|
|
Скачати 1.31 Mb.
|
|
38. Організація управління районами в місті.Правовою оснавою організації місцевого самоврядування на рівні району у місті є Конституція України, в якій територіальні громади районів у містах названі як суб'єкти комунальної власності (ч. 1 ст. 142). Водночас ч. 5 ст. 140 Конституції України встановлює, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Зокрема, виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст із районним поділом) вирішуються питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні в містах ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;2) становлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.Голова районної, обласної, районної в місті ради: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради та питання, які передбачається внести на її розгляд, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд,доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду заступника голови районної в місті ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; 4) вносить раді пропозиції щодо утворення та обрання постійних комісій ради;5)вирішує інші питання, доручені йому радою. 39.Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в місті Києві.Відповідно до ч. 2 ст. 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення в місті виконавчої влади та місцевого самоврядування врегульовано Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ»1. Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Система місцевого самоврядування в місті Києві включає: 1) територіальну громаду міста; 2) міського голову; 3) міську раду; 4) виконавчий орган міської ради; 5) районні ради (у разі їх утворення); 6) виконавчі органи районних у місті рад; 7) органи самоорганізації населення. 40.Правове регулювання взаємовідносин органів державної влади з органами місцевого самоврядування.Місцеве самоврядування найтісніше пов'язане з органами державної влади, тому правове регулювання їх взаємовідносин має важливе значення для розвитку як окремих адміністративно-територіальних одиниць, так і країни в цілому. Повноваження органів виконавчої влади, тобто їх перелік не повинен переважати власних повноважень органів місцевого самоврядування. Взаємодія між органами місцевого самоврядування й державною владою повинна мати чітку методологічну основу та втілюватися в різноманітних організаційно-правових формах, зокрема: (а) інституційних - створення спільних органів; (б) правових - участь у розробці певних правових актів; (в) організаційних - проведення спільних заходів (розширених колегій, засідань президій рад, семінарів, конференцій, «круглих столів», звітів перед громадами, перевірок тощо), участь посадових осіб місцевих держадміністрацій у засіданнях органів місцевого самоврядування чи депутатів і муніципальних службовців у роботі держадміністрацій; (г) інформаційних - обмін інформацією з питань місцевого значення; (ґ) матеріально-фінансових — спільне фінансування проектів регіонального значення, створення спільних підприємств та організацій. 41. Аналіз практики функціонування органів та посадових осіб місцевого самоврядування в аспекті оцінки ефективності організаційно-правових моделей муніципального управління Ефективність - це результат, що зіставлений із витратами на його досягнення. Як у приватній, так і публічній сферах ефективність пов'язують із: а) співвідношенням між витраченими ресурсами й триманим кінцевим продуктом (товаром, послугою); б) зменшенням кількості витрачуваних ресурсів чи зниженням їхньої вартості; в) скороченням тривалості процесу; д) співвідношенням кінцевого продукту й остаточного результату. Однак більш продуктивним є підхід, за якого виділяються такі критерії ефективності діяльності органів місцевого самоврядування:- економічний ефект, який визначається показником збільшення обсягу виробництва продукції підприємствами відповідної адміністративно-територіальної одиниці та розширення її асортименту, поліпшення структури міської економіки;- соціальний ефект, що визначається підвищенням реальних доходів населення, зменшенням диференціації доходів між різними соціальними групами, підвищенням рівня зайнятості працездатного населення та ін.;- екологічний ефект, який визначається зниженням концентрації шкідливих речовин у повітряному та водному середовищі, зменшенням рівня шуму тощо;— організаційний ефект, що визначається скороченням кількості ланок у системі управління територією, загальної чисельності працівників, зайнятих в апараті управління, прискоренням документообігу тощо. 42.Добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування. Стаття 15. Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування
Асоціації – добровільні неприбуткові обєднання, створені органами місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяння місцевому та регіональному розвитку. 2. Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. 3. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування. 43.Депутат місцевої ради - повноважний представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу.Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано. Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів. Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом. Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково у разі: 1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; 3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 4) обрання або призначення його напосаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; 5) обрання його депутатом іншої місцевої ради; 6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до відповідальності за корупційне правопорушення;8) його смерті. Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата. Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями. 44. Поняття, види, юридичні властивості актів суб'єктів місцевого самоврядування.Вирішення питань місцевого значення здійснюється територіальними громадами, їх органами і посадовими особами у формах та способом, що визначені Конституцією і законами України. Ці рішення оформлюються у вигляді відповідних актів уповноважених органів чи посадових осіб. Аналіз чинного законодавства дає змогу зробити висновок, що акти місцевого самоврядування - це прийняті в установленому порядку підзаконні владні рішення суб'єктів місцевого самоврядування, що містять норми права, індивідуально-конкретні приписи (рекомендації-), за допомогою яких самостійно вирішуються, безпосередньо територіальною громадою або через органи самоврядування, питання місцевого значення.Класифікувати акти органів місцевого самоврядування можна за: а) видами; б) суб'єктами прийняття; в) підставами прийняття; г) порядком прийняття; ґ) юридичними властивостями; д) юридичною силою; е) дією в просторі й часі; є) характером, змістом і особливостями відносин, які регулюються. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування поділяються на такі види: рішення, накази, розпорядження, висновки і рекомендації. За характером та призначенням акти місцевого самоврядування поділяються на: а) розпорядчі; б) організаційні; в) контрольні; г) інформаційні; ґ) комплексні. Актам суб'єктів місцевого самоврядування характерні певні юридичні властивості. Акти суб'єктів місцевого самоврядування характеризуються такими рисами: а) приймаються уповноваженим органом, посадовою особою; б) мають чітко визначену структуру; в) містять владний припис (змістовна частина акта); г) мають письмову форму. 45.Особливості нормотворчого процесу в органах місцевого самоврядування.Серед актів місцевих рад і їх органів провідне місце посідають нормативні акти, які суттєво відрізняються від актів ненормативного характеру насамперед своєю юридичною природою. Отже, нормативний правовий акт місцевого самоврядування — це офіційний письмовий документ, прийнятий (виданий)уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній чинним законодавством України формі та за встановленою процедурою в межах його компетенції, що містить норми права і спрямований на регулювання суспільних відносин, розрахований на широке коло осіб та неодноразове застосування, незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в ньому містяться, у тому числі з грифами, що обмежують до них доступ, а також прийняті в порядку експерименту.Положення - це нормативно-правовий акт, що встановлює структуру і функції будь-якого органу або визначає порядок будь-якої діяльності. Інструкція - це нормативно-правовий акт, який установлює порядок застосування актів законодавства, прийнятих органами державної влади, або актів прийнятих органами, посадовими особами місцевого самоврядування, а також порядок здійснення будь-якої діяльності. Правша - це звід правових норм, що регламентують діяльність певної галузі виробництва чи окремий вид діяльності. Наприклад, рішенням міських рад затверджуються правила благоустрою міста, правила забудови міста, правила приймання стічних вод підприємств до системи каналізації міста тощо.Практика роботи над проектами нормативних актів місцевого амоврядування свідчить, що обов'язковими складниками нормогворчого процесу мають бути: 1) вивчення матеріалів, необхідних для розробки проекту; 2) розробка пропозицій щодо суті питань, які становлять зміст проекту; 3) обговорення підготовлених пропозицій та складання проекту; 4) підготовка переліку актів, які втратять чинність або в які будуть внесені відповідні зміни у зв'язку з прийняттям підготовленого акта; 5) направлення проекту на відгук (рецензування) відповідним органам та організаціям; 6) розгляд одержаних зауважень та пропозицій, уточнення проекту. 46. Індивідуальні і колегіальні форми прийняття муніципальних рішень. Можливість прийняття органом чи посадовою особою рішення,що оформлюється у вигляді акту органу місцевого самоврядування, є важливою і необхідною складовою їх правового статусу,що визначає коло адміністративних можливостей органу влади.Зміст і форма завжди повинні бути в гармонії,відповідаючи і впливаючи один на одного.Можливість приймати акти є необхідною умовою органу влади,який наділяється владними повноваженнями. Колегіально рішення приймаються місцевою радою,її органами та виконавчим комітетом сільської,селищної,міської,районної в місті ради.Центральне місце в системі актів місцевого самоврядування займають акти місцевої ради. Відмінність їх від інших зумовлена різним обсягом,характером та змістом їх компетенції.Місцеві ради вирішують головні,важливі питання місцевого значення.Процедура підготовки і прийняття рішень місцевих рад в основному визначається регламентами рад,відкритим (в тому числі поіменним) і в деяких випадках таємним голосуванням.(наприклад щодо припинення повноважень сільського,селищного,міського голови).Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення,якщо радою не встановлено більш пізній строк уведення цих рішень у дію.Окрему групу актів місцевого самоврядування становлять висновки і рекомендації постійних комісій місцевих рад,які приймаються на їх засіданні більшістю голосів від їх загального складу.Рішення виконавчих комітетів місцевих рад приймаються колегіально,мають вищу юридичну силу в системі актів виконавчих органів місцевих рад.Індивідуальні форми прийняття рішень притаманні для єдиноначальних органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Найбільш важливим серед них є розпорядження сільських,селищних,міських голів районних,обласних ,районних у місті рад,які видаються в процесі оперативного управління та вирішення питань,які віднесені до їх компетенції.Керівники відділів,управлінь та інших виконавчих органів місцевих рад видають накази. Переважна більшість виконавчих органів місцевих рад діє за принципом єдиноначальності і видає акти,як правило,ненормативного характеру,що містять індивідуально-конкретні приписи і мають одноразовий характер.Ненормативний юридичний акт-офіційний документ,прийнятий(виданий) уповноваженим органом чи посадовою особою місцевого самоврядування в межах його компетенції,та у визначених формах,має оперативно-розпорядчий чи персональний характер,передбачає конкретні приписи,звернені до конкретного субєкта.Ці акти поділяються на правоскасовуючі,праводелегуючі,право ініціюючі,правоприпиняючі,правоухвалюючі,акти призначення на посаду і звільнення з неї,акти контрольні,запити.,подання,ін.. Усі ці акти є вторинними,щодо правових,мають допоміжний характер. 47.Правова експертиза проектів актів місцевого самоврядування. Для підвищення дієвості актів місцевого самоврядування щодо найважливіших нормативних актів територіальних громад,їх органів і посадових осіб доцільно проводити правову експертизу.Правова експертиза може бути : а) внутрішня й зовнішня ; б) загальна й спеціальна; в) одноособова й групова (залежно від кількості експертів); г) первинна, повторна, додаткова, контрольна ; ґ) обов'язкова й добровільна ; д) офіційна й неофіційна . Повноваження щодо здійснення внутрішньої правової експертизи актів, зазвичай, закріплюються за відповідними структурними підрозділами апарату місцевої ради та її виконавчого комітету або за виконавчими органами місцевих рад (юридичним департаментом, управлінням, відділом) або окремою посадовою особою . У разі необхідності можуть залучатися фахівці з інших установ (наукових, навчальних тощо), які проводять зовнішню експертизу.Завданнями правової експертизи як правило, є: а) повне й об'єктивне дослідження підготовленого проекту, виходячи з принципу поєднання місцевих, загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, основних засад побудови правової системи; б) визначення ступеня відповідності правових приписів об'єктивним та суб'єктивним закономірностям, притаманним суспільним відносинам, що становлять предмет регулювання даного нормативно- правового акта; в) урахування попередньої та поточної практики нормативного регулювання даної або аналогічної сфери суспільних відносин в Україні та за кордоном; г) максимальне залучення та ви-користання в експертному дослідженні наявної наукової інформації, статистичних та інших даних, докладне обґрунтування положень, що наводяться; За результатами правової експертизи складається експертний висновок, який повинен містити такі відомості : а) відповідність предмета правового регулювання компетенції відповідного органу, посадової особи місцевого самоврядування ; б) відповідність змісту проекту нормативно-правового акта вимогам чинного законодавства України ; в) відповідність форми і тексту проекту правового акта правилам нормопроектувальної техніки ; г) відомості про наявність корупціогенних факторів та рекомендації стосовно їх усунення ; ґ) пропозиції щодо приведення проекту нормативно-правового акта до відповідності з чинним законодавством України (у разі необхідності) . |
|
План практичних (семінарських) занять Тема 1 Міжнародне приватне... Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права |
Лекція № Поняття, місце і роль адміністративного права у системі права України |
|
ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового... |
Поняття трудового права як галузі права. Принципи і джерела трудового права як галузі права Трудове право займає одне з провідних місць серед галузей сучасного права України. Його значення визначається роллю праці в суспільстві.... |
|
ЗАКОНУКРА Ї Н И Основи законодавства України про охорону здоров'я Тема №1. Основні поняття держави і права. Медичне право та його місце в системі права і законодавства України |
1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права... Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична... |
|
1. Поняття римського права як загального права античного світу.... Рецепція римського права: причини рецепції та її наслідки. Особливості рецепції римського приватного права в Україні |
Земельне право-одна з провідних галузей української системи права... На мою думку, при вивченні національного земельного права важливе має значення ознайомлення з зарубіжним досвідом зокрема правовими... |
|
Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
Тематика рефератів з курсу «Адміністративний процес» ... |