29.Місцеві ініціативи та громадські слухання: процедурні аспекти реалізації.
Місцеві ініціативи - це форма волевиявлення членів територіальної громади, що полягає в ініціюванні розгляду сільською, селищною радою будь-якого питання місцевого значення.
Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд сільської, селищної ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або статутом територіальної громади.
Місцева ініціатива, внесена на розгляд сільської, селищної ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні цієї ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
Потреба в здійсненні кроків місцевої ініціативи може виникнути у випадку певного «протистояння» між радою та частиною територіальної громади.
етапи реалізації місцевої ініціативи:
поняття, предмет та нормативного-правове регулювання всіх етапів процесу реалізації права місцевої ініціативи;суб’єкти місцевої ініціативи;встановлення послідовної процедури подання та розгляду місцевої ініціативи;можливість проведення місцевого референдуму.
На всіх етапах реалізації права на місцеву ініціативи сторони мають можливість через засоби масової інформації висловити свої міркування щодо питань передбачених місцевою ініціативою.
Громадські слухання є формою спілкування та зустрічі територіальної громади з депутатами відповідної ради, посадовими особами органів місцевого самоврядування та заслуховування їх з питань, що належать до відання місцевого самоврядування.
Громадські слухання призначаються сільським, селищним, міським головою за його ініціативою чи за ініціативою відповідної ради, 1/10 кількості громадян територіальної громади або органів самоорганізації населення, місцевого осередку політичної партії та громадської організації.
Сільський, селищний, міський голова, призначаючи слухання, визначає (з урахуванням побажань ініціаторів громадських слухань) склад посадових осіб, які братимуть участь у громадських слуханнях, місце проведення слухань, організує доведення до відома населення та забезпечує організацію їх проведення.
За пропозицією ініціаторів громадського слухання можуть запрошуватися фахівці - експерти. Громадські слухання є відкритими. Під час слухань громадяни мають право заслуховувати звіти і повідомлення посадових осіб, які беруть участь у слуханнях, ставити запитання та вносити пропозиції з питань місцевого значення чи діяльності органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, вносити громадські запити або висловлювати рекомендації.
Пропозиції, запити, рекомендації, внесені під час громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду відповідними органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Про результати їх розгляду обов'язково доводиться до відома територіальної громади та суб'єктів, які внесли відповідні пропозиції, запити чи висловили рекомендації в місцевих засобах інформації.
30. Правове регулювання місцевих виборів.Періодичне оновлення складу представницьких органів, як і дотримання строків їх діяльності, є однією з гарантій реалізації принципу .Вищим безпосереднім вираженням влади народу є вільні вибори. У них проявляється справжній характер і сутність демократії як громадянської форми політичної свободи -базової основи формування громадянського суспільства. За своєю сутністю місцеві вибори - одна з найважливіших форм безпосередньої участі громадян в управлінні місцевими справами. Беручи участь у виборах, громадяни реалізують своє конституційне право формувати представницькі органи та обирати головну посадову особу територіальної громади - сільських, селищних, міських голів. Вибори стимулюють розвиток соціально-політичної активності громадян, сприяють структуруванню їх потреб та інтересів.Під час формування місцевих рад в Україні застосовуються різні виборчі системи.Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в сільську громаду), селища, міста згідно з наявним адміністративно-територіальним устроєм.Виборчий процес включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць; 3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій; 4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування у день виборів; 8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.Підготовку та проведення місцевих виборів здійснюють виборчі комісії:1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів;2) територіальні виборчі комісії (виборча комісія Автономної Республіки Крим; обласні виборчі комісії; районні виборчі комісії;міські виборчі комісії (у тому числі міст Києва та Севастополя); районні в містах виборчі комісії (у містах, де утворені районні в місті ради); селищні, сільські виборчі комісії"); 3) дільничні виборчі комісії.
31. Особливості функціонування органів самоорганізації населення.
Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення таких завдань: а) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння в наданні їм відповідних послуг; в) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм. Правовий статус органів самоорганізації населення визначається КУ (ч. 6 ст. 140), ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (статгі 1, 5, 14, 16, 26, 38, 80), ЗУ«Про органи самоорганізації населення»', статутами територіальних громад, локальними підзаконними нормативними актами органів місцевого самоврядування, положеннями про органи самоорганізації населення.Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів. Процедура їх створення включає декілька стадій: а) ініціювання створення органу самоорганізації населення; б) надання місцевою радою дозволу на створення такого органу, в) обрання органу самоорганізації населення; г) його легалізація.До основних напрямків діяльності органів самоорганізації населення належать: а) представницька функція (представництва інтересів жителів, що обрали ці органи, в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, організаціях, установах); б) організаційно-розпорядча функція (виконання рішень з боку органів місцевого самоврядування.
32.Організаційно-правові моделі муніципального управління.Місцеве самоврядування є різновидом соціального управління, в основу якого покладено спільне вирішення учасниками суспільних відносин суспільних справ. У переважній більшості країн організаційно-правові моделі муніципального управління вибудовуються з дотриманням принципу оптимальної децентралізації влади. Світова практика місцевого самоврядування знає різноманітні організаційно-правові моделі муніципального управління. Так, у найбільш відомими є три форми організації муніципального управління: а) «мер - рада»; б) «рада - менеджер»; в) «комісійне управління».У ФРН, аналізуючи організаційно-правові моделі муніципального управління виділяють:1. Магістратний тип (Гессен, великі мста Шлезвіг-Гольштей-на та Бременхафен). Громадяни обирають на прямих виборах представницький орган, який вибирає для адміністративного управління колегіальний орган (магістрат), що складається з бургомістра та завідувачів відділів (штатних та сумісників). Магістрат приймає рішення більшістю голосів, у разі рівності голос бургомістра є вирішальним.2. Тип із посиленим бургомістром (Рейнланд-Пфальц, Саар-ланд, громади Шлезвіг-Гольштейна до 10000 мешканців). Громадяни обирають муніципальну раду як вищий орган місцевого самоврядування. 3. Північнонімецький тип самоуправління (Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія). Громадяни обирають муніципальну раду, яка із свого складу вибирає голову - бургомістра. 4. Південнонімецький тип самоуправління (Баден-Вюрттен-берг, Баварія). Громадяни обирають муніципальну раду та водночас прямими виборами обирають бургомістра, який є головою муніципальної ради та керівником адміністрації. Муніципальна рада обирає завідувачів відділів, які підпорядковуються бургомістру.5. Комунальний устрій нових земель. Громадяни прямими виборами обирають муніципальну раду, яка, у свою чергу, обирає голову, або правління, або президію.
33. Системно-структурна організація місцевого самоврядування в Україні.Місцеве самоврядування розглядається як певна соціальна система, елементний склад якої в науковій літературі визначається порізному. Система місцевого самоврядування також визначається як сукупність місцевих співтовариств жителів, муніципальних утворень, їх внутрішніх суб'єктів і інститутів, які взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем у процесі здійснення самоврядних функцій. Основою для визначення системно-структурної організації місцевого самоврядування є Конституція України, в якій закріплено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Конституційні приписи деталізовано в ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і встановлено, що система місцевого самоврядування містить:• територіальну громаду;• сільську, селищну, міську раду;• сільського, селищного, міського голову;• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;• органи самоорганізації населення.
34. Критерії побудови оптимальної структури органів місцевого самоврядування.Стабільність конституційного ладу в Україні значною мірою залежить від стану розвитку місцевого самоврядування і збалансованості повноважень сільських, селищних, міських голів, місцевих рад і їх виконавчих органів. Специфіка діяльності місцевих рад як представницьких органів • місцевого самоврядування полягає в тому, що вони не здійснюють •оперативного управління різними галузями місцевої економіки. Депутати, представляючи інтереси виборців, шляхом голосування встановлюють істину. До системи критеріїв побудови оптимальної структури органів місцевого самоврядування можна віднести:1) системно-структурні: а) кількість рівнів управління, б) кількість органів на кожному з рівнів управління; в) кількість структурних підрозділів в органах управління; г) кількість службовців,підпорядкованих одному керівнику);2) процедурного характеру: а) швидкість реагування системи управління (залежить від кількості рівнів управління, загального обсяіу робіт; кількості керівників на відповідному рівні); б) своєчасність розв'язання завдання; в) інформаційне навантаження (мінімізація внутрішнього документообігу); г) норма керованості;3) нормативного забезпечення: а) наявність положень про структурні підрозділи; б) наявність посадових інструкцій; в)обсяг регламентованих управлінських робіт;4) компетентності персоналу: а) досвід роботи за спеціальністю; б) досвід роботи на посаді (коефіцієнт спеціалізації); в) досвід роботи в установі; г) організація підвищення кваліфікації; ґ) оцінка ділових якостей персоналу.
35.Місцеві ради – представницькі органи місцевого самоврядування в Україні.
Одними з представницьких органів територіальних громад згідно з Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", є відповідні місцеві ради – є юридичними особами і наділяються повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність згідно із законом.Основні ознаки рад як представницьких органів:1) це колегіальні органи, до складу яких входять депутати, обрані безпосередньо населенням на підставі виборів;2) вони здобувають мандат довіри безпосередньо від населення в межах територіальної громади, яка є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень;3) їх діяльність поширюється на всю територію проживання громади;4) згідно із законом, вони наділені правом представляти інтереси територіальних громад;5) приймають рішення від імені громад;6) є органами загальної компетенції, до відання яких відносяться всі питання, що вимагають нормативного регулювання;7) посідають провідне місце у системі всіх органів місцевого самоврядування;8) виражають волю всього населення територіальної громади, надаючи їй загальнообов'язкового характеру і здійснюючи в такий спосіб місцеву владу;9) у своїй діяльності сполучають місцеві інтереси з державними.Загальний склад сільської, селищної, міської, районної в місті ради складає від 12 до 150 депутатів. Рішення місцевої ради приймається відкритим або таємним голосуванням на її пленарному засіданні після обговорення більшістб депутатів від загального складу ради.Представницькі органи місцевого самоврядування працюють сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради і скликається не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних відянок не рідше ніж один раз на місяць.Отже, представницькі органи місцевого самоврядування — ради — є колегіальними органами загальної компетенції, які складаються з обраних безпосередньо населенням відповідної адміністративно-територіальної одиниці, виражають їх волю, приймаючи від її імені рішення, що мають загальнообов'язковий характер.
36. Специфіка правового статусу та порядку функціонування районних і обласних рад.Районні та обласні ради - це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, шо входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення. Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної в місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений із посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради, яка є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції та рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер. До складу президії (колегії) ради входять голова ради, відповідно заступник голови районної, районної в місті ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.
Конституція України не наділяє районні та обласні ради правом створювати свої виконавчі органи.
37.Особливості взаємовідносин сільського, селищного, міського голови з представницькими і виконавчими органами місцевого самоврядування.Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Відповідно до ч. 2 ст. 141 Конституції України територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років. Зокрема, сільський, селищний, міський голова: 1) організує в межах чинного законодавства роботу відповідної ради; 2) підписує рішення ради та протоколи сесій ради; 3) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 4) здійснює керівництво апаратом ради; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 5) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про ного виконання, рішень ради з питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про к виконання; 6) забезпечує виконання рішень відповідної ради; 7) представляє раду у відносинах із державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 8) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організадій, які обмежують повноваження ради та її органів; 9) укладає від імені ради договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
|