1. Місце муніципального права всистемі національного права України


Скачати 1.31 Mb.
Назва 1. Місце муніципального права всистемі національного права України
Сторінка 3/12
Дата 14.03.2013
Розмір 1.31 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

19. Правова політика у сфері місцевого самоврядування

Проблематика правової політики останнім часом активно досліджуються в науковій літературі. Правову політику тлумачать як сукупність правових ідей, настанов,принципів, цілей, завдань, пріоритетів, правових засобів, спрямованих на забезпечення оптимальних умов розвитку й функціонування суспільних відносин1, як цілеспрямовану діяльність держави зі створення ефективного механізму правового регулювання, результативному використанню юридичних засобів для досягнення цілей,поставлених у відповідній сфері суспільних відносин. Місцеве самоврядування потребує комплексного, системного нормативно-правового регулювання на трьох рівнях: а) конституційному, на якому встановлюються базові принципи й концептуальні засади; б) законодавчому - конкретизація конституційних положень і закріплення основ місцевого самоврядування в Україні, зокрема системи його суб'єктів, їх статусу, функцій і повноважень, механізмів їх реалізації, форм та методів їх діяльності;в) локальний, на якому відповідно до Конституції й законів України і з урахуванням історичних, національно Культурних традицій,соціально-економічних і географічних особливостей місцевого життя регулюється переважна більшість суспільних відносин місцевого самоврядування.Важливими складниками правової політики є регіональна та муніципальна політика. Зазвичай вона зводиться до цілеспрямованої діяльності держави щодо створення ефективного механізму правового регулювання, результативного використання юридичних засобів динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації.
20. Децентралізація і субсидіарність як принципи організації влади в Україні.Принцип субсидіарності отримав визнання Ради Європи та Європейського Союзу, знайшов відображення в тексті Маастрихтського договору та Європейської хартії місцевого самоврядування. Так,відповідно до ч. З ст. 4 Європейської хартії муніципальні функції, як правило, здійснюються переважно тими властями, які мають найтісніший контакт із громадянином. Сутність цього принципу полягає в тому, що публічна влада повинна втручатися лише тією мірою і в тих межах, за яких суспільство та його групи, починаючи від індивідуумів до родини, територіальних громад та інших більш значних груп, не в змозі задовольнити свої різнобічні потреби.Таким чином, відповідно до принципу субсидіарності, передавати повноваження від влади більш низького рівня до влади більш високого рівня дозволяється тільки тією мірою, якою ці повноваження можуть бути краще здійснені на вищому рівні. При цьому незмінною залишається ідея, що ці повноваження повинні здійснюватися на рівні, настільки близькому до громадянина, наскільки це можливо. Отже, принцип субсидіарності можна назвати принципом обмеження влади1, оскільки він установлює межу втручання державної влади у сферу життєдіяльності територіальної громади. Принцип оптимальної децентралізації полягає в політично та економічно обґрунтованому розмежуванні повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування.Проблеми оптимальної децентралізації, пошуку балансу між об'єктивною тенденцією до розширення повноважень органів місцевого самоврядування, залучення до управління місцевими справами громадськості й потреба державного регулювання економічних, соціальних та екологічних відносин у країні, забезпечення збалансованого розвитку регіонів є досить дискусійними в середовищі правників і політиків.


21. Принцип державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.Визнаючи місцеве самоврядування однією із засад конституційного ладу, сутність якого, насамперед, полягає в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, Основний Закон гарантує стійкий розвиток цього інституту, зобов'язуючи державу брати участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримувати місцеве самоврядування (ч. З ст. 142).Державна підтримка місцевого самоврядування можлива й в інших формах, зокрема, шляхом передання окремих об'єктів у комунальну власність. Відповідно до ч. 9 ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право: а) вносити пропозиції про передання або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад; б) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.Гарантії місцевого самоврядування часто визначаються як необхідні умови (механізм), які забезпечують ефективну участь населення у вирішенні питань місцевого значення, для вираження волі та інтересів відповідної територіальної громади. На думку О.В. Батанова, гарантії місцевого самоврядування - це необхідне для набуття, володіння, користування і розпорядження муніципальними правами та свободами політико-правове та соціально-економічне оточення та спеціальний механізм, які забезпечують і захищають діяльність територіальних громад та інших суб'єктів системи місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення.

22. Правові, соціальні, політичні, інституційні,функціональні аспекти реформування місцевого самоврядування в Україні.Реалізація євроінтеграційного курсу, подальша розбудова демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою потребує створення в Україні ефективної, дієздатної системи місцевого самоврядування, яка має відповідати цінностям демократичного суспільства й забезпечувати здійснення прав і свобод людини й громадянина на місцевому рівні. Як засвідчує досвід країн західної демократії, тільки за умов оптимальної децентралізації й деконцентрації влади, дотримання принципів субсидіарності й самостійності місцевого самоврядування є можливим поліпшення добробуту населення, покращення соціально-

економічного розвитку окремих територіальних громад, районів,р е г і о н і в і країни в цілому.Недоліки інституційно-функціональної організації влади на місцевому рівні поєднуються з дефектами правового регулювання. Сьогодні питання муніципально-правових відносин в Україні регулюються кількомастами нормативно-правовими актами різної юридичної сили. За цих умов украй важко, з одного боку,забезпечити системність і внутрішню несуперечливість правового регулювання на всій території країни, а з другого, - врахувати місцеві особливості та інтереси, підтримати місцеву ініціативу й прагнення до самоорганізації. Косметичні зміни, як свідчить практика, не дають бажаного результату, адже вони практично залишають незмінною стару адміністративну систему управління.Концепції реформ, які пропонуються й обговорюються сьогодні, переважно націлені на другий складник - зменшення витрат на утримання органів влади. На загальнодержавному й місцевому рівнях приймаються рішення про ліквідацію органів влади, скорочення чисельності структурних підрозділів і зменшення штату органів державної влади та місцевого самоврядування. Безперечно,такі рішення виглядають в очах виборця доволі ефектно, адже одразу можна назвати обсяги економії ресурсів, однак можна стверджувати, що такі кроки навряд чи приведуть до підвищення якості публічних послуг.Практика діяльності органів публічної влади свідчить про наявність сталої тенденції: демократичні форми і методи роботи, як правило, характеризуються низькою ефективністю, а ефективні - переважно не демократичні.


23.Завдання і значення консультативно-дорадчих структур органів державної влади з питань місцевого самоврядування.

Завданнями є розгляд, обговорення та вироблення узгодженої позиції з питань розвитку місцевого самоврядування:

  • державної політики у сфері місцевого самоврядування

  • стратегії вдосконалення реалізації державної регіональнох політики із забезпечення розвитку регіонів, здійснення кадрової політики та кадрової роботи

- розвитку ресурсного, економічного потенціалу на регіональному та місцевому рівнях

- проектів актів законодавства України з питань місцевого самоврядування

- подолання в регіонах негативних наслідків кризи

Для виконання завдань необхідно проводити слухання, розглядати проекти законів, сприяти налагодженню зв’язків.

Значення: вони здійснюють низку віжливих функцій(інформаційну, аналітичну, експертну, просвітницьку, координаційну).Консультативно-дорадчі структури є осередком для організації ефективної співпраці з громадськими організаціями та ін..обєднаннями громадян.

24.Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування. Членство в територіальній громаді.

територіальні громади являють собою жителів, об'єднаних постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

територіальна громада виступає як специфічний первинний колективний суб'єкт місцевого самоврядування, що складається з громадян України, іноземних громадян й осіб без громадянства, об'єднаних фактом постійного проживання на території населеного пункту (села, селища або міста) та спільністю місцевих інтересів, який наділений гарантованим державою правом самостійно на підставі власної матеріально-фінансової основи в межах Конституції і законів України вирішувати питання місцевого значення в різноманітних формах реалізації компетенції.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», члени територіальної громади мають право в порядку місцевої ініціативи ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Таке питання підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи, а прийняте за ним рішення — оприлюдненню.
25.Особливості реалізації прав і свобод людини в місцевому самоврядуванні.Друга половина XX ст., особливо повоєнний період, характеризується зростанням уваги до прав і свобод людини, які набули статусу аксіоматичної загальнолюдської цінності. Тема їх захисту й забезпечення стала головною як у міжнародному, так і в національному праві. Іманентна риса індивіда, що характеризує його як представника всього людського роду, - його права, які є позатериторіальними і позанаціональними. Вони становлять загальносвітову, загальнокультурну цінність незалежно від націй, ідеологій,релігій, а тому давно стали об'єктом міжнародно-правового регулювання. У суспільному житті України ніколи не було пріоритету прав і свобод людини щодо інститутів держави. Одержавлення соціальних процесів, диктат влади, її патерналістське ставлення до народу перешкоджали формуванню громадянського суспільства й демократичних правових інститутів. У свою чергу, через те,що особистість пригноблена, витіснена на периферію соціальних зв'язків, суспільство не змогло вибудувати ефективних економічних, правових і політичних відносин, стати дійовим партнером державної влади. Сьогодні в Україні поступово змінюються пріоритети і теза «не людина для держави, а держава для людини» стає ключовою формулою державної політики. За нинішніх умов будьяка політика, програма або модель розвитку держави, суспільства втрачають свій сенс, якщо не мають людського виміру, не спрямовані на потреби конкретної особи. Ідеологічним обґрунтуванням процесу становлення громадянського суспільства в Україні,на думку провідних учених, стають: а) концепція індивідуалізму,згідно з якою людина розглядається як першооснова суспільного й політичного устрою, найвища соціальна цінність;,б) принцип непорушності приватної власності; в) ліберальне розуміння свободи,що не обмежується взаємовідносинами між людиною й державою,коли політична свобода розглядається тільки як засіб для реалізації особистої волі; г) ідея місцевого самоврядування, що передбачає диференціацію й відносну автономію різних форм публічної влади.
26.Механізм реалізації муніципальних прав і обов’язків особи.

До його складу відносять правосвідомість, принципи права, юридичні норми, заходи юридичного примусу.Механізм реалізації прав, свобод та обов’язків особи визначається як відносно відокремлена сукупність елемента, за допомогою яких в умовах додержання законності, з позицій гуманізму і соціальної справедливості кожною людиною і громадянином Україниздійснюються його конституційні можливості. Основою механізму є сукупність факторів, необхідних умов переведення соціальних благ, що закріплені нормою права, в практичну життєдіяльність конкретної людини.
27.Правове регулювання колективних та індивідуальних форм участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

В ст. 21 загальної декларації прав людини встановлено право кожної людини брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Це право закріплено і в КУ (5, 38, 39, 40, 69 ст.) До індивідуальних прав належать ті, що людина може реалізувати одноособово. До індивідуальних форм відносяться індивідуальні звернення, служба в органах місцевого самоврядування.

Колективними є такі права, які можуть бути реалізовані лише групою осіб. Основними колективними формами участі членів територіальних громад є форми їх безпосереднього волевиявлення(місцеві референдуми, місцеві вибори, громадські слухання, місцеві ініціативи, колективні звернення)
28.Місцевий референдум як форма безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.Формою безпосереднього волевиявлення населення є місцеві референдуми (народне голосування), які проводяться за рішенням Рад народних депутатів в межах їх компетенції на підвідомчій Радам території. Рішення, прийняте референдумом, є обов'язковим для виконання відповідною Радою, підприємствами (об'єднаннями), організаціями та установами, громадянами, якщо воно не суперечить закону (ст. 54). Порядок проведення місцевих референдумів визначається Законом України від 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».

Право голосу на місцевих референдумах, консультативних опитуваннях, загальних зборах громадян територіальної громади, право участі в місцевих ініціативах, громадських слуханнях мають громадяни України, яким на день їх проведення виповнилося 18 років та які належать до відповідних територіальних громад - постійно проживають на території села, селища, міста, сільського округу. Ніхто не може примушуватись до участі чи неучасті у цих заходах.Місцеві референдумипризначаються та проводяться на засадах гласності і відкритості за участю засобів масової інформації, широкої громадськості.

Місцеві референдуми проводяться державною мовою.

Місцевий референдум є формою прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.

Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання: 1) про добровільне об'єднання сільських, селищних, міських громад в одну (сільський округ) та вихід зі складу об'єднаної громади (сільського округу); 2) про надання згоди на ліквідацію села, селища, міста, району у місті як адміністративно-територіальної одиниці та виключення з Державного реєстру;

3) про порушення в установленому законом порядку перед Верховною Радою України питання (надання згоди) щодо найменування або перейменування села, селища, міста, району в місті; Рішення відповідної ради про призначення референдуму, його дату та зміст питання, що виноситься на референдум, оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після його прийняття.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

План практичних (семінарських) занять Тема 1 Міжнародне приватне...
Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права
Лекція № Поняття, місце і роль адміністративного права у системі права України

ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”
Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового...
Поняття трудового права як галузі права. Принципи і джерела трудового права як галузі права
Трудове право займає одне з провідних місць серед галузей сучасного права України. Його значення визначається роллю праці в суспільстві....
ЗАКОНУКРА Ї Н И Основи законодавства України про охорону здоров'я
Тема №1. Основні поняття держави і права. Медичне право та його місце в системі права і законодавства України
1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права...
Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична...
1. Поняття римського права як загального права ан­тичного світу....
Рецепція римського права: причини рецепції та її наслідки. Особливості рецепції римського приватного права в Україні
Земельне право-одна з провідних галузей української системи права...
На мою думку, при вивченні національного земельного права важливе має значення ознайомлення з зарубіжним досвідом зокрема правовими...
Загальне поняття власності і права власності
Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо...
Тематика рефератів з курсу «Адміністративний процес»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка