|
|
Скачати 8.53 Mb.
|
Загальна частина • • 10 Р о з д і л 1 Адміністративне пр оцесуальне пр аво як складова галузь пр авової системи України Г л а в а 1 Поняття адміністративного процесуального права України 1.1. Соціальне призначення адміністративного процесуального права Виокремлюючи відносно самостійну царину права, необ- хідно віднайти складові елементи, частини, за допомогою яких установлюється, реалізується і припиняється юридичне регу- лювання відносин, що відбуваються у суспільстві. Відомий російський вчений С. С. Алексєєв, розкриваючи соціальну при- роду загальних дозволів і загальних заборон, зазначає, що пра- во за своєю природою є безпосереднім вираженням, найближ- чим утіленням і провідником економічних та інших глибинних процесів соціального життя . Це об’єктивізує право, надає йому значення реального фактора у житті суспільства, забезпечує зв’язок держави і людини. Саме через зв’язок держави і людини професор В. К. Колпаков розкриває соціальне призначення ад- міністративного права, вказуючи на наявність публічного інте- ресу соціальної спільності, що визнаний і задоволений держа- вою шляхом його правового (юридичного) забезпечення (фік- сації в нормах і встановленні механізму реалізації) . Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском пра- ве. — М.: Юрид. лит., 1989. — С. 209. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Під- ручник. — К.: Юрінком Iнтер, 2003. — С. 31. 11 Поняття адміністративного процесуального права України Для України як демократичної держави, яка прагне до за- провадження європейських правових цінностей особливої ак- туальності набувають питання щодо реалізації конституційних прав і свобод людини та створення новітньої правової ідеології. Кардинальна зміна ідеології правової системи, соціального призначення права потребує сучасного оновлення і перегляду єдності та структурного взаємозв’язку норм та інститутів, що утворюють будь-яку систему галузі. Тим більш це стосується публічних галузей права, зокрема адміністративного. Адже ад- міністративне право у сучасному вигляді включає в свою сис- тему інститути адміністративної відповідальності та адміністра- тивного процесу, які на концептуальному та доктринальному рівні недостатньо визначені, наукове обґрунтування їх в юри- дичній літературі не досить переконливе, не беззаперечне та не має чіткої визначеності кола і меж правового регулювання суспільних відносин. Відсутність чітко визначеного поняття юридичних кате- горій, принципів, заходів забезпечення прав та інтересів грома- дян на науковому, концептуальному, доктринальному рівні тягне таку саму невизначеність й на законодавчому рівні. Відо- мо, що метод адміністративного права характеризується відно- синами субординації за ознаками «влада—підпорядкування», а відтак конструкція правових норм адміністративного права ви- будована так, що надає державі необмежене право регламенту- вати поведінку громадян, установлює значне коло заборон та притягнення громадян органами державної влади до відпові- дальності. Вбачається, що існування до цього часу в системі адміністративного права інститутів адміністративної відпові- дальності і адміністративного процесу не тільки не забезпечує захисту прав і свобод людини, а навпаки, створює передумови правового, політичного, соціального, ідеологічного обґрунту- вання права держави на самостійне розв’язання питання захис- ту людини в «кращих» традиціях радянських часів органами державного управління. Це саме те, на що розраховує чинов- ник. Він приймає нормативні акти, він встановлює права і обов’язки осіб, він їх розглядає, і у разі порушення — притягає до відповідальності. Такий підхід забезпечує адміністративну систему управління та використання адміністративного ресурсу в суспільному житті. Конституційні положення, що людина, її життя і здоров’я честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні Г л а в а 1 12 найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3), а також закріплення універсального права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55) потребують: а) створення організаційно-правових механізмів реформу- вання судової системи, правоохоронних та контрольно-наглядо- вих органів, удосконалення норм матеріального права, створення економіко-соціальних умов, які б забезпечили вільне та ефектив- не користування належними людині правами і свободами; б) встановлення юридичних режимів щодо дотримання (виконання) принципів адміністративно-процесуальної діяль- ності, чіткого встановлення адміністративно-процесуального статусу суб’єктів адміністративного процесу, повноти правової урегульованості процесуальної діяльності, вдосконалення норм процесуального права, які б представляли собою чітку, нала- годжену систему розгляду індивідуальних адміністративних справ, забезпечення проведення в життя принципу відпові- дальності держави перед людиною за свою діяльність; в) здійснення концептуальних, методологічних досліджень засад захисту прав і законних інтересів учасників правовідно- син, створення ґрунтовних наукових праць, теоретичних і при- кладних розробок у галузі адміністративного процесу, втілення нових підходів і поглядів на роль адміністративного процесу- ального права у суспільстві. Саме через норми адміністративного процесуального права можна забезпечити захист прав, законних інтересів громадян у сфері державного управління. Адже адміністративні процесу- альні норми регулюють питання адміністративного судочинства, за якими суду надано право: а) визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його поло- жень, дій чи бездіяльності; б) скасування або визнання нечин- ними рішення чи окремих його положень; в) поворот виконан- ня цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та ін. Адміністративними процесуаль- ними нормами регламентуються також питання, пов’язані з притягненням до адміністративної відповідальності, оскаржен- ням постанов про накладення адміністративних стягнень, вирі- шенням заяв та скарг, застосуванням заходів адміністративного примусу та ін. 13 Поняття адміністративного процесуального права України Нормами адміністративного процесуального права регулю- ються суспільні відносини: 1) щодо встановлення юридичних фактів, які мають зна- чення при вирішенні питання про право; 2) які виникають при поновленні порушеного права; 3) пов’язані з реалізацією суб’єктивних прав і обов’язків фізичними чи юридичними особами; 4) щодо придбання передбаченого законодавством суб’єктивного права; 5) щодо оскарження дій чи бездіяльності органів владних повноважень; 6) пов’язані із застосуванням заходів адміністративного примусу. Отже, норми адміністративного процесуального права виступають регулятором суспільних відносин у сфері державного впливу на вирішення конкретних адміністративних справ з ре- алізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб, а органи владних повноважень, здійснюючи відповідні провадження, мають слугувати інтересам громадян. Процес є те, що спрямо- вано на реалізацію і захист прав людини. Навіть застосування заходів адміністративного примусу певним чином забезпечує захист публічного інтересу. Таким чином, соціальне призначення адміністративного процесуального права виражається в конструкції правових норм, спрямованих на забезпечення реальної можливості ре- алізації та захисту в адміністративному (інстанційному), а в не- обхідних вивпадках й в судовому порядку, прав і законних ін- тересів приватної (фізичної чи юридичної) особи. Адміністративне процесуальне право відіграє значну роль у реалізації економічних, соціальних, політичних прав та інтере- сів людини. Це обмовлено наступним. 1. Адміністративні процесуальні норми опосередковують функціонування публічної влади в державі, оскільки предмет процесу- альних галузей права є похідним від предмета правового регу- лювання матеріальних галузей права. Саме цим пояснюється, що матеріальне і процесуальне право пов’язані між собою і діалектично, і функціонально . Адміністративні процесуальні норми тісно і різноманітно пов’язані з матеріальними ад- Колодій А. М. Принципи права України: Монографія. — К.: Юрінком Iнтер, 1998. — С. 81. Г л а в а 1 14 міністративно-правовими нормами та матеріальними нормами інших галузей права. Однак слід звернути увагу на те, що майже усі матеріальні галузі права (адміністративне, трудове, митне, податкове, зе- мельне, лісове, повітряне, транспортне і навіть цивільне та кримінальне) мають у своєму складі певні процесуальні (про- цедурні) норми для обслуговування внутрішніх потреб ма- теріальної галузі, її самоорганізації, які не належать до структу- ри і системи галузевих процесів. Такі нормативні акти як поло- ження, статути, інструкції, умови, порядок, правила містять норми, що належать до процесуальних (процедурних), які, на- приклад, регулюють умови і порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, умови преміювання, нагороджен- ня державними нагородами, атестації працівників тощо. Ці норми, хоча і процесуальні за своїм змістом і природою, все ж спрямовані на забезпечення потреб системи, її самоорганіза- цію та потреб лише своєї матеріальної галузі. Вони реалізують- ся відповідно до встановлених процедур, регламентуються пра- вовими нормами, проте відношення до галузевих процесів не мають. Тому ми не відносимо їх до адміністративного процесу. На нашу думку, вони не входять ні до юрисдикційних проваджень, ні до проваджень неюрисдикційного характеру, ні до конфліктних чи неконфліктних проваджень . Ця діяльність ор- ганів управління не становить змісту проваджень і не може сто- суватися адміністративного процесу, проте норми, що регулю- ють її, можна умовно віднести до норм адміністративного про- цесуального права. Принциповою відмінністю адміністративного процесу від адміністративного права є те, що адміністративний процес — це урегульована нормами адміністративного процесуального права система відносин щодо забезпечення, реалізації та за- хисту прав, свобод та законних інтересів фізичних чи юридич- них осіб, в деяких випадках і держави або суспільства в цілому, а адміністративне право — це система юридичних норм, за допомогою яких регулюються державно-владні, організуючі суспільні відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю пуб- Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С. 16; Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Iнтер, 2005.— С. 214; Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Мо- нографія. — К.: Атіка, 2005. — С. 209. 15 Поняття адміністративного процесуального права України лічної адміністрації в сфері реалізації виконавчо-розпорядчих функцій. Адміністративні процесуальні норми, що регулюють ад- міністративні провадження, містяться у багатьох галузях (зе- мельного, трудового, господарського, природоохоронного, банківського, фінансового та ін.) законодавства і забезпечують реалізацію, а в необхідних випадках і захист прав, обов’язків та законних інтересів громадян чи юридичних осіб. Видача ліцен- зії, наприклад, відповідно до Закону України «Про ліцензуван- ня певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. регламентується процесуальними нормами, які за галузевою ознакою можна віднести до господарського законодавства, але зміст відносин, наявність у відносинах як однієї сторони орга- на владних повноважень, характеризує їх як засіб, за допомо- гою якого забезпечується функціонування публічної влади і реалізація прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб. 2. Адміністративні справи складають значну частину суспіль- них відносин у сфері державного управління. Вони охоплюють ве- лике коло публічно-правових відносин різних галузей права (конституційного, адміністративного, трудового, земельного, митного, податкового, господарського, житлового, соціального забезпечення, цивільного тощо) щодо розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи. Адміністративною справою визнається звернення фізичних |
| Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
| БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... ... |
Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с |
| О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів |
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
| КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18.... |
В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти... Викладення теоретичного матеріалу підкріплюється прикладами, контрольними запитаннями, тестами, термінологічним словником |
| ББК Ш 141. 14 9 ... |
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики... Положення про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних... |