "Право"
|
Обов'язкова:
|
|
7.060101 "Спеціаліст"
|
Модуль І Лекції:64
|
Модулів: 3
|
|
Практичні заняття: 84
|
Змістових модулів: 4
|
|
Модуль II
Індивідуальна робота: 12
|
Загальна кількість годин: 250
Тижневих годин: 6-8
|
|
Модуль III Самостійна робота: 90
Вид контролю: поточний модульний контроль, семестровий залік, курсовий іспит
|
Навчальна дисципліна "Криміналістика" складається із 4 змістових модулів.
Оцінювання знань студентів з криміналістики здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об'єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни "Криміналістика", засвоєння якої, відповідно, перевіряється під час ПМК.
Завдання ПМК – перевірка розуміння та засвоєння матеріалу змістового модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу, уміння застосовувати набуті знання з криміналістики при вирішенні професійних завдань.
Об'єктами поточного модульного контролю знань студентів є успішність на практичних заняттях; виконання відповідних лабораторних робіт; вивчення окремих тем, які не викладаються в лекційному курсі; виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.
Критеріями оцінювання ПМК виступають:
а) систематичність, активність та успішність роботи студента на лекціях, практичних заняттях, виконання лабораторних робіт, самостійне опрацювання тем – від 0 до 10 балів;
б) оцінка за модульну контрольну роботу (у формі тестів або лабораторних робіт) – від 0 до 10 балів.
Виконання модульних контрольних завдань може проводитися як у формі тестування, так і у формі виконання лабораторних робіт.
Конкретний перелік тестів, лабораторних робіт, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на практичних заняттях.
Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Кожен модуль оцінюється у 10 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ). Загальна кількість балів за ПМК складає 40.
У разі невиконання завдань ПМК з об'єктивних причин студенти мають право (за дозволом декана або викладача) скласти їх до останнього практичного заняття. Час і порядок складання визначає кафедра.
7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Відповідно до "Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" індивідуальна робота студентів з криміналістики може охоплювати:
- вивчення додаткових літературних джерел;
- участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи чи лабораторії) з криміналістики;
- участь у студентських наукових конференціях;
- підготовка наукових доповідей та їх презентація;
- написання наукових статей чи тез доповідей;
- узагальнення слідчої та судової практики згідно із певними темами.
Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами та попереднім узгодженням з викладачем. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на кафедрі на початку навчального року.
Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює викладач, який закріплюється кафедрою. Результати індивідуальної роботи студента оцінюються до початку екзаменаційної сесії. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 10 балів.
8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З КРИМІНАЛІСТИКИ
1. Предмет та завдання криміналістики.
2. Система криміналістики.
3. Природа криміналістики.
4. Місце криміналістики в системі юридичних наук.
5. Виникнення і розвиток криміналістики.
6. Сучасний стан криміналістики.
7. Історія становлення експертних установ в Україні.
8. Розслідування злочинів як процес пізнання.
9. Методи криміналістики та їх види.
10. Спеціальні методи криміналістики.
11. Поняття "криміналістична ідентифікаці".
12. Групова належність та її значення.
13. Об'єкти ідентифікації.
14. Типи та види ідентифікації.
15. Ідентифікаційні ознаки.
16. Загальна методика криміналістичної ідентифікації.
17. Поняття "криміналістична техніка" та її галузі.
18. Правові основи використання технічних засобів.
19. Комплекти науково-технічних засобів (слідча валіза).
20. Оснащеність пересувної криміналістичної лабораторії (ПКЛ).
21. Технічні засоби профілактики.
22. Поняття "судова фотографія" та її значення.
23. Види судово-оперативної фотозйомки.
24. Методи судово-оперативної фотозйомки.
25. Упізнавальна фотозйомка (сигналітична).
26. Методи судово-дослідницької фотографії.
27. Поняття "судовий відеозапис".
28. Поняття "трасологія" та її значення.
29. Поняття "сліду" у трасології.
30. Механізм слідоутворення і класифікація слідів.
31. Поняття "дактилоскопія".
32. Види папілярних узорів.
33. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
34. Сліди ніг та взуття людини. Особливості їх фіксації
35. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості
36. Сліди транспортних засобів. Особливості їх фіксації.
37. Поняття "судова балістика" та її значення.
38. Класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів.
39. Сліди дії вогнепальної зброї.
40. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії.
41. Поняття "документ" у криміналістиці. Види документів.
42. Слідчий огляд документів.
43. Поняття "техніко-криміналістичне дослідження документів".
44. Встановлення змін у документі.
45. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів.
46. Дослідження залитих і закреслених текстів.
47. Дослідження відбитків печаток і штампів.
48. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості.
49. Ознаки письмової мови.
50. Поняття "почерк" та його ознаки.
51. Особливості підготовки матеріалів до судово-почеркознавчого дослідження.
52. Поняття "ідентифікація людини за ознаками зовнішності".
53. Словесний портрет.
54. Поняття "кримінальна реєстрація".
55. Види криміналістичних обліків. Дактилоскопічний
56. Поняття і предмет криміналістичної тактики.
57. Поняття "тактичний прийом" та його види.
58. Тактичні комбінації і тактичні операції.
59. Поняття "організація розслідування злочинів".
60. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування.
61. Сутність та види версій.
62. Побудова слідчих версій.
63.Поняття та види слідчого огляду.
64.Тактичні прийоми огляду місця події.
65. Фіксація результатів огляду місця події.
66. Огляд трупу.
67.Поняття та види допиту.
68. Підготовка до допиту.
69 Тактичні прийоми допиту.
70Тактичні прийоми викриття неправди в показаннях.
71 Тактика очної ставки.
72 Фіксація результатів допиту.
73 Поняття та види обшуку.
74 Тактичні прийоми обшуку.
75 Особливості проведення виїмки.
76 Фіксація результатів обшуку і виїмки.
77 Поняття "пред'явлення для впізнання".
78 Підготовка до пред'явлення для впізнання.
79 Особливості пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів та предметів.
80. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання.
81. Поняття та види слідчого експерименту.
82. Підготовка до слідчого експерименту.
83. Тактичні правила проведення слідчого експерименту.
84. Особливості перевірки показань на місці.
85. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.
86. Поняття "судова експертиза" та її значення.
87. Види судових експертиз.
88. Система судово-експертних установ в Україні.
89. Підготовка до проведення судових експертиз.
90. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
91. Поняття та зміст криміналістичної методики.
92. Криміналістична класифікація злочинів.
93. Криміналістична характеристика злочинів та її структура.
94. Взаємодія слідчого та оперативно-розшукових органів у розкритті злочинів.
95. Криміналістична характеристика вбивств.
96. Першочергові слідчі дії при розслідуванні вбивств.
97. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення.
98. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
99. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
100. Першочергові слідчі дії при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
101. Побудова слідчих версій при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
102. Криміналістична характеристика хабарництва.
103. Першочергові слідчі дії при розслідуванні хабарництва
104. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень.
105. Криміналістична характеристика крадіжок.
106. Типові версії при розслідуванні крадіжок.
107. Першочергові слідчі дії при розслідуванні крадіжок
108. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок.
109. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
110. Особливості розслідування грабежів і розбоїв.
111. Криміналістична характеристика шахрайства.
112. Особливості розслідування шахрайства.
113. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
114. Першочергові слідчі дії при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
115. Криміналістична характеристика підпалів
116. Першочергові слідчі дії при розслідуванні підпалів.
117. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля.
118. Особливості розслідування злочинів проти довкілля.
119. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
120.Особливості розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з криміналістики здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100 – бальною шкалою. Завдання поточного модульного контролю (ПМК) та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на підсумковий контроль знань (ПКЗ), – від 0 до 50 балів.
Підсумковий контроль знань студентів (ПКЗ) з криміналістики проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. Екзаменаційний білет має 3 питання з курсу "Криміналістика".
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПК.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:
Оцінка за шкалою ЕСТS
|
ВИЗНАЧЕННЯ
|
Оцінка за національною шкалою
|
Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
|
А
|
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
|
5
|
90-100
|
В
|
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
|
4
|
80-89
|
C
|
ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок
|
75-79
|
D
|
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
|
3
|
70-74
|
Е
|
ДОСТАТНЬО — виконання задовольняє мінімальні критерії
|
60-69
|
FХ
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим. як перескласти
|
2
|
35-59
|
F
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов'язковий повторний курс
|
1-34
|
|