НА ТЛІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ

Скачати 5.92 Mb.

Назва	НА ТЛІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ
Сторінка	4/54
Дата	03.04.2013
Розмір	5.92 Mb.
Тип	Книга

bibl.com.ua > Право > Книга

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 54

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

лись і покинули Рим. Цей організований протест був успішним для плебеїв, його результатом стала реформа структури правовідносин Стародавньої Римської республіки. В 494 році до н.е. була створена магістратура плебейських трибунів, що складалася з обраних 10 народних трибунів.

В 471 році до н.е. реформи продовжились заснуванням плебейських зборів з законодавчими повноваженнями. Таким чином, у республіканському Римі була встановлена система народних зборів, що складалася з трьох елементів - куріатних коміцій (народних зборів тридцяти курій), центуріатних коміцій (зборів воїнів центурій) та трибутних коміцій (зборів по міських і сільських округах).

З переказів стародавніх істориків ми довідуємося, що писане право було всатновлено в республіканському Римі через 21 рік, у 450 році до н.е. Воно було складене децемвірами (комісією з 10 чоловік), носило назву "Закони XII таблиць" і встановлювало загальне приватне право для патриціїв і плебеїв. Ось деякі витримки з цього права, що за сутністю перекликалося з законами царя Хаммурапі:

Таблиця III

Нехай буде дано боржникові ЗО пільгових днів після визнан
ня ним боргу або після ухвали проти нього судового рішення.
Якщо боржник не виконав добровільно судового рішення і
ніхто не звільнив його від відповідальності на судоговорінні,
нехай позивач веде його до себе і накладе на нього колодки або
кайдани вагою не менше 15 фунтів (6 кг). (Авл Геллій спові
щав, що через 60 днів, якщо борг не повертався, боржника
страчували або відправляли на продаж: за кордон).

Таблиця VII

5. Якщо виникне спір за межу, то провести розмежування за участю трьох посередників.

8. Якщо струмок або водопровід, розташований на громадській
землі, завдав шкоди приватному володінню, то власникові слід
відшкодувати збитки.

9. Власник повинен підрізувати дерева на висоті 15 футів

28

І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

(близько 45 см), щоб їхня тінь не заподіювала шкоди сусідній ділянці.

Таблиця VIII

Хто лиху пісню співає (лихословить), повинен бути покара
ний палицями.
Якщо заподіє каліцтво і не помириться з потерпілим, то
нехай і йому самому буде заподіяне те саме.
Якщо рукою або палицею переламає кістку вільній людині,
хай сплатить штраф 300 асів, якщо рабу - 150 асів.

Республіканський Рим зміцнювався як держава і захоплював все нові й нові території, встановлюючи там своє правління. Армія ставала могутньою силою і починала відігравати все більшу роль в системі державної влади. Завдяки цьому зміцнювалась і влада народних трибунів, бо армія складалася переважно із плебеїв. Трибуни стали недоторканими, священними особами, а їх помешкання могло служити місцем притулку. Коли трибун говорив, його заборонялось перебивати, він мав право призупинити виконання розпоряджень консулів (накласти вето), рішень Сенату, голосування в коміціях чи виконання розпоряджень військових начальників. На вимогу народу трибун міг домогтися арешту будь-якого чиновника, в тому числі й консула.

Таким чином у республіканському Римі співіснували дві влади: патриціянська - Сенат і плебейська - народні збори і трибуни. Крім того, Сенат Риму не був однорідним, в ньому завжди боролися дві течії: консерватори (оптимати) і демократи (популяри), які по різному дивилися на земельну і військову реформи. Проте сенатори фактично не мали прямого зв'язку з народом, тому що прямих виборів до Сенату не було.

Римський Сенат втратив свою владу при імператорах і припинив своє існування у 330 році, коли столиця імперії була перенесена до Костантинополя.

29

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

1.1.4. Представницька влада у Середньовічній Європі

За часів середньовіччя більшість європейських держав не були унітарними, складаючись з окремих земель. Сюзерен мав васалів, а ті мали своїх васалів, що відобразилося в приказці - "васал мого

васала — мій васал ".

Типовими парламентськими інституціями в країнах Європи на той час були іспанські Кортеси, французькі Генеральні Штати і англійський Парламент. Ці представницькі органи виникли на основі примітивного народовладдя варварських племен із запровадженням елементів римської традиції державного управління. Тому, власне, і назву "парламент" представницькі органи країн, де була поширена латинь, перейняли від латинського "рагіаге" - говорити. Спочатку ці інституції були створені як ради при королі, що потім перетворилися на урочисті збори з державних питань, коли до них увійшли представники міст, які були під покровительством чи владою короля.

В Іспанії Каталонські кортеси вже в XI столітті закріпили норми законодавчої, виконавчої і судової влади. До Кортесів поряд з дворянами і релігійними діячами міста входили синдики - представники міського населення (за конституцією Педро III 1282 року). Закони, що приймалися в Кортесах за поданням короля називалися конституціями, а ті, що проходили за поданням дворян чи міст - капітулами.

Засідання Кортесів проводилися каталонською або латинською мовами. Якщо будь-який депутат заперечував проти прийнятого рішення, то засідання припинялося. На засіданнях могли прийматися будь-які, навіть неординарні чи революційні рішення. Так, у 1295 році представники міст зажадали від королеви Марії де Моліна позбавити архієпископа Толедо права засідати в Кортесах. Королева виконала цю вимогу, незважаючи на протести архієпископа, бо потребувала фінансової підтримки міст.

У Франції щорічні збори представників міських магістратів і великих землевласників міста Арле збиралися з IV-V століть, коли Франція (Галлія) була ще провінцією Римської імперії. Пізніше ці збори стали взірцем для встановлення і розвитку структури представницької влади в країні. В XI столітті на півдні Франції виникла

ЗО

І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

щ

е одна ланка управління - органи комунального самоуправління, що носили назву виборних консулатів або комун.

Представницькі органи влади Франції на рівні всієї держави виникли лише на початку XIV століття, коли король Філіп Красивий скликав перші Генеральні Штати. Всі рішення цих зборів залежали від короля, за винятком фінансових. З 1421 по 1439 рік Генеральні Штати скликалися регулярно і мали великі повноваження, маючи право за необхідності відхиляти закони короля.

В Італії перший муніципальний орган влади, комуна, було створено в 1078 році у Кремоні. В 1115 році комуною стала Флоренція, а у 1183 році імператор Фрідріх Барбароса признав комунальні свободи за всіма італійськими містами. Саме в італійських комунах, у містах з повним самоврядуванням, були створені представницькі інститути, що пізніше стали основою сучасної муніципальної системи і передали багато структурних елементів сучасним парламентам.

1.1.5. Еволюція парламенту Великої Британії

Парламент Англії почав формуватися у XIII столітті, а поштовх цьому дала політична боротьба баронів, церкви, рицарства і міст з королем за Конституцію. Знаменним на цьому етапі став 1215 рік, коли була підписана Велика хартія вольностей (Ма§па Сагіа), що встановлювала олігархічне правління 25-ти баронів Англії.

Після цієї поступки англійські королі вели постійну боротьбу проти Хартії. Після того як король Генріх III анулював усі її конституційні статті, в країні розпочалася громадянська війна, що закінчилась перемогою середнього класу (рицарів) і скликанням першого представницького органу (парламенту) у 1264 році.

На той час до англійського парламенту входили вищі сановники церкви, барони, рицарі, та посадові чини міського і місцевого рівня. Після 1290 року він став постійно діючим органом. Тут ми зупинимося на деяких моментах діяльності парламенту Англії, що мають значення на розвиткові світового парламентаризму.

В 1330 році було прийнято Вестмінстерський статут, за яким парламент повинен був збиратися на сесію один раз на рік, а при

31

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

необхідності і частіше. Для зібрання парламенту король надсилав персональні запрошення баронам (лордам) і звертався до общин з проханням обрати і направити до Лондона своїх представників. До функцій лордів входило обговорення питань і прийняття рішень, а до обов'язків вибраних представників - обговорення і прийняття рішень, а також надання згоди на те, що буде прийнято лордами і "кращими людьми".

На початку XIV століття парламент почав довготривалу боротьбу за обмеження прав короля. Вона почалася з лімітації кордонів королівських лісничих угідь (заповідників) і обмеження права контролювати призначення вищих посадових осіб, включаючи канцлера і скарбника. Цей наступ на королівські права завершився компромісом у 1301 році: король погодився розмежувати нові і старі заповідники, а парламент відмовився від втручання у призначення посадових осіб.

Незважаючи на напружені відносини між королем та парламентом, кожний англійський король дотримувався букви закону, дотримуючись індивідуальних гарантій прав парламентарів. Це забезпечувало їм відносну безпеку політичної діяльності.

Парламент Англії вирішував важливі питання: багаторазово розглядав зміну податку на нерухомість, збільшення мита на шерсть і шкіру, оголошував каральні експедиції проти Уельса і Шотландії, розглядав петиції до короля, судові справи тощо. Він функціонував на постійній основі з 1290 до 1640 року. В 1640 році король Карл І вирішив встановити одноосібне кролівське правління. В роботі парламенту настала перерва у 8 років. Однак в 1648 році для введення нових податкових законів Карл І змушений був скликати парламент (так званий "довгий парламент"), який в результаті скинув його з престолу і засудив до страти.

Парламент Англії став взірцем парламентської демократії і практичною основою для розбудови парламентів світу. Творці американської конституції при виписуванні її положень базувалися на парламентській практиці Англії, а структурування державно-політичної системи європейських країн після буржуазних революцій у значній мірі використовувало досвід Великої Британії.

Парламент Англії дотепер є досить консервативним, ревно

32

І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

о

берігаючи давні традиції. Щорічні сесії парламенту відкриваються надзвичайно урочисто. Герольдмейстер запрошує членів Палати Громад до Палати Лордів, щоб заслухати тронну промову королеви. Голови палат проводять засідання у суддівських паруках і мантіях, а самі палати мають власні символи: чорне берло у Палати Громад і булава у Палати Лордів, засідання проводяться у залі старого Вестм-істерського палацу, де не вистачає місць для депутатів на депутатських стільцях (всього 427 місць).

Цікаво, що Велика Британія не має конституції у формі єдиного написаного і прийнятого законодавчим органом документу, і тому діяльність англійського парламенту базується на традиціях і конституційних угодах. Парламентські механізми базуються на існуванні в країні двопартійної системи, під впливом якої унормовувався весь комплекс відносин між парламентом і урядом на протязі багатьох століть.

В умовах цієї системи уряд формується партією, що отримує більшість місць у Палаті Громад. Таким чином більшість законодавчо забезпечує діяльність уряду. За такого порядку при високій професійності постійно діючих урядових чиновників класична модель парламентського правління почала втрачати реальну базу. Відбулося зміщення центра влади від парламенту до уряду. У зв'язку з цим за останні три десятиліття двадцятого сторіччя були проведені реформи, направлені на підвищенні ефективності діяльності парламенту: реорганізована система комітетів, введена практика розслідування діяльності міністерств, утворено комітет контролю за діями державних органів і посадових осіб, створена посада омбудсмена, на постійній основі стали проводитись навчальні семінари для депутатів.

Парламент Великої Британії має вікові політичні традиції. Він є центром публічних дебатів, відкритим форумом, на якому гласно визначаються основи внутрішньої і зовнішньої політики. Його роль у цих питаннях є визначальною.

Парламент Великої Британії є двопалатним: Палата Лордів складається з 1195 членів, а Палата Громад - з 650 членів. До Палати Лордів входить 789 перів, для яких членство у палаті є спадковим, 26 архієпископів, які є членами палати за посадою, та 11 юристів,

33

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

які займають високі суддівські посади. Решта членів палати лордів отримують це право пожиттєво за заслуги перед державою, як це мало місце у Римському сенаті. Звання пожиттєвого лорда надає королева. У 1999 році уряд Тоні Блейра розпочав реформу палати лордів, щоб усунути з палати спадкових перів.

Палата Громад обирається на пропорційній основі за партійними списками на 5 років з громадян, що досягли 21-річного віку. Право її розпуску належить прем'єр-міністрові, який може це зробити навіть з політичних міркувань, наприклад тоді, коли вважає, що настав сприятливий момент для перемоги на виборах. Тому чергові вибори інколи можуть призначатися через 3-4 роки.

Членами Палати Громад не можуть обиратися професійні судці, службовці міністерств і центральних відомств, а також дипломати і військові. Перш ніж попасти до партійних виборчих списків вони повинні подати у відставку.

Лідер партії, яка перемогла на виборах, призначається прем'єр-міністром, а лідер переможеної партії становиться лідером опозиції. Ця посада з 1937 року має встановлену законодавчу базу. Лідеру опозиції призначається зарплата 48148 фунтів на рік, він формує "тіньовий кабінет", міністри якого виступають у парламенті з питань компетенції відповідних міністерств.

Депутати Палати Громад голосують у відповідності з рішеннями партії. Депутат може голосувати за власним бажанням, але тоді для нього існує загроза не бути висунутим партією на наступних виборах і втратити місце в парламенті. В деяких випадках оголошується вільне голосування, як це було останнім часом з таких питань, як відміна смертної кари, заборона абортів тощо.

Засідання Палати Громад проводиться щоденно, крім суботи і неділі. Мова засідань - англійська, виступи на інших мовах не допускаються. Стенографічний звіт засідання публікується у збірниках "Парламентські дебати".

Кожне засідання Палати починається з "години запитань", коли депутати задають запитання міністрам. Потім розглядаються біллі (законопроекти) і пропозиції уряду, а також пропозиції депутатів, що носять назву справи приватних членів. Три чверті часу палата розглядає

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 54

Схожі:

Урок з художньої культури 10 клас України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння...	Кодекс є результатом спільної та тривалої роботи практично усіх центральних... ...
ВСТУП Розділ І. Духовний портрет Василя Симоненка на тлі тоталітарної доби с. 7 – 35	Встановлення нового світового порядку під впливом глобалізації Основним призначенням глобальної кризи є встановлення «нового світового порядку». Під «новим світовим порядком» розуміється встановлення...
МИТРОФАНОВ У гостросюжетному романі відомого американського письменника Стівена Кінга неймовірна, фантастична доля героя, що внаслідок тяжкої...	Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З... Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип....
Світове господарство. Основні системи світового господарства	Світове господарство. Основні системи світового господарства
Тема. Це дівчина не просто так Маруся Це голос наш. Це пісня. Це душа. /Психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай на тлі конкретної історичної дійсності через ставлення...	1. Травестія як форма засвоєння культурної традиції «Енеїда» Івана Котляревського, в основу якої покладена героїчна поема Верґілія, героїв якої (з богами включно) Іван Котляревський...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання