МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Скачати 153.84 Kb.
НазваМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дата20.05.2013
Розмір153.84 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АЄРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.М.Є.ЖУКОВСЬКОГО “ХАРЬКІВСКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ”

Пояснювальна записка до проекту експериментального майданчика

зі створення та ліцензування повної мультимедійної підтримки низки напрямів підготовки в рамках заочно-дистанційної форми навчання на базі Національного аерокосмічного університету


2010

З програми президента

України Януковича В.Ф.

«Україна для людей»

http://www.president.gov.ua
«Створю належні умови

для нарощування освітнього

потенціалу України, забезпечення

широкого доступу талановитої

молоді до нових знань

незалежно від місця проживання,

майнового стану та

фінансових можливостей батьків.»

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави. Національною програмою «Освіта. Україна XXI сторіччя» передбачено забезпечення розвитку освіти на засадах нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації.

В останнім часом чимало зроблено для реформування вищої освіти в контексті сучасних як педагогічних, так і технологічних досягнень. Зокрема, в законі про освіту в статті 42 окремо виділена така форма навчання у вищих навчальних закладах, як заочна, дистанційна. В цій самій статті йдеться про можливість об'єднання форм навчання, піднято питання про таку специфічну форму навчання, як екстернат, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

В останні роки проблемі надання освітніх послуг було приділено чимало уваги на всіх рівнях. Цікавим є велике соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціальних технологій в рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в Україні». Дослідження отримало назву «Система освіти в оцінках громадян України» і спричинило чимало проблемних питань, на вирішення яких частково спрямований цей проект.

Незважаючи на оптимістичні реляції, що переважають відносно успіхів в комп'ютеризації освіти, статистика не дає особливих приводів для самозадоволення. Так, на питання, «Чи має Ваша дитина/діти доступ до комп'ютерів?», як бачимо з результатів дослідження, загальноосвітні навчальні заклади забезпечують доступ до комп'ютерів 58,2% учнів. Решта 41,9% або можуть дозволити собі це вдома (22,1%), або не можуть дозволити собі цього взагалі (19,8%).


З опитування також випливає, що сільські жителі гірше забезпечені доступом до комп'ютерів: узагалі не мають жодного доступу 24,4% (сер. 17,7%). Переважна більшість (63,6%) селян забезпечена ним завдяки школам ( «тільки у школі» - 39,6%).

У той же час 77,7% опитаних вчителів вважає, що комп'ютерів у школах недостатньо (лише 1% відзначає повну відсутність комп'ютерної техніки). Серед міських вчителів частка тих, хто вважає, що комп'ютерної техніки недостатньо, – 82,3%, і міські вчителі відзначають необхідність впровадження у навчальний процес мультимедійної техніки. Вочевидь, сільські учні гірше забезпечені доступом до комп'ютерів: доступ мають 63,6%. Особливо пригнічує той факт, що тільки близько 12% вчителів користуються комп'ютерами вдома.

Звідси випливає проблема доступу до Інтернету. Тільки 58% вчителів відзначає наявність доступу до Інтернету в їх школах.

У той же час тільки 18% батьків підтверджують можливість їх дітей користуватися Інтернетом в школі. У селі таких батьків тільки 12%.

Опитування показало, що комп'ютерна техніка у школах перебуває у робочому стані, отже, обмеження доступу учнів до Інтернету пов'язане або з фінансовими труднощами, або з організаційними, або з недооцінкою можливостей використання ІТ у середній освіті. Так, за словами батьків, «комп'ютери у школах є, але до них не допускають дітей ... оскільки вони їх ламають ... а коли комісія приходить, то будь ласка ». Вчителі ж побоюються, що постійне використання ІТ у шкільному віці може справити негативний вплив на ефективність навчального процесу: діти здирають з Інтернету реферати і не можуть їх навіть захистити.

Настільки докладна цитата з аналітико-соціологічного дослідження показує, що одним із рішень, що пом'якшить проблему невідповідності сучасних вимог до надання освіти та рівня забезпечення середньої освіти новітніми освітніми технологіями, може бути більш тісна співпраця Вищих навчальних закладів України із провінційними (в силу їх більш тяжкого положення) середньо освітніми установами. Метою такої співпраці виступить розвиток нових освітніх технологій з одного боку, і вирішення питання про рівний доступ до вищої освіти - з іншого. Методологічною ж підставою даних процесів може послужити практика вузівських центрів заочно-дистанційної освіти на базі середньо освітніх навчальних закладів. Національний аерокосмічний університет має достатній досвід у розвитку подібних форм співпраці і готовий на новому технологічному рівні відновити цей позитивний досвід.

Cлід зазначити, що стан розвитку дистанційної освіти в Україні на сьогоднішній день не відповідає вимогам до інформаційного суспільства, яке прагне інтегруватись у європейську і світову спільноту. По-перше, Україна відстає від розвинутих країн в застосуванні технологій дистанційного навчання при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців різних галузей і рівнів. По-друге, має місце суттєве відставання телекомунікаційних мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною здатністю, надійністю зв'язку та його низькою якістю. По-третє, в Україні відсутня нормативно-правова база, яка б регламентувала і забезпечувала діяльність навчальних закладів у напрямку впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання з очною, заочною та екстернатом. Незважаючи на зазначені проблеми, кількість студентів та слухачів, що здатні і бажають навчатись за дистанційними технологіями, вже зараз досить велика і зростає дуже швидко. Важливим кроком у розвитку дистанційної освіти в Україні стало створення Академії дистанційного навчання, ініційоване у тому числі і ХАІ як одним із засновників. У продовження цієї ініціативи в структуру університету була введена лабораторія з проектування і впровадження у навчальний процес засобів дистанційного навчання.

Сьогодні лабораторія оснащена високотехнологічними засобами для створення дистанційних курсів з робочими місцями для т’юторів і проектувальників курсів (див. додаток)

Навчально-виробнича база лабораторії дистанційного навчання має сучасні комп'ютерні засоби та інформаційні технології, а також поліграфічні та відео-проекційне обладнання.

У розпорядженні лабораторії знаходиться високопродуктивний двопроцесорний сервер на базі серверної платформи Intel Xeon 5-го покоління.

Лабораторія має високошвидкісний доступ в Інтернет на швидкості 10 Мбіт з можливістю збільшення до 100 Мбіт в залежності від потреби.

У навчальному класі лабораторії знаходиться 12 комп'ютерів на базі процесора Core 2 Duo, а також відеопроектор Toshiba TDP-S8, використання якого надає можливість спільного перегляду навчальних і демонстраційних матеріалів.

Створена на базі найсучасніших IT і аудіовізуальних технологій, що отримали світове визнання, компактна та елегантна система відеоконференцзв'язку Sony PCS-1P надає користувачам новий і високоефективний метод комунікації. Ця система є ідеальною для нарад. Вона забезпечує можливість вільного та динамічного обміну знаннями, ідеями та думками між учасниками, як би далеко вони не знаходилися один від одного.

Для друку навчальної та методичної літератури використовується кольоровий лазерний принтер формату А3 Canon Phaser 7400DN з можливістю дуплексного друку.

Для ефективної розробки дистанційних курсів робочі місця співробітників лабораторії обладнані сучасними робочими станціями на базі процесорів Intel Core i7. Для нанесення зображення на CD і DVD диски використовується принтер Epson Stylus Photo R220.

Силами співробітників лабораторії розроблено систему дистанційного навчання «Mentor». Розроблений програмний комплекс використовується в якості інформаційно-програмного середовища дистанційного навчання та призначений для управління навчальним процесом, навчально-методичного забезпечення та контролю знань, а також забезпечення зворотного зв'язку із студентами, що навчаються у віддалених навчально-консультаційних пунктах університету. Система є SCORM-сумісною, що створює можливість імпорту дистанційних курсів, створених сторонніми розробниками.
Ключовими поняттями в даному експерименті є:
Дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання складаються із педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання – це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів із структурованим навчальним матеріалом, представленим в електронному вигляді.

Інформаційні технології дистанційного навчання – це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку.

Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної  освіти може здійснюватись за очною формою (складання іспитів, практичні,  лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать  від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і  визначатимуться нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

Технології дистанційного навчання можуть використовуватись не тільки в  дистанційній освіті, а й в інших формах навчання: очній, заочній, екстернаті; крім  того – в окремих дисциплінах або блоках дисциплін, що призначені для  підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб та (або) груп слухачів.

Під мультимедійними технологіями ми розуміємо різні способи подання інформації. Зокрема у вигляді графіки, тексту, анімації, відео, звуку. У мультимедійних технологіях можливе одночасне їх використання. У той же час особливостями мультимедійних технологій є їх інтерактивність, в рамках якої в діалозі з комп'ютером користувачеві відводиться активна роль. Графічний інтерфейс мультимедійних продуктів зазвичай містить різноманітні керуючі елементи. Останнім часом створено багато мультимедійних проектів, енциклопедичних і навчальних. Одна з найпростіших різновидів мультимедійних продуктів – це комп'ютерна презентація, яка створюється за допомогою програми Power Point. Вона являє собою послідовність слайдів, що містять мультимедійні проекти: числа, текст, графіку, анімацію, відео та звук.

В рамках експерименту передбачається створення повномасштабних мультимедійних версій курсів, що складають обов'язкову компоненту тієї чи іншої спеціальності – математика, фізика, іноземна мова, філософія, культурологія та ін.

Також передбачається розгортання спеціального навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання: електронних та мультимедійних підручників, комп’ютерних навчаючих програм, програмно-педагогічних тестів, навчальних відеофільмів, аудіо- та відеолекцій, модульних робочих підручників, а також нових педагогічних прийомів і методик їх використання. Слід спеціально відмітити створення інтегрованих мережевих навчаючих курсів, які можна реалізувати в режимі off та on-line навчання в інтегрованому регіональному освітньому середовищі, або у формі розподіленого навчання, розподілених інтернет-тренінгів при реалізації навчальних програм в сферах середньої та вищої освіти, а також додаткового професійного навчання. В рамках інтегрованих мережевих навчаючих курсів Інтернет використовується не тільки як засіб доставки інформації, але і як освітнє середовище. Наростання кількості подібних курсів на основі все ширшої апробації в навчальному процесі супроводжується поліпшенням якості навчання.

Позитивною особливістю методичного забезпечення в контексті нових освітніх можливостей є уніфікованість навчально-методичного комплексу та його періодична актуалізація. Використовуються елементи мережевої технології і зворотний зв'язок по Е-mail. Основою методичної роботи буде навчально-методичний комплекс - НМК.

Перспектива: розвиток мережевої технології (створення мережевої онлайнової тестової бази, організація електронної бібліотеки, впровадження теле- та відеоконференцій, включення великих філій в корпоративну мережу університету через Інтернет).

НМК – сукупність навчально-методичних матеріалів на різних носіях. Елементи НМК використовують різні технологічні середовища: навчання face-to-face, мережеве навчання із використанням спеціалізованих оболонок (WEB-CT), телевідеоконференціі. Електронні версії навчально-методичних матеріалів будуть розміщені в єдиному інформаційно-освітньому середовищі Університету. За окремими дисциплінами розробляються мультимедіа навчальні матеріали, які можуть бути розміщені на CD-ROM. На базі розроблених навчально-методичних матеріалів за допомогою інформаційно-освітньої оболонки MENTOR розробляються мережеві електронні навчальні курси, кожен рік затверджується типовий комплект навчально-методичних матеріалів, що визначає склад основних елементів, обов'язкових для використання в навчальному процесі з кожної дисципліни.

Формування УМК здійснюється за рахунок власних розробок і джерел, розроблених авторами у зовнішніх видавництвах і вузах. Тираж покриває потреби всіх учасників експерименту.

Особливу увагу в експерименті приділено концепції створення електронного підручника. Електронний підручник є ключовим моментом заочно-дистанційної форми навчання. Незважаючи на те, що термін електронний комп'ютерний підручник набуває все більшого поширення, єдине загальноприйняте визначення відсутнє, однак ясно, що його не можна зводити лише до одного з численних видів навчальних програм. Досить поширеним є погляд на електронний комп'ютерний підручник як на програмно-методичний комплекс, що дозволяє самостійно освоїти навчальний курс або його великий розділ і часто такий, що поєднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму. У будь-якому випадку, він не альтернатива, а доповнення до традиційних форм навчання, і не замінює роботу студента із книгами, конспектами, збірниками завдань і вправ і т.п. Найбільш повним можна вважати наступне визначення електронного підручника: «Електронний підручник – це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання: надає теоретичний матеріал, що забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп'ютерною візуалізацією та сервісні функції за умови здійснення інтерактивного зворотного зв'язку». Цей «електронний лектор» покликаний не тільки зберегти всі позитивні якості книги або навчального посібника, а й повною мірою використовувати сучасні інформаційні технології, мультимедійні можливості, що надаються комп'ютером. До таких можливостей відносяться: демонстрація фізичних, хімічних і т.п. процесів в динаміці; наочне представлення об'єктів і процесів, недоступних для безпосереднього спостереження (процеси у мікросвіті, космічні процеси, процеси, що володіють дуже малими чи дуже великими характерними часами і т.п.); комп'ютерне моделювання процесів та об'єктів, що вимагають для свого вивчення унікального або дорогого обладнання, матеріалів, реагентів, а також небезпечних для життя і здоров'я людини, і їх наочне представлення; аудіо коментар автора підручника, включення в навчальний матеріал аудіо- і відеосюжетів, анімації; організація тематичних підказок, посилань (гіпертекст); швидке проведення складних обчислень із представленням результатів у цифровому або графічному вигляді; оперативний самоконтроль знань студента при виконанні ним вправ і тестів. На наш погляд, підручник повинен забезпечувати виконання всіх основних функцій (пред'явлення теоретичного матеріалу, виконання контрольних і тренувальних завдань, зворотній зв'язок, тощо) без допомоги будь-яких паперових носіїв, тобто тільки на основі комп'ютерної програми. Такий електронний підручник можна буде легко коригувати в міру необхідності, він добре впишеться в систему освіти і автоматично забезпечить безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання.

Слід зазначити, що електронний підручник передбачає зміну поняття наочності підручника. Наочність навчання при використанні електронного підручника має деякі переваги перед навчанням із використанням традиційних підручників. По-перше, електронний підручник в змозі забезпечити полісенсорне сприйняття навчального матеріалу. У програмах із мультимедійним поданням інформації з'являється можливість створення не тільки зорових, але й слухових відчуттів. По-друге, електронні підручники суттєво підвищують якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішою, барвистішою, динамічнішою. Це досягається використанням тривимірної комп'ютерної графіки, відео, анімації. По-третє, в електронних підручниках стає можливим створення «наочної абстракції». З'являється можливість наочно-образної інтерпретації істотних властивостей не тільки тих чи інших реальних об'єктів, але навіть і наукових закономірностей, теорій, понять.

Виходячи з наявного досвіду різних ВНЗ зі створення електронних засобів підтримки навчання та застосування їх у навчальному процесі, можна сформулювати наступні інформаційно-технічні вимоги до електронних підручників: адаптація до рівня підготовки учня і набору досліджуваних тем; використання різних типів мультимедіа, даних для подання навчального матеріалу; забезпечення зручної системи пошуку та навігації; наявність розвиненої системи контролю знань у вигляді інтерактивного тестування; можливість підключення до мережевого навчального серверу для отримання консультації, додаткових навчальних матеріалів та іншої сервісної підтримки. Виконання зазначених вимог дозволить використовувати навчальний комплекс для індивідуальних і групових (лекційних) занять у всіх формах навчання – очної, заочної та дистанційної.

Особливу увагу буде приділено опорному конспекту, під яким розуміється принципово новий тип підручника, в якому із максимальною конкретністю і стислістю викладені основні положення курсу. Опорний конспект є вторинним текстом, тому що в ньому в короткій формі передаються основні відомості тексту початкового. При цьому можуть використовуватися скорочення, різні знаки, символи, графічні виділення. Часто опорний конспект являє собою малюнок або схему, іноді таблицю. Психологи відзначають, що перетворення інформації, переведення її в іншу, більш наочну форму (малюнок, схема, таблиця) сприяє кращому розумінню та засвоєнню знань. Опорні конспекти дозволяють: навчитися виділяти головне в матеріалі підручника; систематизувати матеріал; спрощують запам'ятовування законів, висновків, аналізу законів; економлять 20-25% часу вивчення нового матеріалу, виконують роль довідника за весь період навчання.

Також в структуру мережевого електронного навчального передбачається включити:

1). Навчальні та навчально-методичні матеріали;

2). Програмне забезпечення (для імітаційного моделювання змісту предметної області, для моделювання умов майбутньої професійної діяльності, що використовується в практичній діяльності підприємств та ін.);

3). Банк тестових завдань;

4). Засоби комунікації (електронна пошта, дошка оголошень, форум, чат).

Доступ до мережевих і електронних навчальних матеріалів здійснюється за індивідуальним паролем.

Навчально-тренувальні комплекси (НТК) призначені для організації і проведення самостійної практичної роботи студентів з метою закріплення знань. Вони включають в себе:

1) матеріали, що регламентують методику і порядок проведення практичних занять та контрольних заходів;

2) практикум для студента, завдання та послідовність виконання робіт;

3) методичний посібник для викладача, включаючи варіанти і результати виконання завдань;

4) інструкції по роботі зі спеціалізованим програмним забезпеченням;

5) матеріали з моніторингу навчального процесу.

Кожен студент має індивідуальну електронну адресу, що дозволяє його ідентифікувати. Повна ідентифікація забезпечується обов'язковою присутністю системного адміністратора представництва на всіх дистанційних заняттях.

При дистанційній технології освіти відбувається перерозподіл відповідальності за якість результату освіти в порівнянні із традиційним: найбільша відповідальність за тими, хто розробляє засоби навчання та організує управління навчальним процесом. Викладачі-т’ютори здійснюють допомогу в освоєнні навчального матеріалу, розробленого професіоналами. В їх кваліфікації повинні переважати практичні (педагогічні) вміння над теоретичними та спеціальними науковими.

У ході експерименту передбачається вирішити такі завдання:

– апробувати та розвинути різноманітні дистанційні технології навчання, у тому числі інформаційні технології, що спираються на швидко прогресуючі засоби обчислювальної техніки та телекомунікації;

– створити та апробувати специфічні навчальні матеріали, продукти, методику і дидактику їх застосування в дистанційному навчальному процесі;

– показати, що при доступності освіти, що отримується із використанням дистанційних технологій навчання, досягається достатньо висока якість освіти;

– показати, що якість освіти складається із актуального, логічно несуперечливого, предметно-орієнтованого контенту і прогресивних освітніх технологій, що спираються на світові досягнення в галузі інформаційних систем та телекомунікацій;

– переконати консервативно налаштовані верстви соціуму та академічної спільноти в корисності та необхідності застосування прогресивних дистанційних засобів і методів навчання при реалізації передбачених законом форм отримання освіти;

– визначити необхідні параметри технічного та інформаційного обладнання дистанційного освітнього процесу, які можуть бути застосовані як ліцензійні нормативи та атестаційні вимоги;

– визначити ті зміни і доповнення, які необхідно внести в чинні закони та підзаконні акти, щоб легалізувати широке застосування методів дистанційного навчання.

Рішення вказаних вище задач повинне привести до наступних результатів:

появи нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;

  • розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості і одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не  може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами  внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної  зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів  тощо;

  • реалізації системи безперервної освіти "через все життя", включаючи  середню, довузівську, вищу та післядипломну;

  • індивідуалізації навчання при масовості освіти.




Схожі:

ПОСТАНОВА від 19 грудня 2006 р. N 1757 Київ Про затвердження Положення...
Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Департамент професійно-технічної освіти
Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
Міністерство освіти і науки України       Національна академія наук України
Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07. 06. 2000 N 773 (773/2000),...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 02. 09. 2008 N 802 ( z0892-08 ) Про
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ
Міністерства освіти і науки України від 24. 01. 2008 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання...
«Загальні і спеціальні здібності»
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ
Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27. 12. 2007 за...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка