|
Скачати 0.66 Mb.
|
Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства. В результаті досліджень стійкості підприємства у можливих надзвичайних ситуаціях розробляються необхідні науково - обґрунтовані інженерно-технічні заходи. Дослідження рівня стійкості об’єкта проводиться робочими групами, до яких залучають головних спеціалістів (головного інженера, головного технолога, а в сільськогосподарських підприємствах — агронома, зоотехніка тощо) під загальним керівництвом начальника ЦО об'єкта та штабу ЦО. При проведенні досліджень стійкості об'єкта користуються відповідною нормативно-технічною документацією. Основними завданнями дослідження стійкості є оцінка:
Після проведення досліджень розробляються заходи, які необхідно провести на об'єкті з метою підвищення стійкості його роботи в умовах надзвичайних ситуацій. При розробці заходів виходять з результатів всебічного дослідження об'єкта усіма групами фахівців. Заходи повинні бути максимально ефективними при мінімальних затратах, тому в першу чергу увагу звертають на найбільш уразливі місця об’єкта. Заходи щодо підвищення стійкості об’єднують у єдиний план удосконалення виробничого процесу, реконструкції та капітального ремонту об’єкта. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:
4. Що включає єдиний план удосконалення виробничого процесу? Шляхи і способи підвищення стійкості роботи підприємств Рекомендована література: 16, c. 271-274. Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуаційПідвищення стійкості роботи об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій досягається:
Підвищення надійності електропостачання підприємства може здійснюватися підключенням до резервних мереж (ліній електропередач), розподілом схеми мереж на частини, що працюють незалежно, встановленням дизельних електростанцій. Особливу увагу необхідно приділяти надійності електро-, водо-, теплопостачання на комунальних підприємствах, медичних, дитячих установах, підприємствах з неперервним циклом виробництва. З метою надійного забезпечення водою підприємства підключають до дублюючих джерел, створюють резервуари, влаштовують артезіанські свердловини. Для підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливопостачання закільцьовують газопроводи, газорозподільні станції та якомога більшу частину газопроводів влаштовують під землею, встановлюють автоматичні пристрої відключення в разі аварії, максимально збільшують запаси вугілля, мазуту, бензину, влаштовують власні системи обігріву. Стійкість підприємства підвищується при збільшенні запасів сировини, інструментів та матеріалів, проте при цьому зменшується ефективність використання коштів, тому в практиці підприємницької діяльності запаси збільшують при підвищенні ризику виникнення надзвичайної ситуації. При створенні запасів необхідно враховувати не тільки можливість розвитку надзвичайної ситуації в районі функціонування підприємства, але і в регіонах, де працюють постачальники та через які пролягають транспортні магістралі. Зрив поставок тільки однієї комплектуючої призводить до зупинки цілого збирального підприємства. Інженерно-технічні заходи щодо підвищення стійкості підприємства передбачають укріплення будинків і споруд, захист обладнання, в т.ч. виготовлення захисних кожухів тощо, захист комунальних мереж. Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій під час надзвичайних ситуацій керівництва, співробітників, штабу та формувань цивільної оборони підприємства. Розміщуючи небезпечні виробництва, враховують ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження. Важливе місце в підвищенні стійкості підприємства є моніторинг та прогнозування стихійних лих. Нове будівництво підприємств, особливо небезпечних, повинно проводитися з урахуванням можливості та вірогідності виникнення стихійних лих. Будинки та споруди, розташовані в сейсмічних зонах з можливим коливаннями до 6 балів, як правило, не потребують додаткового посилення у випадку відповідності будівництва всім умовам та нормам. У зонах, де можливі землетруси силою 7-8 балів та вище, а також у менш сейсмонебезпечних, для старих будівель рекомендується провести комплекс заходів, направлених на підвищення їх сейсмостійкості. Особливу увагу звертають на транспортні магістралі, мости, нафто - та газопроводи тощо, враховуючи можливість виникнення вторинних факторів землетрусу — каменепадів, зсувів, повеней. У зонах з високою вірогідністю повеней підприємства та житлові будинки повинні споруджуватися на висотах, що не можуть бути залиті, а розміщення особливо небезпечних підприємств не допускається. Масштаби та час повеней, викликаних весняними водами, досить точно прогнозуються. Для послаблення наслідків дії ураганів і бурь будують будинки підвищеної міцності з найменшою парусністю, встановлюють більш стійкі опори ліній електропередач і зв'язку. При спорудженні підприємств на схилах або біля їх підніжжя обов’язково враховують небезпеку зсуву, а у разі розміщення будівель і споруд у таких місцях — проводять дренажні та укріплюючі роботи. Визначення можливих ризиків на підприємстві дає можливість спланувати необхідні заходи, сили і засоби для попередження та захисту від надзвичайних ситуацій, що зменшить загрозу життю і здоров’ю співробітників, населення, дозволить зберегти матеріальні ресурси та кошти підприємства. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:
Основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт Рекомендована література: 16, c. 276-280. |