МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
|
|
Скачати 0.66 Mb.
|
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКУ БІОЛОГІЧНОГО УРАЖЕННЯУнаслідок застосування ворогом біологічної зброї утворюється зона біологічного ураження. Зоною біологічного ураження називається територія, що потрапила під дію біологічної зброї, і територія, на яку поширюється біологічна рецептура (переносників інфекції). Територія, в межах якої внаслідок застосування біологічної зброї виникли масові зараження людей та тварин, називається осередком біологічного ураження. Д  ля попередження поширення інфекції захворювання в осередку біологічного ураження встановлюється карантин. У прилеглих районах вводиться режим обсервації. Карантин вводиться тоді, коли встановлено факт застосування біологічної зброї і головним чином у таких випадках, коли збудники хвороби відносяться до особливо небезпечних (чума, холера та інше). Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередку ураження від оточуючого населення. На зовнішній межі зони карантину встановлюють озброєну охорону, організовують комендантські служби. Вихід людей, виведення тварин і майна забороняється. Населенню забороняється виходити зі своїх квартир. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку населенню постачаються. Припиняється робота усіх підприємств і закладів, крім тих, що мають особливе значення для народного господарства (для оборони). Об'єкти народного господарства, які продовжують свою роботу, переходять на особливий режим праці, робітники та службовці — на особливе становище з суворим виконанням протиепідемічних вимог. Рис. 2. Зона біологічного ураження Контакт між робочими змінами забороняється. Харчування і відпочинок організується у спеціальних приміщеннях. У зоні карантину припиняють роботу усі навчальні заклади, заклади культури, ринки тощо. Режим обсервації вводиться, коли збудник інфекційної хвороби не відноситься до особливо небезпечного, ізоляційне обмежені заходи стосуються в'їзду й виїзду, вивезення майна (тільки після дезінфекції), посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням тощо. Строк карантину й обсервації встановлюється залежно від інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ: 1.Дайте визначення осередку ядерного, хімічного, бактеріологічного ураження. 2.Охарактеризуйте осередки ядерного, хімічного, бактеріологічного ураження. 3.Що входить в зону біологічного ураження? 4. За яких умов застосовується режим обсервації? Основні принципи і способи захисту населення у НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Р  екомендована література: 16, c. 220-231.1.Основні принципи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій:
Аналізуючи заходи по захисту населення можна виділити три основних способи захисту населення: укриття людей в захисних спорудах, розосередження і евакуація населення, застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту. Найбільш повний захист населення досягається сполученням усіх трьох способів. Укриття людей в захисних спорудах (інженерний захист) - один з основних способів захисту населення при радіоактивному забрудненні, хімічному і бактеріологічному зараженні місцевості в мирний час, а також від зброї масового знищення. Захисні споруди - це інженерні споруди, спеціально пристосовані для захисту населення від ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, а також від усіх видів сучасної зброї. В залежності від захисних властивостей ці споруди діляться на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і прості укриття. Сховища і ПРУ будуються заздалегідь. 2. Евакуаційні заходи Необхідність в евакуаційних заходах може виникнути при хімічному зараженні місцевості (викиди СДОР), радіоактивному забрудненні місцевості та інших НС. Евакуація проводиться за особливим розпорядженням. Розглянемо сутність евакуаційних заходів. Розосередження - це організований вивіз і розміщення в заміській зоні робітників і службовців підприємств і організацій, які продовжують свою вироб-ничу діяльність у НС в містах. Ці робітники і службовці проживають в населених пунктах заміської зони і постійно їздять у місто на роботу на свої підприємства. Евакуація - це організований вивід (вивіз) робітників і службовців підприємств і організацій, які закінчують свою виробничу діяльність в місті або переносять її за місто, а також незайнятого у виробництві населення. Евакуація виконується комбінованим способом, при цьому передбачаться організований вивід пішки і вивіз транспортом за місто. Евакуаційні заходи організуються з зони можливих сильних руйнувань в містах. Як правило, транспортом вивозяться: органи державного управління; важливі НДІ, КБ; невоєнізовані формування підвищеної готовності; населення неспроможне до пересування пішки, робітничі зміни. Зоною за містом називається територія за межею осередку ядерного ураження (за зонами можливих руйнувань). Евакуаційні заходи для робітників і службовців та членів їх родин організовуються за виробничим принципом. Евакуація населення незайнятого у виробництві і які не є членами родин робітників і службовців організовуються за територіальним принципом житловими органами (ЖЕК, домоуправліннями за місцем проживання). Кожному підприємству, учбовому закладу, установі, робітники і службовці яких підлягають евакуації виділяється у заміській зоні район розміщення (один або декілька населених пунктів). Район розміщення повинен відповідати наступним вимогам:
Підготовка районів і місць розташування евакуації населення організовується завчасно. 3. СПОСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ, ХІМІЧНОМУ І БАКТЕРІОЛОГЇЧНОМУ ЗАРАЖЕННІ МЇСЦЕВОСТІ. Протирадіаційний (ПР), протихімічний (ПХЗ), протибактеріологічний захист (ПБЗ) - це комплекс заходів, які проводяться з метою не допустити ураження населення, формування ЦО і сільського господарства радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами або максимально послабити їх вилив на населення, формування ЦО і забезпечити діяльність сільського господарства і промислового виробництва. ПР, ПХЗ і ПБЗ складають наступні заходи: - створення і використання колективних засобів захисту; - забезпечення населення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ); - оповіщення населення про небезпеку радіоактивного, хімічного або бактеріологічного зараження; - організація радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки та дозиметричного контролю; - використання населенням і формування ЦО режимів поведінки при перебуванні в зонах радіаційного забруднення, хімічного і бактеріологічного зараження; - заходи, які проводяться для захисту сільського виробництва; - заходи, які проводяться під нас ліквідації наслідків радіаційного, хімічного і бактеріологічного зараження; - забезпечення медичними засобами захисту. Радіаційне забруднення - наслідок аварії радіаційно небезпечних об’єктів, аварій транспортних засобів з ядерними енергетичними установками або при перевезенні радіаційних речовин. Основні заходи, які проводяться для захисту населення під час забруднення радіацією: - використання колективних і індивідуальних засобів захисту; - застосування засобів медичної профілактики; - дотримання режимів поведінки в умовах забруднення; - евакуація населення з забруднених територій; - обмеження доступу на забруднені території; - виключення вживання забруднених продуктів харчування і води; - санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд, території та інших об’єктів. Хімічне зараження е наслідком аварій на хімічно - небезпечних об'єктах і транспортних засобах, які перевозять хімічно-небезпечні речовини. Особливістю таких НС є те, що при високих концентраціях отруйних речовин (ОР) ураження людей може проходити в короткий термін. Аварії на хімічно-небезпечному об'єкті можуть супроводжуватися руйнуваннями і пожежами. Основні заходи, які проводяться під час захисту населення при хімічному зараженні: - використання засобів індивідуального захисту і сховищ; - застосування антидотів і засобів обробки шкіри; - дотримання режимів протихімічного захисту; - евакуація населення з зони зараження, яка виникла під час аварії; - санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, споруд, транспорту, техніки та інших речей. Бактеріологічне зараження є наслідком застосування бактеріологічних (біологічних) засобів і розповсюдження на місцевості хвороботворних бактерій і токсинів або порушення старих могильників, аварій на бактеріологічних лабораторіях та інше. Внаслідок цього з'являються зони бактеріологічного зараження - це райони місцевості, які заражені біологічними збудниками захворювань в небезпечних для людей, тварин і рослин межах. Якщо в зону бактеріологічного зараження потрапляють міста, селища, то це вже будуть осередки бактеріологічного ураження. Основні заходи щодо захисту населення при бактеріологічному зараженні: - використання колективних і індивідуальних способів захисту; - дотримання режимів поведінки в умовах зараження (карантину і обсервації); - обмеження доступу на забруднені території; - виключення вживання забруднених продуктів і питної води; - санітарна обробка людей, дезинфекція одягу, приміщень і території. 4. РЕЖИМИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОБ'ЄКТІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Для захисту населення і виробничої діяльності об'єктів в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного забруднення застосовуються режими захисту. Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосовування засобів і способів захисту в зонах радіаційного забруднення. Режим радіаційного захисту вводиться під час довгострокового перебування людей в зонах радіаційного забруднення. Під режимом хімічного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах хімічного зараження виключаючи ураження людей СДОР. Існує два режими хімічного захисту: 1. Термінове застосування робітниками і службовцями засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), зупинка роботи у заражених цехах і перебування у сховищах до проведення робіт під час яких виключається ураження на робочих місцях (у випадку наявності СДОР типу Ві-ікс). 2. Термінове використання робітниками і службовцями протигазів з продовженням виробничої діяльності до особливої команди (у випадну наявності СДОР типу зарін). Термін кожного з цих режимів задається начальником ЦО об'єкту у відповідності з хімічною обстановкою на території об'єкту. У випадках сильного хімічного зараження об'єкту може бути проведена евакуація персоналу об'єкту і людей з зони зараження у чисті райони з зупинкою роботи окремих цехів або всього об’єкту до проведення повної дегазації території і приміщень об'єкту. Під режимом бактеріологічного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту людей в зонах зараження і осередках бактеріологічного ураження виключаючих їх захворювання або зменшуючих кількість захворілих до мінімуму. Для зупинки розповсюдження інфекційних захворювань, локалізації і ліквідації зон і осередків бактеріологічного ураження розпорядженням начальника ЦО району (області) встановлюються режими бактеріологічного захисту; карантин і обсервація. Карантин - це система протиепідемічних і режимно-санітарних заходів, направлених на повну ізоляцію всього осередку ураження і ліквідація в ньому захворювань. На зовнішніх кордонах зони карантину встановлюються збройні охоронці, організовується комендантська служба і патрулювання, регулюється пересування. Забороняється вихід людей, тварин і вивіз речей. В'їзд може бути дозволений лише спецформуванням ЦО і медичному персоналу для надання допомоги й ліквідації наслідків бактеріологічного ураження. Об'єкти в зоні карантину продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи а виконанням протиепідемічних заходів. Обсервація - це проведення в осередку ураження ізоляційно-обмежувальних лікарняно-профілактичних заходів направлених на запобігання розповсюдження інфекційних захворювань. Режимні заходи в зоні обсервації на відміну від карантину включають: - максимальне обмеження в'їзду і виїзду, а також вивозу з осередку ураження речей без попереднього обеззаражування і дозволу епідеміолога; - посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням; - обмеження пересування по зараженій території і спілкування між окремими групами людей. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:
Захисні споруди ЦО і вимоги до них Р екомендована література: 16, c. 232-247. |
Схожі:
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua